Рішення № 65675562, 20.03.2017, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/88/17

Провадження № 2/602/81/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2017 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі МАЙХРУК Н.М.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що на її утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який потребує матеріальної допомоги, а відповідач, що є батьком дитини, ухиляється від надання такої матеріальної допомоги на її утримання, хоча працездатний, має нерегулярний, мінливий дохід і за станом здоровя може надавати матеріальну допомогу, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали і просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і пояснив, що в звязку з тяжким матеріальним становищем та витратами на лікування він в даний час має можливість сплачувати аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно. Крім того, відповідач пояснив, що в даний час він не працює і проживає за рахунок пенсії матері.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Так, судом встановлено наступні факти:

Батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що стверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ИД № 141087, виданого 21 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає спільно з позивачем ОСОБА_1 у матері позивача ОСОБА_5 в м.Ланівці, вул.Вишнівецька, 108/8 Тернопільської області, де матеріально-побутові умови повністю облаштовані для проживання малолітньої дитини, та знаходиться на утриманні позивача, що підтверджується ОСОБА_6 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 21.02.2017 року та Висновком комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Лановецької міської ради Тернопільської області від 22.02.2017 року №158/03-11.

Позивач ОСОБА_1 працює з 13 березня 2015 року на посаді директора Лановецького районного комунального радіомовлення і її дохід за листопад 2016 року січень 2017 року становить 16518,47 грн., відповідно до довідки про заробітну плату, виданої Лановецьким районним комунальним радіомовленням.

Неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує з 05.03.2014 року КНДЗ «Сонечко», в якому батьківська плата за харчування в день однієї дитини становить 11 грн., що підтверджується довідками №2 від 13.02.2017 року та №8 від 20.03.2017 року, виданими Лановецьким міським комунальним дошкільним навчальним закладом «Сонечко».

В звязку з хворобою відповідач ОСОБА_3 проходив функціональну діагностику серцевої системи, венозної системи правої та лівої нижніх кінцівок, а також знаходився на лікуванні в Лановецькій КЦРЛ з діагнозом: варикозна хвороба нижніх кінцівок ХВН ІІ ст.. справа та зліва, що підтверджується наданими документами про проходження ЕКГ і УЗДС венозної системи, довідкою №52, виданою 20.02.2017 року Лановецькою комунальною центральною районною лікарнею.

Відповідно до довідки №220, виданої 20.02.2017 року Лановецьким відділенням Кременецької ОДПІ, ОСОБА_3 перебуває на обліку у Лановецькому відділенні Кременецької ОДПІ і свою діяльність за період з 01.01.2016 року по 31.01.2017 року здійснював на загальній системі оподаткування. Згідно поданої декларації про майновий стан та доходи за вищевказаний період обсяг виручки становить 0 грн..

Як вбачається з показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даних ними в судовому засіданні, ОСОБА_3 в даний час здійснює торгівлю одягом на ринках області.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених стеттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст.ст.181, 183 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як вбачається з розяснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В силу вимог положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обовязками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обовязки по утриманні та матеріальному забезпеченні дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобовязаний утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-XII, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобовязані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобовязані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування щодо неї.

Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Згідно Закону України «Пpo Державний бюджет на 2017 рік» мінімальний прожитковий мінімум для дитини вікoм до 6 років становить: з 01 січня 2017пo 30 квітня -1355 грн., з 01 травняпo 30 листопада 1426 грн., з 01грудня -1492 грн..

Як вбачається із пояснень позивача, наданих нею в позовній заяві, та матеріалів справи, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, хоча має нерегулярний мінливий дохід.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Таким чином, беручи до уваги те, що вищенаведені встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач в добровільному порядку належного матеріального утримання дитини не надає, а також враховуючи майнове становище відповідача, який має нерегулярний мінливий дохід, задовільний стан здоровя та відсутність в нього інших утриманців, беручи до уваги норму законодавства про рівні обовязки батьків щодо утримання дитини, виходячи з забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, в зв`язку з чим необхідно стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною.

Разом з тим, позивачем та представником позивача не наведено, а в судовому засіданні не здобуто доказів, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача, а також можливості сплати останнім, аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1000 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд, також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 640 гривень 00 копійок судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213 215, 292, 367 ЦПК України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 07 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави 640 гривень 00 копійок судового збору, перерахувавши його у Головне управління державного казначейства України у Тернопільській області, р/р 31212206700347, код одержувача 37377870, МФО 838012, призначення платежу: Судовий збір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, Лановецький районний суд Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02886628.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_6