Ухвала суду № 65675148, 30.03.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/1668/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/459/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2017 року

про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Охтирська міська рада Сумської області, про встановлення факту сумісного проживання з веденням спільного господарства та визнання права власності на спільне майно подружжя,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2017 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

ОСОБА_3 не погодився з ухвалою та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права та просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що місцевим судом порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки позивач про час та місце судового розгляду справи не був повідомлений. При цьому місця проживання і роботи заявник не змінював, від отримання судових викликів не відмовлявся, а 28 грудня 2016 року звертався до суду із заявою про зупинення провадження у справі. Крім того, суд не розглянув можливість врегулювання спору до судового розгляду після визнання відповідачкою позову. Обґрунтовуючи заперечення на ухвали суду, що не оскаржуються, вказує на порушення вимог процесуального закону при їх постановленні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, підтвердження про поважність причин неявки до суду не надав.

Проте, вказану ухвалу не можна вважати законною, оскільки такий висновок суперечить фактичним обставинам справи, а ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.207 та ч. 3 ст. 169 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За змістом цих вимог закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин, а також за умови, що він був належним чином повідомлений і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2016 року справу призначено до попереднього судового розгляду на 22 червня 2016 року, у якому позивач приймав участь. Справу до судового розгляду призначено на 04 липня 2016 року.

У день судового розгляду 04 липня 2016 року, а також у наступні дні, на які відкладався розгляд справи, а саме: 08 липня 2016 року, 18 липня 2016 року, 27 липня 2016 року ОСОБА_3 до суду не зявлявся, розписки про вручення йому судових повісток матеріали справи не містять.

05 серпня 2016 року відбувся судовий розгляд справи за участю позивача, який був відкладений на 20 вересня 2016 року, а потім на 16 листопада 2016 року, 22 грудня 2016 року, 29 грудня 2016 року, 12 січня 2017року та 25 січня 2017 року, проте ОСОБА_3 в судові засідання також не зявлявся, розписки про вручення йому судових повісток в справі відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що направлені судом повістки на імя позивача за вказаною ним адресою місця проживання, поверталися до суду з відміткою: за не запитом.

Залишаючи позов без розгляду, місцевий суд вважав, що повернення поштового повідомлення за не запитом свідчить про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Зазначені висновки суперечать вимогам процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи (ч. 7 ст. 74 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 76 ЦПК України).

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 76 ЦПК України).

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою (ч. 8 ст. 76 ЦПК України).

За викладених обставин та вимог процесуального закону вбачається, що повернення поштового відправлення з відміткою за не запитом, не свідчить про вручення особі поштового відправлення (судового виклику), а відтак у розумінні вимог ч. 3 ст. 169 ЦПК України позивач не є повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.

Не скористався суд і передбаченою процесуальним законом можливістю вручення судової повістки по місцю роботи ОСОБА_3, яке було відоме після участі останнього в судових засіданнях, або через Охтирську міську раду Сумської області, яка у даній справі є третьою особою та представник якої брав участь у судовому засіданні під час розгляду справи.

Таким чином, належного повідомлення позивача про розгляд справи 20 вересня 2016 року, 16 листопада 2016 року, 22 грудня 2016 року, 29 грудня 2016 року, 12 січня 2017року та 25 січня 2017 року суд не здійснив.

За таких обставин висновок місцевого суду про належне повідомлення позивача про розгляд справи суперечить наявним в матеріалах справи доказам та вимогам процесуального закону.

Заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, висновок суду про повторну неявку позивача у судове засідання без поважних причин є помилковим, а тому законних підстав для залишення позову без розгляду, передбачених в п. 3 ч. 1 ст. 207 та ч. 3 ст. 169 ЦПК України, у суду першої інстанції не було.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2017 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Охтирська міська рада Сумської області, про встановлення факту сумісного проживання з веденням спільного господарства та визнання права власності на спільне майно подружжя, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: