Рішення № 65673214, 24.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15419/16-ц

Провадження №2/522/3750/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕН Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

при секретарі Іскрич В. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі, ОСОБА_3, ПАТ «Морський регістр судноплавства в ОСОБА_4», Дунайська Прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про скасування акту та зобовязання провести повторне розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста ОСОБА_1, 18 серпня 2016 року, звернулась позивач ОСОБА_2 із позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі, ОСОБА_3, ПАТ «Морський регістр судноплавства в ОСОБА_4», Дунайська Прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, в якому просила скасувати ОСОБА_5 (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13 год. 20 хв. до 18 год. ЗО хв. на судні т/х «JUL» у ПрАТ «Регіональне Управління в ОСОБА_4 Російського морського Регістру судноплавства» на території ТОВ «Судноремо- підприємство «Дунайсудосервіс» від 27 вересня 2012 року та зобовязати Головне управління Держпраці в Одеській області провести повт розслідування групового нещасного випадку, який стався 31 серпня 2012 року у пер: 13 год. 20 хв. до 18 год. 30 хв. на судні т/х «JUL» у ПрАТ «Регіональне Управління в ОСОБА_4 Російського морського Регістру судноплавства» на території «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс»

При цьому посилаючись на те, що 31 серпня 2012 року в результаті нещасного випадку на ТОВ "Судноремонтне підприємство "ДУНАЙСУДНОСЕРВІС" помер чоловік позивача - ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 03.09.2012 року, Свідоцтво про укладення шлюбу від 08 серпня 1992 року та довідкою № 56/3015 від 11.03.2015 року присяжного нотаріуса Ризького окружного суду Арліта Мінтале. ОСОБА_6 був представником та власником компанії W Group Ltd. Нещасний випадок стався в ході здійснення чоловіком своїх представницьких обовязків на судні т/х JUL (регістровий номер Російського регістра - 702252, ном ІМО - 7124403, прапор судна - С. Вінсент і Гренадіни, власник судна - компанія W Group Ltd), яке знаходилось в плавучому доці №439 підприємства Дунайсудносервіс в порту Ізмаїл: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 232.

31 серпня 2012 року під час проведення працівниками судноремонтного підприємства зварювальних робіт через порушення правил пожежної безпеки на судні сталася пожежа, внаслідок якої загинули ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Огнєслав Михайлович.Територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеській області організувало та провело спеціальне розслідування нещасного випадку у ПрАТ «Регіональне управління в ОСОБА_4 Російського морського Регістру судноплавства», за результатами якого 27 вересня 2012 року затвердило акт (форми Н-5) проведення спеціального розслідування нещасної випадку із смертельним наслідком, який стався 31 серпня 2012 року у період з 13 год. І хв. до 18 год. 30 хв. на судні т/х «JUL» у ПрАТ «Регіональне Управління в ОСОБА_4 Російського морського Регістру судноплавства» на території ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудосервіс».

Вважає, що висновки ОСОБА_5 форми Н-5 є необєктивними, оскільки вказане розслідування було проведено з порушенням норм чинного законодавства, що в свою чергу, стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Треті особи: представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» заперечували проти задоволення позовних вимог, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник ПАТ «Морський регістр судноплавства в ОСОБА_4» до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, згідно наданої суду заяви просив у задоволенні позову відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності.

Представник Дунайської Прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до судового засідання не зявився, згідно листа Ізмаїльської місцевої прокурати надісланого на адресу суду вбачається, що Дунайська прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері була ліквідована в 2015 році, а місцева прокуратура не є правонаступником Дунайської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

ОСОБА_3 до судового засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в ОСОБА_4 України «Про охорону праці».

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці складається з цьогоЗакону, Кодексу законів про працю України,Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 19 Конституції Українизобов'язує орган влади діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеномуКонституцієюта законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умовта обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно) визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженийПостановою КМУ № 1112 від 25.08.04 року(далі-Порядок № 1112).

В судовому засіданні встановлено, що територіальне управління Держгірпромнагляду в Одеській області, відповідно до п.п. 36, 38, 41, 42, 47, 49, 50 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, організувало тапровело спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 31.08.2012 року на судні т/х «JUL» на території TOB «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» з інженером ПрАТ «Регіональне управління в ОСОБА_4 Російського морського Регістру судноплавства» ОСОБА_1 після отримання повідомлення від ПрАТ «Регіональне управління в ОСОБА_4 Російського морського Регістру судноплавства».

Територіальне управління не мало підстав для призначення розслідування відповідно до п.39 Порядку - як спеціального розслідування групового нещасного випадку. Так згідно п. 2 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних ихворювань і аварій на виробництві» його дія поширюється, зокрема на працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем. В матеріалах справи відсутні документи які б підтверджували укладення ОСОБА_6 з роботодавцем трудового договору (контракту) або іншого доказу підтверджуючого фактичне допущення ОСОБА_6 до роботи роботодавцем. ОСОБА_6 був громадянином США, уповноваженим представником компанії «West Group Ltd», у відповідності до довіреності та п.5.2.26 контракту №W-2012-01 повинен був вирішувати технічні та фінансові питання, а також здійснювати нагляд та контроль за ходом та якістю ремонту судна

Відповідно до акту, в зв'язку з тим, що інженер ОСОБА_1 помер при пожежі на т/х «JUL» при виконанні трудових обов'язків у командировці, комісія дійшла до висновку, що смерть ОСОБА_7 пов'язана з нещасним випадком під час виконання трудових обов'язків. Відповідальними особами за нещасний випадок є: - ОСОБА_6 директор компанії«West Group Ltd» і судновласник т/х «JUL», який фактично відсторонив старшого помічника капітана т/х «JUL» ОСОБА_5 від реального командування екіпажем судна при стоянці судна в ремонті і створив умови які унеможливлюють прийняття ОСОБА_5 рішень щодо забезпечення безпеки судна, в тому числі щодо проведення учбових пожежних тривог; організував ремонт системи аварійно-попереджувальної сигналізації т/х «JUL» з приведенням її у неробочий стан при стоянці судна на плавдоці; - ОСОБА_5, старший помічник капітана т/х «JUL», який не організував безпечне проведення вогневих робіт по ремонту ватервейса палуби юта правого борту над каютою боцмана у відповідності з технологічними вказівками заводу ТУ №02-22-29 від 15.08.2012р. шляхом закриття отворів демонтованих ілюмінаторів для оберігання від іскор; не організував розшивку теплоізоляції поволока каюти боцмана; не здійснював постійний нагляд за станом суміжних приміщень (каюта боцмана) особисто і не призначив спостерігачів; не зробив спробу оголосити загально судову тривогу при пожежі на т/х «JUL».

Як встановлено судом, Судом, Контракт № W-2012-01 на ремонт судна т/х «JUL» між компаніями «West Groupe Ltd» і REAL ESTATE HOLDING LIMITED був укладений 06.07.2012р. Договір на ремонт судна т/х «JUL» між компаніями REAL ESTATE HOLDING LIMITED та ТОВ «Судноремонтне підприємство «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» був укладений 11.07.2012р., з додатковою угодою від 20.07.2012 р. З метою часткового проведення ремонтних робіт власноруч екіпажем, умовами Контракту № W-2012-01 від 06.07.2012р. було передбачено що екіпаж залишається на судні слідкує за збереженням майна, що знаходиться на Судні, своїми силами та силами своїх підрядчиків виконує ремонтні роботи які не проводить судноремонтне підприємство (п.п. 5.2.18, 5.2.20, 5.2.23, 5.2.30).

Відповідно до п.5.2.26 контракту, з метою нагляду та контролю за ходом ремонту компанія судновласник «West Groupe Ltd» призначила свого представника діючого на підставі довіреності ОСОБА_8

На виконання зазначеного контракту 17.07.2012 року сторони склали протокол - акт про те, що сторони оглянули т/х «JUL» та встановили, що т/х находиться у стані готовності до проведення вогневих робіт та вважається прийнятим в ремонт. Також представниками TOB «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» та Компанії «West Group Ltd» були складені: акт №1 пожежно-технічного обстеження судна від 13.06.2012 року, акт огляду судна перед постановкою судна у ремонт від 13.06.2012 року, акт перевірки готовності судна до проведення вогневих та вогненебезпечних робіт від 13.06.2012 року, акт готовності судна до підняттю у док від 18.07.2012 року.

При цьому зазначені документи не мають відомостей про те, що т/х «JUL» передається без екіпажу та вони не підтверджують про повну фактичну передачу судна в розумінні п.1.4 «Правил пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються», оскільки в документах зокрема зазначається про готовність проведення робіт у тому чіслі вогневих і не згадується про основні механізми судна, майно судна, технічні характеристики та документи на судно а також вони не підписанні керівником ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс».

При цьому зазначеними документами на екіпаж т/х «JUL» покладено обов'язки: вивчити з екіпажем судна під розпис вимоги інструкції про заходи пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт. Перевірити стаціонарну систему пожежогасіння, сигналізацію, аварійне освітлення та засоби оповіщення. Вогневі роботи проводити за наявності наряд-дозволу на виробництво вогневих робіт.

Суд не може прийняти до уваги наказ компанії «West Groupe Ltd» №35/12 від 17.07.2012р. про зняття екіпажу на час проведення ремонтних робіт, оскільки він не доведений та не погоджений з ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс»», не відповідає дійсним обставинам, суперечить матеріалам справи, письмовим поясненням членів екіпажу та робітників судноремонтного заводу.

Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_9 екіпаж проводив роботи на судні відповідно до вказівок ОСОБА_6 та приймав пищу, так на технологічної інструкції на ремонт ватервейса зазначено «Екіпаж» почерком схожим на почерк ОСОБА_6 (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_10 знаходився на судні з 16.07.2012р. 31.08.2012 року він встав о 5 годин 45 хв ранку готував сніданок для 14-15 осіб та потім обід, кожний раз за ужином спілкувався з ОСОБА_1 Силами екіпажа знімались ілюмінатори т/х «JUL» (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_11 він знаходився на судні з 24.03.2012 року, члени екіпажу проводили роботи на судні. Під час проведення огневих робіт у суміжних приміщеннях з місцем їх проведення були відсутні спостерігачі з вогнегасником та відром води (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_12 знаходився на судні з 14.08.2012 року постійно залучався в якості спостерігача у суміжних приміщеннях при проведенні огневих робіт (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_13 знаходився на судні з 31.03.2012 року та мешкав у другої каюті на головної палубі по лівому борту (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_14 знаходився на судні отримав команду від боцмана збути спостерігачем у приміщенні сухого трюма на баке по причині проведення огневих робіт (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_15 знаходився на судні з 7.08.2012 року (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_16 знаходився на судні з 30.07.2012 року та мешкав у третьої каюті на головної палубі по лівому борту. ОСОБА_17 залишався за капітана, знайомив зі службовими обовязками, планерку з ранку проводив власник т/х «JUL» ОСОБА_6 о 7 годин ранку кожний день крім неділі (див. протокол опитування). Відповідно до письмових пояснень члена екіпажу т/х «JUL» ОСОБА_5 поступів на роботу в компанію «F&F» 20.02.1998 року, знаходився на судні з 15.01.2012 року в якості 2-го помічника капітана ОСОБА_18 З 12.08.2012 року власник т/х «JUL» ОСОБА_6 відпустив капітана у відпустку та залишив мене спостерігати за проти пожарним станом під час проведення робіт. ОСОБА_19 забезпечував протипожежну безпеку на баке, ОСОБА_13 та боцман працювали в машинному відділенні, ОСОБА_12 готувався заступити на вахту. Дозволи на проведення вогневих робіт я погоджував та вечором вносив запис до журналу вогневих робіт, розставляв людей та забезпечував їх вогнегасником та відром з водою. 31.08.2012 року також погодив усно. ОСОБА_5 пояснив, що 31.08.2012 року безпосередньо сам був спостерігачем при проведенні вогневих робіт о 13 годин на палубі юта поблизу каюти боцмана в якої також зберігалась піротехніка, другим спостерігачем був кок. Під час огневих робіт на т/х «JUL» спостерігачів не було достатньо (див. протокол опитування). Також під час судового засідання були допитані свідки працівники ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс», які також підтвердили, що члени екіпажу т/х «JUL» постійно мешкали на судні, а ОСОБА_6 був власником т/х «JUL».

Відповідно до судової ролі від 12.07.2012р., 20.07.2012р., 20.08.2012р., 28.08.2012р., 31.08.2012р., письмових пояснень всіх членів екіпажу, на судні постійно знаходились, проживали і харчувалися під час стоянки судна в доці 12 членів екіпажу т/х «JUL». На судні знаходився кок для приготування їжі та була організована з членів екіпажу цілодобова вахтова служба.

Отже, т/х «JUL» за актами прийому-передачі як майновий комплекс з визначенням матеріальних цінностей або фактично судоремонтному заводу не передавався. При виконанні заводом ремонтних робіт на т/х «JUL» находились члени екіпажу, які постійно проживали на судні, виконували ремонтні роботи, та несли цілодобову вахту.

Пунктами 1.2, 1.3 Правил пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затвердженихнаказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №136 від 23.03.2004р. забезпечення пожежної безпеки суден на період їх будування, ремонту, спускання та випробувань покладається на керівників і уповноважених керівниками осіб суднобудівельних та судноремонтних підприємств, які мають призначити відповідальних за забезпечення пожежної безпеки на суднах, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Відповідно до п.1.4 Правил - особа, яка призначена наказом керівника підприємства, є відповідальною за забезпечення пожежної безпеки суден, повністю переданих підприємству за актом, і суден, де не має екіпажу.

При цьому, відповідно до п.1.5 Правил - коли судно не передано підприємству за актом і не знято екіпаж, відповідальним за забезпечення пожежної безпеки судна під час ремонту є капітан судна або особа, яка виконує його обов'язки.

Таким чином, оскільки т/х «JUL» повністю до ТОВ «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс» не передавалось, екіпаж з судна не знімався, то відповідальним за забезпечення пожежної безпеки судна під час ремонту є капітан, а під час його відсутності ОСОБА_5

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.8, 7.1.25 Правил, командування судна зобов'язане здійснювати постійне спостереження за всіма роботами, що проводяться підприємством (пов'язаними з можливістю виникнення пожежонебезпечної ситуації), шляхом призначення з числа екіпажу судна забезпечувальних осіб до тих приміщень, де проводяться роботи, а за необхідності - до суміжних.

Відповідно до матеріалів справи, 31.08.2012р. силами екіпажу за особистою вказівкою представника судновласника ОСОБА_6 для ремонту і профілактики демонтувалися ілюмінатори приміщень на головній палубі в районі надбудови, у тому числі і в каюті боцмана. На виконання ремонту ватервейс судноремонтним підприємство 15.08.2012р. були розроблені технологічні вказівки ТУ №02-22-29, узгоджені з ОСОБА_6, в яких він власноручно здійснив записи про те, що супутні роботи: д/м, розшивка теплоізоляції місця під палубою в районі примикання ватервейсу будуть виконані екіпажем.

Згідно із нарядом - дозволом №289 на виконання вогневих робіт ватервейсу палуби юта ОСОБА_5 дозволив проведення вогневих робіт по ремонту ватервейса 31.08.2012р. та був безпосередньо спостерігачем з боку екіпажу.

Отже, на підставі викладеного оскаржений акт спеціального розслідування відповідає нормам чинного законодавства, є правомірним та обґрунтованим.

Крім цього, Позивачем 09.11.2016 року подано заяву про визнання поважними причини пропущення позовної давності.

В даній заяві як на підставу поважності причини пропуску строку позовної давності, Позивач зазначає про недоцільність подання позову в звязку з слуханням справи за позовом ОСОБА_5 про скасування акту проведення спеціального розслідування.

Також під час слухання справи представник Позивача також підтвердив що Позивач ще з 12.10.2012 року відомо про існування оскаржуваного ОСОБА_5 та його підстави.

Згідно ст. 271 Цивільного кодексу України, зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Таким чином, Позивач вільно розпоряджаючись своїм особистим немайновим правом, а саме можливість оскарження в судовому порядку акту, розпорядилась ним, таким чином, що прийняла рішення не оскаржувати акт.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З наведених статей Цивільного кодексу України вбачається, що законодавцем встановлений певний строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а початок цього строку починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, нормами чинного законодавства не ставиться в залежність використання особистого немайнового права по зверненню до суду за захистом свого порушеного права та початком перебігу позовної давності, від волевиявлення іншої особи яка також вважає свої права порушеними.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач в своїй заяві не зазначає жодної поважної причини пропущення строку позовної давності. При цьому прийняття рішення про недоцільність звернення до суду ні є такою.

Згідно до частини першої статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності з п. 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно положень статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту частини першої статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно пунктів 1-4частини першої статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні даного позову.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача є необґрунтованими, та у їх задоволенні належить відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.7,8,10,11,15,209,212-215,294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтне підприємство «Дунайсудносервіс», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі, ОСОБА_3, ПАТ «Морський регістр судноплавства в ОСОБА_4», Дунайська Прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про скасування акту та зобовязання провести повторне розслідування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії.

Суддя А. Ю. Бойчук