Вирок № 65673045, 31.03.2017, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 1/702/1/17

Справа 694/2216/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю секретарів - Прилуцької О.І., Безелюк А.В., Ясінської О.А.,

прокурорів: Остапенко Ю.М., Бебешка М.М., Роги С.С., Семеруня О.І.,

захисників: Підчасюка В.Ю., Білана О.Є.,

підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Джулинка Бершадьського району Вінницької області, проживає АДРЕСА_2, зареєстрований АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта вища, одружений, має на утриманні сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працює, НОМЕР_1, виданий 07.05.1999 року Уманським МВ УМВС України у Черкаській області, за ч.2 ст.368 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Шельпахівки Христинівського району Черкаської області, проживає АДРЕСА_1, не працює, має на утриманні сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, освіта вища, громадянин України, українець, раніше не судимий, за ч.2 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, працюючи згідно наказу №5 о/с начальника УМВС України в Черкаській області від 16.01.2006 року на посаді старшого слідчого слідчого відділу Уманського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, маючи спеціальне звання капітана міліції, являючись представником влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів, і наділена лише їй властивими повноваженнями у кримінальному судочинстві при провадженні досудового слідства, самостійно приймати всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій, в період серпень-жовтень 2008 року при проведенні досудового слідства у кримінальній справі № НОМЕР_2, порушеній щодо ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій, вступивши в попередню змову з слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області підполковником міліції ОСОБА_4, неодноразово одержував хабара від ОСОБА_9 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3, вступивши у злочинну змову з слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області підполковником міліції ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, в період часу з 23 по 26 серпня 2008 року, домовився із ОСОБА_8 та його дружиною - ОСОБА_9, про дачу їм в якості хабара 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, на що останні погодились.

При цьому, ОСОБА_3, діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_4, відповідно до якої про всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_8 мав повідомляти ОСОБА_4 та отримувати грошові кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_3

26 серпня 2008 року близько 15 години, перебуваючи в автомобілі на дорозі біля м, Умані в напрямку с. Родниківка, ОСОБА_4, діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_3, за попередньою змовою із останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_3 від ОСОБА_9 в якості хабара грошові кошти в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, що згідно курсу Національного Банку України складає 24217,5 грн. і у 94 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу.

Він же, повторно, вступивши у злочинну змову із слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області підполковником міліції ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, на протязі вересня 2008 року домовився із ОСОБА_8 та його дружиною - ОСОБА_9, про дачу їм в якості хабара 15000 доларів США за направлення кримінальної справи №1700800209 до суду для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, тобто прийняття такого рішення, яке б влаштовувало подружжя ОСОБА_8, на що останні погодились.

При цьому, ОСОБА_3, діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_4, відповідно до якої всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_8 мав повідомляти ОСОБА_4 та отримувати кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_3

01 жовтня 2008 року близько 12.00 години, перебуваючи в автомобілі НОМЕР_3, в м. Умані біля будинку №1 по вул. Железняка, ОСОБА_4, діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_3, за попередньою змовою з останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_3 від ОСОБА_9 в якості хабара грошові кошти в розмірі 15000 доларів США за направлення кримінальної справи до суду для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, що згідно курсу Національного Банку України складає 72919,5 грн. і у 283 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу та являється великим розміром.

Орган досудового слідства кваліфікує умисні дії ОСОБА_3 як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, - одержання хабара, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище в будь-якому вигляді хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, працюючи згідно наказу №149 о/с начальника УМВС України в Черкаській області від 10.06.2008 року на посаді слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області, маючи спеціальне звання підполковника міліції, являючись представником влади, службовою особою, вступивши в попередню змову з старшим слідчим слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_3, в період серпень-жовтень 2008 року, при проведенні досудового слідства у кримінальній справі №1700800209, порушеній щодо ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій, яка перебувала у провадженні ОСОБА_3, неодноразово одержував хабара від ОСОБА_9 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4, вступивши у злочинну змову з старшим слідчим слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, в період часу з 23 по 26 серпня 2008 року, домовився із ОСОБА_8 та його дружиною - ОСОБА_9, про дачу їм в якості хабара 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, на що останні погодилися.

При цьому, ОСОБА_4, діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_3, відповідно до якої про всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_8 він мав повідомляти та отримувати кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_3

26 серпня 2008 року близько 15 години, перебуваючи в автомобілі на дорозі біля м.Умані в напрямку с. Родниківка, ОСОБА_4, діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_3, за попередньою змовою із останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_3 від ОСОБА_9 в якості хабара грошові кошти в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, що згідно курсу Національного Банку України складає 24217,5 грн. і у 94 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу.

Він же, повторно, вступивши у злочинну змову з старшим слідчим слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області капітаном міліції ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, з використанням влади та свого службового становища, з метою отримання хабара, на протязі вересня 2008 року, домовився із ОСОБА_8 та його дружиною - ОСОБА_9, про дачу їм в якості хабара 15000 доларів США за направлення кримінальної справи №1700800209 до суду для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, тобто прийняття такого рішення, яке б влаштовувало подружжя ОСОБА_8, на що останні погодились.

При цьому, ОСОБА_4, діючи узгоджено, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_3, відповідно до якої всі умови передачі хабара подружжям ОСОБА_8 він мав повідомляти та отримувати кошти, і в подальшому частину грошей передати ОСОБА_3

01 жовтня 2008 року близько 12.00 години, перебуваючи в автомобілі НОМЕР_3, в м. Умані біля будинку №1 по вул. Железняка, ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, за попередньою змовою з останнім, умисно, з корисливих мотивів, одержав для себе та ОСОБА_3 від ОСОБА_9 в якості хабара грошові кошти в розмірі 15000 доларів США за направлення кримінальної справи до суду для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, що згідно курсу Національного Банку України складає 72919,5 грн. і у 283 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян України на зазначений період часу та є великим розміром.

Орган досудового слідства кваліфікує умисні дії ОСОБА_4 як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, - одержання хабара, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

Прокурор підтримав пред"явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення за ч.2 ст.368 КК України в повному обсязі.

Відповідно до обвинувального висновку про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.368 КК України, який складений органом досудового слідства та затверджений прокурором, їх винність у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується доказами, які вказані в обвинувальному акті (т.3, а.с.271-282).

Підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинувачені не визнав, оскільки обставини, викладені в звинуваченні, не відповідають фактичним обставинам. В червні 2008 року, точної дати не пам'ятає, коли він вийшов з чергової відпустки, за письмовою вказівкою начальника СВ прийняв до провадження кримінальну справу №1700800209, яка була порушена за ч. 1 ст. 190 КК України, по факту шахрайський дій невідомою особою, яка називалась як ОСОБА_11, відносно потерпілого ОСОБА_12. В справі були зареєстровані заяви інших потерпілих. При проведені слідчих та оперативних заходів, приблизно в липні 2008 року, особу, яка скоїла той злочин було встановлено, це був мешканець м. Умань ОСОБА_8, який за місцем проживання був відсутній. Він провів за місцем проживання ОСОБА_8 обшук, в ході якого ОСОБА_14, побачивши працівників міліції, з будинку втік. Він прийняв рішення про оголошення розшуку ОСОБА_8

23.08.2008 року ОСОБА_14 був затриманий працівниками СКР та доставлений до Уманського МВ, цього дня він пред'явив йому обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України та допитав його по даному факту, вину в якому ОСОБА_8 визнав. В ході допиту ОСОБА_8 зізнався ще у восьми злочинах, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Після допиту ОСОБА_8 в порядку ст. 115 КПК України був затриманий і поміщений до ІТТ Уманського МВ. Цього дня у відділ приходила дружина ОСОБА_8, якій він повідомив, що її чоловіка затримано. Будь-які дії щодо отримання від неї хабара за звільнення чоловіка він не вчиняв. Чи вимагали в ОСОБА_8 та його дружини гроші за звільнення будь-які інші працівники міліції не знає, в його присутності про це ніхто розмову не вів. Наступного дня він з участю ОСОБА_8 проводив слідчі дії, порушив кримінальну справу за одним епізодом його злочинної діяльності та пред'явив обвинувачення у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Після затримання ОСОБА_8 до нього зателефонував його колишній співробітник ОСОБА_4 і запитав чи затримувався ним ОСОБА_8, оскільки він є його знайомим. Він відповів, що на протязі трьох днів стосовно ОСОБА_8 буде вирішено питання про обрання міри запобіжного заходу. Будь-яких інших розмов за ОСОБА_8 з ОСОБА_4 не вів.

26.08.2008 він з метою обрання відносно ОСОБА_8 міри запобіжного заходу тримання під вартою звернувся з відповідним поданням до прокуратури м. Умань. В задоволенні даного клопотання прокурор міста йому відмовив, ОСОБА_8 було звільнено з під варти із застосуванням до нього міри запобіжного заходу - підписки про невиїзд. Цього ж дня він на підставі постанови прокурора звільнив ОСОБА_8 з під варти, обрав відносно нього міру запобіжного заходу підписку про невиїзд, та порушив відносно нього ще три кримінальні справи за ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_8 пішов додому, запевнивши його, що буде намагатись відшкодовувати збитки потерпілим. Через кілька днів він зустрівся з ОСОБА_4, можливо спілкувався з ним по телефону, точно вже не пам'ятає, ОСОБА_4 запитав у нього про справу ОСОБА_8 Він повідомив ОСОБА_4, що ОСОБА_8 зізнався в скоєнні декількох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, та дав показання. ОСОБА_4 запитав яка сума збитків, він відповів, що близько 20000 доларів США. ОСОБА_4 запевнив його, що ОСОБА_8 буде відшкодовувати збитки потерпілим.

На початку вересня 2008 року він при проведенні слідчих дій зустрівся з ОСОБА_8, який повідомив, що гроші для відшкодування збитків потерпілим йому важко віднайти, але він зможе взяти кредит і повернути потерпілим лише в тому випадку, якщо він справу закриє в порядку ст. 46 КК України за примиренням з потерпілим, а в іншому випадку нічого потерпілим не поверне, так як він однак отримає реальне позбавлення волі і смислу повертати гроші не бачить. Він відповів ОСОБА_8, що це не можливо, оскільки рішення про закриття справи він особисто не приймає, а це може зробити лише суд. На той час йому вже було відомо, що у ОСОБА_8 будь-якого майна, яке можна було б скерувати на відшкодування збитків потерпілим, немає. Він повідомив, що може скласти будь-яку постанову, проте прийняття рішення не відноситься до його повноважень. Приблизно через кілька днів він випадково зустрів ОСОБА_8, який був разом з ОСОБА_4 в місті. ОСОБА_8 запитав у нього яка сума збитків, він відповів, що приблизно 20000 доларів США. ОСОБА_8 повідомив, що особисто розраховуватись з потерпілими не бажає, попросив його провести розрахунок.

Через кілька днів він зателефонував до ОСОБА_8 і запитав, коли він буде відшкодовувати збитки, на що ОСОБА_8 відповів, що таких коштів в нього немає, але по першому епізоду своєї злочинної діяльності поверне кошти. Наступного дня до нього в службовий кабінет прийшов ОСОБА_8 і приніс 3000 доларів США. Коли він зателефонував потерпілому ОСОБА_12, ОСОБА_8 повідомив, що не бажає з ОСОБА_12 спілкуватися, залишив кошти на столі і вийшов з кабінету. Через декілька хвилин прийшов потерпілий ОСОБА_12, ОСОБА_8 вже не було, він під розписку повернув ОСОБА_12 кошти в розмірі 3000 доларів США. Коли ОСОБА_12 пішов з кабінету, він побачив на столі гроші в сумі 500 доларів США. Після виходу ОСОБА_12 з кабінету пройшов значний проміжок часу до того моменту, коли він побачив гроші, він за ОСОБА_12 не виходив, гроші поклав до свого столу, щоб в подальшому повернути ОСОБА_12. Ці гроші в нього були вилучені працівниками прокуратури та СБУ 01.10.2008 при огляді кабінету, але по незрозумілих для нього причинах співпали лише номера трьох купюр з номерами на копіях купюр із 3000 доларів, які видала ОСОБА_9, решта не співпала, хоча дані гроші з моменту, коли їх залишив ОСОБА_12, до 01.10.2008 року залишались в кабінеті, він їх не брав та не міняв.

Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що в нього є гроші, для відшкодування потерпілим збитків, але передасть він їм лише в тому разі, коли прочитає постанову про закриття справи відносно нього. Він повідомив, щоб приходив наступного дня. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_8, він надав йому складену ним постанову про закриття справи за примиренням з потерпілим. Дана постанова, окрім підпису ОСОБА_8, більше нічого не містила. По даній постанові рішення про звільнення ОСОБА_8 прийняте не могло б бути, так як це не входило до його повноважень та не відповідало зібраним ним матеріалам справи. ОСОБА_8 ознайомився з поставновою, проте не розрахувався з протерпілими, які того дня цілий день чекали на розрахунок в його кабінеті. Більше до нього на виклик для проведення слідчих дій ОСОБА_8 не з'являвся, зв'язку по телефону з ним не було. Він спілкувався лише з його дружиною, яка неодноразово обіцяла за нього розрахуватись з потерпілими, а на запитання де її чоловік повідомляла, що їй невідомо. 23 вересня 2008 року до його кабінету прийшла ОСОБА_9 і пропонувала особисто йому 15000 доларів США, щоб він вирішив питання про звільнення її чоловіка від кримінальної відповідальності без розрахунку з потерпілими. Він відмовився сказав її, що якщо в неї є такі кошти то, щоб вона негайно розрахувалась з потерпілими. Вона повідомила, що з даного приводу їй необхідно порадитись з чоловіком і вийшла з кабінету. Почувши те, що вона йде до чоловіка, який на той час ним вже був оголошений в розшук, він одразу вийшов з кабінету та пішов до начальника СКР Уманського МВ ОСОБА_16, якому все розповів і попросив, щоб він послав оперативних працівників за ОСОБА_9, щоб затримати її чоловіка. Проте, коли оперативні працівники вибігли на вулицю, то ОСОБА_9 зникла. Про те, що ОСОБА_9 пропонувала йому хабара, він повідомив своє керівництво.

27.09.2008 року він порушив ще три кримінальні справи за ч. 2 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_8 З постановами про порушення кримінальних справ він ОСОБА_8 не ознайомлював, оскільки ОСОБА_8 на той час перебував в розшуку, на виклики до нього не з'являвся.

Оскільки ОСОБА_8 переховувався від нього, він оголосив його розшук, 28.09.2008 року звернувся до суду з поданням про примусову доставку ОСОБА_8 під вартою до суду з метою обрання йому міри запобіжного заходу - арешту. Суд надав такий дозвіл.

Коли він оголосив розшук ОСОБА_8, до нього телефонував ОСОБА_4 та повідомляв, що ОСОБА_8 знаходиться в Україні, запитав чи є в Уманському МВ можливості проведення в рамках справи моніторингу його телефону, з метою встановлення точного місця знаходження. Він запитав в першого заступника відділу про такі можливості, йому пояснили, що це можливо лише за рішенням суду, він мав намір в подальшому це зробити.

28 чи 29 вересня 2008 року до нього на мобільний телефон зателефонував адвокат ОСОБА_17, який запитав чи є в його провадженні справа відносно ОСОБА_8. Він відповів що є. ОСОБА_17 запитав скільки там епізодів, оскільки до нього звернулась дружина ОСОБА_8 чи сам ОСОБА_8, він точно не пам'ятає, для укладення угоди на захист. Він відповів що 8 епізодів та що ОСОБА_8 знаходиться в розшуку. ОСОБА_17 повідомив, що якщо він укладе угоду, то прийде до нього, але так і не прийшов.

01.10.2008 він чергував під час паломництва хасидів. В обід його викликали до відділу, його кабінет був відчинений, в кабінеті були невідомі особи, перший затупник начальника Уманського МВ ОСОБА_18 був в коридорі. Що відбувалось в його кабінеті №19 з того моменту, як його відкрили до його прибуття, йому невідомо.

Коли розпочався огляд кабінету, то слідчий прокуратури, який відрекомендувався як ОСОБА_19, попросив надати йому кримінальну справу №1700800209, проте причину по якій йому потрібна дана справа він не вказав. Він надав з верхньої полиці службового сейфу, дану кримінальну справу, яка була у розшитому стані. В цей час співробітник о/у СБУ ОСОБА_20, сів за стіл та почав оглядати портативний ноутбук, який знаходився на письмовому столі. Що він там робив, видно не було, бо поняті та він знаходились в іншій частині кабінету. Працівники СБУ почали відкривати службовий сейф, який був повністю заставлений кримінальними справами, вони почали переривати справи. Це був не огляд, а обшук. Під час такого огляду-обшуку зі сейфу витягнули папери, постанови та протоколи, кількість яких та назви були занесені до протоколу огляду місця події. Працівники СБУ почали відкривати шухляди письмового столу та переривати їх, при цьому слідчий сидів в іншому кінці кабінету. Того, що знаходилось в шухлядах вони не перераховували, так само як не перераховували все що було в сейфі. У верхній шухляді письмового столу працівники СБУ дістали коробку, в якій знаходились грошові купюри номіналом по 50 доларів США в кількості 8 банкнот та чотири банкноти номіналом по 100 доларів США, серії та номери яких були записані в протокол. Працівники СБУ відкривали двері шафи, яка знаходилась в кабінеті та переривали всі речі та одяг, які там знаходилися, при цьому нічого не перераховували та не заносили до протоколу. Після цього з письмового столу був вилучений ноутбук та ще якісь документи, які були переписані та занесені до протоколу. Вилучені речі були упаковані до різних конвертів, на яких було зроблено пояснювальний надпис, підписи понятих, його та слідчого. Причина, по якій вилучається ноутбук, кримінальна справа, документи, гроші вказана не була. Його помістили до автомобіля працівників СБУ, де утримували до 19 год., після цього доставили в прокуратуру Черкаської області. В приміщенні прокуратури він бачив ОСОБА_4 та невідомого йому чоловіка, як потім з'ясувалось що то був ОСОБА_21 - родич ОСОБА_4. Близько 23 год. його завели до слідчого ОСОБА_19 , де він офіційно був затриманий в порядку ст. 115 КПК України. Наступного дня, коли його допитував в кабінеті слідчого ОСОБА_19, його захисник ОСОБА_22 заявив слідчому клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, які були підставою для його затримання. Дане клопотання слідчий задоволив. Серед матеріалів, які йому були надані, копій з грошових купюр в сумі 5000 та 3000 доларів США не було. Гроші, які 01.10.2008 вилучені в його кабінеті, частково належать йому - в сумі 300 доларів, а решта 500 належать ОСОБА_12. 300 доларів це гроші, які він позичив в середині вересня в свого знайомого ОСОБА_23 для купівлі своїй дружині подарунку на день народження та ремонту автомобіля. В ОСОБА_23 він позичив гроші в сумі 600 доларів. Чому вважають, що ці гроші нібито ОСОБА_9 передані в якості хабара за звільнення її чоловіка, він пояснити не може, вважає, що це фальсифікація зі сторони працівників СБУ. Він особисто з ОСОБА_4 про отримання хабара в будь-яких сумах від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не домовлявся, мови з ним про це не вів, тому винним себе не визнає, оскільки до них не причетний. Всі його дії були направлені винятково для відшкодування ОСОБА_8 потерпілим завданих збитків.

Підсудний ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав повністю, оскільки він не був наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги та приймати рішення. Відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. В даному випадку він не міг використовувати надану йому владу, завдяки своєму службовому становищу та не міг виконувати будь-які дії з використанням свого службогового становища (різні підрозділи, ОСОБА_24 не знаходився в його підпорядкуванні, він не мав права давати йому ніяких вказівок).

Підсудний вважає, що обвинувачення його у вчиненні злочину базується на припущеннях, він не міг вчиняти дії, про які слідчий вказує в постанові, не розписано конкретно в чому вони виражалися, яким чином він використував своє службове становище, а також взагалі не розписано в чому полягала об'єктивна сторона отримання хабара та не зазначено, яким чином він мав намір ним розпорядитись, адже в обвинувальному висновку вказано, що його вина доказується розмовами, що зафіксовані на диктофоні, хоча в тих же розмовах не має будь-яких слів чи фраз з його сторони про вимагання, є тільки пропозиції з боку подружжя ОСОБА_8, а з його сторони порада про вирішення справи законним шляхом - через суд та відшкодування збитків потерпілим.

Він познайомився з ОСОБА_8 приблизно після 2000 року, а потім з його дружиною - ОСОБА_9. Спілкувався він більше з ОСОБА_8, з ініціативи ОСОБА_8, який консультувався з питань цивільно-правових відносин, з приводу того, що одна людина взяла в борг в іншої людини гроші і не повернула, а потім та людина зверталася в правоохоронні органи з письмовою заявою про те, що відносно неї були вчинені шахрайські дії. В усіх випадках ОСОБА_8 пояснював, що дана ситуація його особисто не стосується, це стосується його знайомого, який проживає в іншому населеному пункті. В 2006 чи 2007 році ОСОБА_8 звернувся до нього і пояснив, що людина має намір звернутися в правоохоронні органи через неповернення боргу, на що він порадив йому, що краще повернути кошти.

ОСОБА_8 попросив його позичити йому для здійснення бізнес-плану 1500 доларів США, при цьому пообіцяв повернути через місяць і в разі необхідності також позичити йому гроші. Він позичив ОСОБА_8 1300 доларів США, бо більше не було. Приблизно через місяць після неодноразових нагадувань цю суму йому повернула дружина ОСОБА_8, так як його самого ОСОБА_8 за місцем проживання не було. Згодом ОСОБА_8 повідомив йому, що у нього є можливість позичити гроші на нетривалий термін під низькі проценти, але в нього не було в цьому потреби, то він і не звертався.

25 серпня 2008 року був понеділок і був вихідний день, оскільки День Незалежності 24 серпня припав на неділю, на його мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що її чоловіка затримали працівники міліції і помістили в ізолятор тимчасового тримання Уманського МВ УМВС за підозрою у вчиненні злочину - шахрайських дій. Після її дзвінка, цього ж дня, приблизно в обідній час він зустрівся з ОСОБА_9 і вона йому детально пояснила про обставини затримання. Після її розповіді, можливо в той день, а можливо через декілька днів він зателефонував до слідчого ОСОБА_3. та поцікавився чи дійсно ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 115 КПК України. ОСОБА_3 підтвердив та пояснив, що подальша доля ОСОБА_8 залежить від того, як буде прийнято рішення прокуратурою та судом стосовно міри запобіжного заходу, він пояснив, що буде звертатися з поданням про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, бо йому набридло бігати за ОСОБА_8 та виносити постанови про примусовий привід, а яке рішення прийме прокуратура та суд йому невідомо. Він запитав ОСОБА_3, якщо дружина ОСОБА_8 хоча б частково відшкодує збитки потерпілим, то чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. ОСОБА_3 запитав для чого він його запитує, якщо сам все розуміє, адже сам тривалий час працював слідчим і зустрічався з подібними ситуаціями. В розмові по телефону він запитував у ОСОБА_3 чи можна до нього заїхати та вияснити координати потерпілих для того, щоб дружина ОСОБА_8 відшкодувала матеріальні збитки, щоб до того моменту, коли буде вирішуватися питання про обрання міри запобіжного заходу, відшкодувати збитки та до матеріалів справи приєднати заяви про те, що збитки відшкодовані. ОСОБА_3 пояснив йому, що адреси та прізвища потерпілих відомі ОСОБА_9, але якщо є необхідність, то він може зайти до нього.

ОСОБА_9 запропонувала дати хабара посадовим особам, від яких залежить вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Він пояснив їй, що в цьому немає ніякого сенсу, він подібним не буде займатись, що краще відшкодувати частково збитки потерпілим і бажано до розгляду питання про застосування запобіжного заходу, тоді є шанс, що її чоловіка випустять з ІТТ та буде обрана міра запобіжного заходу, що не пов'язана з триманням під вартою, підписку про невиїзд або заставу. Він роз»яснив ОСОБА_9 суть застави та те, що сума застави в обов'язковому порядку повинна бути не менша, ніж сума цивільного позову, що вона може відшкодувати збитки потерпілим, або на момент доставки в прокуратуру її чоловіка повинна мати при собі вищезазначену суму для внесення застави, що в даній ситуації від нього нічого не залежить. Наступного дня він поїхав в місто Черкаси, в м. Київ у відрядження і з ОСОБА_9 не зустрічався.

Через деякий час ОСОБА_8 зателефонував до нього та повідомив, що його звільнили з-під варти та обрали міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, запропонував зустрітися, він погодився, але повідомив, що це можливо тільки на вихідні, коли він приїде в місто Умань.

Він прибув в місто Умань, зустрівся з ОСОБА_8, який повідомив в чому його обвинувачують, що він винен лише у одному злочині і запитав у нього, яка відповідальність передбачена чинним законодавством, на що він повідомив, що у КК України є ст. 46, згідно якої, якщо винна особа примириться з потерпілим та відшкодує матеріальні збитки заподіяні злочином, то кримінальна справа може бути закрита із зазначених підстав, що це можливо виключно в тому випадку, якщо вчинено один злочин, на що ОСОБА_8 запевнив, що він винен тільки у вчиненні одного злочину, а в інших випадках гроші брали інші особи - його знайома ОСОБА_26 та незнайома йому жінка, що працює в райдержадміністрації. Коли саме була ця розмова він точно не пам'ятає, можливо в вересні місяці 2008 року.

ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9 неодноразово призначали йому зустрічі, він з ними декілька разів зустрічався, вони йому розповідали, що ОСОБА_8 незаконно обвинувачують вже у вчиненні 8 епізодів шахрайських дій. ОСОБА_8 запевнив, що причетний тільки до одного епізоду. Він пояснив ОСОБА_8, що в цьому випадку можливо застосування ст. 46 КК України, а якщо 2 і більше епізодів, то тоді неможливо застосувати ст.46 КК України. Він під час спілкування з ОСОБА_8 рекомендував їм відшкодувати матеріальні збитки, які заподіяні, пропонував укласти угоду з адвокатом. ОСОБА_8 та його дружина повідомляли, що чоловіка розшукує міліція, на що він порадив ОСОБА_8 самому прибути в міліцію, інакше його оголосять в розшук та буде обрана міра запобіжного заходу - тримання під вартою. ОСОБА_9 неодноразово телефонувала йому і повідомляла, що в неї є кошти в повному об'ємі і вона має намір йти до слідчого, туди мають прийти всі потерпілі, яким вона мала відшкодувати всі збитки. Йому відомо, що одного разу в ранковий час зібралися всі потерпілі, але ОСОБА_9 по невідомих причинах не прибула. Коли він в черговий раз приїхав в місто Умань в суботу 27 вересня 2008 року, то ОСОБА_9 знову зателефонувала до нього і попросила з нею зустрітися, щоб обговорити проблеми, які пов'язані з її чоловіком, але він відмовився, бо у його сина в той день був день народження. Наступного дня, 28 вересня 2008 року, ОСОБА_9 знову зателефонувала до нього і попросила зустрітися, він запропонував домовитися про зустріч з адвокатом, який в подальшому буде надавати їй консультації, з чим вона погодилася. Він прибув на вул. АДРЕСА_4 в м.Умань, там в той час знаходився кабінет адвоката ОСОБА_17, туди ж приїхала ОСОБА_9, він познайомив її з адвокатом, вона розповіла про обставини, після чого ОСОБА_17 повідомив, що для того, щоб укласти угоду йому необхідно поспілкуватися з її чоловіком ОСОБА_8 та з ним вирішити питання про подальшу співпрацю. ОСОБА_9 сказала, що їй необхідно порадитися з чоловіком, адвокат дав її візитку з телефоном.

30 вересня 2008 року він знаходився на роботі в головному слідчому управлінні МВС України і під кінець робочого дня на його мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_9 та попросила його про зустріч. Оскільки він був в Києві, її прохання його здивувало і він пояснив, що він в даний момент не знаходиться в місті Умань. Вона пояснила, що вона сама приїхала в Київ. Він запитав у неї з якою метою вона приїхала в Київ, якщо перед цим вони все обумовили, чому вона не попередила про приїзд, а якби його не було в Києві. ОСОБА_9 на це нічого не пояснила, для нього не зрозуміла була мета її приїзду та мета зустрічі.

Він повідомив, що він по закінченню робочого дня їде до станції метро «Арсенальна». Після 19.00. години він прийшов до станції метро «Арсенальна», через нетривалий проміжок часу прибула ОСОБА_9 та повідомила, що зі мною хоче зустрітися ОСОБА_8 і одразу кудись пішла, а через хвилин 5 вони прийшли вдвох і ОСОБА_8 почав мене просити допомогти йому вирішити його проблему, на що він повідомив, що у нього немає такої можливості і пояснив, що єдиний вихід з даної проблеми відшкодувати збитки потерпілим та після цього самостійно прибути до слідчого.

ОСОБА_8 погодився з тим, щоб відшкодувати збитки потерпілим, але пояснив що в наявності є тільки 15000 доларів США, не вистачає ще дві тисячі доларів США і в нього немає де їх взяти та запитав чи є у нього гроші, на що він відповів, що немає.

Їхня розмова в той вечір закінчилась тим, що вони домовилися, що він приїде в м. Умань щоб проконтролювати хід розрахунку з потерпілими, який мала здійснити ОСОБА_9, а в подальшому ці заяви вона мала занести до слідчого для того, щоб він їх приєднав до матеріалів кримінальної справи, а ОСОБА_9 мав прибути до слідчого.

Наступного дня, 01 жовтня 2008 року, близько о 09.00. годині він зателефонував ОСОБА_9 і запитав у неї чи доцільно приїжджати йому в місто Умань з врахуванням розмови, що відбулася в місті Київ, вона підтвердила таку необхідність. Він прибув в місто Умань, на автовокзалі його зустрів зять ОСОБА_21 на його прохання, щоб підвезти його додому. Коли він приїхав до ринку, ОСОБА_9 вже чекала на нього біля стоянки і коли автомобіль зупинився, вона одразу сіла на заднє сидіння з правої сторони і вони розпочали від'їжджати, але не проїхали і 10 метрів, як назустріч виїхав білий мікроавтобус «Форд», який перекрив дорогу, звідки вибігли невідомі йому на той час особи та затримали його. З того моменту, коли ОСОБА_9 сіла в автомобіль і до моменту затримання пройшло не більше 20-30 секунд, і коли на нього наділи наручники ОСОБА_9 в салоні та біля автомобіля вже не бачив і куди вона поділася йому невідомо. Будь-якої конкретної розмови в автомобілі майже не відбувалось, оскільки відразу відбулося затримання.

В 2005 році стосовно нього співробітниками СБУ було складено протокол про вчинення корупційного діяння за складання процесуальних документів, які на думку співробітників СБУ були вчиненні ним з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Даний протокол складався оперуповноваженим ОСОБА_20, який займався проведенням дослідчої перевірки по заяві ОСОБА_8 В 2005 році, коли він знайомився з адміністративними матеріалами про вчинення ним нібито корупційного діяння, ОСОБА_20 пропонував йому на суді не заперечувати своєї вини та одразу зізнатися, щоб суд швидко міг прийняти рішення по справі. З його пропозицією він не погодився, було проведено два судових засідання і в подальшому прийнято рішення про звільнення його від адміністративної відповідальності. Після судового засідання ОСОБА_20 підійшов до нього та повідомив, що він негарно поступив по відношенню до нього і мотивував це тим, що нібито він обіцяв у всьому зізнатися і обманув його, на що він в свою чергу пояснив, що такої обіцянки не давав та пояснив при цьому, що йому відомо, що він не вчиняв ніякого правопорушення та крім цього пояснив, що для ОСОБА_20 дана ситуація як звичайний показник у його службовій діяльності, а для нього кінець його служби. Він запитав у ОСОБА_20 чи означає це, що в майбутньому йому слід очікувати неприємностей з боку підрозділу, в якому він працює, ОСОБА_20 тільки засміявся.

Він побачив ОСОБА_20 01 жовтня 2008 року, коли його затримали співробітники СБУ. ОСОБА_20 підійшов до нього, коли він вже був в наручниках та сказав на його адресу наступну фразу: «Ну, що ОСОБА_93, я ж тобі говорив, а ти не послухався». Суть та зміст даної фрази йому не зрозуміла, до затримання, до огляду місця події, що проводились біля ринку «Міщанка» ОСОБА_20 не причетний, про що свідчить відсутність його прізвища в процесуальних документах. В той же день, коли в приміщенні СБУ в м. Черкаси він знайомився з матеріалами, то ОСОБА_20 сказав йому, що якщо він не визнає вини, то ті ж самі матеріали направлять в прокуратуру Черкаської області в порядку ст. 97 КПК України і буде вирішено питання про порушення кримінальної справи за ст. 364 або 365 КК України, а коли він сказав, що це не можливо, що за одне і те ж саме діяння неможливо приймати рішення про притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності, то ОСОБА_20 розсміявся та відповів, що це тільки в чинному законодавстві, так написано, а в дійсності все набагато простіше. Через деякий час в прокуратуру міста Умані з прокуратури Черкаської області надійшли ксерокопії документів адміністративного матеріалу про корупцію, які направлялися в суд для прийняття рішення в порядку адміністративного судочинства. По даних матеріалах прокуратурою було прийнято рішення згідно п. 2 ст. 6 КПК України. До ОСОБА_20 в нього ніяких претензій немає, але у нього є всі підстави вважати що на цьому грунті у ОСОБА_20 до нього склалося упереджене ставлення, яке він так і не зміг приборкати, що підтвердилося наступним.

Коли він 01.10.2008 вже після 21.00. перебував у слідчому відділі обласної прокуратури, ОСОБА_20 розповів йому, що сам особисто займався оперативною розробкою, розповів про його дії, які мали місце 28 вересня 2008 року в обідній час, про гру у футбол на стадіонні «Іллічівець» після того, як він закінчив спілкування з гр. ОСОБА_9 в кабінеті адвоката ОСОБА_17 і пішов на стадіон, а в подальшому перетнув металевий паркан та направився в невідомому для ОСОБА_20 напрямку, хоча фактично він направився навпростець додому, тому що будинок в якому він проживає, розташований поруч. ОСОБА_20 розповів, що саме в той момент до стадіону приїхав ОСОБА_3 разом зі своїм сином і він вирішив, що у нас була домовленість про зустріч, але він швидко залишив стадіон і не зустрівся з ОСОБА_3. ОСОБА_20 не було відомо, що ОСОБА_3 приїхав до будинку свого батька, який проживає навпроти стадіону саме в той момент, коли він там був, таких збіг обставин був сприйнятий ОСОБА_20 як обумовлені дії. Про дані події може розповісти людина, яка бачила це власними очима, а враховуючи статус ОСОБА_20 та ситуацію, він зробив висновок, що ОСОБА_20 проводив візуальне спостереження, що співробітники СБУ контролювали хід зустрічі, яка відбувалася в кабінеті адвоката ОСОБА_17 ОСОБА_3 він не бачив в той день і взагалі з ним не зустрічався, але коли через деякий час запитав про це у ОСОБА_3, то він підтвердив, що дійсно був в той день, в той час біля стадіону, приїжджав з сином до батька. ОСОБА_20 01.10.2008 після його затримання розповів детально про обставини його зустрічі з ОСОБА_8 в місті Києві біля станції метро «Арсенальна» та пояснив, що він також приїжджав в Київ, щоб особисто проконтролювати хід зустрічі, а перед зустріччю проконсультувати ОСОБА_8 та скорегувати зміст розмови. Дані обставини були ОСОБА_20 детально описані і в нього не було підстав вважати, що це може не відповідати дійсності. Крім цього, ОСОБА_20 розповів, що у нього були розмови з ОСОБА_8 про відшкодування коштів потерпілим, але для нього це було не цікаво, тому що він розумів, що з даної ситуації показник не зробиш, а тому очікував найбільш сприятливої ситуації і на його думку дана ситуація настала саме 01 жовтня 2008 року.

26 серпня 2008 року, а також в будь-який інший день біля села Родниківка Уманського району з гр. ОСОБА_9, тобто у місці та в час, який вказаний у постанові про притягнення, як обвинуваченого він не зустрічався, гроші в сумі п'ять тисяч доларів США, а також будь-яких інших коштів не отримував, з ОСОБА_3 в той день не зустрічався, і будь-яких коштів, як в той день так і в будь-який інший не передавав. Стосовно отримання 15000 доларів США за не притягнення ОСОБА_8 до відповідальності, як зазначено в тій же постанові про притягнення в якості обвинуваченого, пояснив, що даних грошей не вимагав, отримувати їх не мав жодного наміру, ОСОБА_3 не було наміру нічого передавати, з його боку взагалі не було до ОСОБА_3 ніякого прохання про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_8, оскільки він розумів, що це не реально, так як ОСОБА_8 не примирився з потерпілими, не відшкодував збитки та кваліфікація злочинних дій не передбачала закриття справи. Будь-яка інформація, якою він володів про хід розслідування справи була ним отримана від подружжя ОСОБА_8, і так як у нього практичний досвід та знання в галузі кримінального та кримінально-процесуального законодавства, то він легко міг зі слів подружжя ОСОБА_8 зрозуміти суть проблеми та стан слідства і варіанти, якими може закінчитись хід слідства в даній справі, тобто тими рішеннями, які передбачені законодавством. На даний момент він розуміє, що ОСОБА_8 з допомогою своєї дружини ОСОБА_9 шляхом обману запевнив його, що має намір розрахуватися з потерпілими для того, щоб дочекатись дії Закону «Про амністію» на підставі якого його в подальшому було в дійсності звільнено, а оскільки на той момент даний Закон ще не вступив в дію, був тільки проект, то йому лише необхідно було відтягнути час і тому він вигадував різні комбінації, щоб досудове слідство тривало чим подовше. В той момент, коли він зрозумів, що своїми власними силами йому не вийде цього зробити, тому і вирішив звернутися в Службу Безпеки України, яка йому в цьому і допомогла, а також його руками та з допомогою його дружини ОСОБА_9, їх активними діями задокументувала нібито дії по неіснуючому вимаганню, а в подальшому нібито отриманню хабаря. Співробітники Служби безпеки, отримавши від подружжя ОСОБА_9 інформацію та проаналізувавши її розуміли, що ознак складу злочину, як в його діях, так і в діях інших посадових осіб правоохоронних органів не вбачалось, тому і спонукали подружжя ініціювати повторні зустрічі в ході яких проводили дії, направлені на провокацію хабара. Основною метою дій та поступків з боку подружжя ОСОБА_9, які вчинялись ними стосовно нього та інших осіб, які в тій чи іншій мірі причетні до даної справи, була мета уникнення від відповідальності самого ОСОБА_8 та покарання, що пов'язане з триманням під вартою, оскільки він панічно боявся ув'язнення, про що неодноразово розповідав під час розмов при їхніх зустрічах. ОСОБА_8 розумів, що якщо його буде звільнено на підставі Закону України «Про амністію», то питання про відшкодування цивільного позову, який по справі заявлено потерпілими буде виділено в окреме провадження і матеріали будуть направлені в Державну виконавчу службу, яка повинна буде стягувати в примусовому порядку кошти з ОСОБА_8 для відшкодування збитків потерпілим, але ОСОБА_8 знав, що у нього майна не має, конфісковувати не має чого, тому є можливість взагалі уникнути повернення коштів, про що йому він сам особисто розповідав, що в подальшому і підтвердилось, оскільки як йому відомо ніхто з потерпілих так і не отримав своїх коштів, а Державна виконавча служба не має реальних засобів впливу та примусу на ОСОБА_8. ОСОБА_9 нібито сама давала кошти в сумі 15000 доларів США і по цій кримінальній справі ці гроші належать їй, оскільки у випадку належності коштів в сумі 15000 доларів США, яка проходить по справі, ОСОБА_8 можливий був би варіант їх конфіскації та направлення на рахунки Державної виконавчої служби для погашення цивільного позову, про який він зазначив раніше.

З ОСОБА_20 знайомий з 2003 року. Стосунки у них неприязні з того часу як ОСОБА_20 склав на нього протокол про корупцію. Він вважає, що протокол був складений безпідставно. Справа під час розгляду судом була закрита і з ОСОБА_20 у нього була неприємна розмова, він йому погрожував, що вони ще зустрінуться (т.6, протокол судового засідання від 23.11.2009, а.с.13а).

Суд на виконання вимог ст.22, 64 КПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, перевіривши обставини та докази, що зазначені в обвинуваченні, які викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, що зібрані органом досудового слідства і які зазначені в обвинувальному висновку, а також подані під час судового слідства у справі як з боку прокурора, так і з боку підсудного та захисту, встановив наступне.

Свідок ОСОБА_28 показала, що товаришує з ОСОБА_9, яка є сусідкою її свекрухи. У 2008 році ОСОБА_9 приїхала до неї в с. Родниківка, розповіла, що в неї якісь проблеми з чоловіком, з ОСОБА_8, і що її потрібна велика сума грошей. Яка саме сума її була потрібна, ОСОБА_9 її не говорила, просила, щоб вона її позичила гроші, скільки зможе. ОСОБА_31 не уточняла, яка валюта її потрібна. В неї грошей не було, вони поїхали до її матері, але в матері грошей також не було, заїжджали ще до однієї її знайомої, але її не було вдома. За кермом автомобіля була ОСОБА_9. ОСОБА_31 декілька разів виходила з автомобіля, вона залишалася в автомобілі. Чи були вирішені ті проблеми з чоловіком, вона не знає. ОСОБА_9 не говорила, яку суму вона знайшла і що вона з нею зробила.

ОСОБА_31 сказала її, що потрібно перексерити гроші, щоб її не обманули, не сказала, де і чому її мали обманути. Вона зателефонувала сестрі свого чоловіка ОСОБА_29, так як знала, що у неї на роботі є ксерокс. Коли вони приїхали до неї копіювати гроші, то ОСОБА_29 була на роботі. Вона не була присутня при тому, як копіювали гроші, вона тільки відвела ОСОБА_9 до сестри чоловіка в Уманський педагогічний університет у місті Умані, грошей її ОСОБА_9 не показувала, як ксерили гроші вона не бачила. Ксерокс, на якому копіювали гроші вона не бачила. Вона не пам»ятає чи була вона присутня при тому, як ксерилися гроші, так як пройшло уже шість років.

Коли ОСОБА_9 відвозила її додаму, то ОСОБА_9 зателефонували по мобільному телефону, вони поїхали у бік аеродрому, там до них під»їхав автомобіль радянського виробництва, якої марки вона не пам»ятає, з якого вийшов високий світлий чоловік і сів до них у автомобіль, вони з ОСОБА_9 про щось поговорили і він вийшов з автомобіля, про що вони говорили, вона не чула, їхня розмова тривала не довго, буквально секунду. Вона не бачила чи при тій розмові хтось комусь щось передавав. Вона сиділа у автомобілі ОСОБА_9 весь час на задньому сидінні із своєю малолітньою дитиною. Тієї людини, яка була тоді в автомобілі, в даний час у залі суду немає. Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_31 в автомобіль ОСОБА_31 не сідали.

З приводу цих подій її допитував слідчий у присутності ОСОБА_31. Її задавали запитання, вона давала відповіді, а ОСОБА_31 вказувала якісь прізвища. Прізвища та суми в протоколі її допиту від 08.10.2008 року записані слідчим зі слів ОСОБА_31. Слідчий писав показання більше зі слів ОСОБА_31, а не з її слів.

ОСОБА_31 сказала її, що все на камеру знято і якщо вона не підпише ті документи, які її дали підписати, то у неї будуть великі проблеми. На неї був тиск, вона розгубилася і злякалася, тому і підписала протокол. Вона прізвищ людей та грошової суми не знала. Вона заперечує, що при ній передавалися кошти, вона не бачила ні грошей, ні передачі грошей, вона не знала яку суму шукала ОСОБА_31 і те, що кошти вона шукала в доларах. Показання, які вона дає зараз відповідають дійсності. Ті події відбувалися у кінці літа або на початку осені. У 2009 році у судовому засіданні її запитали, чи є серед присутніх у залі суду той чоловік, який сів у автомобіль ОСОБА_31. Вона нікого не впізнала і сказала, що не знає нікого. Ті чоловіки, яких її представляли, тоді сиділи у залі суду у клітці для підсудних, тоді вона підсудних побачила вперше. Цей чоловік, що сидить в залі судового засідання ближче до неї (підсудний ОСОБА_4.) не під»їжджав до них тоді (біля аеродрому). Вона заперечує проти тих показань, які вона давала слідчому СБУ, наполягає на тому, що зараз дає правдиві показання. Вона ніколи не копіювала гроші на ксероксі.

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_28 від 08.10.2008 свідок показала, що вона знайома з ОСОБА_9 близько 5 років, підтримує з нею дружні стосунки. Влітку 2008 року ОСОБА_9 повідомила її, що у її чоловіка ОСОБА_8 неприємності з працівниками міліції, його звинувачують у шахрайстві. ОСОБА_9 повідомила їй, що співробітники міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вимагають у неї гроші за не притягнення її чоловіка до кримінальної відповідальності 28.08.2008 року їй зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що її чоловіка та дітей затримали співробітники міліції, за їхнє звільнення вона повинна передати ОСОБА_4 5000 доларів США. ОСОБА_9 позичила вказану суму грошей та у її присутності зняла з них світлокопії. До ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_4 та сказав, щоб вони під»їхали до магазину «Лотос» в м.Умань, що вони і зробили. Потім до них під»їхав ОСОБА_4 на автомобілі темно-синього кольору марки ВАЗ 2109 або ВАЗ 21099, в якому знаходились ще дві невідомі їй особи. ОСОБА_4 сів до них в автомобіль і звелів їхати за вказаним автомобілем. ОСОБА_4 пересів до свого автомобіля і вони всі поїхали в напрямку с.Родниківка. ОСОБА_4 зупинився та пересів до них у автомобіль, де і взяв у ОСОБА_9 5000 доларів США, сказав що все буде хорошо та те, що він поділиться з кимось вказаними грошима. Зустріч відбулася близько 15:00 години 26.08.2008 року. Ввечері вона дізналася, що ОСОБА_4 особисто привіз ОСОБА_8 додому до ОСОБА_9 (т.3, а.с.47).

За даними протоколу судового засідання від 02.11.2009 року свідок ОСОБА_28 показала, що вона товаришує з ОСОБА_9, яка є сусідкою її свекрухи. До неї додому приїхала ОСОБА_9 і просила позичити гроші, суму конкретну не говорила, просила скільки зможе, бо у її чоловіка проблеми. Які саме проблеми не говорила, сказала, що боїться за свою сім"ю. Це було у 2008 році. У неї грошей не було тоді ОСОБА_9 спитала чи можуть її родичі позичити. Вона зателефонувала до матері у неї також не було грошей, щоб позичити. ОСОБА_31 попросила її поїздити з нею по знайомих можливо хтось позиче гроші. Вони під"їхали до магазину „Фуршет", ОСОБА_9 вийшла з машини і сказала, що пішла до свого знайомого вона залишалася у машині. Десь через годину ОСОБА_9 повернулася і сказала, що у неї є гроші і що треба гроші перекопіювати десь у нелюдному місці. Вона попросила сестру свого чоловіка ОСОБА_29 перекопіювати у неї на роботі гроші. При цьому були присутні ОСОБА_33, ОСОБА_29, вона і ще якась співробітниця ОСОБА_94. ОСОБА_31 пояснила, що це треба, щоб її не обманули. Після цього вона попросила ОСОБА_9 відвезти її додому, бо донька хвора. По дорозі у ОСОБА_9 задзвонив телефон, вона зупинила автомобіль і вийшла сказавши при цьому, що до неї хтось під"їде. До них під"їхав автомобіль, марки вона не знає. ОСОБА_31 сіла в свій автомобіль і вони поїхали в сторону села Родниківка. ОСОБА_9 зупинила автомобіль, зателефонувала до когось. З автомобіля, який їхав з ними, вийшов високий світловолосий чоловік і сів до них у автомобіль на переднє сидіння пасажира, вона сиділа з донькою на задньому сидінні. ОСОБА_31 щось вийняла і віддала чоловікові, про що вони розмовляли вона уже не пам"ятає. ОСОБА_15 відвезла її додому, вона сказала, що потім усе пояснить. Довгий час вона ОСОБА_9 не бачила. А коли вона до неї приїхала, то сказала, що вона повинна дати працівникам міліції пояснення. Працівники міліції на неї тиск не здійснювали. Тиск був зі сторони ОСОБА_9, суду вона розповіла правду так як усе відбувалося.

Вона бачила як ОСОБА_9 поклала гроші після копіювання у сумку. ОСОБА_31, коли виходила з автомобіля, сумку забирала з собою. Вона не знає чоловіків, які сидять на лаві підсудних, ні з ким із них раніше не зустрічалася. Чоловік який сідав у автомобіль був світловолосий і дуже високого росту. Серед підсудних вона не може нікого упізнати.

Гроші копіювалися у кабінеті у приміщенні педагогічного інституту. Вона не бачила які номіналом були купюри. Під час її допиту на слідстві у кабінеті була присутня ОСОБА_9, слідчий і ще якісь люди заходили і виходили, слідчий писав покази з її слів, а також зі слів ОСОБА_9.

ОСОБА_9 згадала, що у неї є хороший знайомий, який може позичити гроші. Вона зупинила автомобіль біля магазину „Фуршет", вийшла і пішла через дорогу. Коли повернулася, то сказала, що гроші їй позичили, але ні суму, ні людину яка позичила не називала.

Вони їздили на автомобілі ОСОБА_9, ОСОБА_31 була за кермом. Коли чоловік сідав до них у автомобіль чи було у нього щось у руках вона не бачила, і як він виходив, вона також не бачила чи було у нього щось у руках. Вона не може сказати чи ОСОБА_9 щось передавала цьому чоловіку, вона не звертала уваги. Цього чоловіка, який сідав до них у машину вона більше ніде не зустрічала.

До неї додому приїхала ОСОБА_9 і сказала , що вона повинна дати покази, бо у неї будуть проблеми, повістку їй не передавала. При її допиті весь час була присутня ОСОБА_9

Вона читала протокол допиту і підписала його. ОСОБА_31 сказала, що це так треба. ОСОБА_9 їй не говорила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_34 вимагають з неї гроші. Уже перед її допитом ОСОБА_9 сказала, що з неї хтось вимагає гроші. Вона їздила з ОСОБА_9 близько трьох годин, погодилася, бо ОСОБА_9 просила і плакала. Людина, яка її допитувала представилася слідчим СБУ, її покази записувалися, вона їх перечитувала на той час вона була згодна з текстом. Слідчий не попереджав її про відповідальність він їй сказав, що це формальність, допит тривав десь 30 хвилин.

Вона підтримує свої покази, але усі прізвища, а саме - хто з ОСОБА_9 вимагав гроші, називала ОСОБА_9 Їй вона не називала ніяких прізвищ. І вона говорила слідчому, що вона не знає цих людей. В машину до них сідав чоловік 1 раз. Коли задзвонив телефон, ОСОБА_9 вийшла з машини. Зараз вона дає правдиві покази, тоді вона була налякана і схвильована (протокол с/з, т.6, а.с.7, 8).

Під час її допиту слідчим була присутня ОСОБА_9 Події, які зазначені в протоколі допиту відповідали дійсності, але вона не знає людей. В автомобілі вона сиділа позаду, чоловік, який сів у автомобіль, сів на переднє сидіння. Вона не чула про що вони говорили з ОСОБА_9 Вона не бачила чи ОСОБА_9 щось йому передавала. Вона сиділа на задньому сидінні, з нею була дитина, яка була хвора. Коли чоловік сів до них у автомобіль, це було на місці в с.Рудниківка Уманського району. Чоловік був одягнений у світлу сорочку і темні штани. Він був високого зросту і з світлим волоссям. Вона думає, що то був не ОСОБА_4 Коли її допитували, ОСОБА_9 сказала, що то був ОСОБА_4. У її присутності, коли вона їздила з ОСОБА_9, ОСОБА_9 не називала прізвища. Вона не зустрічалась більше з тим чоловіком, ті особи, яких допитували у СБУ, не були схожі з тим чоловіком, що сідав до ОСОБА_9 в автомобіль (протоколи с/з від 14.07.2011 року, т.8, а.с.95 та від 11.03.2013, т.10, а.с.1).

Свідок ОСОБА_29 показала, що ОСОБА_35 є дружиною її брата. У 2008 році, яка пора року та яка пора дня була вона вже не пам»ятає, ОСОБА_35 з ОСОБА_9 попросили її зробити копії грошових знаків, для чого потрібно зробити копії купюр вони не сказали, яких точно грошових знаків вона уже не пам»ятає. Вона робила копії грошових знаків на робочому місці у педагогічному університеті, зараз уже не пам»ятає, хто робив копії вона, чи можливо вони. Вона не пам»ятає, чи приносили ОСОБА_35 та ОСОБА_9 з собою папір для копіювання, скільки купюр поміщалося на один листок паперу, які номінали купюр і яка валюта були у ОСОБА_9, але робили вони копії не довго, виготовлені ксерокопії забрала ОСОБА_9 Її допитували на досудовому слідстві один раз на її робочому місці в приміщенні кафедри у присутності ОСОБА_9, яка приймала активну участь у допиті, ОСОБА_9 і слідчий ставили запитання, ОСОБА_9 допомагала слідчому. ОСОБА_9 задавала її навідні запитання і слідчий дозволяв її це робити. ОСОБА_9 доповнювала її відповіді, її доповнення вносилися у протокол допиту і вона погоджувалася. Коли її допитували, вона не знала, що ті гроші були заплановані комусь для хабара, можливо пізніше із чиїхось слів вона дізналася для чого були потрібні ті гроші. Вона підтверджує, що давала такі показання (т.3, а.с.80) і підписувала їх. Вона вважає, що по відношенню до неї був тиск з боку ОСОБА_9, оскільки вона була присутня під час її допиту, доповнювала її свідчення та висловлювала свої твердження. Вона сьогодні сказала те, що пам»ятає.

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_29 від 16.01.2009 року, свідок показала, що 26.08.2008 року їй зателефонувала ОСОБА_9, яка проживає по сусідству, та запитала чи є така можливість зняти ксерокопії у неї на роботі. Через деякий час до неї на роботу приїхала ОСОБА_9 разом зі своєю подругою ОСОБА_28 ОСОБА_9 пояснила їй, що декілька днів назад її чоловік був затриманий працівниками міліції по підозрі у вчиненні злочину. На той час він перебував у камері в Уманському МВ УМВС України в Черкаській області. ОСОБА_9 повідомила, що співробітники міліції вимагають з неї хабара в сумі 5000 доларів США за обрання відносно її чоловіка міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. ОСОБА_9 зібрала вказану суму грошей та хотіла зняти з них копії, оскільки в подальшому мала намір звернутися із заявою до правоохоронних органів щодо вимагання у неї хабара. Особисто вона в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_28 зробила копії з усіх купюр на ксероксі, купюри були номіналом по 50 та 100 доларів США. ОСОБА_9 була дуже схвильована, нервувала. Прізвищ та імен працівників міліції, які вимагають хабара, не називала (т.3, а.с.80).

За даними протоколу судового засідання від 02.11.2009 року свідок ОСОБА_29 показала, що вона знайома із сім"єю ОСОБА_9 вони її сусіди. Десь у кінці серпня місяця 2008 року до неї на роботу у педагогічний університет приїхала її невістка ОСОБА_28 і ОСОБА_9 і поросили її зробити ксерокопію з грошових купюр. Вона відмовлялася, але ОСОБА_9 була сильно схвильована і просила їй допомогти, говорила, що у її чоловіка якісь проблеми. Вона зробила ксерокопію доларів США, зі слів ОСОБА_9 з 5000 доларів США. ОСОБА_31 забрала гроші і ксерокопії купюр і вони поїхали. Для чого робилися копії їй не розповідали. І в подальшому як розпорядилися цими коштами їй ніхто не розповідав. Вона не пам"ятає в чому були гроші, копіювали приблизно 20 хвилин, ОСОБА_9 забрала гроші і ксерокопії і поїхали. Це були долари США, які були купюри не пам»ятає. Копіювали на один листок по декілька, купюр з однієї сторони. Копії робилися на кафедрі соціальної педагогіки у 202 кабінеті. Копіювала вона особисто, а ОСОБА_9 і ОСОБА_28 стояли поряд. Здивувало її прохання, тому вона спочатку і відмовлялася, але ОСОБА_9 сказала, що якщо це зробить ввечері, то вони уже не пригодяться і буде запізно. ОСОБА_9 її сусіди, їх будинок навпроти через дорогу. ОСОБА_9 до неї не зверталася з проханням позичити гроші. У грудні місяці до неї зателефонували на роботу і попередили, що прийде слідчий. Слідчий прийшов разом із ОСОБА_9 і її допитували у її присутності. При її допиті ОСОБА_9 сиділа навпроти і морально впливала на неї. Якби вона давала покази слідчому сама, то була б більше впевненою. Стосунки у сім»ї ОСОБА_9 нормальні. ОСОБА_9 їй не розказувала, що працівники міліції вимагають у неї 5000 доларів США, бо затримали її чоловіка.

На запитання прокурора свідок ОСОБА_29 відповіла, що покази дані нею в протоколі допиту не відповідають дійсності, вона не знала для чого були потрібні гроші, іх копії і ніяких прізвищ вона не знала. Вона весь час повторювала на допиті, що вона не знала для чого робить ксерокопії грошей, вона була сильно схвильована, а тому підписала протокол. В судовому засіданні вона дає правдиві покази, слідчому вона давала не достатньо правдиві покази, оскільки вона була сильно схвильована і на неї впливала присутність ОСОБА_9 Вона давала відповіді на запитання слідчого, протокол підписала, але не перечитувала його.

Вона особисто ніяких поміток на ксерокопії купюр не робила. Папір був їхній чистий без написів. Вона не пам»ятає, які були купюри ні серії, ні номери, вона не бачила куди ОСОБА_9 діла ксерокопії купюр. Коли вони сідали в автомобіль, ОСОБА_9 не говорила про те, що користується диктофоном. Уже коли її допитували, то ОСОБА_9 сказала, що був якийсь відеозапис (протокол с/з, т.6, а.с.8).

При дачі нею пояснень слідчому, ОСОБА_9 була присутня і час від часу давала разом з нею відповіді на запитання, які ставив слідчий. Слідчий її спочатку допитав, потім дав їй почитати її покази і вона їх підписала. Вона була дуже схвильована, через те і підписала ті покази (протоколи с/з від 14.07.2011 року т.8, а.с.95; від 26.03.2013, т.10, а.с.2).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 01.10.2008 року свідок дала показання, за змістом такі ж як у її поясненні від 01.10.2008 року (т.1, а.с.13-16), крім того показала, що 01.10.2008 року біля 9.00 години вона побачила, що пропустила два дзвінки від ОСОБА_4 Вона передзвонила йому, він повідомив, що він їде з Києва до Умані і буде в Умані близько 12.00 години і перетелефонує їй. Близько 12 год 15 хвилин, коли вона перебувала у себе в магазині, що розташований на базарі в м. Умані, їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що зараз він під'їде і щоб вона вийшла на вулицю. Приблизно через 5 хвилин до неї під'їхав автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_4 Він сказав, щоб вона сіла в машину, що вона і зробила. ОСОБА_4 запитав, чи у неї гроші з собою. Вона відповіла, що так. ОСОБА_4 сказав, що тут багато народу і запропонував поїхати в бік села Городецького. Вона погодилася. Водій почав розвертати авомобіль. В цей момент вона дістала із своєї сумки 15000 доларів США і показала їх ОСОБА_4 Він їх побачив та жестом показав, щоб вона поклала їх між передніми сидіннями, що вона і зробила. В цей момент ОСОБА_4 та водій автомобіля були затримані співробітниками СБ України (т.3, а.с.26-29).

За даними протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 15.04.2009 року, свідок показала, що розмов з ОСОБА_3 про грошову винагороду про закриття кримінальної справи стосовно її чоловіка ОСОБА_8 за примиренням з потерпілим вона не вела. Всі розмови відбувалися між нею та ОСОБА_4 після того, як вони віддали ОСОБА_12 через ОСОБА_3 3000 доларів США, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали телефонувати та вимагати, щоб вони повністю розрахувались, як з потерпілими по справі так і з ними, тобто заплатили 35000 доларів США. ОСОБА_9 було надано для прослуховування аудіо запис VOICE_0005.mp3 на цифровому диктофоні "SAMSUNG». Свідок пояснила, що це запис розмови між нею та ОСОБА_4, яка відбулась 25.08.2008 року. 24.08.2008 року їй зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що хоче зустрітись. Вони домовились зустрітись біля залізничного вокзалу. Під час зустрічі, ОСОБА_4 сказав, що за те, щоб ОСОБА_3 обрав запобіжний захід - підписку про невиїзд, стосовно її чоловіка, вона повинна заплатити йому 5000 доларів США, тобто вона зрозуміла, що потрібно дати хабар. Вона погодилась і поїхала шукати гроші. Наступна зустріч відбулась 25 серпня 2008 року, розмову якої вона записала на диктофон, запис якої їй надано для прослуховування. В ході цієї розмови вона сказала ОСОБА_4, що в неї є тільки 1000 доларів США, але ОСОБА_4 відмовився їх брати, зазначивши, що вона повинна сплатити повну суму, тобто 5000 доларів США. На наступний день вона зайняла гроші і передала їх ОСОБА_4 Передача грошей відбувалась в її автомобілі НОМЕР_4 приблизно о 15.00-16.00 год. в присутності її подруги - ОСОБА_28. Перед передачею грошей вона зняла з них копії.ОСОБА_9 було надано для прослуховування аудіо запис VOICE_0062.mp3 на цифровому диктофоні "SAMSUNG ". Свідок пояснила, що це запис розмови між нею та ОСОБА_4, яка відбулась 01.10.2008 року. Перед цим вони домовились, що в цей день вона принесе ОСОБА_4 гроші в сумі 15000 доларів в якості винагороди - хабара, за те, що стосовно її чоловіка буде закрита кримінальна справа. Домовленість була про те, що хабар вона передає їм зараз, а з потерпілими розраховується окремо протягом 3-4 місяців.01.10.2008 року вона зустрілась з ОСОБА_4 Він під'їхав на автомобілі з водієм. Вона підійшла до його автомобіля, ОСОБА_4 сказав, щоб вона сіла в автомобіль на заднє сидіння. Вона сіла в автомобіль, після чого ОСОБА_4 спитав "Все є?", тобто чи принесла вона гроші. Вона відповіла "Да". ОСОБА_4 сказав "Давай, від'їдемо." Коли вони почали від'їжджати, вона поклала гроші між передніми сидіннями. Після цього ОСОБА_4 був затриманий співробітниками СБУ (т.3, а.с.30).

Відповідно до протоколів судового засідання від 17.08.2009 та від 20.05.2011 свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_4 знає давно, майже 6 років, він знайомий її чоловіка. Коли в 2008 році затримали її чоловіка і дітей, вона була у розпачі і не знала, що робити. Відносно її чоловіка порушили кримінальну справу. До неї подзвонив ОСОБА_4 і сказав принести 5000 доларів, щоб випустили її чоловіка. Вона почала шукати гроші, щоб позичити, оскільки вдома такої суми не було. Вона знайшла 1000 доларів і поїхала на зустріч із ОСОБА_4, він сказав, що потрібно усі 5000 доларів. Вона знайшла усі гроші і зробила з них фотокопії, їй допомагала знайома ОСОБА_28 До неї увесь час телефонував ОСОБА_4 і говорив, що до вечора вона повинна зібрати гроші. Вони зустрілися із ОСОБА_4 біля пам»ятника «Танк», потім проїхали з ним до с.Родниківка. В його автомобілі сиділи ще якісь люди. Вона була за кермом, а ОСОБА_28 була на задньому сидінні. Гроші 5000 доларів вона передала ОСОБА_4 у руки в своєму автомобілі в присутності ОСОБА_28 ОСОБА_4 взяв гроші і вийшов з автомобіля. Гроші були в конверті. Дані події вона не фіксувала. ЇЇ чоловік ОСОБА_8 перебував у цей час під арештом. Вона запитала, коли випустять чоловіка, на що ОСОБА_4 відповів, що до вечора він буде вдома. Через деякий час ОСОБА_4 привіз її чоловіка додому.

Через деякий час ОСОБА_4 і ОСОБА_3 почали звонити до чоловіка і вимагати знову гроші 30000 доларів США.

Вона разом з чоловіком завозила слідчому ОСОБА_3. 3000 доларів США. Чоловік ці гроші сам передавав. З цих грошових купюр вона також знімала фотокопії.

ОСОБА_4 сказав, що проти чоловіка порушили кримінальну справу і щоб її закрити необхідно ще 35000 доларів. Вона звернулася до працівників служби безпеки, які розказали що їм треба робити.

Вони знайшли тільки 15000 доларів і зустрілися із ОСОБА_4 в м. Києві. Він погодився на 15000 доларів і сказав, що передача грошей відбудеться в м. Умані. Він до неї зателефонував 01.10.2008 і призначив місце зустрічі на базарі, вона у цей час перебувала у себе на роботі в магазині. Потім він ще раз подзвонив і сказав, щоб вона виходила. Вона вийшла і пішла до автомобіля в якому сидів ОСОБА_4 і водій автомобіля. ОСОБА_4 спитав чи вона принесла гроші, вона сказала, що так, вийняла з сумки гроші і поклала їх між передніми сидіннями. Гроші не були завернуті, їх було добре видно.

Гроші для передачі готували працівники СБУ, їх обробляли порошком, переписували номера купюр, копії робили і при цьому були присутні поняті. При ній був диктофон і їхню розмову вона записала. Після передачі грошей ОСОБА_4 затримали.

Вона сама купувала диктофон і коли передавала 5000 доларів, то розмову записала за власною ініціативою. Потім усі розмови вона записувала по вказівці працівників служби безпеки. Після записів диктофон вона передала працівникам служби безпеки. Вона не пам"ятає чи складалися процесуальні документи, на диски вона нічого не писала.

Після затримання чоловіка до неї подзвонив ОСОБА_4 і сказав під'їхати на ж\д вокзал. Вона приїхала на зустріч з сином. ОСОБА_4 сказав, що за звільнення її чоловіка потрібно заплатити 5000 доларів, вона запитала чи можна менше, а ОСОБА_4 сказав, що тоді буде сидіти 10 суток.

Наступного дня вона зустрілася із ОСОБА_4 сказала, що у неї є 1000 доларів на що він сказав, щоб до ранку вона знайшла решту суми. ОСОБА_3 за 5000 доларів до неї не дзвонив.

За 15000 доларів дзвонили і ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вони вимагали 35000 доларів. Вона пообіцяла, що знайде гроші. Вони до них присилали працівників міліції, їм постійно погрожували.

Вона з чоловіком їздила в м.Київ, домовлялися з ОСОБА_4, що у них є тільки 15000 доларів. Він погодився узяти ці гроші і сказав, що передача буде в м. Умані. ОСОБА_4 знайомий її чоловіка, стосунки у них нормальні. Після затримання її чоловіка вона спілкувалася із ОСОБА_4, ішла мова за гроші, щоб звільнили її чоловіка з під варти. Вперше ОСОБА_4 до них подзвонив як затримали її чоловіка. Мова йшла за гроші, щоб звільнили її чоловіка від відповідальності. Коли затримали її чоловіка і дітей разом з ним, вона вперше спілкувалася із слідчим ОСОБА_3. Вона на протязі п"яти годин дзвонила до дітей і чоловіка, їх мобільні телефони не відповідали. Потім син узяв телефон і сказав, що вони в міліції, їх затримали. Вона узяла матір і поїхали у відділення міліції. Зустріч з ОСОБА_3 відбулася у нього в кабінеті. На другий день після затримання ОСОБА_8 вона спілкувалася із ОСОБА_4, він сам подзвонив до неї на мобільний телефон і сказав, щоб вона приїхала на ж/д вокзал. На зустріч вона поїхала з сином. Під час розмови ОСОБА_4 сказав, що потрібно 5000 доларів США, щоб чоловіка випустили, вона сказала, що буде шукати гроші, бо у них такої суми немає. ОСОБА_4 говорив, що ці гроші необхідно дати слідчому, прізвище не називав. Гроші вона позичала у ОСОБА_36, позичила 1000 доларів, 4000 доларів у директора ринку ОСОБА_37 копюрами по 100 та 50 доларів. І перед тим як передати гроші вона зробила фотокопії купюр. З ОСОБА_4 вона спілкувалася постійно, він дзвонив і питав чи вона зібрала усі гроші, бо вона возила йому 1000 доларів США, а він сказав, що необхідно усі 5000 доларів. Гроші вона копіювала у приміщенні педагогічного університету в присутності ОСОБА_29 і ОСОБА_28, ОСОБА_29 не повідомляли для чого це потрібно. ОСОБА_28 знала, що кошти необхідні для передачі працівникам міліції, ОСОБА_29 сама зробила копії з купюр, копіювання тривало хвилин 15.

Їй ставилася умова, або вона принесе гроші, або чоловік буде сидіти. Вони говорили, що гроші треба поділити з керівництвом, прізвищ не уточнювали. Вона позичала 3000 доларів через декілька днів у ОСОБА_37, коли ОСОБА_3 сказав її чоловіку принести ще 3000 доларів. Передача коштів відбулася в кабінеті ОСОБА_3, гроші передавав її чоловік. Він підписував папери про закриття справи. При обшуку кабінету слідчого ОСОБА_3 працівники міліції знайшли 300 доларів із переданих ними 3000 доларів США, вони передивилися ксерокопії купюр. Вона звернулася до СБУ спочатку усно, а потім чоловік звернувся письмово. Коли це було не пам"ятає, після того, коли вони уже передали 5000 доларів США. Їхнє спілкування із ОСОБА_4 продовжувалося і після того, коли випустили її чоловіка. Їм дали час зібрати 35000 доларів США. Сума була дуже велика і тому вони звернулися до СБУ. Хто був першим ініціатором спілкування із ОСОБА_4 не пам"ятає. ОСОБА_4 постійно телефонував до них і запитував, коли будуть гроші. Вона не пам"ятає хто назвав їм суму 35000 доларів. Для чого потрібна така сума, їм ОСОБА_4 пояснив, щоб чоловік не був під вартою і закрити справу по усіх епізодах. Вона застосовувала при розмовах із ОСОБА_4 диктофон, його назву вона не пам"ятає. Один диктофон був її особистий, а другий їм дали працівники міліції. Вона користувалася диктофоном, коли передавала ОСОБА_4 1000 доларів США. Також користувалася диктофоном, коли передавали ОСОБА_3 3000 доларів США, за 5000 доларів вона не пам"ятає. Диктофон вона використовувала тільки для запису розмов із ОСОБА_4, для власних цілей вона не використовувала диктофон. Іншим особам для записів вона його не передавала. Яку модель купувала вона не пам"ятає, працівники міліції видали диктофон такої самої моделі. Диктофон їй видали для фіксування розмов із ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Вона робила записи з особистих розмов і з телефонних розмов. Вона знала як користуватися диктофоном, не пам"ятає скільки часу у неї був диктофон, використовувала диктофон тільки при розмовах з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Запис вона робила, коли вона повинна була передати 35000 доларів, вона телефонувала ОСОБА_4 і повідомляла йому, що на даний час таких грошей у них не було, їм повинні були позичити гроші. Вона передала диктофон працівникам міліції відразу після затримання ОСОБА_4, собі копії ніякі не виготовляла із записів з свого диктофону. Диктофон вона нікому не передавала від часу придбання і до передачі працівникам міліції. Коли вони їздили у м. Київ, то наймали автомобіль у ОСОБА_38, він був за кермом автомобіля. На зустріч вони їздили утрьох, вона брала із собою диктофон і використовувала його при розмові із ОСОБА_4 Чоловік зустрівся із ОСОБА_4 в її присутності, яка була розмова уже детально не пам"ятає. Розмовляли за гроші, говорили, що у них тільки 15000 доларів, більше не має. ОСОБА_4 сказав, що передача грошей відбудеться в м. Умані. Потім на другий день зателефонував ОСОБА_4 і сказав де відбудеться передача коштів. Гроші 15000 доларів чоловік сам позичав у своїх батьків. Потім ці гроші приніс додому. Вона брала гроші з дому і вранці 01.10 2008 року пішла на роботу в магазин. Десь о 10 годині подзвонив ОСОБА_4, спитав де вона знаходиться. Вона сказала, що в магазині на базарі. ОСОБА_4 сказав, щоб вона вийшла з магазину, щоб він її побачив, гроші вона взяла з собою. У той самий день до передачі, вона гроші заносила працівникам міліції, вони переписали номера купюр і зробити фотокопії купюр. В її присутності усі купюри помітили, переписали, вона підписала якісь папери. Купюри були по 100 доларів і по 50 доларів, все робилося у день передачі грошей. Вранці працівники міліції помітили купюри, вона забрала гроші в кульок і поклала у свою сумку. До ОСОБА_4 вона вийшла на зустріч з тією самою сумкою, але гроші поклала без кулька. Вона підійшла до автомобіля, у якому сидів ОСОБА_4, з нею був увімкнений диктофон. ОСОБА_4 запропонував сісти в автомобіль, потім спитав у неї чи є гроші, вона сказала, що є. Вона витягла їх з сумки і поклала між передніми сидіннями, де сидів ОСОБА_4 і за кермом водій. ОСОБА_4 бачив, що вона поклала гроші, він до неї був повернутий, а чи бачив водій вона не знає. Вона почула, що попереду під"їхав автомобіль. Відчинилися дверцята, вона вийшла з автомобіля і втратила свідомість.

Ініціатором копіювання 3000 доларів США була вона сама. Диктофон зберігався у них в дома. Хто з них ішов на зустріч той і брав його з собою. Диктофон працівники міліції видали після того як чоловік звернувся до них з письмовою заявою про вимагання грошей. Заяву писала і вона, і її чоловік, а прийняли тільки від її чоловіка. Коли затримували ОСОБА_4, вона з машини не бігла. Вона вийшла і їй стало погано. Вона прийшла в свідомість і побачила, що вона сиділа на проході при вході в базар. Потім вона поїхала додому. Всі події відбулися до обіду. Потім після обіду подзвонили працівники міліції і сказали, що їм необхідно приїхати до них. Вона не пам"ятає, які процесуальні дії у той день робила, чи вона щось підписувала у той день.

Вона брала гроші без кулька і поклала їх у сумку без рукавичок, вона не пам"ятає чи їй оглядали руки. 3000 доларів вона копіювала у педінституті, фотокопії купюр зберігала вдома, вона це робила, щоб у неї були докази, що передавала гроші, з 5000 доларів вона робила так само. Копію купюр вона передала працівникам СБУ у той день як затримали ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Вона повідомила працівникам міліції, що у неї є усі ксерокопії купюр, які вона передавала. У Київ вона брала диктофон, тримала його в одязі.

01.10.2008 року вона була у приміщенні СБУ 1 раз після обіду. З 5000 доларів вона робила ксерокопії, коли чоловік був затриманий під варту, робила в приміщенні педагогічного інституту. з 3000 доларів вона також робила ксерокопії, в якому приміщенні не пам"ятає. Після того як вони передали ОСОБА_3 3000 доларів, вона з ним ще зустрічалася, вона приходила до нього і говорила, що у неї є тільки 15000 доларів. Вона цю розмову не записувала.

ОСОБА_4 її говорив, щоб гроші вона віддала його батькові, вони з ним їздили в с.Бродецьке і ОСОБА_4 показував де живе його батько. ОСОБА_4 хотів взяти з неї розписку, що вона позичила в нього ці гроші (протокол с/з, т.6, а.с.3-5, т.8, а.с.89а).

Відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2011 свідок ОСОБА_9 також показала, що в СБУ вони звернулися після того, як у них почали вимагати 35000 доларів США. Обоє писали заяви в СБУ в м.Умані, але її заяву не прийняли. Вона була присутня при написанні чоловіком заяви. До заяви чоловіка долучили диктофон і диск, записи вони слухали. Чоловік писав заяву до передачі коштів, в цей же день.

Диктофон купила в магазині «Форстрот», диктофон був з документами, продавець показав її як користуватися диктофоном. На диктофон фіксувала розмову, коли ОСОБА_4 привозила 1000 доларів США та телефонні розмови. Вона використовувала один прилад для фіксування розмов. Скинули з диктофона записи на диск вдома на комп»ютері. Скільки було дисків вона не пам»ятає, у записи на диктофоні зміни вони не вносили. Диктофон працівники СБУ її не повернули.

15000 доларів вона принесла співробітникам СБУ, ці гроші були купюрами по 100 доларів. Коли працівники СБУ мітили гроші якимось порошком, при цьому було багато людей, вона їх не знає, був слідчий прокуратури, поняті. Вона не пам»ятає, де працівники СБУ передавали її 15000 доларів США, передача грошей відбувалася в приміщенні СБУ. Працівники СБУ посипали їх порошком, склали в одну пачку і, здається, обмотали ризинкою, вона точно не пам»ятає, вона розписувалася в документах, у її присутності там більше ніхто не розписувався. Гроші дали її, щоб вона передала ОСОБА_4

До працівників СБУ вона зверталася кілька раз після того, як написала заяву.

Ксерокопії 5000 доларів робила тоді, як зібрала всю суму. 5000 доларів предала ОСОБА_4 на третій день після затримання чоловіка. Телевонні розмови фіксувала диктофоном, диктофон купувала вона. Почала фіксувати телефонні розмови з того часу як почали у неї вимагати 5000 доларів.

Чоловік сказав її, що ОСОБА_4 сказазав дати 3000 доларів, щоб повернути потерпілим. 3000 доларів чоловік заніс ОСОБА_3 в кабінет, вона сиділа в машині. Вона не знає куди ділися 3000 доларів, не пам»ятає чи робила з них ксерокопії.

Передачу грошей ОСОБА_4 (15000 доларів) фіксували. При цьому була прихована камера і диктофон. Камера була прихована на ґудзику пальто, в яке вона була одягнена, а диктофон був в пальто. Диктофона не було, вона помилилася. Кошти вона поклала між передніми сидіннями автомобіля ОСОБА_4 за один раз. Що відбувалося далі з грошима вона не бачила, бо втратила свідомість. Вона почула гурків автомобілів, пам»ятає, що відкрилися задні бокові двері з правої сторони. Коли вона прийшла в себе, біля неї стояли люди, вона сиділа на проході в ринок, до неї підійшли працівники СБУ і зняли приховану камеру, яку забрав ОСОБА_20 Змивів з її рук не робили, гроші вона брала безпосередньо своїми руками. Вона не пам»ятає як переписували інформацію з диктофона на диски, комп'ютер свій вони продали. За весь час вона частками не передавала інформацію СБУ. Працівники СБУ прикріпили її приховану відеокамеру в приміщенні СБУ. Спочатку їй дали гроші потім прикріпили відеокамеру. Їй сказали, що в відеокамері є звук, вона була з блоком живлення, фіксувала і зображення, і звук. Всі події фіксувались тільки на дану камеру. Дану відеокамеру з неї зняли на ринку. Відеокамеру їй пришивали, потім відео вони дивились. Відеокамеру забрали у неї на ринку ОСОБА_20 та ОСОБА_39, прізвища не пам»ятає, працівники СБУ. Пальто у неї зняли і забрали разом з відеокамерою, вона його більше не бачила, її сказали, що воно потрібне в якості доказу. Свідомість вона втратила до того, як зняли пальто. Відеокамера була у вигляді малесенького ґудзичка чорного кольору, як п»ять копійок, під коміром пальто прикріпили мікрофон, блок живлення чорного кольору, від якого йшло багато проводів до відеокамери та мікрофона, прикріпили до руки скотчем.

При допиті в СБУ спочатку допитали чоловіка, а потім її, вони не чули пояснень один одного, допитували їх окремо. В Управління СБУ м.Черкаси вони їздили з чоловіком та сином, там писали заяви. Вона особисто заяву не писала.

На диски вони копіювали розмови з диктофона для того, щоб був доказ, так вони самі вирішили. Хто копіював з диктофону на диски вона не пам»ятає. Диктофон та диски вони передали працівникам СБУ в кабінеті СБУ м. Умань.

Гроші в сумі 15000 доларів США їй передали працівники СБУ в автобусі, в якому вони під»їхали до ринку, в даному автобусі були люди. одягнені у форму. Кошти їй передали коли приїхали до ринку (протокол с/з від 20.05.2011 року; т.8, а.с.91-93).

Слідчий її допитував, вона розповідала, а він друкував. З протоколом допиту вона ознайомилась і підписала його, то її підписи. Вона завжди давала правдиві показання. У серпні 2009 року вона краще пам»ятала події, ніж зараз. Їх допитували окремо, її і чоловіка. Як розмова з диктофона опинилась на дисках вона не пам»ятає. Вона не пам»ятає скільки було диктофонів, можливо їх було два, але вони були одинакові, а можливо то був один і той же диктофон. Вона не пам»ятає чи давали їй працівники СБУ диктофон. Був диктофон і камера, яку їй дали працівники СБУ в день затримання підсудних (протокол с/з від 22.06.2011 року; т.8, а.с. 94).

Відповідно до протоколу судового засідання від 23.12.2009 року свідок ОСОБА_9 додатково пояснила, що заяву до СБУ вони подавали з чоловіком разом. Вона надавала працівникам СБУ речові докази: диктофон для прослуховування, три диски із записами розмов з ОСОБА_4, ОСОБА_3 Диктофон чорного кольору, марку не пам'ятає. Вона не може пояснити, чому вона пояснювала суду, що було два диктофона. Вона була присутня при допиті ОСОБА_29 і ОСОБА_28. Допит проходив в кабінеті, покази записували зі слів ОСОБА_10. Їм задавали питання вони давали відповіді. Чи називали вони прізвище ОСОБА_4 на пам'ятає. Вона не втручалася у допит. ОСОБА_28 знайома з ОСОБА_4, а чи ОСОБА_29 знайома не знає. Про те, що її чоловіка затримали вона розповідала і ОСОБА_28, і ОСОБА_29 Де вона з чоловіком подавали заяву в Умані чи в Черкасах не пам'ятає, хто писав заяву не пам'ятає, хто підписав заяву не пам'ятає, якого це було числа не пам'ятає. ОСОБА_20 був присутній коли вони подавали заяву. Пояснення вони давали здається 1 числа в м. Черкасах. Диктофон вона передавала у кабінеті, вони його прослухали і їм його повернули, скільки годин прослуховували не пам'ятає. З Черкас поверталися автобусом, рейс і час не пам»ятає, о котрій годині повернулися не пам»ятає. Це було 01.10.2008 року, їх прийняли у робочий час. Диктофон прослуховував ОСОБА_20 з працівниками СБУ. У Київ вона їздила з чоловіком на автомобілі ОСОБА_38, він був за кермом. Причина поїздки була зустріч з ОСОБА_4 Вона не зібрала достатньої суми грошей і він сказав, щоб вона приїхала до нього у Київ. Вони зустрічалися з людиною по свої справах, то не був працівник СБУ, а для чого сказали ОСОБА_38, що то був працівник СБУ, не знає. Вона усе підтверджує так як викладено у протоколі. Все відповідає дійсності. Вона не може пояснити розбіжності у показах, вона хвилюється і трохи позабувала. Вона просила ОСОБА_4 допомогти, бо він товариш її чоловіка, вона нічого не просила, він вимагав у неї гроші. Вона не пам'ятає причини дзвінків ОСОБА_3. Гроші вона позичала у батьків, дату не пам'ятає. Гроші вона передавала працівникам СБУ, чи складалися якісь документи при цьому не пам'ятає. У неї немає ніяких документів, які б підтвердили що гроші належать їй. Чи були поняті при передачі коштів не пам'ятає. Гроші їй передали в м. Умані у магазині, час не пам'ятає. Колиїй вручали гроші, то попередили, що гроші помічені. Диктофон купувала по власній ініціативі, де купувала не пам»ятає, був упакований у коробку, скільки коштує не пам'ятає. Почала використовувати диктофон в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вимагав у неї 5000 доларів США і щоб себе захистити, а потім показати працівникам СБУ, вона використовувала диктофон. Диктофон вона брала з собою на усі зустрічі з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Постійно тримала його в одязі. Чек на купівлю диктофона не зберегла. Вона приїхала у Черкаси до СБУ 01.10.2008 року, щоб написати заяву про вимагання грошей, разом з заявою вона передала диктофон ОСОБА_20 Вона йому пояснювала, що з них вимагають гроші працівники міліції, назад диктофон їм не повертали. Додому поверталися автобусом. Коли вона йшла передавати 15000 доларів, чи був у неї диктофон не пам'ятає. Коли ОСОБА_4 затримали, вона зустрічалася з працівниками СБУ в м. Умані для підписання документів, чи передавала вона тоді диктофон не пам'ятає. Вона передавала разом із диктофоном диски з записами розмов з диктофона. Хто їй робив копії записів не пам'ятає. Вона не вміє скидати інформацію з комп'ютера на диски, диктофон вона нікому не давала. Коли робилися записи на диск і ким не знає. Гроші 5000 доларів, які вона давала перший раз, вона позичала у ОСОБА_37, гроші позичала два рази. Гроші позичала, коли затримали її чоловіка, дати не пам'ятає. Це було на третій день як затримали чоловіка. Гроші передавала у той самий день коли позичила, дати не пам'ятає. Гроші копіювала у педуніверситеті, бумага була їхня. ОСОБА_40 попросив її допомогти знайти ОСОБА_29, вона показала де вона працює і зайшла разом з ним у кабінет, запитала чи може бути присутньою, ОСОБА_10 не заперечувала. 15000 доларів вона позичила у батьків чоловіка. Гроші брав у батьків чоловік і приніс їх додому. Вона писала заяву, у цей день був затриманий ОСОБА_4 1000 доларів позичила у співробітниці, 5000 доларів позичила у ОСОБА_37 Вона позичила гроші, скопіювала їх і передала ОСОБА_4 Вона позичала у ОСОБА_37 5000 доларів для передачі ОСОБА_4, а 2000 доларів для своїх потреб. 3000 доларів, які вона передавала, позичила 2000 і 1000 з книжки зняла. Які були купюри не пам'ятає, де копіювала не пам'ятає. 01.10.2008 року їй вручили гроші, як саме не пам'ятає, знає, що був і працівник прокуратури. Після затримання ОСОБА_4 вона просиділа одну годину, бо їй було погано, а потім поїхала у відділ СБУ м. Умані з чоловіком, які вчиняла дії і які підписувала документа не пам'ятає. Стан здоров"я її був поганий, але вона усвідомлювала свої дії. 1000 доларів США вона позичила у ОСОБА_36, у той самий день позичила у ОСОБА_37 4000 доларів США, а в розписці вказала невірно. Пізніше вона позичила у ОСОБА_37 ще 3000 доларів США. До ОСОБА_3 вона не приходила і хабар не приносила. У адвоката ОСОБА_17 була разом з ОСОБА_4, про що розмовляли не пам'ятає. ОСОБА_3 особисто вимагав гроші, дзвонив і питав, коли будуть гроші. Чоловік їй говорив, що ОСОБА_3 вимагає з нього гроші. Чоловіка засудили за шахрайство. ОСОБА_4 їй роз"яснив, що чоловіка посадять на 10 років.

Вони давали пояснення (т.1, а.с.8,9-16) в м. Умані, заяву вони писали в м.Умані. При огляді грошових коштів були присутні поняті. ОСОБА_4 вимагав у неї і її чоловіка гроші як хабар. За ОСОБА_3 вона не може сказати, ОСОБА_4 був посередником. Вона не робила роздруківку на папері. Вона дозволу на запис розмов ніякого не питала, записувала розмови за власною ініціативою. Диктофон був один, вона його нікому не давала, скільки зробила записів розмов за власною ініціативою не знає, з якого часу їй надавався дозвіл працівниками СБУ не пам'ятає (протоколи с/з, т.6, а.с. 24-26, від 09.04.2013, т.10, а.с.3а).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 01.10.2008 (т.3, а.с.33-36) свідок дав показання, за змістом такі ж, як у його поясненні від 01.10.2008 року з однаковими опечатками (т.1, а.с.9-12).

Згідно протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 15.04.2009 року (т.3, а.с.37-39), свідку надані для прослуховування аудіозаписи VOICE_0014.MP3, VOICE_0017.MP3, VOICE_0020.MP3, VOICE_0023.MP3, VOICE_0024.MP3, VOICE_0025.MP3, VOICE_0026.MP3 на цифровому диктофоні «SAMSUNG». Свідок показав, що це запис розмови між ним та ОСОБА_4, які відбувались протягом вересня 2008 року стосовно умов передачі йому та ОСОБА_3 хабара в сумі 15000 доларів США на відшкодування потерпілим по кримінальній справі №1700800209 збитків в сумі 20000 доларів США. Хабар він мав їм передати, за те, що ОСОБА_3 закриє відносно нього справу по окремому епізоду за примиренням з потерпілим. ОСОБА_4 розмову вів від себе та від імені ОСОБА_3 Запис VОІСЕ 0023.МРЗ - це розмова між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в робочому кабінеті останнього 17.09. 2008 року. Під час цієї розмови ОСОБА_3 розказував та показував, що йому необхідно написати та підписати, щоб він закрив кримінальну справу №1700800209 за примиренням з потерпілим.

Відповідно до протоколу судового засідання від 17.08.2009 року свідок ОСОБА_8 показав, що із слідчим ОСОБА_3. він познайомився, коли стосовно нього була порушена кримінальна справа, а із слідчим ОСОБА_4. він уже знайомий 4 роки, раніше вони товаришували. У квітні місяці 2008 року він повідомив ОСОБА_4, що стосовно нього порушена кримінальна справа і звернувся за порадою до ОСОБА_4. Після цього до нього додому почали приїздити працівники карного розшуку і почали вимагати у нього гроші. Його спочатку переслідували, погрожували, ображали дітей та дружину. Потім ОСОБА_4 сказав йому, що він повинен дати йому і працівникам карного розшуку гроші в сумі 10000 гривень за припинення переслідування. 28.08.2008 року він їхав на своєму автомобілі разом з двома дітьми, по дорозі був затриманий працівниками міліції. Їх доставили в Уманський МВ УМВС України. Погрожуючи фізичною розправою над його дітьми, дітей били, його примусили підписати документи в яких він зізнався про скоєння злочину, якого він не вчиняв. Після цього йому пред»явили звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і затримали. На той час у нього уже була заключна угода з адвокатом, але слідчий відмовився його викликати. Після цього слідчий ОСОБА_3. завів його у кабінет до першого заступника начальника відділу міліції і заступник начальника сказав йому, що за зміну міри запобіжного заходу з утримання під вартою на підписку про невиїзд він повинен був їм дати 5000 доларів США. Його дружина повинна була передати гроші ОСОБА_4 Потім, як йому стало відомо від дружини, що дружина передала гроші ОСОБА_4 в присутності свідка ОСОБА_28 і дружина зробила світлокопії переданих купюр. Була попередня домовленість, ОСОБА_4 зустрічався з його дружиною, в розмові він пояснював, що гроші необхідні для звільнення його з під арешту, постійно телефонував до дружини і говорив, щоб гроші привезли у найкоротші строки. Дружина його просила, щоб трохи почекали, бо не може позичити таку суму грошей і пропонувала взяти 1000 доларів США, які у неї були, але ОСОБА_4 відмовлявся і сказав, щоб принесла усі 5000 доларів США. ОСОБА_4 вказав дружині місце, де відбудеться передача грошей. Передача грошей відбулася в машині, на якій приїхав ОСОБА_4 на дорозі біля с.Родниківка. Після передачі грошей, у той самий день його повезли до приміщення прокуратури, але у приміщення його не заводили. Ввечері його відпустили і ОСОБА_4 привіз його додому. Він не просив ОСОБА_4 посприяти йому, він йому просто розповів, що є справа і запитав, що робити, а він сказав, що заплати гроші і усе буде добре. Ще до його звільнення, дружина звернулася у службу безпеки. Його дітей утримували в приміщенні міліції з 17 години вечора до 1 години ночі. Він дав стосовно себе неправдиві покази, він себе оговорив. Через декілька днів до нього зателефонував слідчий ОСОБА_3. і сказав, що стосовно нього порушені кримінальні справи ще по декількох епізодах і що для закриття справи необхідно 35000 доларів США. Пояснив, що частину грошей потрібно для прокурора, а частину їм. Він уже співпрацював із співробітниками СБУ, а тому сказав, що він знайде гроші. Йому постійно погрожували працівники карного розшуку. 16 та 17 вересня 2008 року до нього та до дружини телефонував слідчий ОСОБА_3. та вимагав 3000 доларів США, ніби то для передачі потерпілому. 18.09.2008 року у службовому кабінеті ОСОБА_3 він передав йому 3000 доларів США. Попередньо з усіх купюр дружина зробила фотокопії. Після цього до них продовжували телефонувати ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та вимагати 35000 доларів США. Останній термін передачі грошей їм призначили на 22.09.2008 року. Але до цього дня вони не знайшли грошей і після того як його дружина сказала, що грошей немає, ОСОБА_4 сказав що його знову заарештують. Станом на 30 вересня вони знайшли 15000 доларів і повідомили про це ОСОБА_4, ОСОБА_4 перебував у м.Києві і він з дружиною поїхали до нього, вони зустрілися і повідомили що у них є 15000 доларів США, ОСОБА_4 сказав, що 01.10.2008 року зустрінуться в м.Умані і передадуть йому гроші. 01.10.2008 року ОСОБА_4 зателефонував його дружині і призначив зустріч для передачі грошей на території ринку. Його дружина вийшла до автомобіля, на якому приїхав ОСОБА_4, за кермом був ще якийсь чоловік, дружина сіла в автомобіль і передала ОСОБА_4 15000 доларів США. Він передав 5000 доларів США, другий раз передав 3000 доларів і третій раз 15000 доларів США. Він не пам»ятає як познайомився із ОСОБА_4, але вони товаришували усі 4 роки, їздили на рибалку, ОСОБА_4 у нього вдома був неодноразово.

У квітні місяці він повідомив ОСОБА_4 що його обманула жінка і проти нього порушують кримінальну справу, після цього до нього почали їздити працівники міліції. Вони зустрічалися на вулиці Леніна, він був ініціатором зустрічі, ОСОБА_4 йому сказав, що він нічого не докаже і потрібно буде вирішити це питання. ОСОБА_41 і ОСОБА_42 говорили йому принести гроші і погрожували. ОСОБА_4 неодноразово до нього телефонував і приїзджав і вимагав гроші, коли він відмовився дати їм гроші, то його відразу заарештували. ОСОБА_4 йому погрожував, казав, щоб він давав йому гроші, бо буде сидіти 12 років. Десь через 3 дні після їхньої розмови ОСОБА_4 йому сказав, що він переговорив з працівниками карного розшуку і треба 10000 доларів США. Погрожував йому і дружині, говорив, що якщо не заплатять, то гірше буде. Перед його арештом ОСОБА_4 сказав прихати до ОСОБА_3 і дати 5000 доларів. Передача коштів відбулася в с.Родниківка. Він був у цей час затриманий, а коли ОСОБА_4 віз його додому, то сказав, що його дружина розрахувалась і все нормально. Гроші передавалися у автомобілі, його дружина передала гроші особисто в руки ОСОБА_4, при цьому була свідок ОСОБА_28 Дружина позичила гроші у співробітниці. 15000 доларів США він позичив у своїх батьків, батько - ОСОБА_43, мати - ОСОБА_44, якого числа не пам»ятає, передав їх дружині, а вона передала ОСОБА_4 У кого позичала дружина 3000 доларів він не знає. 3000 доларів він передавав особисто, він не пам»ятає чи була розмова з ОСОБА_4 за 3000 доларів США. Дружина розповіла йому, що зателефонував до неї ОСОБА_4 і сказав принести 5000 доларів США, вона сказала, що у неї є тільки 1000 доларів, на що ОСОБА_4 сказав шукати решту суми. Він звернувся до працівників СБУ після першого затримання і повідомив, що у нього вимагають гроші.

З липня 2008 року кожного дня по три рази на день приходили до нього працівники міліції. Це можуть підтвердити його батьки і сусіди. Прізвищ не знає, знає тільки ОСОБА_42 і ОСОБА_41. Він говорив ОСОБА_4, що йому постійно погрожують і тероризують, а він сказав, що не може нічого зробити. ОСОБА_4 не вчиняв стосовно нього незаконних дій. ОСОБА_3 також телефонував до нього. Він звертався із заявою, щоб пройти з дітьми судмедекспертизу, направлення їм дали тільки через місяць. Він не пам»ятає чи фотокопії грошових купюр робилися із працівниками СБУ. Він співпрацював із працівниками СБУ три неділі, він написав заяву, що у нього вимагають гроші і зустрівся із слідчим, зустріч була офіційною. Він підписував якісь документи.

ОСОБА_3 він знає. Познайомилися під час розслідування його справи. Ще до його затримання ОСОБА_3 телефонував до нього і сказав, що потрібно зустрітися, поговорити.

Його затримали 23.08.2008 року, тримали у кабінеті ОСОБА_3, там сиділи ще чотири працівники карного розшуку, проводилися слідчі дії.

Коли він передав гроші, ОСОБА_3 йому показав постанову про закриття справи. А коли він не приніс гроші, то його затримали другий раз і висунули нові звинувачення.

Кримінальну справу по його звинуваченню уже розглядали в суді і його звільнили по амністії.

Він сидів у кабінеті ОСОБА_3 і він йому сказав, що його зве ОСОБА_18. Вони пішли у кабінет, і ОСОБА_18 зателефонував до ОСОБА_4 і сказав, щоб він отримав 5000 доларів за моє звільнення. 3000 доларів він особисто передавав ОСОБА_3 Він не пам»ятає, чи це було до звернення в СБУ. Він зустрічався із слідчим, а через два дні його оголосили у розшук. Він їздив у м.Київ на автомобілі «Опель» його знайомого і зустрічався із ОСОБА_4 На зустрічі їх було троє - він, дружина і ОСОБА_4

На запитання підсудного ОСОБА_3 свідок ОСОБА_8 відповів, що він приносив йому на його вимогу 3000 доларів США ніби, щоб віддати потерпілим. Гроші він передав ОСОБА_3, який сказав, що гроші сам передасть потерпілим. Працівники СБУ сказали, що при обшуці у ОСОБА_3 знайшли купюри із переданих 3000 доларів.

Він використовував диктофон при розмовах із ОСОБА_4, та ОСОБА_3 Це уже було, коли він співпрацював із СБУ. Один пристрій купила дружина за їхні власні кошти. Він використовував цей пристрій по вказівці СБУ, а потім передав його слідчому прокуратури. На диктофон писалися розмови працівників міліції, на власні цілі він його не використовував, ніяких дій з ним не проводив.

Він стверджує, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вимагали у нього гроші для закриття справи (протокол с/з, т.6, а.с.1-3).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 01.05.2007 року свідок показав, що він передав 3000 доларів США ОСОБА_8, який обіцяв влаштувати його дочку в Англії на роботу. В травні 2008 року йому стало відомо, що ніякої поїздки за кордон не буде, його викликали для дачі показів щодо передачі коштів ОСОБА_8 ОСОБА_3 зателефонував йому і запросив в міськвідділ. ОСОБА_3 передав йому 3000 доларів США, повідомив, що ОСОБА_8 розраховується з потерпілими по справі. Він написав розписку ОСОБА_3 про те, що отримав 3000 доларів США. Потім за власною ініціативою він передав ОСОБА_3 500 доларів США в знак подяки, що він працював по справі і повернув йому кошти. Вимагання зі сторони ОСОБА_3 не було, гроші він узяв. Він підписав заяви про те, що не має до ОСОБА_8 претензій і що з ним помирився і не проти закриття відносно нього справи. Ініціатива про написання вищевказаних документів виходила від ОСОБА_3, він не мав заперечень, оскільки з ним розрахувалися (т.3, а.с.40-42).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 01.10.2008 року, який показав, що 01.10.2008 року він на прохання його родича ОСОБА_4 зустрів його на автовокзалі і вони поїхали на вул.Тищика до ринку, де зустрілися з жінкою, яка чекала ОСОБА_4 Вона сіла на заднє сидіння автомобіля. Перед цим ОСОБА_4 говорив йому, що він хоче в однієї особи, як він потім зрозумів у цієї жінки, позичити гроші. ОСОБА_4 попросив його, щоб він написав боргову розписку на її ім»я, продиктував як написати розписку і він написав, що нібито позичив 15000 доларів США у ОСОБА_9 В деталі він не вникав, ОСОБА_4 запевнив його, що він все вирішить і йому не прийдеться повертати гроші. Він йому повірив, оскільки вони родичі, він одружений на рідній сестрі ОСОБА_4. Коли жінка сіла в автомобіль, в розмову він не вникав, оскільки він слухав музику і був зайнятий своїми справами. Про що вони говорили він не знає, розмова між ними була коротка. Жінка положила між сидінням водія і пасажира дві пачки купюр в доларах США і вийшла з автомобіля. В цей час їх було затримано працівниками служби безпеки України. Що то були за гроші він не знає і чому вона їх залишила в автомобілі, він також не знає. Під час огляду місця події він заявляв про те, що це він позичив у неї гроші, так як хотів дотриматися свого слова, яке дав ОСОБА_4 про позику доларів США у ОСОБА_9, так як не розумів ситуації що трапилася (т.3, а.с.43-44).

За даними протоколу судового засідання від 17.02.2010 року свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_4 його родич. Він як приватний підприємець хотів позичити гроші. Він звернувся до ОСОБА_4 і він йому сказав, що може допомогти, він знає у кого можна позичити гроші. У нього в автомобілі був звичайний зошит з розрахунками, він вирвав листок і написав наперед розписку про позику грошей. І він разом з ОСОБА_4 поїхали на зустріч з цією людиною на вул. Тищика до базару. До них в автомобіль сіла жінка на заднє сидіння. Він запропонував від»їхати в кафе і там вирішити усі їхні питання. Вони почали розвертатися і тут попереду його автомобіля з"явився білий мікроавтобус, вибігли люди в масках, приставили до скроні пістолет і оділи наручники йому і ОСОБА_4 У цей час жінка вискочила з автомобіля. До автомобіля до задніх дверей підійшов якийсь чоловік і намагався їх відчинити. Він пояснив, що у нього зломаний замок і треба просунути руку через скло і з середини відчинити. Чоловік відчинив дверки, став ногами на заднє сидіння і пробув у автомобілі декілька хвилин. Він почув, що дверки закрилися, потім відразу підійшов ще якийсь чоловік і почав знімати усе на відеокамеру, представився працівником СБУ. Обшукали автомобіль і знайшли гроші, дві пачки. Він казав, що у нього є розписка на ці гроші, але ніхто це не прийняв до уваги. Розписку він писав за годину до зустрічі, прізвище йому сказав ОСОБА_4 В Черкаси його привезли у наручниках і допитували у наручниках. Слідчий надрукував його покази, він їх підписав під тиском і моральним впливом. Він не хотів давати покази, але його не випускали у туалет, давали підзатильники. Сказали, що не відпустять додому. Розписка була при ньому. Коли ОСОБА_9 сіла в машину він запропонував від"їхати у кафе і вона погодилася. Його автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору. Жінка з сумки нічого не виймала, він її бачив у дзеркало заднього виду. В машині вона сиділа десь 2 хвилини. Їх спочатку затримали, в машину сідав якийсь чоловік, а потім з машини вийшло ще 4 чоловіка і почили робити огляд і виявили гроші. Він знав, що працівники СБУ не порядні люди і можуть підкинути гроші. Йому ОСОБА_4 сказав, що у ОСОБА_9 можна позичити гроші. У нього народилася дитина і він хотів додому швидше. Він особисто з ОСОБА_9 не знайомий. Йому повідомив ОСОБА_4, що є людина, яка згодна позичити гроші. У жінки була маленька сумочка, туди не влізе дві пачки грошей, жінка не могла залишити гроші у автомобілі. Він бачив, що вона не клала гроші. Його знайомий ОСОБА_45 говорив, що він бачив як їх затримували. Відеозапис він не переглядав. Протокол підписував, понятих не було, його відпустили у час ночі.

Чоловік намагався відчинити задні дверки, він ще йому пояснив що їх треба з середини відкрити, чоловік відкрив, сів і зачинив двері і через 2 хвилини вийшов. Він у цей час був у наручниках. Протокол на місці писали від руки, він відмовився його підписувати. Дозвіл на огляд автомобіля його не питали. Коли його допитувала, він перебував у наручниках. Підпис на протоколі його (протокол с/з, т.6, а.с.27).

Він сидів у автомобілі обличчям повернутий до працівників СБУ, до його голови була прикладена зброя. ОСОБА_4 сидів на передньому сидінні автомобіля в наручниках. Працівник СБУ сів на заднє сидіння автомобіля, цей чоловік, на його думку, і підклав гроші. В той час, як проводилась відеозйомка він бачив дві пачки доларів, зв»язані резинкою, він бачив як їх перераховували. Слідчий від руки писав протокол місця події. Гроші слідчий спакував у конверт при понятих, більше він їх не бачив (протокол с/з від 18.07.2011 року, т.8, а.с.100).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_46 від 08.10.2008 року, свідок показав, що його знайома ОСОБА_26 в лютому 2008 року запропонувала йому поїхати до Великобританії працювати на якійсь фірмі. Він погодився та передав за поїздку 2650 доларів США ОСОБА_8 Приблизно в травні 2008 року він разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, де його допитали по даному факту. Через деякий час він звертався з заявою на ОСОБА_26 до прокуратури м.Умані. Потім він дізнався, що розглядом його заяви займається слідчий ОСОБА_3. Він сам прийшов до ОСОБА_3 на роботу, але той відповів йому, що викличе його, коли ОСОБА_8 поверне йому гроші, ОСОБА_3 зв»язувався по телефону з жінкою ОСОБА_8 і вона йому говорила, що гроші скоро будуть (т.3, а.с.48, 49).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_47 від 08.10.2008 року, свідок показав, що його знайома ОСОБА_26 в лютому 2008 року запропонувала йому поїхати до Великобританії на роботу, він погодився та передав на поїздку 2300 доларів США ОСОБА_26 для передачі ОСОБА_8 Приблизно в травні 2008 року він разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, де його допитали по даному факту. Через деякий час він звертався з заявою на ОСОБА_26 до прокуратури м.Умані. Потім він дізнався що розглядом його заяви займається слідчий ОСОБА_3., який сказав, що викличе його, коли ОСОБА_8 поверне йому гроші, які він дав ОСОБА_26 (т.3, а.с.50, 51).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_48 від 07.10.2008 року, свідок показав, що його знайома ОСОБА_26 в лютому 2008 року запропонувала йому поїхати до Великобританії на роботу, він погодився та передав на поїздку 2250 доларів США ОСОБА_26 для передачі ОСОБА_8 Приблизно в травні 2008 року він разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, де його допитали по даному факту. Через деякий час він звертався із заявою на ОСОБА_26 до прокуратури м.Умані. Потім він дізнався, що розглядом його заяви займається слідчий ОСОБА_3. Він сам прийшов до ОСОБА_3, який запитав його про суму грошей, яку він сплатив ОСОБА_26 і сказав, що викличе його, коли ОСОБА_8 поверне гроші, які він передав ОСОБА_26 (т.3, а.с.52, 53).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_49 від 08.10.2008 та протоколу судового засідання від 12.02.2014 свідок показала, що в січні 2008 року її дочка ОСОБА_50 повідомила її, що ОСОБА_26 запросила її поїхати на роботу у Великобританію. Для даної поїздки потрібно надати 2000 доларів США ОСОБА_26 для передачі їх ОСОБА_8, який організовує дану поїздку. В січні 2008 року її дочка передала ОСОБА_26 3100 доларів США, оскільки ОСОБА_8 постійно піднімав оплату за дану поїздку. В травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. В вересні 2008 року вона разом з дочкою прийшли до слідчого ОСОБА_3., ОСОБА_3. допитав їх як свідків у справі та визнав потерпілими. ОСОБА_3 сказав їм, що як тільки ОСОБА_8 поверне гроші, то він відразу їм зателефонує, щоб вони прийшли та забрали їх у нього. Вона з дочкою приходила до ОСОБА_3 приблизно чотири рази і він їм говорив, що гроші ОСОБА_8 ще не віддав. Один раз ОСОБА_3 у їхній присутності зателефонував до ОСОБА_9, яка обіцяла привезти гроші, але вони її не дочекалися. ОСОБА_5 включив гучний звук і вона чула все сама. ОСОБА_9 є їхніми кумами, вони їм довіряли. ОСОБА_9 обіцяла повернути гроші через слідчого, ОСОБА_9 почали уникати зустрічі з ними (т.3, а.с.54; т.10, а.с.17а).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_51 від 08.10.2008 року свідок показала, що її знайома ОСОБА_26 в січні 2008 року запропонувала їй поїхати на роботу до Великобританії, вона погодилася та передала за поїздку 2900 доларів США ОСОБА_26 для передачі ОСОБА_8 та 700 доларів США дала особисто ОСОБА_8 Приблизно в травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. Її заява була передана на розгляд слідчому ОСОБА_3., який викликав її, вона складала фоторобот ОСОБА_8, була допитана як свідок та визнана потерпілою у справі. ОСОБА_3 сказав, що зробить все можливе, щоб її повернули гроші. У неї була очна ставка з ОСОБА_8 В кінці серпня 2008 року ОСОБА_3 сказав її, що він неправильно склав документи і потрібно їх переписати, що у неї буде друга очна ставка з ОСОБА_8, але її не було. Вона декілька разів зустрічалася з ОСОБА_3, який казав їй, що ОСОБА_8 шукає гроші, щоб повернути їх її (т.3, а.с.55).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_52 від 08.10.2008 року свідок показала, що в грудні 2007 року її дочка ОСОБА_53 розповіла що ОСОБА_26 запропонувала її поїхати у Великобританію на роботу. Для даної поїздки вона віддала 2300 доларів США особисто ОСОБА_8 та 800 гривень ОСОБА_26 Приблизно в травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. У вересні 2008 року вона пішла до ОСОБА_3, який пообіцяв повернути гроші, в її присутності він двічі зателефонував до ОСОБА_9, яка повідомила, що скоро поверне гроші (т.3, а.с.56).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_50 від 08.10.2008 року свідок показала, що ОСОБА_26, з якою вона знайома з дитинства, запропонувала їй поїхати на роботу до Великобританії, вона погодилась та передала ОСОБА_26 3100 доларів США, які як вона говорила передала ОСОБА_8 Коли вона зрозуміла, що її обманули, вона звернулася із заявою в правоохоронні органи. До слідчого ОСОБА_3. ходила її мати ОСОБА_49 На початку вересня 2008 року вона зателефонувала ОСОБА_3, він запросив її для дачі показів, вона була допитана як свідок, визнана потерпілою. Вона кілька разів телефонувала ОСОБА_3, який її запевнив в тому, що ОСОБА_8 шукає гроші, щоб розрахуватись із потерпілими. Зі слів матері її відомо, що її мати була присутня при розмові ОСОБА_3 з ОСОБА_9 (т.3, а.с.57).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_54 від 08.10.2008 та протоколу судового засідання від 12.02.2014 свідок показала, що в лютому 2008 року до неї зателефонував ОСОБА_8 та запропонував поїхати на роботу до Великобританії. На початку березня 2008 року вона особисто віддала ОСОБА_8 3500 гривень на поїздку. Приблизно в травні 2008 року вона разом з іншими потерпілими звернулися до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. Її викликав слідчий ОСОБА_3., який провів її очну ставку з ОСОБА_8, допитав її, визнав потерпілою у справі. ОСОБА_3 обіцяв, що він зробить все можливе, щоб її повернули гроші (т.3, а.с.58-59; т.10, а.с.17).

За даними протоколу допиту від 08.10.2008 року та протоколів судового засідання від 26.12.2013 свідка ОСОБА_41, який працював на посаді начальника сектору карного розшуку Уманського МВ УМВС, свідок показав, що в середині літа 2008 року була порушена кримінальна справа за ст.190 КК України за фактом шахрайських дій невстановленою особою, яка під приводом працевлаштування за кордоном заволоділа грошовими коштами. Було встановлено, що до скоєння злочину причетний ОСОБА_8, який в серпні 2008 року був затриманий. Дружину ОСОБА_8 він не знав, ніяких розмов з нею не мав, заперечує те, що вона йому передавала якісь грошові кошти (т.3, а.с.60, 61); він знайомий з ОСОБА_8. До них надійшли матеріали про скоєння ОСОБА_8 ряду шахрайських дій. ОСОБА_8 не з"являвся на виклики слідчого і вони його розшукували та доставляли до слідчого ОСОБА_3. В його присутності ОСОБА_8 ні до кого не дзвонив. Він чув, що потерпілі сварилися і просили відшкодувати збитки. Його викликав начальник відділу і надав вказівку про розшук ОСОБА_8 ОСОБА_3 повідомляв йому, що ОСОБА_9 намагалася дати хабара. Начальник відділу ОСОБА_18 давав йому вказівку прослідкувати за ОСОБА_9, щоб знайти її чоловіка, але вони не встигли. (протокол с/з від 04.12.2009, т.6, а.с.22а; протокол с/з від 06.02.2012, т.8, а.с.107-108; т.10, а.с.15).

За даними протоколу від 08.10.2008 року допиту свідка ОСОБА_42, який працював на посаді ст. о/у СКР Уманського МВ УМВС, свідок показав, що він знайомий з підсудними, працював з ними. В середині літа 2008 року була порушена кримінальна справа за ст.190 КК України по факту шахрайських дій невстановленої особи відносно 8 осіб, яка під приводом працевлаштування за кордоном заволоділа їх грошовими коштами. В ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що дані шахрайські дії вчинив ОСОБА_8, який в серпні 2008 року був затриманий. Йому відомо, що ОСОБА_8 скоїв 15 епізодів шахрайських дій. Відносно нього була порушена кримінальна справа, він переховувався від слідства і двічі затримувався, перший раз влітку 2008 року, другий раз у вересні 2008 року. Справа перебувала в провадженні ОСОБА_3 Слідчий оголошував розшук ОСОБА_8 ОСОБА_4 приходив і цікавився як розслідується справа, пояснив, що це його знайомі. Він сам говорив ОСОБА_8, щоб той відшкодував потерпілим збитки і у нього буде підписка про невиїзд. Дружину ОСОБА_8 він не знав, вперше побачив в приміщенні Уманського МВ УМВС в той день, коли був затриманий ОСОБА_8, ніяких грошей від неї не отримував. ОСОБА_4 знає, він раніше працював старшим слідчим в СВ Уманського МВ УМВС, перебуває з ним в дружніх відносинах (т.3, а.с. 62-63).

У ОСОБА_8 ніхто не вимагав грошей, він шахрай. ОСОБА_8 обвинувачувався по ч.2 ст.190 КК України, загальна сума збитків була 15000 доларів США. ОСОБА_4 не звертався до нього, щоб звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності. Була розмова, що ОСОБА_8 хоче відшкодувати потерпілим завдані їм матеріальні збитки. Коли вони затримали ОСОБА_8, то він говорив, що відшкодує збитки потерпілим. Він ОСОБА_8 не затримував, тільки оформляв протокол. ОСОБА_8 пропонував йому владнати справу на місці, ОСОБА_3 говорив йому, що ОСОБА_9 пропонувала ОСОБА_3 хабар (протокол с/з від 02.02.2012 року, т.8, а.с.107; т.10, а.с.17а).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_55 від 12.12.2008 року свідок показав, що він працює на посаді прокурора м.Умань. Слідчим відділом Уманського МВ розслідується кримінальна справа № НОМЕР_2, порушена за фактом шахрайства стосовно ОСОБА_8 Контроль за розслідуванням даної кримінальної справи здійснюється прокуратурою м.Умань. 23.08.2008 року ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України. 26.08.2008 року слідчим СВ Уманського МВ ОСОБА_3 було направлено подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 міри запобіжного заходу тримання під вартою. Враховуючи те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості, на утриманні мав неповнолітню дитину, своїми діями не чинив перешкод для проведення досудового слідства, подання ним погоджено не було, стосовно ОСОБА_8 був обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд. Під час проведення досудового слідства Уманським МВ до прокуратури району надходило декілька скарг від громадян на неправомірні дії ОСОБА_8, які були направлені до Уманського МВ для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.

З працівниками міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знайомий по роботі. ОСОБА_3 працює старшим слідчим СВ Уманського МВ, а ОСОБА_4 певний час працював в СВ Уманського МВ, а останній час, наскільки йому відомо, працював в МВС України в м.Києві. Відносини були тільки по роботі. Рішення про обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу - підписка про невиїзд, було прийнято ним виключно виходячи з вимог норм кримінально-процесуального кодексу та обставин кримінальної справи. До нього з проханням не погоджувати подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 міри запобіжного заходу тримання під вартою ніхто не звертався, ніякої грошової винагороди не пропонували. Можливість закриття кримінальної справи № НОМЕР_2 згідно ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим з ним ніхто не обговорював. Якби кримінальна справа № НОМЕР_2 була направлена до прокуратури з відповідною постановою, то рішення по ній було б прийнято відповідно до вимог закону (т.3, а.с.64-66).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_56 від 08.12.2008 року свідок показав, що він працює приватним підприємцем з 2004 року, займається торгівлею комп»ютерної та офісної техніки. ОСОБА_3 його добрий знайомий та хрещений батько його сина. У 2007 році ОСОБА_3 взяв у нього в тимчасове користування ноутбук. ОСОБА_3 періодично повертав ноутбук, а потім знову брав у користування. 01.10.2008 року його ноутбук знаходився у користуванні ОСОБА_3 і був вилучений в його робочому кабінеті працівниками прокуратури (т.3, а.с.67-69).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 17.03.2009 року, протоколу судового засідання від 03.12.2009 свідок показав, що він працює адвокатом з 27.08.2008 року, з ОСОБА_4 він підтримував ділові стосунки. Приблизно в серпні - вересні 2008 року йому зателефонував ОСОБА_4, який попросив зустрітися з його знайомою. ОСОБА_4 прийшов з ОСОБА_9 до нього в офіс. ОСОБА_9 пояснила йому, що її чоловік ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 КК України і в даний час знаходиться в розшуку та проти нього прийнято рішення про його затримання. Її цікавило вирішення питання, щоб її чоловік знаходився на свободі. Він роз'яснив порядок укладення договору про юридичну допомогу з адвокатом. ОСОБА_9 сказала, що в неї є 15000 доларів США для вирішення питання, щоб її чоловіка не арештовували і щоб він знаходився на свободі. Для цього вона пропонувала дати комусь з працівників правоохоронних органів або судової влади хабара у вищевказаному розмірі. Він пояснив, що він працює в межах правового поля, пояснив, що її доцільніше розрахуватися з потерпілими. Його слова про необхідність розрахунку з потерпілими були підтримані ОСОБА_4, який був присутній при їхній з ОСОБА_9 розмові (т.3, а.с.72-74; протокол с/з від 03.12.2009, т.6, а.с.18-19).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_36 від 16.01.2009 року та протоколу судового засідання від 17.08.2009 року, свідок показала що 25.08.2008 року у вечірній час до неї зателефонувала її знайома ОСОБА_9, просила позичити гроші, суму яку вона зможе, була дуже схвильована. Вона позичила їй 1000 доларів США, купюри були по 100 доларів. Коли ОСОБА_9 приїхала по гроші, то пояснила, що арештували її чоловіка ОСОБА_8 і він знаходиться в камері, і співробітники міліції вимагають у неї хабара за обрання відносно її чоловіка міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Суму хабара ОСОБА_9 не називала, але казала що сума дуже велика, прізвищ співробітників міліції не називала. Як вона розпорядилася грішми, їй не відомо (т.3, а.с.79; протокол с/з - т.6, а.с.5).

За даними протоколу допиту від 24.04.2009 року свідка ОСОБА_57, протоколу судового засідання від 03.12.2009, свідок показав, що працював начальником СВ Уманського МВУМВС. В серпні 2008 року був затриманий ОСОБА_8, який здійснив ряд шахрайських дій. Він переховувався від слідства і до нього було застосовано міра запобіжного заходу - тримання під вартою. Слідство вів слідчий ОСОБА_3. У той день, коли затримали ОСОБА_8 він заходив в кабінет слідчого, при ньому ОСОБА_8 нікуди не дзвонив. Питав чи можна якось вирішити, щоб йому за те, що він скоїв нічого не було. В ході слідства потерпілі постійно скаржилися і слідчим приймалися заходи, щоб відшкодувати збитки потерпілим. 01.10.2008 року він перебував в м. Черкаси, коли йому зателефонували і повідомили, що у кабінеті ОСОБА_3 роблять обшук. Стосовно ОСОБА_8 були постанови про привід і розшук. ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_8 розрахуватися з потерпілими і вони погоджувалися. Навіть була домовлена дата. ОСОБА_3 зібрав потерпілих вони прочекали довгий час, але ОСОБА_8 не прийшов. В подальшому йому стало відомо, що деяким потерпілим збитки відшкодували. Був такий факт, що ОСОБА_9 намагалася дати хабар ОСОБА_3 До нього прийшов ОСОБА_3 і повідомив, що зі сторони обвинуваченого буде спроба дачі хабара. Вони повідомили працівників карного розшуку і хотіли при передачі грошей провести затримання. В відділ прийшла ОСОБА_9 і пропонувала ОСОБА_3 гроші, самі гроші вона не показувала. Вони не встигли її затримати, бо вона швидко кудись зникла. ОСОБА_3 не доповідав йому, що отримав гроші для передачі потерпілим. Коли він перевіряв справу, то постанови про закриття він не бачив, у матеріалах справи її не було. Розписок про відшкодування шкоди він не бачив. 26.08.2008 року слідчим СВ Уманського MB ОСОБА_3 було направлено подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 міри запобіжного заходу тримання під вартою. Прокурор подання не задовільнив і звільнив ОСОБА_8 на підписку про невиїзд.Після цього ОСОБА_8 знову перестав з'являтись до слідчого. Через деякий час ОСОБА_3 повідомив йому, що ОСОБА_9 прийде і буде пропонувати гроші. Він попередив ОСОБА_3, щоб він ні в якому разі не брав від неї ніяких грошей. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов до нього і сказав, що дійсно приходила ОСОБА_9 і пропонувала йому гроші. Він також попередив працівників карного розшуку, щоб вони її затримали, задокументували її дії. Однак їм це зробити не вдалось. Інколи він заходив до кабінету слідчого ОСОБА_3. і бачив у нього в кабінеті потерпілих по цій справі, які приходили зі своїми батьками. ОСОБА_3 повідомив, що потерпілих він збирав разом, так як повинна була прийти ОСОБА_9 і розрахуватись з ними, але вона не прийшла. Було прийнято рішення про оголошення ОСОБА_8 в розшук та затримання його. Через деякий час він дізнався, що 01.10.2008 року ОСОБА_3 затриманий за підозрою в одержанні хабара, а кримінальна справа вилучена. ОСОБА_4, який працював раніше слідчим Уманського MB він знає, декілька разів бачив ОСОБА_4 в міськвідділі, він цікавився де ОСОБА_3, конкретно справою він не цікавився. Про те, що ОСОБА_8 повинен розрахуватись з потерпілими, ОСОБА_3 йому доповідав, про розрахунок за закриття кримінальної справи в сумі 15000 доларів CШA йому нічого не відомо. Про те, що ОСОБА_3 готував документи на закриття кримінальної справи по окремому епізоду за примиренням з потерпілим ОСОБА_26, він дізнався коли ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України, тобто коли проти нього була порушена кримінальна справа. Про факт одержання хабара ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від ОСОБА_9 в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 міри запобіжного заходу - підписку про невиїзд, йому не відомо (т.3, а.с.81-83; протокол с/з, т.6, а.с.19).

За даними протоколу судового засідання свідок ОСОБА_57 показав, що він особисто зустрічався з ОСОБА_8 для вирішення питання чому він не з»являється до слідчого. ОСОБА_8 пропонував вирішити питання незаконним методом. На скільки він розумів, що ОСОБА_8 хотів дати гроші, прямо він так не сказав, а говорив, щоб якось вирішити питання. На той час ОСОБА_4 працював по розслідуванню ДТП слідчим і був відряджений в міністерство внутрішніх справ і ніякого впливу ні на нього, ні на слідство він не мав. Звертались до суду з поданням про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_8 тримання під вартою, судом було відмовлено в задоволенні такого подання (протоколи с/з від 17.01.2012 року, т.8, а.с.106; від 26.12.2013, т.10, а.с.14а).

За даними протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 24.04.2009 року, протоколу судового засідання від 18.12.2009 року, свідок показав, що він знайомий з ОСОБА_3 В середині вересня 2008 року він позичив ОСОБА_3 600 доларів США купюрами по 100 та 50 доларів США на ремонт автомобіля та на придбання подарунку дружині - відеокамери, ОСОБА_3 обіцяв повернути кошти до кінця жовтня 2008 року. Ніякі розписки він не складав, просив повернути кошти до нового року (т.3, а.с.84, 85, протокол с/з, т.6, а.с.24).

За даними протоколу с/з від 20.02.2012 та від 28.01.2014 свідок ОСОБА_23 показав, що ОСОБА_3 знає, його товариш і кум. Він позичив 600 доларів США, купюрами по 100 та 50 доларів США. Розписку з ОСОБА_3 не брав (протокол с/з від 20.02.2012 року, т.8, а.с.108; т.10, а.с.16).

За даними протоколу судового засідання від 23.11.2009 року свідок ОСОБА_58 показав, що він працює старшим оперуповноваженим СБУ Черкаської області, він проводив допит свідка ОСОБА_28 у кримінальній справі в приміщенні Уманського відділу СБУ. Хто її запрошував він не пам"ятає, під час допиту були присутні він і ОСОБА_28 Протокол допиту він писав від руки зі слів свідка, яка пояснила, що вона була присутня коли ОСОБА_9 передавала 5000 доларів США за звільнення чоловіка з під варти і вказувала конкретні прізвища, допит проводив згідно чинного законодавства, усе писалося зі слів свідка. Потім вона прочитала протокол і підписала. Час і дати не пам"ятає, пам"ятає прізвище ОСОБА_4. Допит ОСОБА_28 він проводив, бо був у складі слідчо-оперативної групи. Йому не відомо з чого почалася справа. Свідка ОСОБА_28 він допитував в приміщенні Уманського відділення СБУ, чи була присутня при допиті ОСОБА_9 не пам"ятає. ОСОБА_28 називала прізвище ОСОБА_4 вона повідомляла, що їздила разом з ОСОБА_9, яка і передавала 5000 доларів США ОСОБА_4 за звільнення чоловіка. В огляді місця події він приймав участь.

Він тільки виїжджав на огляд місця події. Він прибув на місце події, це було восени 2008 poку, зі слідчим прокуратури Черкаської області та понятими. Ними оглядався автомобіль родича ОСОБА_4 За кермом автомобіля був водій, на пасажирському сидінні сидів ОСОБА_4 в салоні автомобілі були виявлені кошти 15000 доларів США. Автомобіль стояв поблизу бару „Сага" біля базару, точної адреси не пам"ятає. Прибули на місце включили відеокамеру, слідчий сказав, що буде вестися відеозйомка, знімали усі дії, що відбувалися. Зняли на відеокамеру автомобіль, номери, осіб, які були в автомобілі, зробили змиви рук цих осіб ватними тампонами. Усе робилося за вказівкою слідчого. Він проводив огляд у гумових рукавичках. Були оглянуті руки ОСОБА_4 і чоловіка, який перебував разом з ним у автомобілі. Чи світилися руки від фарби не пам"ятає. Змиви з рук були поміщені в паперовий пакет і оглянуті в ультрафіолетовому світлі. Де саме виявили гроші не пам"ятає, пам»ятає, що в салоні автомобіля, і йому було відомо, що ці кошти вимагали ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за закриття справи. За вказівкою слідчого гроші були перераховані, зняті на відеокамеру, записані номери купюр, оглянуті на ультрафіолетовому світлі і запаковані у конверт в присутності понятих. До ОСОБА_4 не застосовували ніякого тиску, він не пам"ятає, що ще вилучали та хто ще був присутній крім нього і слідчого. Крім допиту свідка ОСОБА_28 і огляду місця події він більше по справі нічого не робив, що відбувалося далі не пам"ятає.

Відеокамера була включена після затримання ОСОБА_4 Він прибув на місце коли ОСОБА_4 був уже затриманий, включили відеокамеру і почали огляд. Гроші він брав, а за інші речі не пам"ятає. Хто власник автомобіля не знає. Гроші ОСОБА_4 передавала ОСОБА_9, у неї змиви з рук не робили. Чи вівся протокол огляду на місці не пам"ятає. Він приймав участь у перегляді відеозапису. При перегляді відеозйомки він не пам"ятає, які технічні засоби застосовувалися і де переглядали (протокол с/з, т.6, а.с.12, 13).

Свідок ОСОБА_59 показав, що йому повідомили, що він запрошується як понятий, при ньому порахували гроші, чимось помітили він розписався у протоколі, що гроші будуть використані при передачі як хабар. Він разом з ОСОБА_30 ішов на роботу до них підійшли працівники СБУ і попросили бути понятими. Їх запросили у приміщення СБУ, завели у кабінет, там була якась жінка, їм її не представляли. Гроші копіювали, посипали хімічною речовиною, яка була сума не пам'ятає, були долари США по 100 доларів, він до грошей не доторкався. Один з працівників СБУ пояснив, що ці гроші будуть використані для дачі хабара працівникам міліції, він у руки купюри не брав, не оглядав. Купюри посипалися якимось порошком, вони світилися зеленим кольором, купюри не усі посипали. Їм дали підписати протокол, де були перераховані номера купюр. Працівники міліції кожну купюру по номеру їм не оголошували. Крім ксерокопій і протоколу він не пам'ятає, що ще підписував. Жінка, яка там сиділа нічого їм не пояснювала і чого вона там сидить також не говорили уже в кінці цій жінці передали гроші, їх спитали чи вони бачать, що гроші вручили жінці. Він був присутній 20-30 хвилин. Чи складали якийсь документ, коли передавали гроші, не пам'ятає. Чи упаковувалися гроші він не пам'ятає. Він більше ніде участі не приймав по цій справі. Чи роз»яснювали їм права перед початком огляду не пам»ятає. Помічені купюри положили в загальну пачку, їм показували під приладом, що купюри світяться, прізвище жінки не називали сказали, що гроші вручають жінці для дачі хабара працівникам міліції, прізвищ не називали. У його присутності у конверт нічого не упаковували. Перед підписанням документів він сам не читав, йому оголошували, у нього зауважень не виникало перед підписанням документів. Дії відбувалися о 9.00 годині. Він не звіряв номера купюр, бачив що копіювали гроші, чи усі купюри копіювали він не знає. В кабінеті було два працівника СБУ, жінка і їх двоє понятих (протокол с/з від 17.02.2010, т.6, а.с.26).

За даними протоколу судового засідання від 25.03.2010 Свідок ОСОБА_45, показав, що в кінці вересня 2008 року він перебував в м. Умані в автомагазині по вул. Тищика в районі базару, це було вдень о 12-13 годині. Через вікно магазину він побачив, шо до базару під"їхав автомобіль, за кермом якого сидів його знайомий ОСОБА_60, поряд сидів ОСОБА_4 Коли вони почали розвертатися автомобілем, їм на переріз виїхав білий мікроавтобус, з нього вискочили люди, одягнені у цивільне і приставили до скроні ОСОБА_60 пістолета і ОСОБА_61 також, у цей час із задніх дверей автомобіля вискочила жінка і бистро побігла в сторону світофора, її ніхто не доганяв, жінка назад до машини не поверталася. На ОСОБА_60 і ОСОБА_4 одягли наручники. Потім до автомобіля підійшов чоловік, який вийшов з мікроавтобуса, і почав відкривати задню пасажирську дверку. Спочатку відчинити не зміг, просунув руку через відкрите скло і відчининив, став колінами на сидіння і щось декілька хвилин робив в машині, коли залазив у машину, то засовував руки у кишеню. Потім вийшов з машини і закрив дверки. Він не бачив обличчя чоловіка, який сідав в автомобіль, бачив тільки зі спини. До автомобіля під»їхала ще одна машина, з неї вийшли люди, поставили на капот якогось чемодана і почали усе знімати на камеру, відеозйомка почалася вестися десь через 5 хвилин після їх затримання. Він постояв ще декілька хвилин і поїхав. Автомобіль ОСОБА_60 стояв від нього на відстані 8-12 метрів. Він не бачив як жінка сідала у автомобіль. Через декілька днів він зустрів ОСОБА_60 і запитав, що то таке було. ОСОБА_60 пояснив, що працівники СБУ підкинули йому гроші і все зняли на відеокамеру (протокол с/з, т.6, а.с.31).

За даними протоколу судового засідання від 23.11.2009 року свідок ОСОБА_20 показав, що працює начальником сектору по боротьбі із корупцією СБУ Черкаської області, він виконував доручення слідчого і допитував свідка ОСОБА_29 Допит проводився в м.Умані. Він прибув у відрядження по місцю роботи ОСОБА_29 у педагогічний інститут. Допит проводився у кабінеті на кафедрі де працює ОСОБА_29 ОСОБА_29 пояснила, що у серпні місяці 2008 року до неї звернулася ОСОБА_9 і попросила зробити ксерокопії купюр доларів США, які мали передати ОСОБА_4 в якості хабара. Вона усе детально йому розповіла, він записав покази з її слів, вона прочитала і розписалася. Він звернувся до ОСОБА_9, так як не знав де знайти свідка ОСОБА_29 ОСОБА_9 привезла його в педагогічний інститут і була присутня у кабінеті при допиті. Протокол допиту записаний зі сліз свідка. ОСОБА_9 сиділа і не втручалася у їхню розмову, нічого не пояснювала. Свідок вказувала на прізвище ОСОБА_4 Коли ОСОБА_9 звернулася робити ксерокопії грошей ОСОБА_10 запитала для чого це їй потрібно. ОСОБА_9 розповіла, що затримали її чоловіка і ОСОБА_4 вимагає 5000 доларів США за звільнення з-під варти і щоб підтвердити цей факт ОСОБА_9 необхідні копії. З його боку ніякого тиску на свідка ОСОБА_29 не було. До речових доказів долучався диск з телефонними записами розмов ОСОБА_4 Коли до них звернулася ОСОБА_9, то до заяви про вимагання хабара вона додавала виготовлені нею диски з записами розмов з диктофона. У неї був власний диктофон. Вони не надавали ОСОБА_9 диктофону, використовувався її особистий диктофон, який вона їм потім видала. Він виконував доручення слідчого прокуратури. Було письмове доручення. В дорученні слідчий вказав встановити коло свідків. Коли ОСОБА_9 звернулася до СБУ з заявою, він не пам"ятає, він перевіряв заяву. Особисто до нього ОСОБА_9 не зверталася з заявою. Він не був знайомий з ОСОБА_8 до надходження заяви. З заявою зверталася ОСОБА_62 восени 2008 року. Чи звертався ОСОБА_8 з заявою він не знає. Були проаналізовані записи з диктофона, які вони надали, в чиїй присутності ОСОБА_8 писали заяву не пам»ятає, до заяви долучалися диктофон, диски, марки та модель диктофона не пам»ятає. Вона зробила їм копії записів і дала для прослуховування диктофон. У той же день і відбулося затримання співробітників міліції, або на другий день він точно не пам"ятає. Він прослуховував записи в оригіналі, диски він не прослуховував. 15000 доларів США він бачив, не пам"ятає їх походження. Кошти могли бути або заявника або з їхнього рахунку. Він міг оглядати та вручати кошти, точно не пам"ятає. Участь приймав у затриманні співробітників міліції. Зустріч була призначена ОСОБА_4 біля базару, вулицю не пам"ятає, біля робочого місця заявниці. ОСОБА_4 їй подзвонив у той день і сказав, що буде через 1 годину, вони виїхали на місце. Він був знайомий з ОСОБА_4 раніше, складав відносно нього протокол про корупцію. Рішення приймав суд. Відносини у них були нормальні, дружні.

Автомобіль, у якому сидів ОСОБА_4, під"їхав до базару в нього сіла ОСОБА_9 і десь через 5 секунд, коли автомобіль почав розвертатися, вони отримали наказ на затримання . Коли вони затримали автомобіль, то на передньому сидінні біля водія сидів ОСОБА_4 На задньому сидінні сиділа ОСОБА_9 Коли вони відчини дверки, вона знепритомніла. В ході дій прибув слідчий прокуратури, який проводив огляд місця події. Під час огляду в автомобілі між передніми сидіннями було виявлено 15000 доларів США. За кермом автомобіля був родич ОСОБА_4, водій чинив опір, а тому до нього були застосовані спецзаходи - надягнені наручники. Він участі у огляді не приймав. Він допитував свідка, приймав участь у затриманні, вручав і оглядав кошти, але точно стверджувати не може. Він спостерігав збоку як проходив огляд місця події. Він не приймав участі у перегляді відеозапису.

Підписи на актах огляду грошових коштів та вручення грошових коштів (т.1, а.с. 73-76) його, усе відповідає дійсності. Без заяви він не міг скласти акт вручення коштів, спочатку надійшла заява від ОСОБА_9, огляд та вручення грошових коштів проводив він в присутності двох понятих. 3 купюр робили копії, хто виготовляв не пам»ятає, на його прохання міг хтось допомагати із їхніх співробітників. Обробляв купюри або він або його співробітник. ОСОБА_9 вручалися гроші в час, зазначений у акті вручення. Він відповідає дійсності. Огляд і вручення коштів проводився в м.Умані в приміщенні Уманського міського відділу УСБУ. Все це відповідає дійсності.

ОСОБА_9 вручили кошти, потім до неї зателефонував ОСОБА_4 і призначив зустріч. Весь час вона була з ними, поки не зателефонував ОСОБА_4 і призначив місце зустрічі. Потім ОСОБА_9 її син завіз на місце її роботи, де вона перебувала під їхнім наглядом.

ОСОБА_9 завела його до кабінету ОСОБА_29 в педінституті. В кабінеті вона присіла на стілець і він її не зміг вигнати. Вона йому не заважала при допиті.

У ОСОБА_9, ОСОБА_8 пояснення він відбирав в довільній формі. Чому викладені однакові пояснення не може сказати. Мабуть вони так пояснювали. Усе записано з їх слів. Факт видачі ксерокопій купюр крім нього, і ОСОБА_9 ніхто більше підтвердити не може, їх було двоє.

Згідно пояснення подружжя ОСОБА_9 спочатку ОСОБА_4 звернувся до них з тим, що для закриття кримінальної справи необхідно сплатити потерпілим і слідчому 35000 доларів США. Прізвище слідчого називали, ОСОБА_3. Він помилився, заяву подавав ОСОБА_8, вони були обоє і тому він подумав, що жінка подавала, він заяву особисто не відбирав, він працював із заявою за усною вказівкою керівництва. 1 жовтня виконувалися усі дії - відбиралися пояснення, оглядалися кошти, вручалися кошти. Він відбирав пояснення в м.Умані і використовував комп»ютер, який стояв у кабінеті. Він не пам»ятає скільки аркушів ксерокопій купюр передавала ОСОБА_9, це були ксерокопії з 3000 доларів США. Ці гроші вимагали ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ніби для відшкодування потерпілим. Він не пам»ятає, хто саме з ОСОБА_9 надавав диски, диски були в кількості 3 штуки (протокол с/з, т.6, а.с.13, 14).

Була заява ОСОБА_9 і її чоловіка по факту вимагання хабара з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Передача грошей ОСОБА_9 відбувалась у приміщенні Уманського районного відділення СБУ, при цьому було складено акт огляду грошових коштів, акт вручення грошових коштів. Він був присутній при цих подіях. ОСОБА_9 звернулась в Уманський підрозділ СБУ - це їхня компетенція їхнього відділу, їм повідомили і вони приїхали. ОСОБА_4 мав приїхати з Києва, потрібно було діяти оперативно і вони приїхали в м.Умань. На той момент у ОСОБА_9 був диктофон, який вони надали їм і копії розмови зробили, що долучили до заяви. З ОСОБА_9 вони спілкувались, зустріч по передачі грошей ОСОБА_4 була призначена на обідній час. ОСОБА_4 зателефонував на телефон ОСОБА_9 і повідомив, що вже у м.Жашкові, запитав чи в силі домовленість про зустріч. Так як ОСОБА_63 вже їхав, їм потрібно було діяти оперативно, для опитування ОСОБА_9 і ОСОБА_8 вони на комп»ютері підставили фабули, пояснення в них були однакові. ОСОБА_8 розповідали аналогічні обставини. ОСОБА_8 спілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частіше, дружина знала про обставини зі слів чоловіка. Коли ОСОБА_9 звернулася із заявою до СБУ, то надала ксерокопії п»яти тисяч доларів США, які вона передала ОСОБА_4 за звільнення ОСОБА_8 з під варти.

Вони вручили кошти ОСОБА_9 у приміщенні СБУ, гроші не були завернуті ні у що, вона поклала їх у сумку. Це все відбувалось у присутності понятих. Він не знає чиї ці гроші, можливо їх принесла ОСОБА_9, це гроші заявника. Доставили ОСОБА_9 співробітники СБУ, на якому транспорті не пам»ятає. Пішки її ніхто не відпустив би. З моменту, коли їй вручили кошти, він був постійно присутній при ній. Співробітники СБУ наділи приладдя на ОСОБА_9 для відеозйомки. Для звукозапису був застосований, за її згоди її диктофон, відео - спеціальна техніка. Документи, якщо складались, то мали гриф «Обмеження доступу», вони не долучені до кримінальної справи. В автомобілі після передачі грошей ОСОБА_9 втратила свідомість, її відвели на її робоче місце. Апаратура, що була на ОСОБА_9 вилучена була слідчим. З ОСОБА_4 був знайомий , років 2-3 до цих подій, ним щодо ОСОБА_4 був складений протокол про боротьбу з корупцією, в провадженні ОСОБА_4 знаходилась кримінальна справа по викраденню автомобіля. Виявлено було «двійника» автомобіля і ОСОБА_4 за їхніми оперативними даними, мав зацікавленість видати автомобіль незаконно, про що він склав протокол про корупцію.

Відеофіксація передачі грошей, через технічні проблеми не була здійснена. Документально він не оформляв того, що не відбулась фіксація. ОСОБА_29 допитували як свідка на її робочому місці, то був якийсь інститут. При допиті була ОСОБА_9 ОСОБА_10 вдома не знайшов, зателефонували до ОСОБА_9 чи не знає вона де може бути ОСОБА_29, ОСОБА_9 йому допомогла знайти ОСОБА_29 Він записував пояснення зі слів ОСОБА_29 від руки. ОСОБА_29 прочитала свої пояснення, а потім розписалась. ОСОБА_29 пояснила, що до неї звернулась ОСОБА_9, щоб відксерити кошти. ОСОБА_29 здивували ці обставини, вона поцікавилась для чого це. ОСОБА_9 пояснила, що це потрібно, щоб звільнити її чоловіка на підписку про невиїзд. Тиску на ОСОБА_29 він не здійснював (протокол с/з від 15.07.2011 року, т.8, а.с.97-99).

За даними протоколу судового засідання від 03.12.2009 року свідок ОСОБА_37 показав, що знайомий з ОСОБА_9 понад 2 роки, вона орендує у них приміщення. У серпні 2008 року до нього звернулася ОСОБА_9 з проханням позичити гроші. Зверталася вона до нього два рази. Він позичив їй 02.08.2008 - 2000 доларів США і 20.08.2008 - 5000 доларів США. Купюри були по 100 доларів США. Позику оформили розпискам, розписки писала власноручно сама. Перший раз позичала і пояснила, що гроші треба на товар. Другий раз позичала, прийшла з дітьми і мамою, говорила, що сімейні проблеми і негайно треба гроші. Гроші він передавав другого і двадцятого серпня, а розписки писалися неділю назад, у минулий четвер так, як ОСОБА_9 йому не повернула позичені кошти і він боїться, що і не поверне. Він вирішив перестрахуватися письмовими розписками. Вона позичала гроші на строк один-два місяці і по даний час гроші не повернула, як вона використала кошти йому не відомо. Він позичив ОСОБА_9 7000 доларів США. У нього виникли сумніви, що ОСОБА_9 гроші йому не поверне, а тому він поросив, щоб вона написала розписки (протокол с/з, т.6, а.с.16).

За даними протоколу судового засідання від 17.08.2009 року свідок ОСОБА_64 показала, що вона приймала участь в якості понятої при огляді речових доказів - дисків, і грошей - доларів США. Вона працює прибиральницею в прокуратурі Черкаської області, якого це було числа вона не пам»ятає. 24.12.2008 року оглядали гроші, долари США, яка сума не пам"ятає. Була присутня друга понята, це її знайома, де вона працює вона не знає. Вона приходила до секретаря. Диктофон був один маленький, не може описати, дисків скільки було не пам»ятає. Диски оглядали, а диктофон прослуховували. Після огляду усе упаковували у конверти, точно усього не пам"ятає. Вони оглядали якісь документи, які і скільки не пам"ятає. Кількість дисків не пам»ятає, вони світлого кольору чи були написи - не пам»ятає. Вона розписувалася у протоколі. Коли перерахували гроші, там було 15000 доларів США, купюри були по 100 доларів США. Огляд диктофона проводився у кабінеті слідчого її запросили разом з ОСОБА_65 - другою понятою. На столі лежав диктофон і ще якісь документи. Диктофон прослухали і упакували в її присутності. В її присутності диктофон на частини не розбирався, з середини нічого не виймали і не відкривали кришку. Слідчий сказав, що будемо прослуховувати запис. Вона чула чоловічі голоси. Про що йшла розмова почута нею, не може пояснити, вона її не розібрала. У проміжках між роботою вона ходила до слідчого декілька днів. Диски не прослуховували, тільки оглядали. Диски вперше вона побачила у конвертах опечатані, після огляду їх знову опечатали. Гроші були у пачках їх перераховували. Потім їх упакували в конверт заклеїли, вони розписалися і конверт опечатали.

В протоколах огляду предметів (документів) від 14.10.2008, від 16.12.2008 (т.3, а.с.1, 9, 16) її підписи. Пройшов час і вона усього не пам"ятає, можливо їх і не опечатували. Вона також приймала участь у огляді ноутбука. Протоколи відповідають дійсності. Все що записано вірно. Зауважень у неї не виникало (протокол с/з, т.6, а.с.16).

За даними протоколу судового засідання від 03.12.2009 року свідок ОСОБА_65 показала, що вона була понятою приблизно рік назад, на той час вона ніде не працювала. Вона прийшла до слідчого ОСОБА_66 у своїх справах, він запросив її бути понятою при огляді грошей і документів. Вона приймала участь як понята не один раз. Вона і ще одна жінка були присутні як поняті при прослуховуванні диктофона, потім оглядали якісь документи. При цьому був складений протокол, в якому вони розписалися. Також вони оглядали долари США суми не пам'ятає. Вперше вона побачила диктофон чорний Самсунг у слідчого на столі. Вона не пам'ятає чи слідчий робив якісь дії з диктофоном, чи відкривав задню панель, вона не звертала уваги чи був диктофон упакований. Диктофон прослуховували 1-2 години, голоси були чоловічі і жіночий. Зміст розмов не пам'ятає. Гроші побачила розкладені у слідчого на столі у робочому кабінеті. Слідчий перерахував, переписав купюри, склав протокол, вони підписалися. Гроші були по 100 доларів США. У чому були упаковані не пам'ятає. Протокол огляду слідчий складав у її присутності, вона була присутня при огляді усіх предметів. Протокол відповідає дійсності. Вона підписувала протоколи огляду, підписи її. Зауважень до неповноти складання документів у неї не виникало (протокол с/з, т.6, а.с.16, 17).

За даними протоколу судового засідання від 03.12.2009 року свідок ОСОБА_19 показав, що працює слідчим прокуратури Черкаської області, пояснив, що він приймав участь у першочергових слідчих діях у кримінальній справі. Він виїжджав на місце події, порушував кримінальну справу, проводив допит підозрюваних. Надійшла вказівка керівництва виїхати з оперативними працівниками СБУ в м. Умань, так як із заявою звернулася заявниця, що працівники міліції вимагають хабар. 01.10.2008 року він разом з працівниками СБУ ОСОБА_58, ОСОБА_20, Кувітою виїхали вранці, точної години не пам'ятає, десь о 8-9 годині, з Черкас в м. Умань. Приїхали в м. Умань, сиділи в автомобілі, їм надійшло повідомлення, що відбулася передача хабара. До огляду місця події йому нічого не було відомо. Він знав загальні риси, що є заявниця, від якої працівники міліції вимагають хабар. Про заявницю було відомо від оперуповноважених працівників СБУ. Про розмір хабара не пам'ятає чи було відомо, сума була велика. Одержання хабара - це підвідомчість прокуратури, і мета його поїздки - це огляд місця події. Після передачі хабара він приступив до своєї роботи. Вони приїхали в Умань і стояли в центрі міста, поступило повідомлення, що відбулася передача грошей. Вони під»їхали на вулицю Тищика біля базару, він побачив що стоїть автомобіль, марки не пам'ятає, і біля нього працівники СБУ. В автомобілі були виявлені гроші, постійно йшла відеозйомка. Особисто він не знімав на відеокамеру, цим займався працівник СБУ, огляд фіксувався на камеру, потім він складав протокол огляду. На місці були присутні оперативні працівники та спецпідрозділ. Він не пам'ятає, де в цей час знаходився ОСОБА_4, чи сидів у автомобілі, чи стояв біля нього, а за кермом автомобіля сидів його родич ОСОБА_60. До ОСОБА_4 і водія застосовувалися спецзаходи, їм одягли наручники. У автомобілі були виявлені гроші 15000 доларів США, гроші лежали між сидіннями водія і пасажира. Гроші вилучалися у його присутності оперуповноваженим працівником в рукавичках. Гроші були розкладені, переписані купюри, передивилися через ультрафіолетове світло, на деяких купюрах виявили світіння, потім все опечатали. Він повністю контролював їх дії. Гроші лежали між сидіннями, чи були упаковані і як, не пам'ятає. Було перевірено серії купюр, номери, на купюрах виявлені жовте світіння їх помічали перед передачею хабара. Спеціальною лампою світили купюри. Було виявлено, що купюри помічені хімічною речовиною і світилися жовто-зеленим кольором. Протокол огляду ним складався в кабінеті відділу Уманського СБУ на комп'ютері, він переглядав відеокасету і склав протокол, перегляд робив за допомогою телевізора і відеомагнітофона. Поняті при перегляді були присутні вони передивилися відеозапис і підписали протокол. ОСОБА_4 у цей час перебував з працівниками СБУ. При складанні протоколу ОСОБА_4 і його родич не були присутні, в послідуючому вони переглядали відеозапис. Пізніше він оглядав місце події - робочий кабінет слідчого ОСОБА_3. в приміщенні Уманського міського відділу УМВС, де вилучалася кримінальна справа відносно ОСОБА_8 по якій вони вимагали хабар. Вилучені кошти були упаковані і ним призначена експертиза. Він не пам'ятає коли і що вилучав. Він спілкувався з особою у якої вимагали хабар, це була жінка, прізвища не пам'ятає. У неї вимагали гроші працівники міліції за те, щоб стосовно її чоловіка закрити кримінальну справу, диктофон йому передала заявниця - де саме не пам'ятає, пояснювала, що вона свої розмови з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 записувала на диктофон. Чий був диктофон не пам'ятає, мабуть її особистий. З її чоловіком у той день він не зустрічався. Він перебував в м. Умані один день, решту дій робили в м. Черкаси, а через 10 днів у нього справу забрали. Він виносив постанову про порушення кримінальної справи, де саме не пам'ятає. Матеріали кримінальної справи передавав іншому слідчому згідної вказівки начальника і з матеріалами справи передав речові докази. Все передавав без супровідної. Диски передавалися оперуповноваженому працівнику СБУ, а йому вони передалися з матеріалами перевірки по заяві ОСОБА_8. Підставою для порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки заяви ОСОБА_8 про вимагання хабара, диски з записами розмов, огляд місця події. Він приймав рішення про порушення кримінальної справи 01.10.2008. Копію постанови вручав підсуднім у той же день. Не пам'ятає, що він вилучав у підсудних. Коли він прибув на місце, то ОСОБА_4 і водій були затримані, сиділи в машині у наручниках, кому належить автомобіль не пам'ятає мабуть родичу ОСОБА_4 Гроші вилучалися в салоні автомобіля, спеціаліст одягав рукавички коли їх виймав. 01.10.2008 року він робив огляд місця події кабінету ОСОБА_3 При цьому були присутні поняті, сам ОСОБА_3, керівництво райвідділу. Кабінет відчиняв керівник райвідділу, так як ОСОБА_3 був відсутній. Потім прийшов ОСОБА_3, він був у формі. Огляд місця події розпочали після того, як прийшов ОСОБА_3 Огляд проводився на підставі того, що під час затримання ОСОБА_4 нам стало відомо, що до цього злочину причетний ОСОБА_3 Мета огляду була вилучити кримінальну справу по якій вимагався хабар. Протокол огляду складався ним від руки. Кримінальну справу вилучили з сейфа і ще ряд документів які йшли окремо. Сейф був відкритий. ОСОБА_3 сам добровільно видав гроші, які зберігалися у нього, пояснивши, що це його особисті. Які були купюри не пам'ятає. Під час огляду на місці ніяких документів не складалося, протокол огляду місця події і протокол перегляду відеозапису він складав у кабінеті. Протокол допиту ОСОБА_9 відповідає дійсності. Він сам особисто проводив допит ОСОБА_9 і ОСОБА_8, чому аналогічні покази не може пояснити можливо він використовував її пояснення, вони у них були аналогічні. Він вилучав диктофон, чому у експертизі і матеріалах справи різна буква у серійному номері не може сказати, думає, що це технічна помилка. Він спілкувався з ОСОБА_8 і покази переписав. Водій ОСОБА_60 давав покази спочатку, що це його гроші, що він їх позичив. А при допиті пояснив, що ОСОБА_4 поросив його поїхати з ним забрати гроші, що усе організував ОСОБА_4 ОСОБА_60 був використаний як водій. ОСОБА_4 написав розписку про позику коштів в автомобілі, щоб застрахуватися. Усі події фіксувалися на камеру при огляді і він усе детально виклав у протоколі огляду місця події. Особи понятих вони встановили під час огляду. Жінки у автомобілі не було, гроші для дачі хабара були державні. ОСОБА_3 сказав, що вилучені кошти його особисті, а пізніше було встановлено, що купюри належать до 5000 доларів, які передавала ОСОБА_9 ОСОБА_4 Він давав доручення на допит потерпілих у кримінальній справі, вони пояснили, що грошей в рахунок відшкодування шкоди від ОСОБА_3 не отримували. Диктофон був один. Який вилучили такий і передавали для експертизи. В тексті технічна помилка (протокол с/з, т.6, а.с.17, 18).

Протокол огляду місця події знаходиться у матеріалах справи. На місці він не був виготовлений, все було зафіксовано під час відезйомки. Він допитував ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вони давали одинакові покази. На комп»ютері збережені були бланки, де зазначено «м.Черкаси», а постанови виносились здається у м.Умані. Він не складав протокол огляду місця події безпосередньо на перехресті вул.Тищика, він був складений в кабінеті СБУ м.Умань, спочатку вони переглянули відеозапис, а потім на його підставі було виготовлено протокол. У нього заготовлені бланки процесуальних документів, через те у протоколі стоїть місце складання м.Черкаси. ОСОБА_60 він допитував після 24 год., виходить що у протоколі допиту ОСОБА_60 час зазначено невірно. Він не пам»ятає, що спочатку було, чи переглядали відео зйомку, чи складали протокол, на його думку спочатку проводили відео перегляд, при цьому були присутні всі учасники, які записані у протоколі огляду місця події. До диктофону не мали доступу сторонні особи, він був упакований у конверт і скріплений печаткою. Він не може пояснити з приводу 5-го та 9-го файла диктофона, він не втручався і ніхто не міг внести зміни в запис диктофону. ОСОБА_60 знайомився з протоколом його допиту, ніяких зауважень не було (протокол с/з від 18.07.2011 року, т.8, а.с.100-101).

За даними протоколу судового засідання від 02.12.2009 року свідок ОСОБА_66 показав, що працює слідчим слідчого відділу прокуратури Черкаської області, у жовтні 2008 року він приймав до свого провадження кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за сч.2 т.368 КК України по вказівці начальника слідчого відділу, від нього і отримав матеріали справи. Він не пам'ятає чи була справа прошита і які речові докази передавалися. При справі були диски, документи кримінальної справи, яку розслідував ОСОБА_3, долари США, диктофон передавався, мабуть був упакований, якого він оглядав і приєднував як речовий доказ. Він призначав експертизу фоноскопічну по диктофону і по дисках. На експертизу диктофон передавався цілий, упакований у паперовому конверті, він сам відвозив, крім нього доступу до речових доказів ніхто не мав, експертизу проводили довгий час, бо великий об'єм роботи. Диктофон з експертизи він отримав по пошті. Він не пам'ятає чи оглядав диктофон після, проведення експертизи і зміст, записів він прослуховував у себе у кабінеті, коли це робив і скільки часу витратив не пам»ятає. При огляді дисків використовував свій комп'ютер, були присутні поняті. Він ніяких змін у записи на диктофон не вносив, нічого не дописував, нічого не стирав, у цьому не було ніякої необхідності, з експертами він не спілкувався. Крім диктофона і дисків він більше нічого не передавав. До нього справу розслідував слідчий ОСОБА_19. Він не пам'ятає від кого отримав речові докази. Диктофон відправляв у опечатаному вигляді, отримав опечатаний, він його оглядав до експертизи. Він не знає кому належать 15000 доларів, здав їх на зберігання у режимну секретну частину. Перелік файлів на диктофоні відповідає дійсності. Він не може пояснити чому не співпадає кількість файлів, можливо він помилився у розрахунках. Усі клопотання адвоката підшивалися до матеріалів справи і вони там є. Речові докази надійшли в одному конверті. Він відкрив конверт перевірив, що йому повернули і упакував все у свої конверти. Ніякого другого диктофона не було. У серійному номері технічна помилка. Він передивився що йому повернули, для того, щоб перевірити чи уcі речові докази повернуті. Диск з записами телефонних розмов ОСОБА_4 отримував, він не перевіряв чи законно прослуховували розмови з телефону ОСОБА_4 Він не пам'ятає чи допитував потерпілих у справі. Було надано йому три диска, які він отримав з матеріалами справи їх походження він не може пояснити і не може пояснити, де вони появилися у справі (протокол с/з, т.6, а.с.18).

За даними протоколу судового засідання від 17.08.2009 року свідок ОСОБА_18, який працює начальником Уманського МВ УМВС України, показав, що у серпні 2008 року стосовно ОСОБА_8 була порушена кримінальна справа за те, що він скоїв декілька епізодів шахрайських дій. Під час слідства ОСОБА_8 переховувався від слідства і слідчим було винесено подання про затримання. ОСОБА_8 був затриманий, потім звільнений з під варти. В ході слідства були виявлені нові епізоди. ОСОБА_8 постійно кричав, що дасть гроші, щоб він не сидів під вартою. При ньому ОСОБА_8 нікуди не дзвонив і після особистого огляду телефон у нього вилучили. Після першого затримання до нього приходив слідчий ОСОБА_3., повідомлям, що дружина ОСОБА_8 намагалася дати йому хабар. Він не спілкувався з ОСОБА_8 тому, що вони писали на нього безпідставні скарги. В автомобілі при затриманні ОСОБА_8 був його син, який чинив опір, ногою відпихав працівника міліції і намагався втекти. В його присутності відкрили кабінет ОСОБА_3, ключ узяли у чергового. В кабінет зайшло два працівника СБУ, слідчий і він. Він був присутній при огляді кабінету ОСОБА_3. Приїхали працівники СБУ і слідчий прокуратури ОСОБА_19 попросили відкрити кабінет, бо ОСОБА_3 не було на місці. Він відкрив кабінет і почекали поки прийде ОСОБА_3 і слідчий почав огляд. Гроші були виявлені у столі, чи давав пояснення ОСОБА_3 не пам'ятає. Чи були поняті при огляді не пам'ятає (протокол с/з, т.6, а.с.19).

За даними протоколів судового засідання від 06.02.2012 та від 26.12.2013 свідок ОСОБА_18 показав, що йому відомо, що ОСОБА_8 пропонував хабар, він його затримував, так як в той час працював першим заступником начальника МВ УМВС. До нього ніхто не звертався з приводу звільнення ОСОБА_8 Коли затримали ОСОБА_8 він говорив, що добре знає ОСОБА_4, пропонував вирішити питання. До нього ОСОБА_4 не звертався, щоб вирішити питання відносно ОСОБА_8 (протокол с/з від 06.02.2012 року, т.8, а.с.107; т.10, а.с.13а).

За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року експерт ОСОБА_67, який працює експертом експертної служби з 1989 року показав, що матеріали, які йому були надані для проведення експертизи усі були досліджені. Диктофон, оптичні носії, аудіокасета із зразками мовлення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Усі матеріали у них отримує керівник підрозділу, а потім розписує хто буде виконувати експертизу. Вони усі троє одночасно виконували експертизу, вона комплексна. Матеріали, які він отримував були опечатані. Під його висновком стоїть його підпис і він відповідає за те, що виконав. Всі матеріали, які надійшли йому на дослідження він оглядав, відкривав пакети. Серійний номер диктофона він з»ясовував і особисто звіряв і вказав номер. Він досліджував диктофон, який був їм направлений, опечатаний в пакеті, іншого не було. Те, що було зазначено у постанові слідчого і вміст пакетів, відповідало дійсності. На ст.12 висновку експертизи указані методики, якими він керувався. Технічні засоби, які не вказані у висновку він не використовував. Кожен експерт пише своє дослідження окремо і висновок окремо, а у загальному висновку уже вказується усе дослідження в комплексі і підписуються усі троє експертів. Після проведення експертизи усі матеріали упаковувалися в його присутності і направилися з постановою і висновком слідчому. Зразки, які були їм надані не були придатні для дослідження, тільки для лінгвістичного дослідження. Їм не було зрозуміло, що таке фонограма 1-7 і їхній керівник підрозділу написала клопотання слідчому, після чого їм уточнили питання для експертизи, які файли необхідно досліджувати. У них є відповідна апаратура на якій вони продивилися, що є на диктофоні. Він вважає, що «в експертизі» зроблена технічна помилка в серійному номері диктофону. Диктофон досліджувався один. У висновку написано, що аудіокасети з мовленням ОСОБА_4 і ОСОБА_3 непридатні для дослідження. Все що було надано слідчим вони досліджували. Досліджували магнітну плівку. Він по експертизі не досліджував оптичні носії, значить їх не було. Вони знімали інформацію з диктофона і досліджували її, уся інформація копіювалася. Ніхто нову інформацію у диктофон не вносив, нічого не стирав і не змінював. Коли направляється додаткове клопотання, то речові докази слідчому не повертаються, вони зберігаються у них, в клопотанні вказано 34 файли, слідчий хотів дослідити тільки 7 і щоб усі не перелічувати, вони вказали їх через тере. Усе, що досліджується указується у висновку, вони показали, що досліджені файли згідно постанови слідчого. Він робив копії на своїй апаратурі на експертному комп'ютері досліджував копії записів. Вони не відрізнялися від оригіналу. В експертизі указано, які методики він використовував, вони затверджені міністерством юстиції і міністерством ВС. Він не може сказати скільки часу витратив на прослуховування, зразки мовлення для комп'ютерного аналізу не були придатні. Фонограми на диску мобільних розмов деякі були придатні, деякі не придатні для дослідження. Додаткові зразки надавалися їм, але для комп'ютерного аналізу були не придатні. Вся передача мобільного зв'язку складається з окремих кусочків, любий запис змонтований з маленьких фрагментів. Вони не могли встановити монтаж. Лінгвістичним методом було встановлено, що мова на оптичних носіях належить ОСОБА_4 і ОСОБА_3 свій висновок він повністю підтверджує. Не існує методики для встановлення чи на диктофоні іде оригінал запису чи копія. Суть справи їм була не відома і на висновок експертизи не впливає. Речові докази до закінчення проведення експертизи вони нікому не надають. Він зробив категоричний висновок стосовно ОСОБА_4, бо у нього не виникало ніяких сумнівів як у експерта (протокол с/з, т.6, а.с.19а-20).

За даними протоколу судового засідання від 15.03.2012 експерт ОСОБА_67 показав, що він досліджував файли, які були вказані в постанові слідчого. Слідчий міг помилитись вказавши в серійному номері англійську літеру N, досліджувався диктофон, на якому було зазначено літеру Т, це помилка, той диктофон, який надавався, той і досліджувався, на ту букву не зверталась увага. Правильно потрібно вважати літеру «Т» - яка розміщена як правило в відсіку електроживлення або з тильної сторони диктофона. Вони досліджували файли, які вказав слідчий, по ОСОБА_3 - 9 файлів, по ОСОБА_4 - 9 файлів. 8 файлів знаходяться у проміжку з 14 по 44 і вони їх досліджували, файли 39, 40 вони не досліджували, він нічого не може пояснити щодо їх відсутності. Не можливо при проведенні експертизи знищити файли з диктофону. Він працює з файлами, які він скопіював на комп»ютер. Не може бути видалення файлів під час проведення експертизи. Він досліджував дублікат, який зкопіював з диктофона на комп»ютер, дублікат - це документ. Диктофон - це речовий доказ, ознаки монтажу відсутні. Експерт працює з дублікатом.(протокол с/з від 15.03.2012 року, т.8, а.с.108-109).

За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року експерт ОСОБА_68 показала, що працює заступником начальника експертної служби, за своїм свідоцтвом вона може проводити фоноскопічні експертизи для дослідження звукозаписів, ідентифікацію голосу та мовлення людини. Шляхом прослуховування було встановлено, що на диктофоні більше записів, чим було вказано у постанові для дослідження. У загальну кількість файлів входило 7 файлів, які необхідно було дослідити. Речові докази прийшли опечатані, запаковані, вони сфотографували їх і описали. Речові докази до закінчення експертизи нікому не видаються. Якщо написано у протоколі, що надходили оптичні носії, значить так і було. Нічого крім того, що вказано у супровідній вони на дослідження не брали. Вона була присутня при огляді диктофона, вони оглянули зовнішній вигляд і зробили з нього запис на комп'ютер і цей запис вони досліджували. Запис увів технік-інструментальник в її присутності. У запис ніяких змін не вносилося, це виключено. Існують методики дослідження мовлення вони ліцензовані і дозволені міністерством юстиції. Береться запис на комп'ютері, сігментується, вирізається голосі людини, яку потрібно по зразках голосу порівнювати за ознаками, за мовними рівнями, за тембром голосу, інтонації. Надані записи були придатні для проведення лінгвістичної експертизи, вона використовувала оптичні носії. Монтаж не входе у її компетенцію, але може сказати, що записи не були змонтовані, не було змін емоційного стану розмов. На диктофоні було 65 файлів. Вона підтримує попередні покази експерта. Зміст розмов розбирала експерт ОСОБА_69, а вона робила ідентифікацію голосу. Вона стверджує, що присутні голоси ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (протокол с/з, т.6, а.с.20).

За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 свідок ОСОБА_38 показав, що він знає сім"ю ОСОБА_8, вони сусіди його батьків. У 2008 році восени, десь у жовтні місяці, він возив ОСОБА_8 в м.Київ, ніби то на зустріч з адвокатом. Він спочатку не погоджувався їхати, але ОСОБА_9 його умовила. Вони виїхали десь о 13 годині, приїхали до центрального автовокзалу і когось чекали близько півтори години, прийшов чоловік, він був середнього зросту у костюмі. ОСОБА_31 вийшла і пішла назустріч. Вони розмовляли на відстані 50 метрів, розмови він не чув. Потім ОСОБА_8 попросили його поїхати в сторону моста разом з цим чоловіком. В машині вони не розмовляли. Коли вони зупинилися, то ОСОБА_8 вийшли, а чоловік залишився сидіти з ним у машині. Десь через 40 хв. вони вернулися, до них з машини вийшов цей чоловік, на вулиці між собою поспілкувалися і вони поїхали додому. По дорозі ОСОБА_9 сказала, що цей чоловік ОСОБА_20 - співробітник СБУ. ОСОБА_4 він не знає. В залі немає того чоловіка, з яким ОСОБА_8 зустрічалися. У ОСОБА_8, крім мобільних телефонів, він нічого не бачив. ОСОБА_8 виходили, дзвонили кудись, він сидів в машині нікуди не виходив, ОСОБА_8 не пояснювали, де вони були близько години. У ОСОБА_20, крім телефона, нічого більше не бачив. Той чоловік сам сказав йому, що його звати ОСОБА_20, він розмовляв російською мовою (протокол с/з від 04.12.2009, т.6, а.с.21).

За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року свідок ОСОБА_70 показав, що підсудних знає в обличчя. Він приймав участь в якості понятого при огляді місця події в м. Умані по вул. Тищика. Біля базару стояв автомобіль, в ньому сиділо двоє чоловіків, вони були у наручниках. Ці події відбувалися у вересні чи жовтні місяці на той день він був військовослужбовцем військової частини А3024 на строковій службі. Він був разом із ОСОБА_71, вони разом служили. Про те, що їм треба бути понятими, їх попередив начальник відділу розвідки ОСОБА_72 Їх привезли, о котрій годині не пам"ятає, до обіду. За нами приїхали працівники міліції і у них був пропуск для вільного виходу у місто. Приїхали до продуктового базару. Він побачив автомобіль „жигулі" з відчиненими дверцями, біля нього стояв білий мікроавтобус, в салоні машини сиділо двоє чоловіків, а біля них стояли співробітники міліції. На місці огляду був слідчий, експерт і хтось вів фіксування на відеокамеру. В салоні машини сидів водій і пасажир на передньому сидінні, обоє у наручниках. Їм пояснили, що був факт передачі хабара. Включили відеокамеру і почали огляд автомобіля. Між передніми сидіннями водія і пасажира, де коробка передач, лежали гроші - долари США. Було чи одна чи дві пачки, у чому вони були не пам'ятає. Чоловіків запитали чи це їх гроші вони відповіли, що ні. Гроші забрали з салону, розклали, переписали купюри, просвітили і деякі купюри світилися жовто-зеленим кольором. Потім опечатали у пакет, на якому вони розписалися. На місці складалися якісь документи, що саме не пам'ятає. Потім вони поїхали у райвідділ, для чого не пам'ятає. В кабінеті вони чекали якогось працівника міліції, він з"явився, з ним у кабінеті розмовляв слідчий. 3 кабінету вилучили ноутбук, телефон, папери, і невелику суму грошей. Чоловік пояснив, що це його особисті гроші. Все спакували, опечатали і вони розписалися. Потім їх забрали у відділ СБУ, вони переглядали відеозапис і щось підписували. Крім міста Умань він нікуди не їздив. Вони приїхали до відділу міліції у чергового запитали чи є на місці працівник міліції, потім прийшов керівник відділу, узяв ключа і відкрив кабінет на другому поверсі. Прийшов цей працівник, якого вони чекали. Йому пояснили, що він буде понятим при огляді кабінету. В кабінет зайшли працівники СБУ, він з другим понятим, начальник відділу міліції. В кабінеті хтось щось писав, він уже не пам'ятає. Працівники міліції показували де що лежить. В кабінеті їх було 6 чоловік. Про гроші уже не пам'ятає купюри були по 100 і по 50 доларів. Все, що вилучали упаковувалося у поліетиленові пакети, вони розписувалися. В кабінеті стояло 3-4 стільці, стіл, у кутку сейф, при слідчих діях він сидів з правої сторони, співробітники оглядали ноутбук і у сейфі документи, кількість документів була велика. Хто вчиняв які дії після відкриття кабінету, він не пам'ятає. В СБУ вони перебували до вечора. Чи була там жінка не пам'ятає. Гроші виявили у сейфі у коробці, деталей не пам'ятає. ОСОБА_3 пояснив, що це його особисті і вдома зберігати небезпечно, тому зберігав у кабінеті. Він читав усе, що підписував, зауважень не виникало. Грошей було десь 500-600 доларів точно не пам'ятає. Біля вул.Тищика йшла мова про жінку, але він її не бачив. При перегляді використовували комп'ютер, у той день у Черкасах він не був. У частину він повернувся під вечір, десь о 17-18 годині. За диктофон він не пам»ятає. Протокол перегляду відеозапису йому оголошували, на ньому є його підпис. Усе відповідає дійсності, крім міста, запис переглядали в м. Умані (протокол с/з від 04.12.2009, т.6, а.с.21, 22).

В автомобілі, який затримали, знаходились водій, пасажир та якась жінка. Він не пам»ятає як відбувалось затримання. Спочатку вони стояли у стороні, потім зателефонували, що затримання відбулося і вони під»їхали до місця. Протоколи складались у відділі СБУ в м. Умань, вони їх підписали (протокол с/з від 12.10.2011 року, т.8, а.с.102-103).

За даними протоколу судового засідання від 04.12.2009 року свідок ОСОБА_73 показав, що він раніше бачив підсудних. Восени, рік назад, він перебував на строковій службі в армії і був у відрядженні у військовій контррозвідці. Його і ОСОБА_70 направили бути понятими при огляді місця події. На вул. Тищика в м. Умань в районі базару, стояв автомобіль, в ньому сидів ОСОБА_4 і водій. При обшуці виявили в салоні 15000 доларів США. Понятими їх запросили працівники СБУ. Він перебував у військовій частині А3024, їхній начальник ОСОБА_74Л сказав їм, що за ними приїде машина. Десь о 9 ранку їх забрали. Одразу вони поїхали у відділення СБУ в центрі м. Умань. Там в кабінеті чекали понад 2 години. До них зайшли і сказали, що їдемо. Вони перебували в автомобілі десь 40 хвилин, далі під»їхали до базару. В машині був водій і працівник СБУ між ними ішла мова про якесь затримання. Їм пояснили, що вони повинні бути присутні при огляді автомобіля ще в кабінеті СБУ. Коли вони під»їхали, з другого автомобіля вийшов чоловік з відеокамерою, вони підійшли до автомобіля, там сиділо двоє чоловіків. Один за кермом, другий поряд. Вони підійшли до передніх дверей, хтось відчинив двері, їх було десь до 10 чоловік. З ними була ще жінка. Ця жінка, коли вони під'їжджали, вийшла із задніх дверей автомобіля з права по руху автомобіля. Жінці стало погано, вона нахилилася, більше нічого не пам'ятає. До автомобіля підійшли працівники міліції наділи на людей наручники, вони у цей час ще були у себе в автомобілі, але він усе бачив. Зброї він ні у кого не бачив. Далі у них перевіряли кармани, оглядали бардачок. Між сидіннями знайшли гроші долари США по 100 доларів купюри, в чому були не пам'ятає. Працівники міліції говорили, що вилучають гроші як хабар. Гроші перерахували, поклали у пакет і опечатали. Далі на місці писали протокол, він його підписував. Потім їх забрали до відділу міліції, завели у кабінет до ОСОБА_3, там був начальник відділу. ОСОБА_3 не було, коли відкривали кабінет, вони чекали поки він прийде. Крім них були працівники СБУ. Їх було десь 6 чоловік. Приїхав підсудний і почали оглядати кабінет, стіл, сейф. У столі знайшли гроші - долари США, яка сума не пам'ятає. Вилучали гроші, документи, телефон, складався протокол і вони розписалися. Їх завезли до частини ввечері, десь о 17 год. Того дня він більше ніде не був. На камеру знімали місце події. Йому запис ніхто не показував, він його не переглядав.

Він не пам'ятає чи у його присутності ще щось вилучали. Якщо є його підпис на протоколі перегляду, мабуть переглядали, він уже не пам'ятає. У Черкасах він не був. Де підписував протокол не пам»ятає. Чоловік, якого чекали прийшов у формі міліціонера, він розмовляв з працівниками СБУ, про що йшла мова не пам'ятає. Працівники СБУ оглядали сейф, шухляди у столі. Після огляду кабінету вони заїжджали у приміщення СБУ. Світили прибором руки ОСОБА_4 Послідовності дій він не пам'ятає. Гроші знайшли у столі, як вони лежали не пам'ятає. ОСОБА_3 сказав, що гроші його. Він підписував протокол, виготовлений вручну (протокол с/з, т.6, а.с.22).

Його забрали з частини десь о 8 год. 30 хв. і вони поїхали на вул.Тищика, легковий автомобіль, який приїхав за ними був темного кольору. Він сидів на задньому сидінні автомобіля, біля нього посадили жінку, яка мала передати гроші, на неї почепили диктофон з мікрофоном, її співробітники підвезли до ринку, який називається «Міщанка», він залишився у автомобілі, а жінка пішла і зупинилась метрів за 150 від них. Жінці, яка сіла до них у автомобіль, кріпили спорядження при ньому. Спорядження на неї кріпилось у автомобілі, на ній був одяг темного кольору, він уже не пам»ятає, що то було - чи плащ, чи пальто, чи куртка. Не пам»ятає уже, чи автомобіль, у який мала сісти жінка, в цей час уже стояв, чи може потім під»їхав. Вона сіла у той автомобіль. Вони сиділи спочатку в автомобілі і спостерігали, як працівники СБУ проводили затримання. Через хвилин 10 вони під»їхали до автомобіля, перед цим мікроавтобус перекрив виїзд тому автомобілю, в який сіла жінка. Коли вони під»їхали до автомобіля, то його водій був пристебнутий наручниками до керма. Біля водія сидів ОСОБА_4, теж в наручниках, жінці стало погано, її працівники СБУ відвели. Працівники СБУ перерахували кошти, це були стодоларові купюри. Гроші поклали в пакет, обмотали стрічкою, заклеїли, поставили штамп і вони розписались. Біля автомобіля, який затримали, він підписав рукописний протокол. В цей день у приміщенні СБУ м. Умань він підписував документи, і друковані тексти підписував. Гроші були вилучені між передніми сидіннями, вони були в одному конверті, розмір конверта він не пам»ятає. Вони під»їхали до затриманого автомобіля, в ньому були відкриті передні двері - пасажирські і водія, задні були зачинені (протокол с/з від 15.07.2011 року, т.8, а.с.96-97).

Свідок ОСОБА_58, який на час допиту працював начальником сектору відділу по боротьбі з корупцією СБУ показав, що він приймав участь при затримці ОСОБА_4, оглядав кошти, робив змиви рук. Він під»їхав відразу після затримання ОСОБА_4 разом із слідчим, проводилась відеозйомка. Кошти були без нічого, не розкидані (протокол с/з від 15.07.2011 року, т.8, а.с.99).

Свідок ОСОБА_30 показав, що він не пам' ятає дати, він разом з ОСОБА_59 ішли на роботу десь після 8 години. Біля приміщення почти до них підійшов чоловік, відрекомендувався працівником СБУ і запросив бути понятими. Їх завели в приміщення СБУ і пояснили, що вони будуть понятими по справі за дачу хабара працівникам міліції. В кабінеті було два працівника СБУ і їх двоє понятих. На столі лежали гроші 15000 доларів США, їх перерахували, їм дали ксерокопії купюр, він розписався. Де виготовлялися ксерокопії купюр не пам'ятає, гроші перераховували у його присутності, декілька купюр посипали порошком, потім їх просвітили, в його присутності працівники СБУ перераховували номери купюр, чи була в приміщенні жінка не пам'ятає. Він перебував там близько години. Він не пам'ятає чи працівники СБУ називали свої прізвища, права і обов"язки не роз"яснили. Гроші перераховували, кому належать гроші не говорили. Це було початок осені. Він не пам'ятає факт передачі грошей, можливо жінка і була у приміщенні він не пам'ятає. Підписи на а.с.75-76 в т.1 його (протокол с/з від 17.02.2010, т.6, а.с.26-27). При ньому гроші жінці не вручали. Його підписи стоять в акті вручення грошових коштів та на ксерокопіях грошових купюр. Він відмовляється від тих показів. Він не бачив як передруковували кожну купюру (протокол с/з від 12.10.2011 року, т.8, а.с.104).

Свідок ОСОБА_75 показав, що він був присутній при огляді місця події в районі ринку. Він прибув туди разом з співробітниками СБУ в мікроавтобусі чи у автомобілі вже не пам»ятає. Він фіксував огляд місця події на відеокамеру. Коли він під»їхав до місця події, то були вже поняті, працівник прокуратури. Так як зазначено у протоколі огляду місця події так і було насправді. На місці події були поняті, стояв автомобіль ВАЗ 21094, хто був у автомобілі вже точно не пам»ятає. Слідчий при огляді місця події говорив, але що саме він вже не пам»ятає. Скільки часу проводився огляд він не пам»ятає. Понятих він не пам»ятає. Більше огляду місця події по даній справі не було. На той час він займав посаду старшого оперуповноваженого СБУ. Перед затриманням він знаходився в автомобілі. Він не пам»ятає, чи був він у той день в Уманському MB УМВС. Йому не відомо чи хтось з його колег застосовував технічні засоби. На місці події були ОСОБА_58, слідчий прокуратури ОСОБА_19, поняті - прізвищ яких він не пам»ятає, здається був ще ОСОБА_20 Він розпочав запис по команді слідчого прокуратури. Після закінчення проведення огляду місця події він вимкнув відеокамеру, деталі він вже не пам»ятає. Надалі він передав касету з відеокамери, здається, слідчому, а також відеокамеру. Здається, він приймав участь у перегляді матеріалів, але де він вже не пам»ятає. Всіх деталей він вже не пам»ятає, вилучались речі, предмети, але що саме він вже не пам»ятає. Він і ОСОБА_58 приймали участь як спеціалісти у затриманні осіб при дачі взятки. На той час дружину заявника він не знав. Він ніяких засобів на одяг ОСОБА_9 не налаштовував. У той день він був у Уманському MB УМВС. Він прибув по вказівці керівництва. Технічні характеристики відеокамери він не може сказати. Він знімав стандартно, керувався діями слідчого. Те, що він зняв, те і є на зйомці, а чи потрапила вся машина в камеру він не пам»ятає. Під час огляду місця події слідчий роз»яснював права учасникам. Чи роз»яснювалось право відводу він не пам»ятає. За допомогою даної камери можна переглянути відеозапис. Він взагалі приймає участь у перегляді відеозапису. Якщо є протокол перегляду, то він дійсно був, і якщо написано, що це проводилось в кабінеті слідчого, то так і було, але він не пам»ятає, чи це було в кабінеті слідчого. Документу при передачі відеокамери він не складав. Перегляд здійснюють у присутності понятих і тих, хто знімав. Від кого він отримав відеокамеру він не пам»ятає, йому надали його співробітники, це була службова камера. Він касету не виймав перед тим, як передати відеокамеру. Перегляд проводиться як зазвичай з відеокамери. Як проводився перегляд не пам»ятає, чи з монітора чи з відеокамери (протокол с/з від 14.11.2011 року, т.8, а.с.104-105).

01.10.2008 року постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_19 порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, за фактом одержання хараба шляхом вимагання від ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 15000 доларів США, які 01.10.2008 року біля 12 годин, перебуваючи в автомобілі НОМЕР_5 в м.Умані біля будинку № 1 по вул.Железняка, отримав ОСОБА_4 від ОСОБА_9 за прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_8 у кримінальній справі № 170800209 (т.1, а.с.1).

15.04.2009 року старшим слідчим СВ прокуратури Черкаської області ОСОБА_66

порушено кримінальну справу за фактом одержання хабара шляхом вимагання стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, за фактом вимагання від дружини ОСОБА_8- ОСОБА_9, грошових коштів в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов»язаного з позбавленням волі, які 26.08.2008 року близько 15 години, перебуваючи в автомобілі на дорозі біля м.Умані в напрямку с.Родниківка отримав ОСОБА_4 від ОСОБА_9 (т.1, а.с.5).

Постановою слідчого від 15.04.2009 року кримінальні справи об»єднані.

01.10.2008 ст.оперуповноважений спецпідрозділу УСБ України в Черкаській області ОСОБА_20 відібрав пояснення ОСОБА_8 про те, що наприкінці зими 2008 року був затриманий співробітниками Уманського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_41, ОСОБА_42 та ще одним співробітником, в день затримання ОСОБА_4 зателефонував до дружини, вимагав передати співробітникам, які затримували 10000 грн. і тоді його звільнять. Дружина передала 7000 грн. ОСОБА_41 і його негайно звільнили. У червні 2008 року у дружини відбулася розмова з ОСОБА_4 - вимагав передати 21000 грн., з них 5000 грн. слідчому ОСОБА_3. 23.08.2008 його затримали і, погрожуючи розправою над дітьми (вивезуть в ліс), змусили підписати зізнання у вчиненні злочинів, які він не скоював. Пред»явили обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України, слідчий ОСОБА_3. завів в кабінет до першого заступника начальника Уманського МВ ОСОБА_18, де був присутній начальник слідчого відділення ОСОБА_57. ОСОБА_18 сказав, що за заміну запобіжного заходу з тримання під варту на підписку про невиїзд його дружина має передати їм (ОСОБА_4.) 5000 доларів США, дали телефон і він повідомив дружину про це. Зі слів дружини йому відомо, що 24.08.2008 дружина зустрілася з ОСОБА_4, який вимагав з неї 5000 доларів США та те, щоб не наймали захисника. 25.08.2008 приблизно о 21 год. ОСОБА_4 під загрозою залишення його під вартою запропонував дружині зустрітися на площі біля ж.д.вокзалу і вимагав з неї хабара 5000 доларів США для передачі слідчому ОСОБА_3., працівникам прокуратури, судді Уманського міськрайонного суду та працівникам карного розшуку. Його випустили, зі слів дружини він дізнався, що вона 26.08.2008 близько 15 години в автомобілі передала ОСОБА_4 вказану суму в присутності знайомої ОСОБА_28.

30.08.2008 року ОСОБА_4 в присутності його дружини вимагав від нього 35000 доларів США, з них 20000 доларів США - потерпілим, 10000 доларів США - прокурору м.Умані, а 5000 доларів США - слідчому ОСОБА_3., за закриття справи щодо нього за ч.1 ст.190 КК України, цю розмову він фіксував на власний цифровий диктофон. 18.09.2008 року він в службовому кабінеті передав ОСОБА_3 якоби для передачі потерпілому 3000 доларів США, попередньо з купюр зробили світлокопії, момент передачі коштів фіксував за допомогою власного цифрового диктофону. В той же день ввечорі зателефонував ОСОБА_4, вони вдвох поїхали у міськвідділ, де ОСОБА_3 пред»явив йому начебто перероблені матеріали кримінальної справи. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжували вимагати 35000 доларів США. Станом на 30.09.2008 року «ми винайшли 15000 доларів США та разом з чоловіком» поїхали в м.Київ, де зустрілися з ОСОБА_4, який повідомив, що 01.10.2008 року приїде в м.Умань, щоб отримати гроші. В тексті пояснення є запис про те, що до пояснення додано «світлокопію постанови від 22.07.2008 року про притягнення ОСОБА_8 як обвинуваченого, диски з копіями записів розмов з ОСОБА_4 та НОМЕР_3.» (т.1, а.с.9-12).

Пояснення ОСОБА_9 від 01.10.2008 року (т.1, а.с.13-16), які відібрав ст.оперуповноважений спецпідрозділу УСБ України в Черкаській області ОСОБА_20, та пояснення ОСОБА_8 від 01.10.2008 року (т.1, а.с.9-12), напечатані на принтері, однакові, з одними і тими ж опечатками. До пояснення ОСОБА_9 додані «світлокопії 5000 доларів США, переданих ОСОБА_4, світлокопії 3000 доларів США, переданих ОСОБА_24, диски в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_4 та НОМЕР_3.».

Відповідно до даних акту огляду грошових коштів від 01.10.2008 року старшим оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Черкаській області капітаном ОСОБА_20 в присутності понятих проведено огляд грошових коштів в сумі 15000 доларів США купюрами номінальною вартістю 100 доларів США кожна в кількості 150 штук, яку мають наступні номери та серії: № АА51695971А АВ57914307Н АВ60626992Х АВ76056233J CB45072704C CB21910656A CE38421737A CL92552821A DC27198371A DF58776479B DF58776480B HB16503019A HB42792732A HB70527039A HC03840111A HC15617355A HD21539621A HD21539622A HE11746296B HF81365907A HF81365909A HH01197397A HH19290326A HI03700082A HJ01931971A FB19757050D FB34705179C FB59571638B FB97523512C FC18982631A FC20778194A FF28750084A FF59694332B FF81626645B FF87679253B FF91566809A FG05590496B FG67389473A FG70288177A FG93305989A FG93305990A FH24530638A FH61174480A FJ36108140A FI13055817A FK02903379A FL05996853A FL16372197C FL52326399C FK61857182B AB19688630L AB31078868P AB51278115G AD87571854A AE61899209B AL45693227C BB49373828A BG29862183A CB49192957F CB61992044D CK59094248A CL33057870A DA06063509A DB44603637B DE80612108A DF10115891B DL28033271A DL05393026A DL13891305A DL14923889A FB53827963B FC04230247A FE34500258A FF03234896B FF24019616B FF30482978C FF31892736C FF42470437C FF60909365A FF64191741A FF85960129A FF95428516C FG03719023B FG41016643A FG67250541A FG98314522A FG67250541A FG98314522A FG98965414A FG98965415A FH20623543A FH20623547A FH26181316A FH26181317A FI13717169A FJ26719046A FL26168333C FL45993066C FL49390869C FL75632828C FL76716290A FL95831471A FL85629132B HB12745026B HB14811187B HB19774577B HB20812802C HB22215356A HB23900125E HB23900126E HB23900127E HB23900128E HB23900129E HB23900130E HB35649367B HB35649368B HB55179701B HB75226221B HB89424445A HE50099364A HE71463577A HE71463578A HF05326588B HF13263995A HF13263996A HF13263997A HF13263998A HF13263999A HF13264000A HF13406054A HF30824644A РА30824645A HF37283793A HF58323079A HF5832091A HG02717340A HG11812221A HG11812222A HG11812223A HG11812224A HG22968932A HG49563124A HG49563126A HG50800936A HG55795016A HG55795019A HG55795021A HG55795032A HH21370312A HH21370313A HH21370314A HH26957951A, з кожної купюри зроблено світлокопію (т.1, а.с. 77-106). Купюри з номерами та серіями НВ89424445А, FI13717169A, FF59694332B, FF87679253B оброблені спеціальною хімічною речовиною, яка випромінює в ультрафіолетовому світлі світло-зеленим кольором. Спеціальна хімічна речовина, якою були оброблені купюри, нанесена на аркуш паперу, який поміщено в паперовий конверт з пояснювальним написом «Зразок СХР» та скріплений підписами понятих та оперуповноваженого. В подальшому гроші були вручені ОСОБА_9 для використання під час документування факту вимагання у неї хабара з боку співробітників органів внутрішніх справ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т.1, а.с.73-74).

Відповідно до акту вручення грошових коштів від 01.10.2008 року старшим оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_20 в приміщенні Уманського МВ УСБУ в Черкаській області грошові кошти в сумі 15000 доларів США купюрами номінальною вартістю 100 доларів США в кількості 150 штук (вказані номери купюр, які є в акті огляду грошовий коштів) були вручені ОСОБА_9 для використання під час документування факту вимагання у неї хабара з боку співробітників органів внутрішніх справ ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т.1, а.с.75-76).

За даними протоколу огляду місця події із застосуванням відеозапису від 01.10.2008 року, який проводився в м.Умані в період часу з 12 год. 26 хв. до 13 год.18 хв., який складений слідчим в ОВС СВ обласної прокуратури Черкаської області ОСОБА_19 (поняті ОСОБА_70, ОСОБА_73.), місцем події є ділянка дороги в м.Умань на перехресті вулиці Тищенка та провулку Железняка, на якій знаходиться автомобіль вишневого кольору ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_6, який стоїть біля будинку № 1 по пров. Железняка. В автомобілі на передньому правому пасажирському сидінні сидить ОСОБА_4 На передньому лівому сидінні - ОСОБА_76 На запитання слідчого, ОСОБА_4 відповів, що зустрічався щойно з ОСОБА_9, вона його знайома, будь-яких коштів від неї не отримував. За допомогою лампи ультрафіолетового світла оглянуто поверхні долонь ОСОБА_4, на його долонях будь-якого світіння не виявлено. За допомогою ватного тампона, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, з поверхні лівої долоні ОСОБА_4 зроблено змиви. Тампон зі змивом з лівої долоні ОСОБА_4 поміщений в паперовий конверт білого кольору з роз'яснювальним написом, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, заклеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою „Для пакетів № 3 Управління СНБ України в Черкаській області". В автомобілі між передніми сидіннями знаходяться дві упаковки грошових купюр номінальною вартістю 100 доларів США, які перетягнуті резинками.

ОСОБА_21 заявив, що до огляду місця події в автомобіль до них сідала жінка на прізвище ОСОБА_95, яка давала йому в борг гроші і підкинула в автомобіль гроші.

Гроші з однієї упаковки розкладені на білих аркушах паперу, які попередньо оглянуті за допомогою лампи ультрафіолетового світла і світіння не випромінював. Потім оглянуто гроші за допомогою лампи ультрафіолетового світла. Світіння світло-зеленого кольору виявлено на двох купюрах номінальною вартістю 100 доларів США, які міють номери та серії FF59694332B, FF87679253B. Інші купюри з даної упаковки ніякого світіння не випромінюють. В даній упаковці загалом знаходяться купюри номіналом 100 доларів США в кількості 50 штук, які мають наступні номера та серії: FF59694332B, HB42792732A, HE11746296В, АВ76056233J, HC03840111A, FJ93305989A, CL92552821A, HD21539622A, FG93305990A, FK61857182B, FF28750084A, HB70527039A, FC20778194A, CE38421737A, HC15617355A, FF81626645B, FB97523512C, HD21539621A, HI03700082A, CB45072704C, FB34705179C, HH01197397A, АА51695971А, HH19290326A,FG67389473A, FJ36108140A, FH24530638A, FB19757050D, DC27198371A, FC18982631A, FG05590496B, HB16503019A, FF91566809A, АВ60626992Х, FL05996853A, АВ57914307Н, FL16372197C, FH61174480A, FB59571638B, FL52326399C, DF58776479B, HF81365907A, HF81365909A, HJ01931971A, FI13055817A, CB21910656A, FK02903379A, DF58776480B, FG70288177A, FF87679253B. Вказані гроші поміщені в паперовий конверт білого кольору з роз»яснювальним написом, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, закрелеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою «Для пакетів № 3 управління СНБ України в Черкаській області».

Гроші з другої упаковки розкладені на білих аркушах паперу, які попередньо оглянуто за допомогою лампи ультрафіолетового світла і світіння не випромінюють. Потім оглянуто гроші за допомогою лампи ультрафіолетового світла. Світіння світло-зеленого кольору є на двох купюрах номінальною вартістю 100 доларів США, які мають наступні номерата серії: НВ89424445А, FІ13717169A. Інші купюри з даної упаковки ніякого світіння не випромінюють. В даній упаковці загалом знаходяться купюри номіналом 100 доларів США в кількості 100 штук, які мають наступні номера та серії: HB89424445A, DF10115891B, DB44603637B, HG11812224A, CB49192957F, AB19688630L, FG41016643A, HG11812221A, HG11812223A, HG11812222A, FH20623543A, FG67250541A, FL49390869C, DA06063509A, DL05393026A, HB35649367B, HB35649368B, HB22215356A, FB53827963B, DJ28033271A, FH20623547A, FH26181316A, HF30824645A, FL45993066C, FH26181317A, HB23900128E, HB23900127E, HF30824644A, FF85960129A, HB23900125E, HB23900126E, HB23900129E, HB23900130E, HB55179701B, HF37283793A, FF30482978C, AL45693227C, DL14923889A, FF31892736C, FL85629132B, HG49563124A, HG49563126A, HB14811187B, FL95831471A, BB49373828A, FG03719023B, FL75632828C, BG29862183A, DE80612108A, HF13263995A, HF13263996A, HF13263997A, HF13263998A, HF13263999A, HF13264000A, HH21370312A, AB51278115G, AD87571854A, CL33057870A, HF13406054A, FF42470437C, HB19774577B, CK59094268A, FF60909365A, FF24019616B, HH21370313A, HH21370314A, FC04230247A, FF64191741A, HF05326588B, FF95428516C, FF03234896B, HF5832091A, HH26957951A, HG50800936A, HG02717340A, AB31078868P, HB20812802C, HF58323079A, HG55795021A, HG55795019A, HG55795032A, HG55795016A, FG98965415A, DL13891305A, FG98314522A, HE71463577A, FG98965414A, HE71463578A, FE34500258A, FJ26719046A, CB61992044D, HG22968932A, HB12745026B, AE61899209B, FL76716290A, HB75226221B, FL26168333C, HE50099364A, FI13717169A. Вказані гроші поміщені в паперовий конверт білого кольору, який попередньо був оглянутий в ультрафіолетовому освітленні та світіння не випромінював, з роз»яснювальним написом «закрелеєний, скріплений підписами понятих, слідчого».

За допомогою лампи ультрафіолетового світла оглянуто поверхні долоньОСОБА_21, при цьому на його долонях будь-якого світіння не виявлено.

ОСОБА_4 не може пояснити, що за гроші, які були виявлені в автомобілі біля його сидіння.

ОСОБА_21 заявив, що в автомобілі знаходиться розписка про те, що він брав гроші в борг у вказаної вище жінки.

На автомобільному килимку переднього правого пасажирського сидіння виявлено аркуш паперу з текстом, який починається словом „Розписка" та закінчується словами «ОСОБА_21.», який поміщений в паперовий конверт білого кольору з пояснювальним написом, який був заклеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою „Для пакетів №3 Управління СНБ України в Черкаській області".

ОСОБА_21 пояснив, що він переплутав прізвище людини, у якої позичив 15000 доларів США, в зв»язку з шоком. Він писав розписку в присутності цієї жінка, а розписка упала додолу, розписка знаходиться у нього, оскільки він не встиг розписатися, навіть гроші не перерахував. ОСОБА_21 надав стержень пасти, якою він писав розписку та зошит, з якого було вирвано аркуш паперу, на якому він писав вказану вище розписку. Вказані речі поміщені в паперовий конверт білого кольору з роз'яснювальним написом, який був заклеєний, скріплений підписами понятих, слідчого та печаткою „Для пакетів №3 Управління СНБ України в Черкаській області" (т.1, а.с.107-111).

За даними протоколу перегляду відеозапису від 01.10.2008 року в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_21(поняті ОСОБА_70, ОСОБА_73.) в кабінеті слідчого відділу в м.Черкаси, в період з 20 год. 50 хв. по 21 год. 45 хв. переглянуто відеозапис, який був 01.10.2008 року зроблений при огляді місця події в м.Умані в період часу з 12 год.26 хв. по 13 год.18 хв. (т.1, а.с.112).

За даними протоколу огляду місця події, який проводився 01.10.2008 року в м. Умані в період часу з 14 год. 30 хв. по 15 год. 45 хв., в присутності понятих ОСОБА_70, ОСОБА_73 та ОСОБА_24, який проведений в м.Умань, об»єктом огляду є робочий кабінет № 19 за адресою: м.Умань, вул.Жовтнева, 35. ОСОБА_3 надав із сейфу кримінальну справу № 170800209 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.190 КК України. В папці жовтого кольору вилучено пояснення ОСОБА_26 від 02.02.2008 року на 2 аркушах та від 08.06.2008 року на 2 аркушах, рапорт ОСОБА_77 від 08.06.2008 року на 1 аркуші. У правому верхньому «столику» робочого стола ОСОБА_3 знаходиться коробка синього кольору, в якій є грошові кошти - долари США, номіналом по 100 доларів США - FK60775930A, AB73679950R, HF22115264B, HH00768570A; купюри номіналом по 50 доларів США - IL37737197A, IL35158754A, EK29081657A, IB31880271A, IB24469093A, IB86502751A, EF25481454A, EF39991265A , всього 800 доларів США, які зі слів ОСОБА_24 є його власними коштами.

В робочому сейфі ОСОБА_24 виявлено файл, в якому знаходяться наступні документи:

-копія паспорта ОСОБА_8 на 1 арк.;

-копія свідоцтва про народження ОСОБА_78 на 1 арк.;

-постанова про виключення предмету з числа речових доказів на 1 арк.;

-опис матеріалів, які знаходяться в кримінальній справі № НОМЕР_2 на 2 арк., без підпису ОСОБА_24;

-постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття в зв»язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими з підписом ОСОБА_3, ОСОБА_8 від 17.09.2008 року на 2 арк.;

-заява ОСОБА_12 від 15.09.2008 року з проханням закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_8;

-заява ОСОБА_62 від 17.09.2008 року про закриття кримінальної справи за примиренням з потерпілим на 1 арк.;

-подання в порядку ст.23-1 КПК на 1 арк.;

-протокол оголошення потерпілому про закінчення розслідування за підписом ОСОБА_12, без дати на 1 арк.;

-протокол оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства за підписом ОСОБА_62, без дати, на 1 арк.;

-постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв»язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим з підписом ОСОБА_8 на 2 арк.;

-аркуші допиту ОСОБА_8 на 2 аркушах без першого листа з даними ОСОБА_8 за підписом ОСОБА_8 та ОСОБА_3;

-постанова про порушення кримінальної справи від 12.05.2008 року (потерпілий ОСОБА_12.) за ч.1 ст. 190 - дві постанови, 2 арк;

-постанова про відновлення досудового слідства від 16.06 за підписом слідчого ОСОБА_3. на 1 арк.

Всього в файлі знаходилися 19 аркушів з вищеперерахованими документами, які вилучені з огляду місця події, опечатані в пакет з підписами понятих.

Крім того, під час огляду місця події вилучені: ноутбук марки HP з блоком живлення та комп»ютерною мишкою, які опечатані в пакет з підписами понятих та печаткою «Для пакетів № 3» Управління УСНБ; 800 доларів США, які опечатані в пакет, скріплені печатками та підписами понятих; кримінальна справа № НОМЕР_2 на 247 аркушах; два пояснення ОСОБА_12 на 4 аркушах; рапорт - 1 аркуш, які опечатані в пакет з підписами понятих, скріплені печатками № 3 для пакетів Управління СНБ (т.1, а.с.113-115).

За даними висновку експерта № 2/1403 від 20.10.2008 року (т.1, а.с.121а) в результаті проведених досліджень встановлено, що на ста п»ятдесяти купюрах номіналом 100 доларів США кожна (вказані номери купюр, які є в акті огляду грошовий коштів (т.1, а.с.73-74), в протоколі огляду місця події, який проводився 01.10.2008 року (т.1, а.с.113-115), які надані на дослідження, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору у вигляді неправильних плям.

На тампонах, якими проводили змиви з рук ОСОБА_4 та ОСОБА_21, нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору - не виявлено.

Спеціальна хімічна речовина, яка має люмінесценцію жовтого кольору, виявлена на ста п»ятдесяти купюрах номіналом 100 доларів США кожна за номерами, які перераховані вище, однорідна за хімічним складом та фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості зразка на аркуші паперу (об»єкт № 1 дослідження), тобто має спільну групову належність (т.1, а.с.121-128).

Відповідно до висновку експерта № 1/626 від 20.10.2008 року надані на експертизу сто п»ятдесят купюр номіналом 100 доларів кожна (вказаніномери купюр, які є в акті огляду грошовий коштів (т.1, а.с.73-74), в протоколі огляду місця події, який проводився 01.10.2008 року (т.1, а.с.113-115), чотири купюри номіналом 100 доларів кожна: AB73679950R; FK60775930A; HF22115264B; HH00768570A, та вісім купюр номіналом 50 доларів кожна: EF25481454A; EK29081657A; EF39991265A; IB24469093A; IB31880271A; IB86502751A; IL35158754A; IL37737197A, виготовлені підприємством, яке здійснює випуск таких купюр для Федерального Резервного Банку США (т.1, а.с.137-142).

За даними висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 у розпорядження експертів разом з постановою про призначення експертизи надані диктофон «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, оптичний носій інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, аудіокасети із зразками мовлення ОСОБА_3, аудіокасета із зразками мовлення ОСОБА_4, аудіокасета із зразками мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, отичний носій інформації «АСМЕ CD-R» 1-52 х 700 МВ/80» з додатковими зразками мовлення ОСОБА_3, отичний носій інформації «АСМЕ CD-R» 1-52 х 700 МВ/80» з додатковими зразками мовлення ОСОБА_4, за результатами експертизи встановлено:

1. У записах розмов, що зафіксовані у файлах VOICE_0005.мр3, VOICE_0014.мр3, VOICE_0017.мр3, VOICE_0020.мр3, VOICE_0023.мр3, VOICE_0024.мр3, VOICE_0025.мр3, VOICE_0026.мр3, VOICE_0029.мр3, які розташовані на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, ознаки монтажу відсутні.

2. Встановити, чи присутні ознаки монтажу у файлах 13_09_2008_16_39_18_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_48_01_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 23_09_2008_08_45_26_7072350_(СБД)_00, 24_09_2008_19_48_42_7072350_(СБД)_00, 25_09_2008_17_47_18_7072350_(СБД)_00, 26_09_2008_10_31_28_7072350_(СБД)_00, 28_09_2008_14_14_47_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_20_10_26_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_21_42_08_7072350_(СБД)_00, 01_10_2008_09_40_17_7072350_(СБД)_00, 18_09_2008_11_18_46_7600780_(СБД)_00, які маються на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, неможливо.

3. У файлах VOICE_0005.мр3, VOICE_0014.мр3, VOICE_0017.мр3, VOICE_0020.мр3, VOICE_0025.мр3, VOICE_0026.мр3, VOICE_0029.мр3, які містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, присутнє усне мовлення ОСОБА_4. Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку № 2 індексом Д2.

У файлі VOICE_0023.мр3, який містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, усне мовлення ОСОБА_4 не виявлене.

Встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_4 у файлі VOICE_0024.мр3, який містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, неможливо.

4. У файлах VOICE_0020.МР3, VOICE_0026.МР3, які містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150» РX/NWN серійний номер 1UNQ600163R 512 MB 2008/06, присутнє усне мовлення ОСОБА_3. Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку №1 індексом Д1.

У файлах VOICE_0005.МР3, VOICE_0014.МР3, VOICE_0017.МР3, VOICE_0024.МР3, VOICE_0025.МР3, VOICE_0029.МР3, які містяться на диктофоні «SAMSUNG YV-150 РX/NWN » серійний номер №1 UNQ 600163R 512 MB 2008/06, усне мовлення ОСОБА_3 не виявлене.

Встановити чи присутнє усне мовлення ОСОБА_3 VOICE_0023.МР3, неможливо.

5. У файлах 01_10_2008_09_40_17_7072350_(СБД)_00, 13_09_2008_16_39_18_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 23_09_2008_08_45_26_7072350_(СБД)_00, 24_09_2008_19_48_42_7072350_(СБД)_00, 25_09_2008_17_47_18_7072350_(СБД)_00, 28_09_2008_14_14_47_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_20_10_26_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_21_42_08_7072350_(СБД)_00, які містяться на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, присутнє усне мовлення ОСОБА_4. Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку № 2 індексом Д2.

Встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_4 у файлах 22_09_2008_15_48_01_7072350_(СБД)_00, 26_09_2008_10_31_28_7072350_(СБД)_00, 18_09_2008_11_18_46_7600780_(СБД)_00, які маються на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, неможливо.

6. У файлах 13_09_2008_16_39_18_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 24_09_2008_19_48_42_7072350_(СБД)_00, 25_09_2008_17_47_18_7072350_(СБД)_00, 28_09_2008_14_14_47_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_20_10_26_7072350_(СБД)_00, 30_09_2008_21_42_08_7072350_(СБД)_00, які маються на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, присутнє усне мовлення ОСОБА_3. Слова та фрази, які йому належать, позначені в Додатку №1 індексом Д1.

Встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_3 у файлах

01_10_2008_09_40_17_7072350_(СБД)_00, 22_09_2008_15_59_35_7072350_(СБД)_00, 23_09_2008_08_45_26_7072350_(СБД)_00, 26_09_2008_10_31_28_7072350_(СБД)_00, 18_09_2008_11_18_46_7600780_(СБД)_00, які містяться на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, неможливо. У додатку № 2 до висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 року викладений дослівний зміст розмов, які містяться на опричному носії інформації № 12/93-107 «PHILIPS CD-R» серійний номер 3109LI61 LH00552A5, згідно яких між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 відбувалася розмова про санкцію, яка має обиратися щодо ОСОБА_8, під час якої йде мова про те, що необхідно «відстігнути кожному по чуть-чуть» без уточнення деталей; відбувалися розмови про гроші, суми 1000 та 5000 доларів назвала ОСОБА_9, із змісту розмови не вбачається для яких цілей призначаються ці гроші.

Відповідно до постанови від 16.10.2008 року про визнання предметів (документів) речовими доказами у справі (т.2, а.с.1), протоколу огляду предметів (документів) від 16.10.2008 року (т.2, а.с.2-8), протоколу огляду предметів (документів) від 26.11.2008 року (т.2, а.с.254-261), постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 26.11.2008 року (т.2, а.с.262-263), кримінальну справу № НОМЕР_2 (про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1, 2 ст.190 КК України) та документи, які є в ній, визнано речовими доказами у даній кримінальній справі.

При дослідженні судом копії матеріалів кримінальної справи № НОМЕР_2 (т.2, а.с.9-282), які були вилучені при огляді місця події 01.10.2008 року з кабінету ОСОБА_3 і є речовими доказами у даній кримінальній справі, встановлено, що:

-за фактом шахрайських дій невстановленої особи слідчим СВ Уманського МВ УМВС України ОСОБА_79 порушено кримінальну справу № НОМЕР_2 за ч.1, 2 ст.190 КК України - постанови від 12.05.2008 року (т.2, а.с.10, 210, 266, 267);

-усні заяви про шахрайські дії невстановленої особи надійшли від ОСОБА_50- заподіяні збитки на суму 15500 грн; ОСОБА_48 - збитки 11250 грн.; ОСОБА_51 - збитки 22000 грн.; ОСОБА_54 - збитки 3500 грн.; ОСОБА_52- 11000 грн; ОСОБА_47 - збитки 11500 грн. (2300 доларів США); ОСОБА_46- збитки 13380 грн.; ОСОБА_26 - збитки 15000 грн., ОСОБА_12 - збитки 3000 доларів США. Дані особи визнані потерпілими та цивільними позивачами у кримінальній справі № НОМЕР_2;

- згідно даних протоколів від 24.08.2008 року очної ставки між потерпілими та обвинуваченим ОСОБА_8, потерпілі вказали, що ОСОБА_8 є тією особою, яку вони знають як ОСОБА_11 і який обіцяв їм оформити поїздку за кордон з працевлаштуванням і отримав від них за це грошові кошти (т.2, а.с.117, 158, 160, 177, 200);

- за даними протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання потерпілі ОСОБА_26 та ОСОБА_12 впізнали ОСОБА_8 як особу, яку вони знають як ОСОБА_11 і яка обіцяла їм оформити поїздку за кордон з працевлаштуванням і отримала від них за це кошти ( т.2, а.с.126, 132);

- постановою від 22.07.2008 року ОСОБА_8 по епізоду заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману в сумі 3000 доларів США притягнутий як обвинувачений за ч.І ст.190 КК України (т.2, а.с.142, 215);

- постановою від 22.07.2008 року оголошений розшук обвинуваченого ОСОБА_8 (т.2, а.с.143, 214);

- за даними протоколу від 23.08.2008 року ОСОБА_8 затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 КК України; йому вручено копію постанови про притягнення його в якості обвинуваченого від 22.07.2008 року (т.2, а.с.146,152);

- згідно подання від 26.08.2008 року про обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу тримання під вартою слідчий ОСОБА_3. виготовив дане подання щодо обвинуваченого ОСОБА_8, підписав його, проте на цьому поданні відсутнє погодження прокурора м.Умані ОСОБА_55 (т.2, а.с.162);

- проект постанови від 26.08.2008 року про звільнення затриманого ОСОБА_8 з ІТТ Уманського МВ УМВС від імені прокурора м.Умані ОСОБА_55 від 26.08.2008 року без підпису останнього (т.2, а.с.163);

- підписка про невиїзд ОСОБА_8 від 26.08.2008 року, яка відібрана слідчим ОСОБА_3. (т.2, а.с.164);

- згідно розписки ОСОБА_8 від 28.08.2008 року йому повернутий мобільний телефонон, який вилучений в нього під час обшуку (т.2, а.с.166);

- заява ОСОБА_12 від 10.09.2008 року на ім'я слідчого ОСОБА_3., виконана рукописним текстом кульковою ручкою, яка має наступний текст: «В зв'язку з поверненням мені коштів в сумі 3000 доларів США, я до ОСОБА_8 будь яких матеріальних та моральних претензій не маю. Від заявленого мною цивільного позову від 17.07.2008 року відмовляюсь. підпис (ОСОБА_12)» (т.2, а.с.167);

- постановою від 25.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_7 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_54 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_54 визнана потерпілою (т.2, а.с.170, 174);

- постановою від 25.08.2008 року кримінальні справи № НОМЕР_2 (потерпілий ОСОБА_12.) та № НОМЕР_7 (потерпіла ОСОБА_54.) об»єднані в одне провадження № НОМЕР_2 (т.2, а.с.169);

- постановою від 25.08.2008 року ОСОБА_8 притягнутий як обвинувачений за ч.2 ст.190 КК України за епізодами шахрайства стосовно ОСОБА_12 та ОСОБА_54, йому вручено копію даної постанови (т.2, а.с.179, 182);

- постановою від 29.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_8 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_50 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_50 визнана потерпілою (т.2, а.с.187, 191);

- постановою від 29.08.2008 року кримінальна справа № НОМЕР_8 (потерпіла ОСОБА_50.) об'єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.186) ;

- постановою від 28.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_9 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_51 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_51 визнана потерпілою (т.2, а.с.195, 199);

- постановою від 29.08.2008 року кримінальна справа № НОМЕР_9 (потерпіла ОСОБА_51.) об'єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.194);

- постановою від 29.08.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_10 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_46 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_46 визнаний потерпілим (т.2, а.с.204);

- постановою від 29.08.2008 року кримінальна справа № НОМЕР_10 (потерпілий ОСОБА_46.) об'єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.203);

- постанова Уманського міськрайсуду від 30 липня 2008 року про проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах по АДРЕСА_5, м.Умань, що є власністю ОСОБА_8 (т.2, а.с.208);

- постанова від 26.08.2008 року прокурора м.Умані ОСОБА_55 про звільнення затриманого ОСОБА_8 з ITT Уманського MB УМВС (т.2, а.с.209);

- незакінчена довідка у кримінальній справі №1700800209, без дати та підпису (т.2, а.с.212);

- подання слідчого ОСОБА_3. від 30.07.2008 року до Уманського міськрайсуду про проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах по АДРЕСА_5, м.Умань, що є приватною власністю ОСОБА_8, в якому можливо знаходиться розшукуваний та речі, що мають значення для встановлення істини у даній кримінальній справі (т.2, а.с.216);

- протокол обшуку від 21.08.2008 року в буд.22 по вул. Карпінського в м.Умані, від 21.08.2008 pоку, згідно якого нічого не виявлено і не вилучено (т.2, а.с.218);

- постановами від 08.09.2008 року та від 12.09.2008 pоку слідчим ОСОБА_3. застосований привід до обвинуваченого ОСОБА_8 (т.2, а.с.234, 236);

- постановою від 16.09.2008 року ОСОБА_8 притягнутий як обвинувачений за ч.2 ст.190 КК України за епізодами шахрайства відносно ОСОБА_12, ОСОБА_51, ОСОБА_50, ОСОБА_46, ОСОБА_54, підпис ОСОБА_8 про ознайомлення з постановою відсутній (т.2, а.с.238-239);

- постановою від 16.09.2008 року оголошений розшук обвинуваченого ОСОБА_8 (т.2, а.с.240);

- 26.09.2008 року слідчий ОСОБА_3. звернувся до Уманського міськрайонного суду з поданням, погодженим з прокурором про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_8 та доставку його в суд під вартою для вирішення питання щодо обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2, а.с.241-244);

- постановою від 27.09.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_11 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_52 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_52 визнана потерпілою (т.2, а.с.246);

- постановою від 27.09.2008 року кримінальна справа № НОМЕР_11 (потерпіла ОСОБА_52.) об'єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.245);

- постановою від 27.09.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_12 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_48 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_48 визнаний потерпілим (т.2, а.с.251);

- постановою від 27.09.2008 року кримінальна справа № НОМЕР_12 (потерпілий ОСОБА_48.) об'єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.250);

- постановою від 28.09.2008 року порушена та прийнята до провадження кримінальна справа № НОМЕР_13 відносно ОСОБА_8 за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_80 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_80 визнаний потерпілим (т.2, а.с.255);

- постановою від 28.09.2008 року кримінальна справа № НОМЕР_13 (потерпілий ОСОБА_80.) об'єднана з кримінальною справою № 170080029 в одне провадження (т.2, а.с.254);

- заява ОСОБА_8 від 17.09.2008 року на ім»я слідчого ОСОБА_3., в якій він просить кримінальну справу про його обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України закрити у зв'язку з примиренням його з потерпілим, з приводу закриття кримінальної справи не заперечує та на цьому наполягає (т.2, а.с.269);

- заява потерпілого ОСОБА_12 від 15.09.2008 року на ім»я слідчого ОСОБА_3., в якій він просить кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні ним шахрайських дій відносно нього закрити в зв'язку з примиренням, будь-яких матеріальних та моральних претензій не має (т.2, а.с.270);

- постанова старшого слідчого ОСОБА_3. від 17.09.2008 року про направлення кримінальної справи № НОМЕР_2 до суду для вирішення питання про її закриття в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим по епізоду з потерпілим ОСОБА_12, в якій в графах "затверджую, прокурор м.Умань Черкаської області радник юстиції ОСОБА_55." та з постановою ознайомився - потерпілий ОСОБА_12 відсутні підписи, є підписи слідчого ОСОБА_3. та обвинуваченого ОСОБА_8 від 17.09.2008 року (т.2, а.с.273);

- протоколи без дати про оголошення обвинуваченому та потерпілому ОСОБА_12 про закінчення досудового слідства і пред'явлення їм матеріалів справи (т.2, а.с.277-278);

- проект постанови від 24.08.2008 року про виключення предмету - мобільного телефону «Нокіа 6300» та стартового пакету МТС з числа речових доказів та передачу їх ОСОБА_8 (т.2, а.с.280).

Згідно даних протоколу огляду предметів (документів) від 12.12.2008 року та постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами у справі оглянута розписка від 01.10.2008 року, яка написана на аркуші білого паперу в клітинку розмірами 170х202 мм, з нерівними краями з пологої сторони про те, що ОСОБА_21 отримав в борг гроші в сумі 15000 доларів США у гр. ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 та зобов»язується повернути до 1.02.09 року, 01.10.2008 року, підпис, ОСОБА_21, розписка визнана речовим доказом (т.2, а.с.283-285).

За даними протоколу огляду предметів (документів) від 24.12.2008 року (т.3, а.с.1-2), постанови про визнання предметів речовими доказами по справі від 24.12.2008 року (т.3, а.с.3-4), та постанови про передачу грошей на зберігання від 29.01.2009 року (т.3, а.с.5-6) старший слідчий ОСОБА_66. в присутності понятий провів огляд 15800 доларів США, вилучених під час огляду місця події 01.10.2008 року в автомобілі НОМЕР_14 та в службовому кабінеті № 19 Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, з них 154 купюри номіналом 100 доларів США кожна та 8 купюр номіналом 50 доларів кожна, при цьому вказані номера купюр, які є в протоколах огляду місця події від 01.10.2008 року, та визнав їх речовими доказами у даній кримінальній справі і передав на зберігання в режимно-секретну частину прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.1-6).

Згідно з протоколом огляду предметів (документів) від 16.12.2008 року та постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 16.12.2008 року, було оглянуто: мобільний телефон «NOKIA» модель 1101, ІМЕІ НОМЕР_18. В мобільному телефоні є телефонна картка мобільного оператора Life НОМЕР_19, телефонний номер картки «НОМЕР_20». Телефон «NOKIA» модель 0631150, в мобільному телефоні є телефонна картка мобільного оператора «Киівстар» № НОМЕР_21, телефонний номер картки № НОМЕР_22, які вилучені у ОСОБА_4 під час особистого обшуку, ці телефони визнані речовими доказами по кримінальній справі і передані на зберігання до камери схову речових доказів СВ прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.7, 8).

Згідно з протоколом огляду предметів (документів) та постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами від 24.02.2009 року оглянуто ноутбук марки НР Compag nx7400, в якому є папка «Мої документи», в якій є папка «НОМЕР_2», в якій є файл «постанова про закриття к.с.» - «Постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття в зв»язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим від 17.09.2008 року» на 2 аркушах, ноутбук визнаний речовим доказом у даній кримінальній справі і передано на зберігання його власнику ОСОБА_56 (т.3, а.с.9-10).

Згідно постанови про проведення виїмки предметів (документів) від 01.10.2008 та протоколу виїмки від 01.10.2008, протоколу огляду предметів (документів) від 14.10.2008 року, постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 14.10.2008 проведено виїмку у ОСОБА_8 цифрового диктофону «SAMSUNG YV-150» PX/NWN серійний номер 1UNQ600163R 512MB 2008/06, на якому є файли VOICE_0005.mp3, VOICE_0009.mp3, VOICE_0014.mp3, VOICE_0044.mp3, VOICE_0056.mp3, VOICE_0062.mp3. При відтворенні файла VOICE_0062.mp3 чути наступну розмову: ОСОБА_4: Все є? ОСОБА_9: Да.ОСОБА_4: Ну, давай від»їдемо (особи вказані слідчим). Даний диктофон визнаний речовим доказом у справі (т.3, а.с.13-17).

Відповідно до листа № 14/4181 від 11.11.2008 року спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області начальнику слідчого відділу прокуратури Черкаської області з метою приєднання до кримінальної справи № НОМЕР_15 передані легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів, що здійснювалися відносно ОСОБА_4 згідно постанови першого заступника голови Апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_81 № 562/цт від 08.09.2008 року - магнітний носій інформації CD-R № 12|93-107 (т.3, а.с.18).

Згідно протоколу огляду предметів (документів) від 12.11.2008 року, постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 12.11.2008 року встановлено, що на магнітному носії інформації CD-R № 12/93-107 є дві папки «KS» та «Laife», магнітний носій визнано речовим доказом по даній кримінальній справі і передано на зберігання до камери схову речових доказів СВ прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.19-21).

Згідно протоколу огляду предметів (документів) від 14.10.2008 року, постанови про визнання предметів (документів) речовими доказами по справі від 14.10.2008 року проведений огляд дисків СD- R, які надані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в СБУ у Черкаській області. На диску CD-R № 1 є файл VOICE_0005.mp3. На диску CD-R №2 є файли VOICE_0014.mp3, VOICE_0016.mp3, VOICE_0017.mp3. На диску CD-R №3 є файли VOICE_0020.mp3, VOICE_0021.mp3, VOICE_0022.mp3, диски визнані речовими доказами і передані до камери схову речових доказів СВ прокуратури Черкаської області (т.3, а.с.22, 23).

Згідно повідомлення управління Національного банку України у Черкаській області від 12.12.2008 року офіційний курс гривні до долара США становив: за станом на 01.10.2008 - 486,13 гривень за 100 доларів США (т.3, а.с.25).

За даними протоколів допиту ОСОБА_3 як підозрюваного від 02.10.2008, як обвинуваченого від 10.10.2008, додаткового допиту обвинуваченого від 16.04.2009 року, протоколу с/з від 12.02.2014 ОСОБА_3 показав, що в червні місяці 2008 року він вийшов з відпустки і за вказівкою начальника слідчого відділу чи його заступника, точно не пам»ятає, йому було передано в провадження кримінальну справу № 17008000209, за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_12, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. Злочин на той час не був розкритий також в справі знаходилися заяви інших громадян за такими ж фактами шахрайського заволодіння їх коштами. В липні 2008 року було встановлено, що до вчинення даних злочинів причетний ОСОБА_8, однак місце знаходження його не було відомо. В серпні 2008 року за постановою суду за місцем проживання ОСОБА_8 проводився обшук, в ході якого ОСОБА_8 втік з дому. Через тиждень, в кінці серпня ОСОБА_8 був затриманий в м.Умані працівниками карного розшуку Уманського міськвідділу. Відносно ОСОБА_8 ним був складений протокол про його затримання в порядку ст.115 КПК України і ОСОБА_8 поміщений в ІТТ Уманського МВ УМВС, у зв»язку з тим, що переховувався від слідства. В день затримання він пред»явив ОСОБА_8 обвинувачення за ч.1 ст. 190 КК України по епізоду з ОСОБА_12, через день чи два виніс постанову про порушення кримінальної справи за іншим епізодом, за яким вже не пам»ятає, які об»єднав в одне провадження та пред»явив ОСОБА_8 обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України. Також ним було підготовлено подання до суду про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу - тримання під вартою. Прокурор м.Умані не погодив його подання і звільнив ОСОБА_8 з-під варти, в кінці серпня 2008 року відносно ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Він не вимагав та не отримував від ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 грошові кошти за звільнення ОСОБА_8 з-під варти.

В подальшому на початку вересня 2008 року і в його кінці відносно ОСОБА_8 порушувалися інші епізоди злочинів за заявами потерпілих, які знаходилися в матеріалах справи. Великий інтервал між надходженням заяв та порушенням кримінальних справ пов»язаний з тим, що проводилися перевірки оперативними працівниками, також необхідністю допитів за цими фактами саме ОСОБА_8, встановленню його умислу, велика завантаженість. Чи вручалися постанови про порушення ОСОБА_8 він точно не пам»ятає, думає що по тих епізодах, які порушувалися на початку вересня, він йому вручав постанови, однак із серпня-вересня 2008 року ОСОБА_8 знову почав переховуватися від слідства, він телефонував йому, телефон його був відключений, зателефонували його дружині, яка заявляла що вона не знає де її чоловік. 26.09.2008 року він виніс подання, погоджене прокурором, про затримання ОСОБА_8 та доставку його в суд під вартою.

На запитання про те як він може пояснити, що в сейфі у нього було вилучено файл з документами про закінчення досудового слідства відносно ОСОБА_8, з направленням справи до суду за примиренням його з ОСОБА_12 із його заявами про погодження з даним рішенням, виконанням вимог ст. 218 КПК України з відповідними заявами та протоколами слідчих дій з ОСОБА_12 та його розпискою про отримання коштів в сумі 3 тисячі доларів США. Відповів, що то була тактична комбінація розроблена ним особисто, про яку він ставив до відома начальника слідчого відділу ОСОБА_57, з метою заставити ОСОБА_8 розраховуватися з потерпілими, це було разово. Згідно цієї комбінації, були оформлені всі необхідні документи про закінчення слідства по епізоду ОСОБА_12, він також виніс постанову про направлення справи до суду для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, підписані були протоколи про закінчення досудового слідства та ознайомлення з матеріалами справи. ОСОБА_8 приніс 3 тис. доларів США, однак не захотів віддавати ці кошти безпосередньо ОСОБА_12, залишив йому на столі, сказав, що через півгодини принесе кошти для інших потерпілих, однак більше не прийшов. Прийшов ОСОБА_12 і він віддав йому три тисячі доларів США. ОСОБА_12 залишив йому в якості подяки 500 доларів США, які він не хотів брати, однак ОСОБА_12 поклав на стіл і вийшов з кабінету. Грошові кошти залишилися в нього в кабінеті. Після розрахунку ОСОБА_8 з іншими потерпілими, справа була б направлена до суду по всіх епізодах.

ОСОБА_8 заволодів коштами потерпілих на загальну суму 20150 доларів США, тому він говорив ОСОБА_8, щоб виплатив потерпілим 20 тисяч доларів.

Він від ОСОБА_8 нічого не вимагав, однак ОСОБА_9 в другій половині вересня, телефонувала до нього, говорила, що у неї є гроші для розрахунку з потерпілими. Він призначив їй зустріч на наступний день на ранок в своєму службовому кабінеті, викликав потерпілих, але - вона прийшла на декілька хвилин раніше і повідомила, що гроші везе її мама, він їй запропонував залишитися і повідомити потерпілим, вона сказала, що буде чекати внизу, коли прийшли потерпілі, чоловік 5-6, ОСОБА_9 вже не було. Він їй телефонував, включив динамік на телефоні, щоб чули потерпілі, вона обіцяла прийти в годин 17, однак так і не прийшла. Між 20 та 26 вересня 2008 року ОСОБА_9 сама йому телефонувала і повідомила, що прийде до нього. Вона прийшла і пропонувала розрахуватися особисто з ним 15 тисячами доларів США. Він сказав, щоб вона розрахувалася з потерпілими, ОСОБА_9 сказала, що у неї недостатньо суми для розрахунку з потерпілими, запропонувала йому цими коштами розрахуватися з потерпілими, однак він відмовився, вона відмовилася говорити з потерпілими. Він пішов до начальника карного розшуку, сказав йому, щоб прослідкували за жінкою ОСОБА_9, так як вона йде назустріч з ним. Потім доповів про це начальнику слідства.

ОСОБА_4 його бувший колега, знає його з 2004 року, разом працювали в міськвідділі, потім він перейшов у слідче управління. Стосунки між ними нормальні. Зустрічалися і телефонували один одному тільки при необхідності. Останнім часом бачилися з ним на кожні вихідні, коли він приїжджав в м. Умань. Останній раз з ним зустрічався за неділю, а можливо і більше до вказаних подій. По телефону спілкувався з ним раз в неділю з різних питань, ОСОБА_4 знайомий з ОСОБА_8, просив, щоб відносно нього все робилося по закону, виступав гарантом того, що ОСОБА_8 розрахується з потерпілими. Питання вчинення дій на користь ОСОБА_8 за винагороду він з ОСОБА_4 не вів, і йому винагороди за вчинення будь-яких дій на користь ОСОБА_82 ніхто не обіцяв. Кримінальна справа № НОМЕР_2 порушувалась по факту шахрайських дій невстановленої особи за ч.1 ст.190 КК України іншим слідчим. За фактом виявлення у нього в кабінеті під час огляду місця події 400 доларів США, які згідно показів ОСОБА_9 вона передала ОСОБА_4 26.08.2008 року за обрання щодо її чоловіка запобіжного заходу - підписки про невиїзд, показав, що 600 доларів США позичив у ОСОБА_23 приблизно в середині вересня 2008 року і вони зберігалися у нього в робочому кабінет (т.3, а.с.95-97, 187-189, 192-193; т.10, а.с.18).

Згідно протоколу обшуку особи від 02.10.2008 року у ОСОБА_4 було вилучено два мобільних телефони «Нокія» (т.3, а.с.99).

Згідно даних протоколів допиту ОСОБА_4 як підозрюваного від 02.10.2008 року, як обвинуваченого від 10.10.2008 року, протоколу с/з від 12.02.2014 ОСОБА_4 показав, що в органах внутрішніх справ він працює з 1992 року. Останні 9 років працював на слідчій роботі, працював слідчим в Уманському міськвідділі з 1999 року по 2006 рік. На даний час працює слідчим слідчого відділу СУ з розслідування ДТП УМВС України в Черкаській області. Сім»ю ОСОБА_9 знає з 2000 року, спочатку познайомився з ОСОБА_13, а потім з його дружиною ОСОБА_83. Стосунки між ними були нормальні, близьких стосунків не було, неприязних також не було. ОСОБА_13 говорив, що він працював у міліції. Йому стало відомо, що відносно ОСОБА_8 Уманським міськвідділом порушена кримінальна справа за фактом шахрайських дій. Про це йому повідомив чи сам ОСОБА_8, чи його дружина. З приятельських міркувань він вияснив у них, що справа знаходиться у провадженні слідчого Уманського міськвідділу ОСОБА_3 Слідчого ОСОБА_3. він знає з часу роботи слідчим у міськвідділі, стосунки між ними були нормальні, чисто робочі. Поцікавився у ОСОБА_3 справою ОСОБА_8, ОСОБА_3 повідомив, що дійсно така справа є у нього в провадженні. Про затримання ОСОБА_8 по телефону йому повідомила дружина ОСОБА_8 Ще перед затриманням вона йому телефонувала і говорила, що працівники міліції шукають її чоловіка. Він рекомендував їй сказати чоловіку, що краще йому самому з»явитися, щоб його не шукали, пояснював, що коли знайдуть ОСОБА_8 працівники міліції, то його затримають. Після затримання він повідомив ОСОБА_9, що він їй нічого не може допомогти, він такі питання не вирішує. Більше у нього розмов з приводу звільнення ОСОБА_8 з під варти не було. Він не пропонував ОСОБА_9 допомогти звільнити її чоловіка за матеріальну винагороду. ОСОБА_9 неодноразово звертались до нього, щоб вирішити дану проблему. ОСОБА_8 розказував, що по справі проходять більше заявників, чоловік 8 чи 9, що його притягують в якості обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України, питав його, що це таке. Він пояснив, що стаття не тяжка, що можливе закриття справи за примиренням сторін, що йому необхідно розрахуватися з потерпілими, це буде пом'якшуюча обставина.

ОСОБА_9 неодноразово до нього зверталася із проханням допомогти, він сказав, що не може вирішити її питання. 28.09.2008 року у нього з нею була зустріч за її ініціативою, він запропонував її під'їхати на АДРЕСА_4, в м. Умані, завів її в офіс до адвоката ОСОБА_17, який в його присутності та в присутності незнайомого йому чоловіка, запропонував їй укласти угоду з адвокатом для захисту інтересів чоловіка та розрахуватися з потерпілими. Вона сказала, що подумає, порадиться з чоловіком, потім прийме рішення. 30.09.2008 у них була зустріч в Києві біля метро „Арсенальна" за її ініціативою. ОСОБА_9 сказала, що з ним хоче переговорити ОСОБА_8 Через п"ять - десять хвилин вона з ним прийшла. ОСОБА_8 почав також просити вирішити цю проблему, так як працівники міліції розшукують його. Він йому також порадив розрахуватися з потерпілими і самому з'явися до слідчого. ОСОБА_8 почав говорити що у нього є тільки 15 тисяч доларів США. Він знову порадив провести розрахунок з потерпілими, зі слів ОСОБА_8 він вже з одним потерпілим розрахувався. ОСОБА_8 попросив особисто приїхати, проконтролювати розрахунок з потерпілими. Він не погоджувався. ОСОБА_8 обіцяв його віддячити, яким чином він не говорив. Після цього він і погодився і сказав, що завтра приїде в м. Умань. ОСОБА_9 сказала, що вона знає особисто потерпілих і знає де їх можна найти. Він мав бути присутнім як гарант, що на потерпілих не буде чинитися тиск зі сторони обвинувачених, допомогти їм скласти відповідні розписки, заяви. 01.10.2008 року він зателефонував ОСОБА_9 вранці, вона підтвердила необхідність його приїзду. Близько 12 години на автовокзалі в м. Умані його зустрів ОСОБА_21 на своєму автомобілі ВАЗ 21099. Він попросив ОСОБА_21 написати розписку про те, що він позичив у ОСОБА_9 15 тисяч доларів США. Він сказав на питання ОСОБА_21, нехай буде, в деталі його не посвячував. Він так зробив, бо думав, що зі сторони ОСОБА_9 може бути відносно нього провокація, підкинуть йому гроші. Також ОСОБА_8 раніше йому говорив, що він має змогу задіяти представників спецслужб, що контролюють діяльність органів ВС, щоб „розібратися" з працівниками розшуку, щоб вони його залишили в спокої, і він розцінив це як погрозу провокації. По цій причині появилася розписка. Під'їхавши на вулицю Тищика, побачив ОСОБА_9, вона сіла в автомобіль на заднє сидіння між сидіннями водія та пасажира. Вони розвернулися і мали їхати, куди покаже ОСОБА_9 Коли вони від'їжджли від ринку, назустріч їм різко виїхав мікроавтобус «Форд» світлого кольору і вони були затримані. ОСОБА_9 вийшла з автомобіля після того, як їх затримали і наклали наручники. Яким чином в автомобілі залишилися 15 тис. доларів США він не знає, допускає, що їх могла залишити ОСОБА_9 Він не вимагав у неї 15 тисяч доларів. З ОСОБА_3 зустрічався, а також спілкувався по телефону, раз в неділю, можливо більше, розмови були дружні, він також просив ОСОБА_3 діяти в правовому полі відносно ОСОБА_8 Спільних планів, розмов щодо вимагання коштів від ОСОБА_8 між ними не було. Розмови були щодо відшкодування коштів потерпілим (т.3, а.с.110-112, 168-170; т.10, а.с.19а).

За даними наказу № 5о/с від 16.01.2006 року начальника управління МВС України в Черкаській області та послужного списку, ст.лейтенант міліції ОСОБА_3 звільнений з посади слідчого СВ Уманського МВ УМВС і призначений з 13.01.2006 року старшим слідчим цього ж СВ, згідно наказу УМВС № 157о/с від 26.06.2008 року йому присвоєне спеціальне звання капітан міліції, за час роботи має 8 подяк, п»ять раз заохочувався грошовими преміями та має одну Почесну грамоту МВС України, позитивно характеризується за період роботи в органах внутрішніх справ з 1999 року (т.3, а.с.209-216).

За даними наказу № 149о/с від 10.06.2008 року начальника управління МВС України в Черкаській області, послужного списку, підполковник міліції ОСОБА_4 звільнений з посади старшого слідчого в ОВС відділу розслідування ДТП СУ УМВС і призначений слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС з 01.06.2008 року, згідно наказу МВС № 1558о/с від 01.12.2007 року йому присвоєне спеціальне звання підполковник міліції, за час роботи має 2 подяки, п»ять раз заохочувався грошовими преміями, мав три стягнення, які зняті та відмінені, одне з них за отримання кримінальної справи на додаткове розслідування, позитивно характеризується за період роботи в органах внутрішніх справ з 1992 року (т.3, а.с.209-225).

Постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фактом давання хабара за ст.369 КК України у зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину (т.3, а.с.252-253).

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно окремих осіб від 14.04.2009 відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно старшого слідчого слідчого відділу Уманського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3 за ст.368 КК України по факту одержання від ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 500 доларів США, у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину (т.3, а.с.254, 255).

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно окремих осіб від 24.04.2009 відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_84, ОСОБА_42, ОСОБА_4 по факту одержання хабара в сумі 7000 гривень взимку 2008 року, у зв»язку з відсутністю події злочину; стосовно ОСОБА_85, ОСОБА_57 та ОСОБА_55 по факту одержання хабара в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу - підписки про невиїзд; та 15000 доларів США за закриття кримінальної справи № НОМЕР_2 згідно ст.46 КК України - у зв»язку з примиренням винного з потерпілим, у зв»язку з відсутністю події злочину (т.3, а.с.256, 257).

Згідно вироку Уманського міськрайсуду Черкаської області від 16.04.2009 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст.190 та ч.3 ст.357 КК України, йому призначене остаточне покарання 3 роки позбавлення волі, звільнений від відвування покарання відповідно до ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008 року (т.4, а.с.136-137).

Згідно постанови від 26.09.2008 року Уманського міськрайсуду Черкаської області за результатами розгляду подання старшого слідчого ОСОБА_3., яке погоджене з прокурором м.Умань, суд надав дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_8 і доставку його в суд під вартою для вирішення питання щодо обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.4, а.с.120).

Згідно листа Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини № 1475/09 від 10.11.2009 ОСОБА_29 перебувала у щорічній відпустці терміном 56 календарних днів з 01.07.2008 по 26.08.2008 року та приступила до роботи 27.08.2008 року відповідно до наказу № 26-к/п від 13.06.2008 року (т.4, а.с.183).

Відповідно до листа № 2286 від 22.12.2009 року ТВО командира військової частини А3024 (м.Умань Черкаської області) ОСОБА_73 в період вересня по 07.10.2008 року та ОСОБА_70 в період з вересня по листопад 2008 року проходили строкову військову службу у військовій частині А3024. 01.10.2008 року ОСОБА_73 та ОСОБА_70І. знаходилися у відрядженні у відділі військової контррозвідки в м.Умань, 01.10.2008 року о 19.30 були присутні на вечері та о 21.40 на вечірній перевірці (т.4, а.с.225).

Згідно розписки від 02.08.2008 ОСОБА_9 позичила у ОСОБА_37 2000 доларів США 02.08.2008 (т.4, а.с. 184).

Згідно розписки від 20.08.2008 ОСОБА_9 позичила 20.08.2008 у ОСОБА_37 5000 доларів США (т.4, а.с. 185).

Відповідно до листа Апеляційного суду Черкаської області від 17.12.2009 року № 0-551 відносно ОСОБА_4 дійсно постановою суду від 08.09.2008 року за №562 цт надавався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів, які тимчасово обмежують права людини, на період з 08.09.2008 по 01.12.2008 (т.4, а.с.132-133).

Суд, при розгляді даної кримінальної справи керується законодавством, яке було чинним на час вчинення злочину, зокрема КПК України 1960 року, ст. 368 КК України, в редакції, чинній в період серпень-жовтень 2008 року та станом на 26.08.2008 та на 01.10.2008.

Відповідно до ст.16-1 КПК України розгляд справи у судах відбувається на засадах змагальності. Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цільний позивач, цівільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Згідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов»язок доказування на обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.64 КПК України у кримінальній справі підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.67 КПК України суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора слідчого і особи, яка проводить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Згідно ст. 113 КПК України досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи. Тому докази, отримані без порушення кримінальної справи, або порушеної всупереч вимогам закону неналежною особою, слід визнавати недопустимими.

Відповідно до ст. 261 КПК України сторона обвинувачення та сторона захисту користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості.

Суд на виконання вимог ст. 22 КПК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 27 грудня 1985 року "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" щодо всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи, перевірив обставини та докази, що зазначені в обвинувальному висновку, які викривають, так і ті, що виправдовують підсудних.

При дослідженні письмових доказів, які є у справі судом встановлено, що в т.1 на а.с.8 є письмова заява, яка написана ОСОБА_8 власноручно і яку він 01.10.2008 року подав начальнику УСБ України, про те, що співробітники Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, зокрема ОСОБА_4, вимагають з нього 35000 доларів США за закриття кримінальної справи про обвинувачення його за ч.1 ст.190 КК України, яка порушена Уманським МВ УМВС України в Черкаській області, і попередньо вимагали та 26.08.2008 року отримали від його дружини 5000 доларів США за заміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд. В т.1 на а.с.8 протоколу усної заяви, на яку посилається досудове слідство в обвинувальному висновку як на доказ, немає, немає його в матеріалах справи взагалі.

З постанови про порушення кримінальної справи від 01.10.2008 року, яка винесена слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_19 в м.Черкаси, в описовій частині якої є запис про те, що кримінальну справу порушено за фактом одержання хараба шляхом вимагання від ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 15000 доларів США, які 01.10.2008 року біля 12 годин, перебуваючи в автомобілі НОМЕР_5 в м.Умані біля будинку № 1 по вул.Железняка, отримав ОСОБА_4 від ОСОБА_9 за прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_8; з актів огляду грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.73-74) і вручення грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.75-76), які складені оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Черкаській області ОСОБА_20, вбачається, що огляд грошових коштів та вручення грошових коштів ОСОБА_9 відбулися до порушення кримінальної справи за цим фактом, проте суду не надані докази наявності процесуальних підстав для проведення такого огляду грошових коштів та їх вручення, відповідно ці докази є недопустимими.

В тексті пояснення ОСОБА_8 від 01.10.2008 є запис про додаток до пояснення «світлокопії постанови від 22.07.2008 року про притягнення ОСОБА_8 як обвинуваченого, дисків з копіями записів розмов з ОСОБА_4 та ОСОБА_3.» , проте, кількість та ідентифікаційні ознаки дисків не вказані, вказані додатки біля пояснення відсутні (т.1, а.с.9-12), відсутні і процесуальні рішення щодо них.

Пояснення ОСОБА_9 від 01.10.2008 року (т.1, а.с.13-16) та ОСОБА_8 від 01.10.2008 року (т.1, а.с.9-12), які відібрав ст.оперуповноважений спецпідрозділу УСБ України в Черкаській області ОСОБА_20, напечатані на принтері, однакові, з одними і тими ж опечатками. В обох поясненнях - і в поясненні ОСОБА_8, і в поясненні ОСОБА_9 вказано: «ми винайшли 15000 доларів США та разом з чоловіком» поїхали в м.Київ». До пояснення ОСОБА_9 додані «світлокопії 5000 доларів США, переданих ОСОБА_4, світлокопії 3000 доларів США, переданих ОСОБА_3, диски в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_4 та НОМЕР_3.»

Вказані в поясненні додатки біля пояснення відсутні, в тексті пояснення ідентифікаційні ознаки трьох дисків не вказані.

В тексті пояснення ОСОБА_9 немає ідентифікаційних ознак купюр - переліку номінальної вартості купюр та їх індивідуальних номерів. Копії частини купюр з правого боку аркушів, на який вони розміщені, мають білу полосу (т.1, а.с.17, 18, 19, 23, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 39), частина має білу полосу по середній частині купюр (т.1, а.с.20, 25, 34), на частині купюр біла полоса відсутня (т.1, а.с.21, 22, 31, 32, 33, 37, 38), частина має білу полосу по середній та правій частині купюр (т.1, а.с.35, 36), тобто, на різних аркушах копії купюр різної якості копіювання.

В т.1 на аркушах 17, 18 та 19 серед копій купюр з 5000 доларів США, які надані ОСОБА_9 до її пояснення, є ксерокопії 8 купюр номінальною вартістю по 50 доларів США кожна; на аркуші 40 серед копій купюр з 3000 доларів США, які надані ОСОБА_9 до її пояснення, є ксерокопії 3 купюр номінальною вартістю по 100 доларів США кожна з ідентифікаційними номерами, які вилучені при огляді місця події (протокол від 01.10.2008, т.1, а.с.113-115).

З врахуванням показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, про те, що вони зробили ксерокопії купюр на суму 5000 доларів США на ксероксі в Уманському педінституті на кефедрі за місцем роботи свідка ОСОБА_29, виготовляючи їх безперервно, викликає сумнів в тому, що дані копії виготовлені на одному копіювальному апараті, в один проміжок часу та дійсно виготовлені і надані органу досудового слідства ОСОБА_9

Суду не надано доказів коли, ким і з яких процесуальних підстав виготовлені та приєднані до матеріалів справи «роздруківки з цифрового диктофону "Samsung" запису розмови між ОСОБА_9 та співробітником МВС України ОСОБА_4 від 25.08.2008, між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 від 25.08.2008, між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від 25.08.2008 року, між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від 30.08.2008, між ОСОБА_8 та ОСОБА_24 від 13.09.2008, між ОСОБА_8 та ОСОБА_24О». (т.1, а.с. 49-71), а також коли, ким і згідно якої процесуальної підстави були виконані ці роздруківки.

Оскільки суду не надано доказів правомірності отримання доказів: дисків в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, світлокопії 5000 доларів США, переданих ОСОБА_4, світлокопії 3000 доларів США, переданих ОСОБА_3, диски в кількості 3 шт. з копіями записів розмов з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, цифровий диктофон «SAMSUNG YV-150» PX/NWТ серійний номер № 1UNQ600163R 512MB 2008/06з інформацією на ньому, які надані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працівникам СБУ; роздруківки з цифрового диктофону "Samsung" (т.1, а.с. 49-71), суд визнає їх не допустимими доказами.

Не можуть бути розглянуті судом як належні дані (докази) в розумінні положень ст. 95 КПК України протоколи виїмки у ОСОБА_8 цифрового диктофона «SAMSUNG YV-150» PX/NWN серійний номер № 1UNQ600163R 512MB 2008/06 і сам цифровий диктофон із записами на ньому.

Із цього процесуального документа не вбачається кому належить даний диктофон, ким, на яких підставах зроблені записи, часу створення файлів на ньому.

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з власної ініціативи робили фіксацію своїх розмов із підсудними на цифровий диктофон, робили записи на диски, які надали працівникам СБУ, ОСОБА_9 робила ксерокопії грошовий купюр. Оскільки вони не були уповноваженими на вчинення таких дій, тобто не були суб»єктом отримання таких доказів, зібрані ними дані не є доказами. Доказів протилежного суду не надано.

В протоколі огляду предметів (документів) від 14.10.2008 (т.3, а.с.22-23) вказано, що оглянуто 3 диски, надані ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з матеріалів справи не вбачається скільки дисків надано ОСОБА_8, крім того свідок ОСОБА_9 показала, що вона передала працівникам СБУ диктофон, з диктофона інформацію на диски не записувала, дисків не передавала. Під час повторного допиту в судовому засіданні (протокол с/з від 23.12.2009; т.6, а.с.24-26) свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона дійсно видавала диски працівникам СБУ, проте не змогла пояснити, як, коли і на яких технічних засобах вона копіювала інформацію на них із диктофону і за яких обставин, не вказала і не змогла суду пояснити всіх дій для запису інформації, так як не володіє даними знаннями, що свідчить про неправдивість її повторних показань.

Не з»ясованими залишаються питання яка кількість дисків була передана ОСОБА_8 та чи зібрані вони в межах правового поля. Встановити дані обставини під час судового розгляду не було можливим.

Свідок ОСОБА_9 показала, що передачу грошей - 15000 доларів ОСОБА_4, фіксували на приховану камеру. Камера була прихована на ґудзику пальто, в яке вона була одягнена. Кошти вона поклала між передніми сидіннями автомобіля ОСОБА_4 за один раз. Що відбувалося далі з грошима, вона не бачила, бо втратила свідомість. Вона почула гуркіт автомобілів, пам»ятає, що відкрилися задні бокові двері з правої сторони. Коли вона прийшла в себе, біля неї стояли люди, вона сиділа на проході в ринок, до неї підійшли працівники СБУ і зняли приховану камеру, яку забрав ОСОБА_20, проте дані, які записані на камеру, органом досудового слідства як доказ не використані. Наявність камери підтверджує неправомірне спілкування ОСОБА_9 із працівниками СБУ та коригування її дій ними до вручення коштів.

В протоколах допиту від 01.10.2008 року показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т.3, а.с.26-36) однакові, з тими ж опечатками як і їхні показання в т.1 на а.с.9-12, 13-16, на що свідок ОСОБА_20 показав, що «мабуть вони однаково показували».

Свідок ОСОБА_20 показав, що коли вони відкрили дверку автомобіля перед початком огляду місця події 01.10.2008 року, ОСОБА_9 знепритомніла, цей факт в своїх показаннях підтвердила і сама ОСОБА_9 (її стало зле), що ставить під сумнів її показання про те, що вона поклала між передніми сидіннями дві пачки грошей. Крім того, свідок ОСОБА_30 показав, що при огляді купюр в сумі 15000 доларів США і при тому, коли купюри обробляли чи була жінка він не пам»ятає, кошти в його присутності жінці не вручалися (протокол с/з від 17.02.2010, т.6, а.с.26-27; протокол с/з від 12.10.2011 року, т.8, а.с.104). Перевірити правдивість показань ОСОБА_9 в даний час неможливо, оскільки під час огляду з її рук не були взяті змиви. Сумнів в правдивості таких показань свідка ОСОБА_9 посилюється також наступним.

Свідок ОСОБА_45 показав, що «коли вони почали розвертатися автомобілем, їм напереріз дороги виїхав білий мікроавтобус, з нього вискочили люди, одягнені у цивільне і приставили до скронь ОСОБА_21 і ОСОБА_61 пістолети, у цей час з машини вискочила жінка і швидко побігла в сторону світлофора. На ОСОБА_21 і ОСОБА_4 надягли наручники, до автомобіля підійшов чоловік з мікроавтобуса і почав відкривати задню пасажирську дверку. Спочатку відчинити не зміг, просунув руку через відкрите скло і відчининив, став колінами на сидіння і щось декілька хвилин робив в машині. Потім вийшов з машини і закрив дверки. До автомобіля під»їхала ще одна машина, з неї вийшли люди, поставили на капот якогось чемодана і почали усе знімати на камеру». Анатолічні показання дав свідок ОСОБА_21

Органом досудового слідства даний факт не перевірявся, не встановлена особа, яка вийшла з мікроавтобуса і сіла в автомобіль після затримання підсудних, не встановлено з якою метою дана особа сідала в автомобіль і чим ця особа займалася в автомобілі. Суду не надано доказів, які б спростували показання свідків ОСОБА_45 та ОСОБА_21 про даний факт. Перспективи з»ясувати ці обставини через 9 років з дня події під час додатового розслідування суд не вбачає.

Свідок ОСОБА_19 показав, що постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 01.10.2008 року виніс в м.Черкаси, коли повернувся з м.Умані, тобто не раніше 20 год. 50 хв. 01.10.2008 року, коли почав проводити перегляд відеозапису в приміщенні слідчого відділу прокуратури (т.1, а.с.112). Отже, процесуальні дії - допит свідків: ОСОБА_9 (т.3, а.с.26-29), ОСОБА_8 (т.3, а.с.33-36), ОСОБА_12 (т.3, а.с.40-42); виїмка диктофону у ОСОБА_8 (т.1, а.с.13-15), які відбувалися в період з 16 год.15 хв. по 18 год. 45 хв. 01.10.2008 року в м.Умань, слідчий проводив до порушення кримінальної справи, що є істотним порушення вимог КПК України, ці докази суд визнає недопустимими.

Із додатку № 2 до висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 року вбачається, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 була розмова про гроші, проте зі змісту розмов не вбачається, чи це мова йде про гроші як хабар чи про гроші для відшкодування збитків, однозначно визначити не можливо.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року з наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" роз'яснено, що судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо суд встановить, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, то суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувального вироку.

Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання і закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина; встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку; не уповноваженою на це особою; за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

20.10.2011 Конституційний суд України своїм рішенням № 12-рп/2011 надав тлумачення частини третьої статті 62 Конституції України, в якій встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Конституційний Суд України вирішив, що «…положення першого речення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності».

В мотивувальній частині рішення зазначено, що «визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки такі фактичні дані, які одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства». На цьому неодноразово наголошував і Європейський суд з прав людини, вказуючи, що функція держави з підтримання правопорядку не може відсувати на другий план основоположні права особи: на особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, на таємницю кореспонденції, на недоторканність житла тощо.

Під час збирання доказів протиправної поведінки неодмінно відбувається втручання в ці права чи їх обмеження. Інформацію, яка згодом буде покладена в основу обвинувального висновку, одержують, зокрема, під час проведення оперативно-розшукових заходів. Однак здійснювати їх згідно із законом «Про оперативно-розшукову діяльність» повинні представники відповідних державних органів, що мають на це повноваження.

Закон прямо забороняє всім іншим особам уживати з власної ініціативи будь-які цілеспрямовані дії із застосуванням оперативно-розшукових заходів. Зібрані в такий спосіб докази не вважаються законними з погляду кримінально-процесуальних норм, а отже, не можуть слугувати підгрунтям для висунення обвинувачення.

Відповідно до наведених положень похідні від недопустимих доказів також не можуть бути допустимими доказами.

У суду відсутні правові підстави обґрунтовувати вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину на основі суперечливих та непослідовних показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, наданих ними під час досудового слідства та під час неодноразового розгляду справи в суді Звенигородського району Черкаської області, за відсутності інших об'єктивних даних, які підтверджують їхню причетність до злочину.

Показання свідка ОСОБА_28 на досудовому слідстві і в суді є суперечливими. В суді вона відмовилася від показань, які давала під час досудового слідства, і показала, що під час досудового слідства показання слідчому давала в присутності свідка ОСОБА_9 і під її тиском, прізвище ОСОБА_4 в протоколі її допиту записане за вказівкою ОСОБА_9, на момент допиту таке прізвище її було невідоме, показала, що в залі суду немає тієї особи, якій ОСОБА_9 передавала кошти в її автомобілі на дорозі в с.Родниківка.

Факт присутності ОСОБА_9 при допиті ОСОБА_28 підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_20, який проводив допит ОСОБА_28 Крім того, ОСОБА_9 показала, що вона не пам»ятає чи ОСОБА_28 та ОСОБА_29 під час допиту називали прізвище ОСОБА_4. Враховуючи наведене, суд не може вважати показання свідка ОСОБА_28 від 08.10.2008 (т.3, а.с.47) беззаперечним та допустимим доказом.

Суд не може прийняти як доказ дані протоколу перегляду відеозапису від 01.10.2008 року, який проводився з участю понятих ОСОБА_70 та ОСОБА_73 в кабінеті слідчого відділу в м.Черкаси, в період з 20 год. 50 хв. по 21 год. 45 хв. (т.1, а.с.112), оскільки, згідно листа № 2286 від 22.12.2009 ТВО командира військової частини А3024 (м.Умань), військовослужбовці строкової військової служби ОСОБА_73 та ОСОБА_70 01.10.2008 року о 19.30 були присутні на вечері та о 21.40 на вечірній перевірці (т.4, а.с.225), що спростовує їхню участь в перегляді відеозапису від 01.10.2008 року в м.Черкаси. Крім того, свідки ОСОБА_73 та ОСОБА_70 показали, що в м. Черкаси 01.10.2008 року не їздили, приймали участь в процесуальних діях як поняті лише в м.Умань.

Серед матеріалів кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.190 КК України, яка вилучена під час огляду місця події 01.10.2008 року і є речовим доказом у даній справі (т.2, а.с. 9-282), є проект постанови від 26.08.2008 року про звільнення затриманого ОСОБА_8 з ІТТ Уманського МВ УМВС від імені прокурора м.Умані ОСОБА_55 від 26.08.2008 року без підпису останнього (т.2, а.с.163); та постанова старшого слідчого ОСОБА_3. від 17.09.2008 року про направлення кримінальної справи № НОМЕР_2 до суду для вирішення питання про її закриття в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим по епізоду з потерпілим ОСОБА_12, в якій в графах "затверджую, прокурор м.Умань Черкаської області радник юстиції ОСОБА_55." та з постановою ознайомився - потерпілий ОСОБА_12 відсутні підписи, є лише підписи слідчого ОСОБА_3. та обвинуваченого ОСОБА_8 від 17.09.2008 року (т.2, а.с.273).

За умови об»єднання кримінальних справ, порушених відносно ОСОБА_8, за 9 епізодами, в тому числі і за епізодом з потерпілим ОСОБА_12, постанова старшого слідчого ОСОБА_3. від 17.09.2008 року про направлення кримінальної справи № НОМЕР_2 до суду для вирішення питання про її закриття в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим по епізоду з потерпілим ОСОБА_12, яка в графі "затверджую, прокурор м.Умань Черкаської області радник юстиції ОСОБА_55." та з постановою ознайомився - потерпілий ОСОБА_12 відсутні підписи, є підписи слідчого ОСОБА_3. та обвинуваченого ОСОБА_8 від 17.09.2008 року (т.2, а.с.273-274); не виключає того, що підсудний ОСОБА_3 «імітував» перед ОСОБА_8 можливість закриття справи за умови виконанним ОСОБА_8 певних умов.

Проте, дана постанова від 17.09.2008 року стосується епізоду з потерпілим ОСОБА_12 щодо збитків, заподіяних йому на суму 3000 доларів США.

Судом із показань свідка ОСОБА_12 про те, що слідчий ОСОБА_3. передав йому 3000 доларів США у відшкодування заподіяних збитків (т.3, а.с.40-42), заяв потерпілого ОСОБА_12 від 10.09.2008 року про повернення йому 3000 доларів США та відсутність матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_8, відмову від цивільного позову (т.2, а.с.167, 270), встановлено, що 3000 доларів США, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_3 в його кабінеті, ОСОБА_3 передав потерпілому ОСОБА_12 у відшкодування збитків.

ОСОБА_8 звільнений з ITT Уманського MB УМВС на підставі постанови прокурора м.Умані ОСОБА_55 від 26.08.2008 року, доказів домовленості підсудних чи їхнього впливу на прийняття такого рішення прокурором суду не надано (т.2, а.с.209).

Наявність проекту постанови від 26.08.2008 року про звільнення затриманого ОСОБА_8 з ІТТ Уманського МВ УМВС від імені прокурора м.Умані ОСОБА_55 від 26.08.2008 року без підпису останнього не може слугувати доказом домовленості чи впливу на прокурора в прийнятті ним рішення (т.2, а.с.163).

Вважати дані процесуальні документи та проекти процесуальних документів доказом отримання хабара в розмірі 5000 чи 15000 доларів США, суд підстав не вбачає, оскільки вони стосуюся епізоду вчинення шахрайський дій обвинуваченим ОСОБА_8 щодо потерпілого ОСОБА_12 і не стосуються інших епізодів у справі про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.190 КК України.

Наявність розписки ОСОБА_21 (т.1, а.с.107-111; т.2, а.с. 285) про те, що він отримав в борг гроші в сумі 15000 доларів США у гр. ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 та зобов»язується повернути до 01.02.09 року, в автомобілі, в якому перебували ОСОБА_21 за кермом та ОСОБА_4 на пасажирському сидінні під час огляду місця події 01.10.2008 року за умови, що дану розписку ОСОБА_21 написав на прохання ОСОБА_4, вказує на те, що ОСОБА_4, ідучи на зустріч з ОСОБА_9 знав, що у ОСОБА_9 має бути сума 15000 доларів США і про всяк випадок підстрахував себе даною розпискою.

За відсутності інших доказів дана розписка не може бути підставою для визнання підсудних винними за ч.2 ст.368 КК України.

Родинний зв»язок між ОСОБА_4 та ОСОБА_21 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_87, ІНФОРМАЦІЯ_11, згідно якого її батько - ОСОБА_21, мати - ОСОБА_61 (т.4, а.с.219).

Посилання та доводи сторони захисту у справі - підсудними, їхніми захисниками, на порушення, допущені органом досудового розслідування: на порушення вимог ст.197 КПК України та права підсудних на захист при призначенні судово-криміналістичної експертизи (постанова від 07.10.2008, т.1, а.с.118), судово-хімічної експертизи (постанова від 07.10.2008 року, т.1, а.с.133, 129, 130), фоноскопічної експертизи (постанови від 12.11.2008, т.1, а.с. 175-176, 173, 172, 180-181), при ознайомленні підсудних з висновками експертів, при складанні протоколів затримання підсудних відповідно до ст.115 КПК України, згідно яких вказаний час затримання 01.10.2008 року - ОСОБА_3 о 23 год. в м.Черкасах, ОСОБА_4 в 00 год.10 хв., хоча фактично ОСОБА_3 був затриманий о 15 год.45 хв. 01.10.2008 року після закінчення огляду місця події - його кабінету, а ОСОБА_4 фактично був затриманий перед початком огляду місця події, який розпочався о 12 год. 26 хв. 01.10.2008; неприйняття рішення про приєднання до матеріалів справи речових доказів, є не безпідставними.

Проте, невідповідність однієї букви на диктофоні, який був виданий ОСОБА_8 згідно протоколу виїмки з буквою N (т.3, а.с.14-15) і був предметом дослідження під час фоноскопічної експертизи та тим, який є в матеріалах справи, з буквою «Т»; спростовується показаннями експерта ОСОБА_67 про те, що це є технічною помилкою при написанні серійного номера диктофона; записом на аркуші 5 висновку експерта № 84/3 від 20.03.2009 року в розділі «Дослідження.1.Завнішній огляд матеріалів, що надійшли на дослідження», згідно якого на експертизу з листом № 06/357нт-08 від 03.12.08 надійшов цифровий диктофон "SAMSUNG YV-150" PX/NWТ серійний номер № 1UNQ600163R 512МВ 2008/06.

Суду не надані докази, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діяли в межах правового поля, коли проводили фіксування розмов з підсудними до 01.10.2008, виготовляли копії з купюр, спілкувалися з працівниками СБУ до 01.10.2008, про яке вони повідомили в своїх показаннях та підтвердив свідок ОСОБА_38 (т.6, а.с.215), показавши, що 30.09.2008 в м.Києві ОСОБА_8 зустрічалися з чоловіком на ім»я ОСОБА_55, який, зі слів ОСОБА_8, був працівником СБУ.

Свідок ОСОБА_9 під час досудового та судового слідства змінювала свої показання, які є суперечливими, її показання щодо фіксування розмов з підсудними на два диктофони, один з яких вона купила сама, але не змогла пояснили обставин, за яких вона якого купила, другий - її дали співробітники СБУ, поставлені під сумнів показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_19, які заперечили співпрацю з ОСОБА_8 до 01.10.2008.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 змінювали свої показання, їх показання є суперечливими, мають в собі протиріччя, які свідки не змогли логічно пояснити чи спростувати. Їх показання не є беззаперечними, не підтверджені іншими доказами, тому не можуть бути покладеними в основу обвинувального вироку.

З пояснень ОСОБА_8 вбачається, що вони до 01.10.2008 року зверталися із заявами в СБУ про вимагання і отримання від них хабара, співпрацювали з працівниками СБУ. В матералах справи немає їхніх заяв, поданих в СБУ до 01.10.2008, відсутні докази вчинення правомірних процесуальних дії на їх підставі.

Докази, результати яких зафіксовані актом огляду грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.73), актом вручення грошових коштів від 01.10.2008 року (т.1, а.с.75-76) є наслідком негласної слідчої дії, суду не надано доказів про прийняття рішення про проведення таких дій у процесуальному порядку, що тягне за собою визнання актів огляду та вручення грошових коштів від 01.10.2008 та речового доказу - 15000 доларів США, недопустимими доказами.

Мають визнаватися недопустимими докази, якщо вони отримані на підставі інших доказів, здобутих з порушенням закону.

Внаслідок зазначеного, судом визнаються такими, що не мають доказового значення для обґрунтування винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 похідні від недопустимих доказів, а саме: дані про факти і обставини, які зафіксовані у протоколі огляду місця події від 01.10.2008 року (т.1, а.с.107-111), висновок експерта № 2/1403 від 20.10.2008 року (т.1, а.с.121-128), висновок експерта № 1/626 від 20.10.2008 року; висновок експерта № 84/3 від 20.03.2009 року в частині результатів дослідження записів на цифровому диктофоні «SAMSUNG YV-150» PX/NWN серійний номер 1UNQ600163R 512MB 2008/06 (т.1, а.с.183-253); дані протоколу проведення виїмки цифрового диктофону у ОСОБА_8 від 01.10.2008 (т.3, а.с.14-15), дані протоколу огляду предметів (документів) від 14.10.2008 року (т.3, а.с.16), дані постанови про визнання предметів (документів) доказами у справі (т.1, а.с.17).

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 показали, що цифровий диктофон видала ОСОБА_9 Згідно даних протоколу проведення виїмки цифрового диктофону у ОСОБА_8 від 01.10.2008, виїмку цифрового диктофону проведено у ОСОБА_8 (т.3, а.с.14-15), протиріччя не спростовані.

За даними протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу, який тимчасово обмежує права людини за справою № 14/788 від 03.10.2008 року, проведено зняття інформації з каналів зв»язку та контроль за телефонними розмовами, що проводився у період з 11.09.2008 року по 03.10.2008 року згідно постанови першого заступника голови Апеляційного суду Черкаської області від 08.09.2008 № 562ЦТ, інформація знаходиться на матеріальних носіях інформації (диск СD-R № 12/93-107цт), проте приватний діалог між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не містить конкретних фактів щодо пропозиції одержати хабар, за виконання або невиконання яких дій і які наслідки можуть настати у разі відмови давання хабара.

Судом встановлено, що слідчий, всупереч вимогам ст.98-2 КПК України, підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не вручив копії постанов про порушення кримінальної справи від 15.04.2009 року щодо кожного з них за фактом вимагання та отримання хабара від ОСОБА_9 в сумі 5000 доларів США за обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов»язаного з позбавленням волі (т.1, а.с.5), чим порушив право осіб, відносно яких порушена справа, на оскарження цієї постанови та право на захист.

Проте, посилання підсудних та їх захисників на те, що підсудним не була вручена постанова про порушення кримінальної справи від 01.10.2008 року за фактом вимагання та отримання хабара в ОСОБА_9 в сумі 15000 доларів США за прийняття позитивного рішення на користь ОСОБА_8 (т.1, а.с.1) спростовується протоколами вручення копії постанови про порушення кримінальної справи від 01.10.2008 року (т.1, а.с.3,4), на яких є записи про вручення копії постанов, під ними дата та розшифровані підписи підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Допустимих доказів того, що підсудні отримали від ОСОБА_9 хабар в розмірі 5000 та 15000 доларів США суду не надано.

З показань свідків ОСОБА_73, ОСОБА_70, ОСОБА_19 встановлено, що слідчий ОСОБА_19. під час огляду місця події 01.10.2008 року виготовляв протокол огляду місця події від руки, без застосування технічних засобів, вони його підписували, проте цього протоколу в матеріалах справи немає.

Свідок ОСОБА_19 показав, що друкований протокол огляду місця події від 01.10.2008 року «ним складався в кабінеті відділу Уманського СБУ на комп'ютері, він переглядав відеокасету і склав протокол, перегляд робив за допомогою телевізора і відеомагнітофона» (протокол с/з, т.6, а.с.18). Такі дії слідчого знаходяться за межами правового поля КПК України.

Без дотримання вимог ст.190 КПК України 01.10.2008 був проведений огляд автомобіля ОСОБА_21

Органом досудового слідства не надано суду доказів змови між підсудними на отримання хабара, жоден із досліджених допустимих доказів не вказує на наявність такої змови.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов протиУкраїни», п.86).

Згідно ч.1 ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Відповідно до ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред»явленого їм обвинувачення.

Відповідно до ст.327 КПК України вирок повинен бути судом мотивований. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдовувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 62, 129 Конституції України основними засадами судочинства у кримінальних справах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року із змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд вважає, що поведінка ОСОБА_9, як особи, яка діяла з відому правоохоронних органів та за їхніми вказівками, в даному випадку є спрямованою на дачу хабара та здійснення впливу на підсудних з метою схилити їх до вчинення злочину.

З показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що «гроші для дачі хабара були державні», свідок ОСОБА_9 показала, що гроші в сумі 15000 доларів США ОСОБА_8 позичив у своїх батьків.

В актах огляду та вручення грошових коштів від 01.10.2008 року не вказано походження грошей та процесуальні підстави їх вручення, що не виключає провокацію хабара.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 05.02.2008 року у справі "Раманаускас проти ОСОБА_88" за фактом одержання заявником хабара суд визнав, що судовий розгляд справи щодо заявника не мав ознак справедливості, оскільки мало місце підбурювання щодо заявника до вчинення злочину, за який його було засуджено. Мотивуючи своє рішення Європейський суд з прав людини вказав, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб"єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Однією з кваліфікуючих ознак ч. 2 ст. 368 КК України є поєднаним з його вимаганням. Виходячи зі змісту обвинувачення досудове слідство посилається на вимагання хабара, однак за відсутністю належних доказів обвинувачення підсудним було змінене і дана кваліфікуюча ознака не вказуна в постанові про пред»явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку.

Конвенцією про захист прав і основних свобод людини не заборонено використання у стадії досудового розслідування оперативних джерел для розкриття злочину, якщо це виправдано характером злочину. Однак, визнання таких джерел інформації для обґрунтування судом обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема, коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, її здійснення та контролю за цими діями. Крім того, якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (рішення Європейського суду з прав людини від 05.02.2008 року).

Дані, які зберігаються на диктофоні, який вилучений у ОСОБА_8, судом не досліджувалися, оскільки органом досудового слідства до диктофону не доданий з»єднувальний шнур, стороною обвинувачення з»єднувальний шнур до диктофону також не наданий, що унеможливило відтворення та дослідження безпосередньо судом записів на ньому.

Дана кримінальна справа неодноразово розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Судом вичерпані всі можливості по з"ясуванню обставин та перевірці доказів вчинення злочину підсудними.

Постанови Монастирищенського районного суду від 11.02.2015 року, 23.02.2015 року, 10.03.2015 року, 20.03.2015 року, 02.04.2015 року, 09.04.2015 року (т.10, а.с.184, 206, 223; т.11, а.с.7,23) про привід свідків ОСОБА_36, ОСОБА_9, ОСОБА_8 не виконані.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, які покладені в основу обвинувачення.

Суд вважає, що показання підсудних в суді про їх невинність іншими доказами, на які посилається орган досудового слідства, не усуваються.

Дослідивши докази у справі і оцінюючи їх в сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, виходячи з вимог ст.327 КПК України, згідно яких обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, суд вважає що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, не знайшло свого об'єктивного підтвердження під час судового слідства. Докази, на підставі яких стороною обвинувачення доводилась вина підсудних в отримання хабара, не є допустимими, беззаперечними та переконливими і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, тому суд вважає, що відсутні законні підстави для ухвалення обвинувального вироку у даній справі.

Оскільки всебічно, повно і об'єктивно розглянуті всі обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає підстав для скерування справи на додаткове розслідування.

Суд вважає, що з"ясувати обставини вчинення злочину, які не були встановлені досудим слідством, через дев»ять років з дня, коли воно було скоєне, є неможливим через втрату доказів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Відповідно до ст.327 КПК України 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, виправдовувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_73, ОСОБА_70, ОСОБА_19, ОСОБА_28., ОСОБА_29, ОСОБА_38, ОСОБА_89, ОСОБА_66, ОСОБА_18, ОСОБА_41, ОСОБА_59, ОСОБА_30, ОСОБА_21, ОСОБА_45, ОСОБА_90, ОСОБА_12, ОСОБА_91, ОСОБА_47, ОСОБА_92, ОСОБА_49, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_50, ОСОБА_54, ОСОБА_42, ОСОБА_56, ОСОБА_17, ОСОБА_36, ОСОБА_20, ОСОБА_57, ОСОБА_65, ОСОБА_64, ОСОБА_75, ОСОБА_88, ОСОБА_69, ОСОБА_37, ОСОБА_23, експертів ОСОБА_67 та ОСОБА_68, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового слідства, побудоване на доказах, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, їхня вина не доведена, тому суд вважає, що підсудних необхідно по суду виправдати через недоведеність їхньої участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.78-81, 330 КПК України 1960 року.

Цифровий диктофон «SAMSUNG YV-150» PX/NWТ серійний № 1UNQ600163R 512MB 2008/06 необхідно залишити в матеріалах кримінальної справи, оскільки суду не надані докази, які вказують на власника диктофону, заяв від заінтересованих осіб про передачу їм диктофона в суд не надійшло.

Гроші в сумі 15400 доларів США, в тому числі і 400 доларів США, які вилучені в кабінеті підсудного ОСОБА_3, в порядку виконання вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.03.2014 року, передані ОСОБА_9 (розписка від 22.04.2014, т.10, а.с.60).

Гроші в сумі 15000 доларів США, які передані ОСОБА_9, необхідно залишити ОСОБА_9, оскільки суду не надані докази належності цих грошей іншій особі.

Гроші в сумі 800 доларів США, які 01.10.2008 вилучені при огляді місця події із кабінету підсудного ОСОБА_3, з них: 400 доларів США, які передані ОСОБА_3, необхідно залишити у його власності, 400 доларів США, які передані ОСОБА_9, необхідно повернути ОСОБА_3.

Судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 59, 62, 63, 129 Конституції України; рішенням Європейського суду з прав людини від 05.02.2008 року по справі "Раманаускас проти ОСОБА_88"; рішеннями Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011, № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя»; Постановами Пленуму Верховного Суду України: № 5 від 29.06.1990 року із змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку", від 30.05.1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина", від 26.04.2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво"; ст. 78-81, 323, 324, 327, 330, 344, 349, 401 КПК України 1960, суд

з а с у д и в :

Підсудного ОСОБА_3 у пред"явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, визнати не винним і по суду виправданим через недоведеність його участі у вчиненні даного злочину.

Підсудного ОСОБА_4 у пред"явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, визнати не винним і по суду виправданим через недоведеність його участі у вчиненні даного злочину.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, яка обрана ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скасувати.

Арешт, який накладений постановою старшого слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 24.02.2009 року на транспортний засіб Деу Сенс, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16, який зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4, скасувати.

Арешт, який накладений постановою старшого слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 24.02.2009 року на транспортний засіб ВАЗ 210994-20, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17, який зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_3, скасувати.

Речові докази:

- гроші в сумі 15000 доларів США, які передані ОСОБА_9, залишити ОСОБА_9;

- гроші в сумі 800 доларів США, які 01.10.2008 вилучені при огляді місця події із кабінету підсудного ОСОБА_3, з них: 400 доларів США, які передані ОСОБА_3, залишити у його власності, 400 доларів США, які передані ОСОБА_9, повернути ОСОБА_3;

- два мобільних телефони "NOKIA", які передані ОСОБА_4, залишити ОСОБА_4, розписку про зберігання скасувати;

- цифровий диктофон "SAMSUNG YV-150" PX/NWN серійний номер № 1UNQ600163R 512МВ 2008/06; відеокасету "JVC MINI DV 60" із записом огляду місця події від 01.10.2008 року по к/с № НОМЕР_15; три диски CD-R, що були надані ОСОБА_9 та ОСОБА_8, диск CD-R №12/93-107, документи, перелічені в постанові старшого слідчого ОСОБА_66. від 26.11.2008 року (т.2, а.с.262); залишити в матеріалах кримінальної справи № 694/2216/14-к;

- розписку ОСОБА_21 ( т.2, а.с.285), залишити в матеріалах кримінальної справи № 694/2216/14-к;

-копію кримінальної справи № НОМЕР_2 на 247 аркушах (т.2), залишити в матеріалах справи № 694/2216/14-к;

- ноутбук марки НР Compag nx7400 та блок живлення та ком»ютерну техніку, які передані на зберігання ОСОБА_56, залишити ОСОБА_56, розписку про зберігання (т.3, а.с.70) скасувати;

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Суддя Т.І. Діденко