Ухвала суду № 65672620, 27.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/800/9277/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 березня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідачем порушено норми законодавства, що регулює відносини пенсійного забезпечення, чим порушено її права, а тому ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року у вказаній справі.

Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року залишено без руху та запропоновано скаржнику, в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали, надати суду заяву, зазначивши причини пропуску строку апеляційного оскарження. Скаржнику роз'яснено наслідки невиконання вказаної ухвали.

У вказаний строк скаржником подано до суду заяву, в якій зазначено, що причиною пропуску строку апеляційного оскарження стала відсутність коштів для сплати судового збору. Також зазначено, що відсутність фінансової можливості сплати судового збору не може бути перешкодою в доступі до апеляційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження є правильними.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд порушив норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2017 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України (підпис) М.І. Мойсюк