Ухвала суду № 65672357, 21.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/194/17 Головуючий 1 інстанції: Караченцев І.В.

Справа суду 1-ї інстанції № 635/6647/15-к

Категорія: ст.121 ч.1 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Ємця О.П., Каплієнка І.І.,

за участю секретаря Боровської М.В.,

прокурора Кочетова В.Ю.

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220430003049 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 9 серпня 2016 року, ухвалений стосовно ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, безробітного, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 «а», який мешкає за адресою: Харківська область Харківській район с. Буди вул. Жовтнева, 103,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили обрано у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань № 27.

Долю речових доказів суд вирішив відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно вироку, 7 серпня 2015 р., гр-н ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходився за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: Харківська область Харківській район с. Буди вулиця Жовтнева, 103, де також на той час перебував його син гр-н ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 Близько 10 год. 30 хв. між вказаними особами, коли вони знаходилися в приміщені літньої кухні, виникла конфліктна ситуація, в ході якої гр-н ОСОБА_3 штовхнув свого батька, від чого той похитнувся, та, не встоячи на ногах, впав на підлогу, а сам ОСОБА_3 вийшов на подвіря. Після цього, гр-н ОСОБА_2, відчуваючи образу та раптово виниклу неприязнь до свого сина, взявши зі стола кухонний ніж, попрямував до ОСОБА_3, та, наблизившись до нього, ОСОБА_2, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс громадянину ОСОБА_3 один удар ножем в область живота, спричинив йому, таким чином, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3 795-ая/15 від 19 серпня 2015 р., проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням лівої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею, які, згідно п.п. 2.2, 2.1.2, 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_2 залишив свого сина на місці скоєння злочину, а сам пройшов у глибину подвіря та викинув знаряддя злочину в корито з водою і став чекати приїзду лікарів швидкої медичної допомоги, які госпіталізували гр-на ОСОБА_3 в Мерефянську центральну району лікарню, де його було прооперовано.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок районного суду скасувати а справу направити в районний суд на новий розгляд. Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу апелянт вказує на те, що судовий розгляд було проведено з численними порушення норм КПК України, а саме: порушено право на захист, суд відмовив в задоволенні клопотання про допит свідка, не взяв до уваги показання обвинуваченого. Також на думку обвинуваченого, суд поклав в основу обвинувального вироку показання свідків сторони обвинувачення, які не підтверджуються обєктивними доказами та висновками експертиз.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і вважали необхідним призначити новий розгляд в суді першої інстанції, внаслідок допущених судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а також думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 належить задовольнити частково, з наступних підстав.

З відомостей, що зафіксовані на звукозаписі (т.2 арк. 15, 37, 39, 43, 45, 63, 71, 88, 93, 111, 115, 119, 132, 134, 143, 149- CD диски зі звукозаписами судових засідань) вбачається відсутність звукозапису судового засідання від 13.01.2016 року (т.2 арк. 88-92) під час якого, згідно даних журналу судового засідання здійснювався допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на показання яких, в обґрунтування обвинувачення, суд послався у мотивувальній частині вироку (т.2 арк. 150-152).

Крім того, дані звукозапису не містять відомостей щодо проведення допиту обвинуваченого ОСОБА_2, про що обґрунтовано зазначав прокурор під час судового розгляду в суді першої інстанції. Також в порушення вимог ст. 349 КПК України, в судовому засіданні від 30.11.2015 року (т.2 арк. 66) суд не визначав порядку та обсягу дослідження доказів, що є обовязковими вимогами кримінального процесуального закону.

Поряд з цим, залишилися без будь якого процесуального реагування клопотання обвинуваченого про направлення запитів щодо встановлення обставин події та допиту свідка ОСОБА_6, які ОСОБА_2, що здійснював свій захист самостійно, тобто без участі захисника, повязував з необхідністю свого ефективного захисту в суді та підготовки до судових дебатів (т.2 арк. 137-140).

Про вищезазначені істотні порушення чинного КПК України слушно пояснювали захисник та обвинувачений під час апеляційного розгляду, підтримуючи апеляційну скаргу ОСОБА_2. Разом з цим належить врахувати, що прокурором при апеляційному перегляді вироку також не оспорювалися такі доводи сторони захисту.

Більш того, колегія суддів вважає слушними доводи ОСОБА_2 щодо неналежного розяснення судом права обвинуваченого на захист, з урахуванням тієї обставини, що суд допустив захисника за призначенням лише перед судовими дебатами, тобто після дослідження всієї низки доказів, чим обмежив його процесуальні можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів, в тому числі наявність чи відсутність стану алкогольного спяніння та кваліфікацію своїх дій.

З огляду на викладене, встановлені при апеляційному розгляді процесуальні порушення є безумовними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, що чітко передбачено п.7 ч.2 та ч.1 ст. 412 КПК України, з призначенням нового судового розгляду.

При цьому належить врахувати те, що колегія суддів не ставить під сумнів висновки суду в частині кваліфікації дій обвинуваченого, тобто обвинувальний вирок скасовується суто з процесуальних підстав в силу вимог кримінального процесуального закону.

Реалізуючи та дотримуючись загальних процесуальних засад кримінального провадження, що містяться у главі 2 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність декількох істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч.ч 1,2 п.7 ст. 412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Дотримуючись вимог норм ч.2 та 3 ст.415 КПК України, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на необхідність при новому розгляді ретельного дослідження доводів обвинуваченого, вказаних у апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст.ст. 197 ч.1, 331, 419 ч. 1 п.3 КПК України, з урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ст.177 КПК України, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, переховуватися від суду та правоохоронних органів, що може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду, колегія суддів вважає можливим та необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 травня 2017 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч. 1 п.п. 1,3; ст. 412 ч. 1, ч. 2 п. 7; 418, 419 КПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задоволити частково.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 09 серпня 2016 року, ухвалений стосовно ОСОБА_2 - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 до 14 травня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ _____

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9