Рішення № 65672256, 29.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2264/17 Головуючий 1 інстанції: Сугачова О.О.

Справа № 643/11074/15-ц Доповідач: Сащенко І.С.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Сащенко І.С.

суддів Бездітко В.М., Овсяннікової А. І.,

за участю секретаря Дмитренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «ІМЕКСБАНК» про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 06.10.2014 року вона передала банку грошові кошти в сумі 34000 грн, в якості банківського вкладу строком на 30 календарних днів до 05.11.2014 року з нарахуванням відсотків в розмірі 22 % річних. 06.11.2014 року вона звернулася до банку із заявою про повернення депозитного вкладу із нарахованими процентами, на що банк 19.11.2014 року направив повідомлення про перерахування депозитних коштів та нарахованих відсотків на поточний рахунок, відкритий на імя вкладника. Проте, відповідачем була перерахована лише частина грошових коштів, а саме 3500 грн. і 250 грн., залишок вкладу станом на 05.11.2014 року становив 30250 грн. та нараховані відсотки в сумі 505,15 грн. Просила стягнути з відповідача 3 % річних та встановлений індекс інфляції у загальній сумі 20846,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти згідного договору № НОМЕР_1 від 06.10.2014 року в сумі 20846,14 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому посилається на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що є доведеним факт відшкодування позивачу 30755 грн. Вважає, що суд не прийняв до уваги той факт, що у період з 27.01.2015 року було заборонено нарахування штрафних санкцій, відсотків та застосування індексу інфляції до грошових зобовязань АТ «ІМЕКСБАНК».

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи з Фонду кошти суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив свої зобовязання по поверненню депозитних коштів позивача.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Встановлено, що 06.10.2014 року ОСОБА_1 передала банку грошові кошти в сумі 34000 грн, в якості банківського вкладу строком на 30 календарних днів до 05.11.2014 року з нарахуванням відсотків в розмірі 22 % річних.

Постановою НБУ від 26.01.2015 року в АТ «ІМЕКСБАНК» введено тимчасову адміністрацію, а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з метою повернення грошових коштів вкладникам банку призначено ПУМБ, яким 14.05.2015 року позивачу повернуто частину боргу в сумі 30755 грн.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Суд ці положення Закону не врахував, не звернув уваги на те, що з 26.01.2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення АТ «ІМЕКСБАНК» з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції ( 16 жовтня 2015 року ) у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2001цс15.

Крім того, судом не враховано, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» через банк ПАТ «ПУМБ» було виплачено ОСОБА_1 відшкодування в сумі 30755,15 грн. ( а.с. 13 )

Виходячи із наведеного, колегія суддів відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді