Ухвала суду № 65671825, 24.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23674/16-ц

Провадження № 2/522/196/17

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

(повний текст)

«24» березня 2017 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання ОСОБА_1 про прийняття позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, питання про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсним договору купівлі-продажу, за участі третіх осіб ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «РЕГІОН-БАНК»,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вказана справа, позивач відповідно до заявлених вимог просить, зокрема: визнати незаконною підставу для виникнення права власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення другого поверху та мансарди, загальною площею 411,9 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Маяковського, 7, шляхом скасування підстави внесення запису рішення державного реєстратора ОСОБА_6 Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.08.2015 року, індексний номер 23818133, про державну реєстрацію права власності, та проведеного Держаним реєстратором Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7 запису про державну реєстрацію права власності від 17.08.2015 року № 10876334, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 707570851101;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.03.2016 року, укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), предметом якого є нежилі приміщення ІІ-го поверху та мансарди, загальною площею 411,9 кв. м., що розташовані у м. Одесі, по пров. Маяковського, буд. 7, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 107;

скасувати рішення реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4, індексний номер 28851431 від 21.03.2016, номер запису про право власності 13793985;

скасувати відомості, внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно 31.03.2016 року державним реєстратором Одеського міського управління юстиції ОСОБА_9, індексний номер рішення 29043517, про закриття об'єкту нерухомого майна у зв'язку із його поділом на три приміщення;

встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для скасування реєстрації права власності за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на нежилі приміщення ІІ-го поверху та мансарди, загальною площею 411,9 кв. м., що розташовані у м. Одесі, у пров. Маяковського, буд. 7, відповідно визначеного на цей час порядку щодо скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Окрім цього, заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залучення її до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, просила визнати за Кредитною спілкою «Україна» право власності на нежитлові приміщення офісу №550, площею 411,9 кв.м., по пров. Маяковського, 7 у м. Одесі, за реєстраційним №252988663, залучити до участі у справі представника КС «Україна» й передати на розгляд до господарського суду Одеської області вказану справу в чистині вимоги про скасування державної реєстрації про право власності ОСОБА_3 на офіс №550 за адресою: АДРЕСА_1, за реєстраційним №707570851101, й в частині вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу за № НАІ №15342 ОСОБА_3 офісу №550 від 21.03.2016 року за реєстраційним №707570851101 ОСОБА_4

Представник позивача й представник Публічного акціонерного товариства «РЕГІОН-БАНК» у судовому засіданні заперечували проти залучення ОСОБА_1 й Кредитної спілки «Україна» до участі у справі, просили відмовити ОСОБА_1 у вказаному клопотанні, також вважали за недоцільне зупинення провадження у цій справі.

Інші учасники справи у судове засідання сповіщались в установлений законом порядок, втім у судове засідання не зявилися, про поважні причини такої неявки суд не повідомили, їх неявка не є перешкодою для вирішення вказаних питань по суті.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого.

Щодо клопотання заявниці ОСОБА_1 про прийняття заяви про залучення її до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа (яка є такою при наявності підстав, передбачених ст. 11 ЦК України) має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як наполягає заявниця, ОСОБА_1 є кредитором (учасником) Кредитної спілки «Україна» й звернулася до цього суду з вказаним позовом, тому що, на її думку, у вказаних правовідносинах, що досліджуються судом у цьому судовому провадженні, перш за все, порушенні законні права та інтереси Кредитної спілки «Україна» та її, як кредитора вказаного підприємства.

Проте, з поданої нею заяви та доданих матеріалів слідує, що заявниця не належать до кола суб'єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладення договорів, виникнення й припинення права власності на спірне нерухоме майно, не має повноважень на представництво у судовому засіданні інтересів іншої юридичної особи Кредитної спілки «Україна».

Кредитна спілка «Україна» є окремою юридичною особою, що діє на підставі статуту, тому саме їй як учаснику зазначених правовідносин належить захищати свої порушенні, оспорюванні чи невизнанні права, зазначені в позовній заяві заявницею ОСОБА_1 у встановленому порядку.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року № 3-31гс11 за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах сформульовано обовязкові для усіх судів України правові позиції, а саме: зазначено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками та учасниками у виді внесків, а управління товариством здійснюють його органи.

Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням пятдесяти народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) розяснено, що в аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення ч.1 ст. 4 ЦПК України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Порядок судового захисту порушених будь-ким, зокрема третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів (кредиторів), визначається законом.

Відповідно до п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.

Хоча КС «Україна» не є господарським товариством, наведені правові позиції повною мірою стосуються також цього виду організаційно-правових форм юридичних осіб, оскільки відбивають принцип організаційної єдності юридичної особи та її відокремленості від інших субєктів цивільного права.

З огляду на наведене, при зверненні до суду заявниця повинна була довести свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

З огляду на вказане, беручи до уваги сформульовані обовязкові для усіх судів України правові позиції Конституційного суду України й Верховного Суду України, враховуючи відсутність повноважень у ОСОБА_1 на представництво прав та інтересів Кредитної спілки «Україна» у суді, зміст поданої нею позовної заяви та її вимог, заявлених насамперед в інтересах Кредитної спілки «Україна», суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до спільного розгляду позову ОСОБА_1 у цій справі.

Щодо оцінки підстав для залучення до участі у справі співвідповідача.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2016 року у справі № 2-2518/11 за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «УКРАЇНА», за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк», про визнання нежилого приміщення офісу обєктом договору іпотеки, внесення змін до договору іпотеки, стягнення заборгованості за договорами додаткового пайового внеску шляхом визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, а також за зустрічним позовом Кредитної спілки «Україна» до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів додаткового пайового внеску від 09.08.2006 року та 06.09.2006 року та договору іпотеки від 08.09.2006 року визнано недійсним договір додаткового пайового внеску № ГО-090806А від 09.08.2006 року, що укладений між КС «Україна» в особі голови Правління ОСОБА_10 та членом КС «Україна» ОСОБА_2; визнано недійсним договір додаткового пайового внеску № ГО-060906С від 06.09.2006 року, укладений між КС «Україна» в особі голови Правління ОСОБА_10 та членом КС «Україна» ОСОБА_2; визнано недійсним договір іпотеки від 08.09.2006 року, укладений між ОСОБА_2 ОСОБА_11 та Кредитною спілкою «Україна», в особі заступника голови Правління ОСОБА_12, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, та зареєстрований в реєстрі за № 5653, зазначене рішення суду оскаржене в апеляційному порядку, законної сили не набрало, за апеляційною скаргою відкрито провадження в апеляційному суді Одеської області.

Згідно з ч.1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Враховуючи зазначене, а також той факт, що рішення по цій справі може вплинути на права та обовязки Кредитної спілки «Україна», суд вважає за необхідне залучити до участі у справі Кредитну спілку «Україна» в якості співвідповідача. При цьому суд має враховувати, що позивачем без достатніх правових підстав не вказано в якості відповідача по справі КС «Україна», представник в судовому засіданні не надано згоди на заміну відповідача на належного, що зобовязує суд залучити вказану юридичну особу в якості співвідповідача.

Щодо встановлення обовязкових підстав для зупинення провадження у справі.

Судом також встановлено, що у провадженні апеляційного суду Одеської області перебуває цивільна справа ОСОБА_2 до Кредитної спілки «УКРАЇНА», за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк», про визнання нежилого приміщення офісу обєктом договору іпотеки, внесення змін до договору іпотеки, стягнення заборгованості за договорами додаткового пайового внеску шляхом визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, а також за зустрічним позовом Кредитної спілки «Україна» до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів додаткового пайового внеску від 09.08.2006 року та 06.09.2006 року та договору іпотеки від 08.09.2006 року

Предметом розгляду в цьому провадженні та в наведеному провадженні є ті самі приміщення розташовані по пров. Маяковського, 7 в м. Одесі, або похідні правовідносини з приводу цих приміщень. В якості підстав позову в цьому провадженні позивачем наведено ті обставини, що заперечуються представником КС «Україна» в іншому судовому провадженні.

Вирішення іншого спору судом апеляційної інстанції у вказаному провадженні може мати істотне значення для розгляду цієї справи, інакше визначення правової долі судового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2016 року, вирішення спору з приводу пайового внеску й договору іпотеки, що укладені між ОСОБА_2 й Кредитної спілки «Україна», не може бути не враховано під час розгляду цієї справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Беручи до уваги, що сторона позивача обґрунтовує свої вимоги, в тому числі, посилаючись на обставини, що підлягають встановленню під час розгляду справи апеляційним судом Одеської області, суд повинен зупинити провадження у справі до остаточного вирішення іншої справи.

При цьому, зі змісту ст. 201 ЦПК України випливає, що такі процесуальні дії є не правом, а обовязком суду.

Оцінюючи співвідношення позовних вимог по обох справах, суд дійшов висновку, що в першу чергу має відбутися апеляційний розгляд у справі № 2-2518/11 за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «УКРАЇНА», за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк», про визнання нежилого приміщення офісу обєктом договору іпотеки, внесення змін до договору іпотеки, стягнення заборгованості за договорами додаткового пайового внеску шляхом визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, а також за зустрічним позовом Кредитної спілки «Україна» до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів додаткового пайового внеску від 09.08.2006 року та 06.09.2006 року та договору іпотеки від 08.09.2006 року.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 33, 201, Цивільного процесуального кодексу України, ст. 11 ЦК України, п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», СУД

У Х В А Л И В :

Залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсним договору купівлі-продажу Кредитну спілку «Україна» як юридичну особу в якості співвідповідача.

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію до завершення розгляду та вирішення іншої цивільної справи

-№ 2-2518/11 за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «УКРАЇНА», за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства «Регіон-Банк», про визнання нежилого приміщення офісу обєктом договору іпотеки, внесення змін до договору іпотеки, стягнення заборгованості за договорами додаткового пайового внеску шляхом визнання права власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, а також за зустрічним позовом Кредитної спілки «Україна» до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів додаткового пайового внеску від 09.08.2006 року та 06.09.2006 року та договору іпотеки від 08.09.2006 року.

У прийнятті позовної заяви як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до спільного розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ С.О. Погрібний

24.03.2017