Рішення № 65671384, 07.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20723/16-ц

Н.п. 2/522/3200/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит Плюс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

03.12.2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 90000 гривень за договором фінансового лізингу №ODMLA!0000494382 від 13.08.2013 року.

При цьому посилається на те, що заявою про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № ODMLA!0000494382 від 13.08.2013 р. ОСОБА_1 виразив своє бажання щодо приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на веб-сайті. Заява про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, додатки до неї, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом складають Договір фінансового лізингу.

Відповідач згідно умов Договору отримав від ТОВ „Автокредит Плюс у платне користування автомобіль марки Daf, модель: ТЕ95ХF, рік випуску: 2000, тип ТЗ: тягач, № кузова/шасі; XLRТЕ47ХS0Е514825, реєстраційний номер: АЕ6267СІ та зобов'язався сплачувати щомісячні платежі, повязані з виконанням договору лізингу, у строк та у розмірі, встановлених у Додатку 2 Графік лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору. Вказаний вище автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності ТОВ „Автокредит Плюс.

Станом на 19.10.2016 року заборгованість відповідача перед ТОВ „Автокредит Плюс за фактичний строк користування предметом лізингу складає 125619,46 гривень, а саме: 63015,09 гривень - заборгованість по залишку вартості предмету лізингу; 13314,20 гривень - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу; 2244,39 гривень - заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу; 39504,18 гривень - заборгованість з пені; 7541,60 гривень - заборгованість за страховою винагородою.

Проте законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 90000 гривень, яка складається з: 63015,09 гривень - заборгованість по залишку вартості предмету лізингу; 13314,20 гривень - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу; 2244,39 гривень - заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу; 11426,32 гривень - заборгованість з пені.

В судове засідання представник позивача не зявився просить розглянути справу за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Тому згідно ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди представника позивача, розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявою про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № ODMLA!0000494382 від 13.08.2013 р. ОСОБА_1 виразив своє бажання щодо приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на веб-сайті. Заява про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу, додатки до неї, Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи разом складають Договір фінансового лізингу.

Відповідач згідно умов Договору отримав від ТОВ „Автокредит Плюс у платне користування автомобіль марки Daf, модель: ТЕ95ХF, рік випуску: 2000, тип ТЗ: тягач, № кузова/шасі; XLRТЕ47ХS0Е514825, реєстраційний номер: АЕ6267СІ та зобов'язався сплачувати щомісячні платежі, повязані з виконанням договору лізингу, у строк та у розмірі, встановлених у Додатку 2 Графік лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Daf, модель: ТЕ95ХF, рік випуску: 2000, тип ТЗ: тягач, № кузова/шасі; XLRТЕ47ХS0Е514825, реєстраційний номер: АЕ6267СІ належить на праві власності ТОВ „Автокредит Плюс.

Згідно розрахунків наданих позивачем на його користь підлягає стягненню з ОСОБА_1 заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 90000 гривень, яка складається з: 63015,09 гривень - заборгованість по залишку вартості предмету лізингу; 13314,20 гривень - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу; 2244,39 гривень - заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу; 11426,32 гривень - заборгованість з пені.

Відповідно до приписів ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 806 Цивільного кодексу України, а також ч. 2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" істотними умовами договору є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, а ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 2.9.4.8.2.1. Умов та правил надання банківських послуг, у разі настання Події Дефолту Лізингодавець надає Лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання Події Дефолту (надалі Повідомлення про Дебо.тт) та повернення Предмета лізингу. У Повідомленні про Дефолт, окрім зазначеної інформації, Лізингодавець ставить вимогу про повернення Заборгованості за фактичний строк користування Предметом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобовязань за цим Договором. Повернення Предмета лізингу здійснюється за адресою, вказаною у Повідомленні про Дефолт.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Наслідки неналежного виконання договору фінансового лізингу зі сторони Лізингоодержувача визначені у ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", яка передбачає право лізиніодавця на відшкодування збитків.

Таким чином суд вважає, що на користь позивача слід стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за договором фінансового лізингу №ODMLA!0000494382 від 13.08.2013 року в розмірі 90000 гривень.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 549, 610, 611, 612, 625, 627, 806 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит Плюс (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором фінансового лізингу №ODMLA!0000494382 від 13.08.2013 року в розмірі 90000 (девяносто тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит Плюс (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, який не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

07 березня 2017 року