Постанова № 65671116, 24.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

24.03.2017

Справа № 522/5160/17

Провадження № 1-«кс»/522/5334/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Лабунський В.М.,

при секретарі - Шараєвій О.А.,

за участю прокурора - Прокопова М.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки за національністю, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, підозрюваної у кримінальному провадженні №42017010000000020 від 15.02.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання 15.02.2017 р. до ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за №42017010000000020 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.04.2016 р. № 1267/03 про переведення з 29.04.2016 р., ОСОБА_2 призначено на посаду головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яка перебуваючи на зазначеній посаді, одержала неправомірну вигоду за вчинення та не вчинення в інтересах сторони виконавчого провадження виконавчих дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою з начальником Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 у листопаді 2016 р., здійснюючи прийом громадян у Дніпровському РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, з метою вимагання неправомірної вигоди у сторони виконавчого провадження №49737661, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 209 767,44 грн., повідомив ОСОБА_4 про те, що зазначене виконавче провадження зупинене відповідно до постанови державного виконавця Мироненко Н.М. від 22.01.2016 р. та надав вказівку останній не проводити будь-які виконавчі дії до його розпорядження.

У подальшому, виконавчі дії у зазначеному виконавчому провадженні 20.01.2017 р. були поновлені державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_6 та оголошено у розшук майно боржника ОСОБА_4, а саме транспортний засіб «Toyota Auris», кузов № НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2.

Після цього, 01.02.2017 р. ОСОБА_3, висунув вимогу боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_4 про передачу щомісячної неправомірної вигоди у розмірі 150 доларів США за не проведення виконавчих дій.

Крім того, у лютому 2017 р., ОСОБА_3 залучив до вчинення кримінального правопорушення державного виконавця Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_2, з якою вступив у попередню змову з метою вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_4

На реалізацію досягненої домовленості, ОСОБА_2 17.02.2017 р. направила виклик державного виконавця до боржника ОСОБА_4, а також 27.02.2017 р. особисто їй зателефонувала та повідомила про розшук транспортного засобу «Toyota Auris», д.н. НОМЕР_2 і необхідність прибути для зясування обставин виконавчого провадження 28.02.2017 р., всупереч направленого нею виклику на 01.03.2017 р.

28.02.2017 р. ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, висунула вимогу боржнику ОСОБА_4 у передачі неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. за зняття з розшуку зазначеного транспортного засобу «Toyota Auris», д.н. НОМЕР_2.

01.03.2017 р. з урахуванням створених умов службовими особами Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4000 грн. за не проведення виконавчих дій протягом березня 2017 р., а 02.03.2017 р. передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 грн. за зняття з розшуку транспортного засобу «Toyota Auris», д.н. НОМЕР_2.

В подальшому, 22.03.2017 під час передачі боржником ОСОБА_4 наступної неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, в сумі 12 000 грн., останніх було затримано правоохоронними органами.

22.03.2017 р. о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.03.2017 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

23.03.2017 р. прокурор, звернувся до слідчого судді з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, мотивуючи його тим, що остання підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового слідства або суду; незаконно впливати на іншого підозрюваного, свідків у кримінальному провадженні.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, заслухав думку прокурора, який наполягав на його задоволенні та просив в якості альтернативної міри запобіжного заходу визначити заставу 1 млн. грн., підозрювану, їїзахисника, які заперечували проти його задоволення та зазначили що ОСОБА_2 вину у скоєному злочині визнає, раніше не судима, позитивно характеризується, на її утриманні мама похилого віку, в звязку з чим просили обрати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, з наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_2, обґрунтовано підозрюється у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, є запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, серед яких є її колеги, іншого підозрюваного у даному кримінальному проваджені.

Застосування до підозрюваної більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що вона, перебуваючи на свободі, може перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному проваджені.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, суд враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною злочину, тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою, вік та стан її здоровя.

Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які свідчать, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Крім того, прокурором під час розгляду клопотання не було обґрунтовано розмір альтернативної міри запобіжного заходу застави 1 млн. грн.

При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_2 підозрюється, та відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України вважає необхідним визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваною, покладених на неї обовязків та не може бути завідомо непомірним для неї.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 186, 193, 196, 197, КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на січень 2017 року 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень (80 X 1600 = 128000).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_2, обовязки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним, свідками, у кримінальному провадженні;

- прибувати на слідчі дії за викликом слідчого, прокурора або суду.

Розяснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 22.03.2017 р. о 20 год. 00 хв. з моменту фактичного затримання. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21.05.2017 р. о 20 год. 00 хв.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: