Ухвала суду № 65668837, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Київ К/800/24063/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівКравцова О.В. Мороз Л.Л. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), Голосіївського районного у

м. Києві військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року ОСОБА_4 в Голосіївському районному суді м. Києва пред'явив позов до ГУ ПФУ в м. Києві, Голосіївського районного у м. Києві військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог посилався на протиправну відмову ГУ ПФУ в м. Києві у здійсненні перерахунку розміру пенсії, оскільки він є звільненим у запас за станом здоров'я з вислугою років більше 20 років, а тому має право на призначення та здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) з часу призначення пенсії - 14 квітня 2000 року.

Просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у перерахунку розміру пенсії;

- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату у подальшому пенсії у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення з 14 квітня 2000 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII з розрахунку 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення осіб офіцерського складу, а також за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотка відповідних сум грошового забезпечення за період з 14 квітня 2000 року по 01 вересня 2015 року залишено без розгляду з підстав пропуску без поважних причин строку звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії посадових осіб ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у перерахунку розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_4 відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII з розрахунку 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення осіб офіцерського складу, а також за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотка відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату розміру пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII з розрахунку 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення осіб офіцерського складу, а також за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 відсотка відповідних сум грошового забезпечення, з 01 вересня 2015 року по 19 травня 2016 року, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року ухвалу суду першої інстанції від 19 травня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 30 серпня 2016 року постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підполковника ОСОБА_4 відповідно до наказу заступника Міністра оборони України - Командувача 43 ракетної армії ЗС України від 01 березня 2000 року № 03 звільнено з військової служби у запас на підставі пункту 65 підпункту "в" Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу(за станом здоров'я).

Згідно із свідоцтвом про хворобу Військово-лікарської комісії від 03 лютого 2000 року № 140 позивач має захворювання, пов'язані з проходженням військової служби, не придатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час.

З 14 квітня 2000 року Київським міським військовим комісаріатом

ОСОБА_4 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 65-ти відсотків грошового забезпечення, як звільненому з військової служби у запас за вислугу 25-ти років.

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25 січня 2016 року № 1212/03/0-67 вбачається, що позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку розміру пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII, посилаючись на те, що при обчисленні пенсії за вислугу років колишнім військовослужбовцям Міністерства оборони України враховуються лише повні роки вислуги.

У довідці від 19 квітня 2016 року № 3/8, виданій Голосіївським районним у

м. Києві військовим комісаріатом, вказано, що ОСОБА_4 виключено з обліку за досягненням граничного віку перебування у запасі.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наявності у позивача права на здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232 "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років.

У статті 32 Закону № 2232-XII передбачено, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

За змістом пунктів 62, 74 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001, звільнення осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

б) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку.

Днем звільнення осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом по стройовій частині виключено зі списків особового складу.

З урахуванням зазначених правових норм ОСОБА_4 саме з 31 грудня 2012 року, тобто з дня виключення з обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування у запасі, отримав право на здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII.

Між тим, з урахуванням чинної на час розгляду справи у суді першої інстанції ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог, суд першої інстанції правильно задовольнив позов за період з 01 вересня 2015 року по 19 травня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії у подальшому, суд обґрунтовано виходив з того, що суди не вправі визнавати наперед протиправність дій суб'єкта владних повноважень.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Голосіївського районного у м. Києві військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Кравцов О.В.

Мороз Л.Л.