Рішення № 65668804, 16.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/4605/12 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/2319/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Куцика І.Б. ,

з участю ОСОБА_2, представник ПАТ «Укрексімбанк» - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третьої особи - Служба у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації у Львівській області про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ПАТ «Укрексімбанк» звернувся із позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третьої особи - Служба у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації у Львівській області у якому просив:

звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, розташований за адресою: провулок Тихий,3, м. Пустомити Львівської області, загальною площею 287,2 кв.м, разом із всіма господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку загальною площею 0,1003 га кадастровий номер 4623610100:01:007:0009, за адресою: провулок Тихий,3, м. Пустомити Львівської області, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_2, шляхом його реалізації на прилюдних торгах із стартовою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно - імпортний банк України» за кредитним договором у загальному розмірі 76033,79 швейцарських франків, що на день прийняття рішення за офіційним курсом НБУ становить 1032 516,97 гривень, та 1087 440,07 гривень.

Виселити з житлового будинку, розташованого за адресою: провулок Тихий, 3 м. Пустомити Львівської області ОСОБА_5, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 (т.1 а.с.1-8; 187-189; 232-234)

У лютому 2013 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Укрексімбанк» треті особи: ОСОБА_5, орган опіки і піклування Пустомитівської державної адміністрації, ОСОБА_2 у якому просила визнати недійсним іпотечний договір №60407Z 47 від 04 вересня 2007 року (т.1 а.с.138-139).

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2015 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» задоволено.

звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, розташований за адресою: провулок Тихий,3, м. Пустомити Львівської області, загальною площею 287,2 кв.м, разом із всіма господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку загальною площею 0,1003 га кадастровий номер 4623610100:01:007:0009, за адресою: провулок Тихий,3, м. Пустомити Львівської області, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_2, шляхом його реалізації на прилюдних торгах із стартовою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно - імпортний банк України» за кредитним договором у загальному розмірі 76033,79 швейцарських франків, що на день прийняття рішення за офіційним курсом НБУ становить 1032 516,97 гривень, та 1087 440,07 гривень.

Виселено з житлового будинку розташованого за адресою: провулок Тихий,3. м. Пустомити Львівської області ОСОБА_5, ОСОБА_2, та ОСОБА_4

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2015 року в частині виселення ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із житлового будинку №3 по провулку Тихому у м. Пустомити Львівської області скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті судові рішення залишено без змін (т.2 а.с.210-212).

Оскаржуваними рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» задоволено.

Виселено з житлового будинку №3 по вул. Тихій м. Пустомити Львівської області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та інших осіб, які на день виконання рішення суду будуть проживати у даному будинку

Рішення суду оскаржили ОСОБА_5 та ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилаються на те, що будинок №3 провулок Тихий у м. Пустомити був зведений у період з 1989 року по 2003 рік ОСОБА_6

18 липня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 було укладено договір дарування незакінченого будівництвом житлового будинку. Процент готовності будинку на момент дарування становив 73%.

Зі зведеного акту матеріалів БТІ готовність будинку, станом на 04 листопада 2004 року, становила 95%. Тому предмет іпотеки не споруджувався за кредитні кошти, а отже підстав для виселення відповідачів немає.

Просять рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представника ПАТ «Укрексімбанк» - ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спорудження спірного житлового будинку за адресою: м. Пустомити, провулок Тихий,3, Львівська область проводилось за рахунок кредитних коштів за договором №60407С48 від 04 вересня 2007 року, повернення яких забезпечене іпотекою відповідного житлового будинку.

За вказаних обставин відповідачі підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.

З таким висновком суду погодитись не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Судом та матеріалами справи установлено, що 04 вересня 2007 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» укладено кредитний договір №60407С48, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 70000 швейцарських франків, а саме:

а) частину кредиту в сумі 34081,00 швейцарських франків з кінцевою датою погашення 13 серпня 2027 року для рефінансування кредиту, отриманого Позичальником на будівництво індивідуального житлового будинку загальною площею 282.2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл. м. Пустомити, пров. Тихий, буд.3 згідно з кредитним договором від 20 березня 2006 року №НСL 600/094/2006, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України»;

б) частину кредиту в сумі 35 919,00 швейцарських франків з кінцевою датою погашення 15 серпня 2017 року для оплати поточних потреб, а саме ремонту індивідуального житлового будинку загальною площею 282.2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл. м. Пустомити, пров. Тихий, буд.3.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Банком та ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок №3 по провулок Тихий м. Пустомити Львівська область.

ОСОБА_5 взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконував, станом на 18 листопада 2013 року за ним рахувалась заборгованість у розмірі 76033 швейцарських франків та 108740,07 гривень.

За змістом ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно,- це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку передбаченого цим Законом.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2007 року №60407С48 ОСОБА_5 не погашена, тому Пустомитівський районний суд Львівської області в рішенні від 07 серпня 2014 року дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Переглядаючи в касаційному порядку рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2015 року в частині виселення ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із житлового будинку №3 по пров. Тихому у м. Пустомити Львівської області колегія суддів не погодилася з висновками судів в частині задоволення позову про виселення відповідачів.

За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК України особам, які виселяються із житлового будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне майно було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Як виняток допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК України).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі №6-39цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Як установлено в суду апеляційної інстанції, будинок №3 провулок Тихий у м. Пустомити був зведений у період з 1989 року по 2003 рік ОСОБА_6

18 липня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 було укладено договір дарування незакінченого будівництвом житлового будинку. Процент готовності будинку на момент дарування становив 73%.

Таким чином, спірний будинок було зведено за кошти ОСОБА_6 Право власності на земельну ділянку у провулку Тихому,3 в м. Пустомити виникло у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у процесі приватизації на підставі рішення Пустомитівської міської ради від 02 березня 2004 року №262 і на рівні з будинком виникнення права власності не пов'язане з кредитними правовідносинами.

Зі зведеного акту, що міститься в інвентарній справі, станом на 04 листопада 2004 року, готовність будинку становила 95 %.

На підставі рішення виконкому Пустомитівської міської ради від 18 липня 2007 року №02-03/239, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 30 липня 2007 року оформили свідоцтва про право приватної спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: Львівська обл. м. Пустомити, пров. Тихий,3 (т.1 а.с.53-57).

Предметом іпотечного договору №60407Z47 від 04 вересня 2007 року є закінчений та зданий в експлуатацію житловий будинок №3, який знаходиться за адресою: Львівська обл. м. Пустомити, провулок Тихий, та складається з трьох житлових кімнат житловою площею 86,7 кв.м., та кухні, загальною площею 287,2 кв.м., до якого відносяться господарські будівлі та споруди: сарай, огорожа, фіртка, ворота.

Тому висновок суду першої інстанції про спорудження спірного житлового будинку за адресою: м. Пустомити, провулок Тихий, 3, Львівська область за рахунок кредитних коштів за договором №60407С48 від 04 вересня 2007 року не знайшов свого підтвердження, що є підставою для відмови у позові Банку.

Крім того, вирішуючи питання про виселення неповнолітнього ОСОБА_4, суд першої інстанції не врахував положень Конвенції «Про права дитини» (від 20 листопада 1989р.) із змінами схваленими резолюцією 50/155 Генеральної асамблеї ООН від 12 грудня 1995р., Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», якими передбачено право дитини на житло.

Як зазначено у ст.7 «Конвенції» дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ст.16 «Конвенції» жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом (ч.3 ст.27 Конвенції).

Як зазначено у ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» - держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти-члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Орган опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

Як зазначено у ч.1 ст.15 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» до груп ризику щодо втрати житла або права на його використання, серед інших, належать особи які не мають власного житла та проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції в порушення норм житлового законодавства, Конвенції «Про права дитини», Закону України «Про охорону дитинства»,Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», позбавив єдиного легітимного житла неповнолітнього ОСОБА_4 залишивши такого разом з батьками бездомними особами та не визначився з новим місцем реєстрації дитини.

Відтак, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третьої особи - Служба у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації у Львівській області про виселення без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_5, ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_7 та інших осіб, які на день виконання рішення суду будуть проживати у житловому будинку №3 провулок Тихий у м. Пустомити Львівської області відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_8