Ухвала суду № 65668782, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Київ К/800/26376/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі №822/1062/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський рай» до Управління Державної казначейської служби України у місті Хмельницькому, Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський рай» до Управління Державної казначейської служби України у місті Хмельницькому, Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області щодо нездійснення направлення у строк, встановлений Податковим кодексом України, висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування за лютий 2016 року до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню в сумі 7131,82грн., нараховану на суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на користь позивача судовий збір в сумі 2756,00грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський рай» витрат на правову допомогу в сумі 8000,00грн. - відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 04.10.2016 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.11.2016 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 за №99/18937.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський рай» 21.03.2016 подано до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 407756,00грн.

Державною податковою інспекцією у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку вищезазначеної податкової звітності, за результатами якої складено Довідку від 19.04.2016 №947/15-2/39617940, за висновками якої Товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський рай» було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року в загальній сумі 407756,00грн.

Державною податковою інспекцією у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 24.05.2016 було направлено на адресу Управління Державної казначейської служби України у місті Хмельницькому висновок щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 407756,00грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський рай».

Управління Державної казначейської служби України у місті Хмельницькому 27.05.2016 здійснило фактичне перерахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року в сумі 407756,00грн. на рахунок позивача.

Позивач, вважає, що податковий орган повинен був направити висновок щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року в сумі 407756,00грн. до органу казначейства 26.04.2016, тобто у п'ятиденний строк після закінчення перевірки, якою підтверджено таку суму бюджетного відшкодування.

В обґрунтування касаційної скарги податковий орган посилається на те, що положеннями пункту 2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 за №199/18937, передбачено, що податкові органи протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше. На виконання вищезазначених положень відділ контролю за відшкодуванням податку на додану вартість податкового органу здійснює надсилання інформації щодо бюджетного відшкодування платників податку в термін не пізніше 15 годин 16 числа кожного місяця. Таким чином, оскільки камеральна перевірка була проведена 19.04.2016, а реєстр заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість був складений 16.04.2016, то заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума за лютий 2016 року увійшла до реєстру від 16.05.2016. При цьому, податковим органом не заперечується розрахунок суми нарахованої пені за затримку надсилання відповідачем висновку щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення направлення до органу казначейства висновку про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року в строк, встановлений пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, а також про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені в сумі 7131,82грн. за затримку (28 днів) направлення такого висновку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт недотримання податковим органом вимог податкового законодавства щодо строків направлення органу казначейства висновку про суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи викладене, у разі підтвердження висновками камеральної перевірки заявленої у декларації суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган у п'ятиденний строк після закінчення перевірки зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням такої суми відшкодування.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків у зв'язку з невиконання суб'єктом владних повноважень обов'язку щодо подання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу Державного казначейства України висновку, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 03.06.2014 у справі №21-131а14.

Враховуючи викладене, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин про підтвердження 19.04.2016 камеральною перевіркою бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивача в сумі 407756,00грн., а також про надсилання податковим органом висновку органу казначейської служби щодо такого відшкодування 26.04.2016, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо затримки відповідачем направлення вказаного висновку на 28 днів (з 26.04.2016 по 24.05.2016), що відповідно призвело до затримки відшкодування позивачу суми 407756,00грн.

Посилання відповідача на необхідність застосування при вирішенні питання дотримання податковим органом строків надсилання органу казначейської служби висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість положень пункту 2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, є необґрунтованими, оскільки Податковий кодекс України має вищу юридичну силу, ніж вказаний Порядок.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нездійснення направлення до органу казначейства висновку про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року в строк, встановлений пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, а також наявності підстав про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені в сумі 7131,82грн. за затримку у 28 днів відшкодування суми 407756,00грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі №822/1062/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ В.П. Юрченко