Ухвала суду № 65668409, 28.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року м. Київ К/800/34512/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі № 295/12258/15-а за позовом ОСОБА_3 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 23 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області при здійсненні розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік. Скасовано податкові повідомлення-рішення №109-17 від 05.06.2015 року на суму 3368,61 грн. та №110-17 від 05.06.2015 року на суму 3339,78 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що ухвалу було прийнято з порушенням норм процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було подало апеляційну скаргу на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 23 березня 2016 року.

Ухвалою суду від 25 квітня 2016 року апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишено без руху на підставі ч.6 ст.187 КАС України.

18 травня 2016 року ухвалою апеляційного суду задоволено клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ухвали апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року скаргу відповідача повернуто, в зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області 06 жовтня 2016 року повторно подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав відсутності коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано 30-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання обґрунтованих підстав пропуску цього строку.

16 листопада 2016 року на виконання зазначеної ухвали на адресу суду від відповідача надійшла заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

На підтвердження доводів, наведених в клопотанні щодо неможливості сплати судового збору, податковий орган посилався на свій лист-запит від 28 січня 2016 року №420/8/06-30-05-36, адресований Державній фіскальній службі України, про потребу у коштах на сплату судового збору у 2016 році. При цьому, в заяві відсутня будь-яка інформація та належні докази щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору саме по справі №295/12258/15-а.

Доказів на підтвердження того, що коштів не було в інший період, податковим органом не було надано, а тому вказана обставина правомірно не була визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, невжиття заходів суб'єктом владних повноважень щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року) виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до вимог абз.2 ч.4 ст.189 КАС України якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, апеляційним судом було правомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі № 295/12258/15-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.