Ухвала суду № 65668065, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2017 р. м. Київ К/800/6110/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року

у справі №826/8858/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"

до 1) Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві,

2) Київської міської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною відмову КММ ДФС в поверненні суми надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 82676,03 грн.; стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 82676,03 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська міська митниця Державної фіскальної служби звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2012 року по справі № 2а-11008/12/2670, позовні вимоги ТОВ «Аскоп-Україна» задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 22.02.2012 року №100000003/2012/010862/2, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.02.2012 року № 100190000/2/00454; вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» надміру сплачену суму у розмірі 82676,03 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2012 року змінено в частині, та відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Аскоп-Україна» про стягнення суми надміру сплаченого податку на додану вартість. При цьому, судом апеляційної інстанції в обґрунтування прийняття даної постанови від 27.05.2014 року було зазначено про передчасність заявленої позивачем позовної вимоги в зазначеній частині, оскільки ТОВ «Аскоп-Україна» не була дотримана процедура, передбачена розділом 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за №1097/14364, зокрема, в частині подання відповідної заяви до Київської регіональної митниці з підтверджуючими документами.

24.10.2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» з урахуванням зауважень суду апеляційної інстанції направило на адресу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України заяву за №499/10 щодо повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 82 676,03 грн.

Проте, митний орган у встановлений строк висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, як це передбачено згаданим вище Порядком №618 не прийняв, та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

Натомість, листом від 17.11.2014 року №12698/1/26-70-52-06 митний орган повідомив позивача про відсутність у нього правових підстав для повернення коштів з Держбюджету України, та відмовив в поверненні коштів, посилаючись лише на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення надміру сплаченої суми податку на додану вартість.

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів протиправно відмовлено ТОВ «Аскоп -Україна» в поверненні суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 82676,03 грн. та наявні підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України вказаної суми.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що вказані висновки зроблені на неповно з'ясованих обставинах та в порушення вимог чинного законодавства.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Відповідно до частин 1, 3 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку, для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава на депозитний рахунок 3734, на банківський рахунок 2603, для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603, для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету. До заяви додаються аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі, документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Згідно приписів пункту 4 розділу ІІІ Порядку №618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №618).

Верховний Суд України у постановах від 15 квітня 2014 року

(справа № 21-29а14), від 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14),

від 25 листопада 2014 року (справа 21-338а14) зазначив, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення платникові надмірно сплачених платежів можливе за наявності факту надмірної сплати коштів, звернення платника до відповідного органу у встановленому законодавством порядку та відсутність у такого платника на час звернення будь-якої заборгованості по сплаті обов'язкових платежів, податків чи зборів.

У той же час, судами попередніх інстанцій не було перевірено дотримання позивачем зазначених вище вимог під час звернення до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених платежів. Зокрема, судами не надано правової оцінки документам, доданих ТОВ «Аскоп-Україна» до заяви та не встановлено відсутності у позивача податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

За змістом частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно приписів частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищевикладене і прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного й об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі №826/8858/15 - скасувати.

Справу №826/8858/15 направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді