Ухвала суду № 65667946, 23.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2017 року м. Київ К/800/8662/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за період з 01.11.2014 року по 05.04.2016 року та 6 місяців наперед відповідно до ст.51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Троїцького районного суду Луганської області від 28 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано бездіяльність ГоловногомУправління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 протиправною. Зобов'язано Голвне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати ОСОБА_1 розмір недоотриманої пенсії за період з 01.11.2014 року по 05.04.2016 року та 6 місяців наперед у відповідності до ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з виплатою нарахованих сум.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

17.07.2016 року позивач, перебуваючи на території Російської Федерації, звернувся до відповідача з заявою про виплату недоотриманої через проведення АТО пенсії з 01.11.2014 року шляхом переведення суми на розрахунковий рахунок в Сбербанк РФ.

Відповідачем електронною поштою надіслано відповідь на заяву позивача від 17.07.2016 року, якою відмовлено у виплаті пенсії. При цьому пенсійним органом роз'яснено, що урядом України затверджено ряд постанов, які визначають перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, порядок обліку внутрішньо переміщених осіб та особливості призначення та виплати їм пенсії. Позивач з пакетом документів для поновлення пенсійних виплат відповідно до цих нормативно-правових актів до відповідача не звертався. Також в листі зазначено, що позивач, як громадянин РФ виявив бажання отримувати пенсію на території іншої держави, тому відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД з питань пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року виплата йому пенсії за попередньою адресою припиняється

На запит управління МВС РФ по Брянській області від 18.03.2016 року відповідачем надіслано атестат №389 про зняття з обліку позивача в зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі- Порядок № 365).

Відповідно до ч. 1 Порядку, він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (ч. 2 Порядку).

Згідно з ч. 5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Відповідно до п. 7 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат особі, яка перебуває на обслуговуванні в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) або здобуває освіту певного рівня в дошкільних, шкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (студенти денної форми навчання), структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надсилає до відповідного органу (закладу) запит щодо надання протягом 15 днів підтвердження перебування/навчання внутрішньо переміщеної особи в такому органі (закладі). У разі не підтвердження факту перебування/навчання внутрішньо переміщеної особи, про що відповідний орган (заклад) інформує письмово, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Судом було встановлено, що позивач не звертався з 01.11.2014 року до ГУ ПФУ в Луганській області з заявою про поновлення виплати пенсії, не надавав довідку внутрішньо переміщеної особи з зазначенням тимчасового місця його проживання.

З заявою про поновлення виплат пенсії позивач звернувся до управління тільки 17.07.2016 року.

Отже, з огляду на обставини справи, положення вищезазначених нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку ГУ ПФУ в Луганській області щодо припинення та невиплати пенсії позивачу з 01.11.2014 року по 17.07.2016 року.

Позивач, крім заяви від 17.07.2016 року про виплату недоотриманої пенсії, не подавав до управління всіх необхідних відповідно до Порядку, документів.

Крім того, ОСОБА_1 знятий з обліку в ГУ ПФУ в Луганській області в зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, що підтверджується запитом МВС РФ по Брянській області та атестатом про зняття з обліку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду апеляціїної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що для нього є "неприємлимим" виїзд за межі м.Луганська. Вказує, що п.8 Тимчасового порядку фінансування бюжетних установ, здійснення сиціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, до спірних правовідносин не може застосовуватися, так як він не є тимчасово переміщеною особою, отримати цей стату не має можливості та бажання.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що судом попередньої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка