Ухвала суду № 65667820, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 березня 2017 року м. Київ К/800/9488/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати,

в с т а н о в и в :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Прокуратури Житомирської області та з урахуванням зміни позовних вимог просив визнати протиправними дії прокуратури Житомирської області щодо ненарахування та невиплати йому заробітної плати та інших виплат за період з 15 липня 2015 року до 30 листопада 2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру". Зобов'язати прокуратуру Житомирської області здійснити йому перерахунок і виплату заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку за період з 15 липня 2015 року до 30 листопада 2015 року включно у розмірі 84704 грн 98 коп. відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Прокуратури Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати та інших виплат за період з 15 липня 2015 року до 30 листопада 2015 року включно, у тому числі компенсації за невикористану відпустку, відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру". Зобов'язано Прокуратуру Житомирської області здійснити перерахунок і виплату заробітної плати та інших виплат, у тому числі компенсації за невикористану відпустку за період з 15 липня 2015 року до 30 листопада 2015 року включно у розмірі 84704 грн 98 коп. відповідно до статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" з урахуванням вже здійснених виплат за цей період.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Водночас, оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України "Про прокуратуру", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", й зміни до цієї постанови, зокрема розмірів окладів працівників органів прокуратури, внесено не було, а Законами України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"" та "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено, а отже відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду апеляціїної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідно до статті 87 Закону України "Про прокуратуру" держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів.

Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає: визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення її повноважень відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення прокурорів.

Отже, вважає, що відповідач не мав права у спірний період не нараховувати та не виплачувати йому заробітну плату у розмірі, визначеному Законом.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 12 липня 2016 року № 820/4648/15, від 13 липня 2016 року № 820/4653/15 та № 818/3372/15.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка