Рішення № 65667655, 16.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/1812/16 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/783/412/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргамиТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» та ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 31 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и л а:

18.02.2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ОСОБА_3, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача СК «КРЕДО» 16 266,04 грн. матеріальної шкоди, 5 000 грн. моральної шкоди та 1078,58 грн. матеріальних витрат, що складаються з: 400 грн. - вартість проведеної незалежної експертизи, 113,58 грн. вартість телеграми про здійснення експертизи, 121,45 грн. вартість медпрепаратів, проїзду у міському транспорті - 376 грн., ксерокопії документів 44 грн., рекомендованого повідомлення 24,12 грн. З відповідача ОСОБА_3 - 5 000 моральної шкоди та 350 грн. матеріальної шкоди, яка складається з вартості послуг евакуатора 300 грн. та паркування на штраф майданчику 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 31 серпня 2015 р. мала місце ДТП, в якій було пошкоджено його автомобіль «Опель» д.н.з. НОМЕР_1. Даний факт підтверджується постановою Галицького районного суду м.Львова від 10 листопада 2015 р. у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП за ст.124 КУАП визнано ОСОБА_3, водія автомобіля НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в СК «КРЕДО» згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7294372.

Оскільки страховиком - СК «КРЕДО» у визначений Законом Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» термін не було вчинено дій по визначенню розміру матерільного збитку, завданого внаслідок ДТП його автомобілю, він скористався правом обрати самостійно експерта-товарознавця, згідно звіту якого від 21 вересня 2015 р. №Ю-00538, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 становить 36 406,02 грн. 7 грудня 2015 р. страховою компанією на його рахунок було перераховано страхові виплати в розмірі 20 139,98 грн., однак без будь-яких пояснень стосовно саме такого розміру виплати. Оскільки сума страхових виплат є значно меншою, ніж розмір матеріального збитку, визначеного звітом експерта-товарознавця від 21 вересня 2015 р. №Ю-00538, вважає, що відповідач - СК «КРЕДО» зобовязана виплатити йому ще 16 266,04 грн. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичної експертизи, з приводу чого змушений був звертатися за допомогою в медичні заклади, тривалий час проходив амбулаторне лікування, витрачав власні кошти на придбання медпрепаратів. Внаслідок ДТП, йому також було завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі та душевних переживаннях у звязку із пошкодженням його майна. Пошкодження його автомобіля внесло істотні зміни у звичайний розпорядок його життя, що вимагало від нього додаткових зусиль для його організації. Враховуючи вимоги закону та умови договору страхування, просив стягнути з відповідачів, крім матеріальних витрат, по 5000 грн. моральної шкоди.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 350 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., судові витрати в розмірі 1102 грн. 40 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржило ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» та ОСОБА_2

ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» вважає рішення суду в частині стягнення з ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1000 грн. та судових витрат в розмірі 551 грн. 20 коп. незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ТзДВ «Страхова компанія «Кредо» в користь ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду доказів порушення ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» його права на відшкодування такої. Зокрема, суд не врахував, що ОСОБА_2 до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю, не звертався, відмови страховика у виплаті такої не отримував. Оскільки розмір моральної шкоди розраховується у відсотковому відношенні до виплати страхового відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю, то без виплати такого, визначити розмір моральної шкоди є неможливо. Висновок експерта в межах кримінального провадження не містить обґрунтованої та чіткої відповіді про отримання тілесних ушкоджень позивачем безпосередньо 31.08.2015 року, тобто в момент вчинення ДТП. Крім того, договором страхування, укладеним між ОСОБА_3 та ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО», відшкодування моральної шкоди страховиком не передбачено.

Просить рішення суду в частині стягнення з ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1000 грн. та судових витрат в розмірі 551 грн. 20 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

ОСОБА_2 вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначив, що згідно Звіту вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № Ю-00538 від 21.09.2015 року, складеного експертом-товарознавцем ОСОБА_4, розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП автомобілю позивача становить 36406 грн. 02 коп. Вважає, що вказаний Звіт є належним та допустимим доказом к справі. 07.12.2015 року ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» на банківський рахунок позивача було перераховано кошти в розмірі 20139 грн. 98 коп., однак без обґрунтування виплати саме такої суми, чим порушено вимоги Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та проігноровано його вимоги про виплату всієї суми збитку. Крім того, суд не врахував, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю та душевних переживаннях у зв»язку з пошкодженням його майна.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» 16 266,04 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТзДВ «Страхова компанія «КРЕДО» слід задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє механізмом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 6 Закону: Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настаєцивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону страхова компанія відшкодовує витрати, повязані з відновним ремонтом автомобіля з урахуванням його зносу. Окрім цього, страховик зобовязаний відшкодувати витрати на евакуацію транспортного засобу до місця його стоянки.

У випадку, коли після ДТП автомобіль не підлягає ремонту, тобто вважається фізично знищеним (якщо його ремонт є технічно неможливим або економічно необгрунтованим), страхувальникові відшкодовується різниця між вартістю автомобіля до і після ДТП, і витрати на евакуатор

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (стаття 22 Закону).

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (п.22.3 ) Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Правовідносини, які виникають із договору страхування є зобовязальними. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року, страховиком відшкодовується потерпілому (фізичній особі), який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі пяти відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкод- женням її майна.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Встановлено, що 31 серпня 2015 р. о 1.30 год. на пр.ОСОБА_5 - вул.Сихівська в м.Львові відбулось зіткнення між автомобілем «ЗАЗ ДЕО» д.н.з. н.з. АА 8656 ОР, яким керував відповідач ОСОБА_3 та автомобілем «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_3, що підтверджується постановою судді Галицького районного суду м.Львова від 10 листопада 2015 р. (справа №461/11022/15-п), якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (т.1 а.с.5).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» згідно полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7294372. (т.1 а.с.202).

Згідно Звіту вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № Ю-00538 від 21.09.2015 року, складеного експертом-товарознавцем ОСОБА_4 на замовлення позивача, розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП автомобілю позивача становить 36406 грн. 02 коп.

Відповідно до звіту серії SL №29811 від 23 вересня 2015 р. про оцінку транспортного засобу «Опель» д.н.з. НОМЕР_1, проведеного оцінщиком ОСОБА_6 ТзОВ «Укравтоекпертиза», на замовлення страховика, розмір заподіяної шкоди (вартість відновлювального ремонту) становить 95 560,07 грн., що перевищує ринкову вартість автомобіля 42 661,80 грн. Транспортний засіб позивача визнано фізично знищеним.

Відповідно до звіту №17151 від 30 листопада 2015 р. про проведення незалежної оцінки вартості утилізації колісного транспортного засобу, виконаного ПП ОСОБА_7, утилізаційна вартість вказаного автомобіля становить 22 521,82 грн.

Відповідно до договору страхування №АІ/7294372 позивачу виплачено страхове відшкодування в розмірі 20139,98 грн. Суму страхового відшкодування розраховано, виходячи з ринкової вартості автомобіля до ДТП 42 661,80 грн. за мінусом вартості утилізації пошкодженого автомобіля 22521,82 грн. (42661,80 22521,82 грн. = 20 139,98 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» 16 266,04 грн. матеріального збитку, районний суд вірно виходив з того, що розмір такого позивачем належним чином не доведено.

Крім того, незважаючи на те, що розмір матеріального збитку, визначений на замовлення страховика є значно нижчим від зазначеного у Звіті вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № Ю-00538 від 21.09.2015 року (проведеного на замовлення позивача), та суд роз»яснював позивачу право на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, позивач таким правом не скористався ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. Позивачем також не надано суду і доказів понесених ним витрат на ремонт автомобіля понад суму виплаченого страхового відшкодування.

Тому в цій частині оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком районного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» в його користь 1000 грн. моральної шкоди та 551 грн. судових витрат, оскільки такий не відповідає положенням ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року, відповідно до якої страховиком відшкодовується потерпілому (фізичній особі), який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі пяти відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Матеріалами справи встановлено, що із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоровю, позивач не звертався, що робить неможливим за відсутності суми такої виплати розрахувати розмір моральної шкоди судом.

З наведених мотивів, рішення суду в частині стягнення з ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» в користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди та 551 грн. судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося, а тому колегією суддів не переглядається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 31 серпня 2016 року в частині стягнення з ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» в користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди та 551 грн. судових витрат скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: ОСОБА_8

ОСОБА_9