Ухвала суду № 65667633, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/9276/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року

у справі № 808/3392/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (далі - Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 9 червня 2015 року № 315 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вінт-Рпб», ТОВ «Алькар-Смт», ТОВ «Тітул Авто», ТОВ «Фідом-Ст» за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Письмові заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги.

Як підтверджується матеріалами справи, 20 квітня 2015 року старшим прокурором відділу прокуратури Запорізької області радником юстиції Мамічем А. І. винесено постанову про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вінт-Рпб», ТОВ «Алькар-Смт», ТОВ «Тітул Авто», ТОВ «Фідом-Ст» за період з 01 вересня 2013 року по 1 січня 2015 року.

Підставою для прийняття вказаної постанови є матеріали кримінального провадження № 3201408280000037 за ознаками частини 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

09 червня 2015 року на виконання вимог постанови прокурора Інспекцією видано наказ № 315 про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вінт-Рпб», ТОВ «Алькар-Смт», ТОВ «Тітул Авто», ТОВ «Фідом-Ст» за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року, тривалістю 5 робочих днів з 09 червня 2015 року по 15 червня 2015 року .

09 червня 2015 року відповідачем видано направлення на перевірку №297, яке разом з копією наказу вручено генеральному директору Товариства.

Вважаючи, що наказ прийнятий без дотримання норм чинного законодавства Товариство оскаржило його судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх судових інстанцій зазначили, що на момент прийняття спірного наказу відповідач мав передбачені чинним законодавством підстави для проведення позапланової документальної перевірки підприємства.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Перелік підстав для проведення позапланових документальних перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Таким чином, підставою для прийняття наказу про проведення контрольного заходу є обставина отримання податковим органом постанови прокурора про призначення перевірки. При цьому чинне законодавство не зобов'язує податковий орган додавати до наказу постанову, на підставі якої прийнято такий наказ.

В касаційній скарзі позивач вказує на те, що він не погоджується з постановою прокурора про призначення перевірки.

Разом з тим, у судів адміністративної юрисдикції відсутні повноваження надавати оцінку рішенням, прийнятим у порядку кримінально-процесуального закону.

Водночас, та обставина, що в постанові, на підставі якої призначено проведення перевірки, зроблена описка в частині невірного зазначення номера кримінального провадження (пропущено цифру « 0») та за наявності витягу з кримінального провадження,який вказує точний номер кримінального провадження не вказує на те, що вказана постанова органу винесена з порушенням вимог закону.

В касаційній скарзі позивач також посилається на те, що згідно з постановою доручено провести перевірку за період з 01 вересня 2013 року по 1 січня 2015 року, а згідно з наказом про проведення перевірки перевірка призначена за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року.

Разом з тим, вказана обставина не порушує прав позивача та не виключає право податкового органу призначити перевірку за той період, за який не призначено проведення перевірки.

Також позивач вказує в касаційній скарзі на те, що у податкового органу не було повноважень на здійснення контрольного заходу, адже в період прийняття наказу діяв мораторій на проведення перевірок, що передбачено пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №76-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Водночас, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, адже вона визначає, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Тобто не поширює порядок призначення перевірок контролюючими органами Державної фіскальної служби України.

Дійсно у 2015 році діяв мораторій на проведення перевірок, що передбачено спеціальним законодавством, а саме положеннями пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Вказаною нормою установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Оскільки перевірка позивача проведена згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про те, що відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрокомплекс» відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько