Ухвала суду № 65667374, 21.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/163/17 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/783/2134/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.,

з участю представника відповідача Михайлишина М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Стрийського району електричних мереж на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» Стрийський РЕМ про захист прав споживачів, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди,-

встановила:

19.01.2017 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в суд з позовною заявою до ПАТ «Львівобленерго» про захист прав споживачів, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди (а.с. 1-5).

Одночасно позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідачів ПАТ «Львівобленерго» та ПАТ «Львівобленерго» Стрийський РЕМ у межах своїх повноважень відновити енергопостачання до будинку в АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 січня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ «Львівобленерго», ПАТ «Львівобленерго» Стрийський РЕМ про захист прав споживачів, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди, справу призначено до розгляду.

Оскаржуваною ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 січня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Зобов»язано відповідачів ПАТ «Львівобленерго» та ПАТ «Львівобленерго» Стрийський РЕМ у межах своїх повноважень відновити енергопостачання до будинку в АДРЕСА_1.

Ухвалу суду оскаржив представник відповідача ПАТ «Львівобленерго» в особі Стрийського РЕМ.

В апеляційній скарзі покликається на те, що Стрийський РЕМ є структурним підрозділом ПАТ «Львівобленерго» та не є юридичною особою, тому не може бути належним відповідачем у справі.

Звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала постановлена за відсутності представника відповідача, що позбавило можливості останнього висловити свою думку з приводу вимог заяви, крім цього задовольнивши заяву позивача про забезпечення позову, суд по суті вирішив позовні вимоги позивачів.

Покликаючись на Правила користування електричною енергією для населення, стверджує, що вимоги позивачів носять безпідставний характер, оскільки жодних порушень зі сторони працівників Стрийського РЕМ допущено не було.

Просить скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 січня 2017 року.

Представник відповідача Михайлишин М.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.

Позивач ОСОБА_4, будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 41), в судове засідання апеляційної інстанції не прибула, не повідомила суд про причину неявки.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 викликалися в судове засідання та не з»явидися, повідомлення про вручення судових повісток повернулись в суд за закінченням терміну зберігання (а.с. 42-43).

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік видів забезпечення позову передбачених ст. 152 ЦПК України не є вичерпний тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

З виділених матеріалів встановлено, що в провадженні Стрийськогоь міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ «Львівобленерго», ПАТ «Львівобленерго» Стрийський РЕМ про захист прав споживачів, визнання незаконним відключення від мережі електропостачання та стягнення моральної шкоди, справу призначено до розгляду.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач ОСОБА_3 зазначав, що 18.01.2017 року відповідачі відправили бригаду працівників Стрийського РЕМу за місцем його проживання, які без жодного попередження, незаконно припинили енергопостачання в будинку АДРЕСА_1, через такі дії, в зимовий період без освітлення та без опалення залишився будинок, в якому проживає сімя та двоє малолітніх дітей. Крім цього, у позивача ОСОБА_5 у зв»язку з цими подіями різко погіршився стан здоров»я.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення обов»язку відповідача вчинити певні дії, порушує права заявника, оскільки відключення енергопостачання в житловому будинку може призвести до незворотних наслідків можливої розморозки системи опалення в зимовий період, порушення нормальної життєдіяльності сім»ї, зокрема малолітніх дітей, що потягне за собою значні матеріальні наслідки.

Колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого суду враховуючи таке.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Частина 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема, встановленням обов»язку вчинити певні дії.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому, зобов'язання вчинити певні дії (спосіб забезпечення позову, про який просить позивач), застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову у відповідний спосіб, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі звернулися із вимогами про визнання дій відповідачів по відключенню від послуг з електропостачання незаконними та неправомірними, а також стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

В свою чергу, як роз'яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання про те, що забезпечивши позов шляхом зобов»язання відповідачів у межах своїх повноважень відновити енергопостачання до будинку в АДРЕСА_1,суд першої інстанції фактично ухвалив рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також колегія суддів вважає, що позивач не навів наявність достатнього та необхідного обґрунтованого припущення про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Доводи апелянта про те, що вимоги позивачів є безпідставними з огляду на відповідність дій відповідачів Правилам користування електричною енергією для населення, не заслуговують на увагу, оскільки встановлення цих обставин здійснюється при розгляді справи по суті та постановленні судового рішення.

Крім цього, мотиви апеляційної скарги з приводу того, що оскаржувана ухвала постановлена за відсутності представників відповідачів спростовуються вимогами процесуального закону в частині розгляду заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову (ст. 153 ЦПК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 303, 304 п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, п. 6 ч. 1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» в особі Стрийського району електричних мереж - задовольнити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 січня 2017 рокускасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк