Ухвала суду № 65667224, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 березня 2017 року м. Київ К/800/4490/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та від 16 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Міністра закордонних справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року зазначена касаційна скарга залишена без руху, а скаржникові у строк до 20 березня цього ж року запропоновано усунути вказані в ній недоліки виконавши вимоги статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали судді 23 березня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, однак недоліки касаційної скарги в повному обсязі не усунуто, зокрема, відповідачем не виконані вимоги частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документу про сплату судового збору.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з незадовільним майновим станом.

В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що отримує пенсію у розмірі 1727,10 гривень, інших джерел доходу не має, ніде на працює, а тому позбавлена можливості оплатити судовий збір у розмірі встановленому законодавством, чинним на час подання цієї касаційної скарги.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Одночасно, за правилами статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя незважаючи на її майновий стан, а також захистити право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановленому законодавством.

Разом з тим, названі правові норми Закону № 3674-VI і Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою може скористатись пільгами, встановленими цими статтями щодо сплати судового збору.

При цьому, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу, або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

Натомість, в інших випадках розмір ставки судового збору може бути зменшений судом або розстрочений таким чином, щоб не допустити ситуації, в якій особа може залишитись без засобів для існування, проте в усіх випадках з урахуванням мінімальних соціальних гарантій у розмірах, встановлених для відповідних категорій громадян Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, з урахуванням викладеного підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору у повному обсязі відсутні, оскільки розмір одержуваного нею доходу (пенсії) перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Наведені скаржником обставини можуть свідчити про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат або їх розстрочення, однак з такими клопотаннями позивач до суду касаційної інстанції не зверталася.

У відповідності до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, якою передбачено повернення касаційної скарги.

За таких обставин, згідно приписів частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, дану касаційну скаргу слід повернути скаржникові.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 повернути скаржникові.

Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк