Ухвала суду № 65667102, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

21.03.2017 м. Київ № К/800/26025/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Борисенко І.В., Голубєвої Г.К., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуКоростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постановуЖитомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 та постановуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у справі №806/5177/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» доКоростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області провизнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів». Визнано протиправною бездіяльність Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у сумі 145000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів». Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2015 року в сумі 145000,00 грн. та пеню у сумі 14873,42 грн., нараховану на суму бюджетної заборгованості за період з 06.08.2015 по 17.11.2015.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 визнано нечинною постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 в частині задоволення позовних вимог на суму 144815,00 грн. та закрито провадження у справі №806/5177/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетного відшкодування у названій частині, у зв'язку з відшкодуванням товариству заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2015 року у сумі 144815,00 грн. після ухвалення судового рішення.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 скасована постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 в частині задоволення позову про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 185,00 грн. та прийнято нову постанову в названій частині - зобов'язати Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області направити до Головного управління Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» за квітень 2015 року у розмірі 185,00 грн.

В іншій частині судове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в задоволеній частині позовних вимог, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанови були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області заяву про приєднання до касаційної скарги податкового органу або заперечень на касаційну скаргу не надало.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 20.05.2015 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, в якій визначено, що бюджетному відшкодуванню на рахунок платника підлягає сума 145000,00 грн. Окрім того, в якості додатків до декларації, позивачем до податкового органу було подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

У період із 16.07.2015 по 22.07.2015 податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем з питань достовірності виникнення від'ємного значення по ПДВ та задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в податковій декларації за квітень 2015 року.

За результатом перевірки складено акт №709/15-4/00951528 від 24.04.2015, у підпункті 4.2 пункту 4 висновку якого зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за квітень 2015 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2015 року в рядку 23.2 декларації в розмірі 145000,00 грн.

Однак, всупереч ст. 200 Податкового кодексу України Коростенська об'єднана державна податкова інспекція не подала до органу Державної казначейської служби України до 29.07.2015 висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету в сумі 145000,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, мотивував рішення тим, що податковий орган протиправно, діючи всупереч ст. 200 Податкового кодексу України, не подав до органу казначейської служби висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а оскільки невідшкодована позивачу сума бюджетного відшкодування набула статусу бюджетної заборгованості, відповідно вона підлягає стягненню з урахуванням заявленої позивачем до стягнення пені.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу казначейської служби висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача. А також з законністю судового рішення в частині стягнення з Державного бюджету України пені у сумі 14873,42 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 06.08.2015 по 17.11.2015.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України та вважаючи, що для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін належним способом захисту порушених прав позивача є необхідність зобов'язати податкову інспекцію подати до органу казначейської служби висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, вийшов для цього за межі позовних вимог.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Бюджетне відшкодування, у відповідності до вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7 ПК України).

Відповідно до пунктів 200.7, 200.8. статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 200.12 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13. статті 200 Податкового Кодексу України визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку; автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 200.18.1 пункту 200.18 статті 200 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

За змістом пункту 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 Податкового Кодексу України орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий орган, діючи всупереч ст. 200 Податкового кодексу України, не подав до органу казначейської служби висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, не відшкодовані платнику податку протягом встановленого строку суми, вважаються бюджетною заборгованістю, за стягненням яких платник податку має право в будь-який момент після виникнення такої бюджетної заборгованості звернутися до суду та нарахувати пеню на суму такої заборгованості.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для стягнення загального розміру пені, яку має право отримати позивач, в сумі 14873,42 грн.

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги, правильно враховану апеляційним судом позицію Верховного Суду України (судові рішення: від 16.09.2015 по справі №2а/0570/6950/2011, від 17.11.2015 у справі №2а-18442/11/2670, від 24.11.2015 у справі №816/1229/14, від 02.12.2015 у справі №826/17403/14, а також 12.07.2016 у справі №826/2184/15), цілком обґрунтованою є відмова у стягненні заборгованості з бюджету в розмірі 185 грн. та зобов'язання податковий орган подати до органу казначейської служби висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, повно встановивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надавши їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин, дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову, що є підставою відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення ухваленого рішення суду апеляційної інстанції без змін, а також рішення суду першої інстанції в залишеній ним без змін частині.

Зокрема, приймаючи до уваги те, що касатором за подання касаційної скарги був сплачений судовий збір в розмірі 2877,72 грн., що є меншим розміром ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», виходячи з вимог, які оскаржуються, несплачена сума судового збору в розмірі 45,48 грн. підлягає стягненню ((14873,42 грн. х 1,5%, але не менше однієї мінімальної заробітної плати)+(одна заявлена немайнова вимога)) х 120% ставка судового збору до суду касаційної інстанції = 2923,20 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області відхилити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 в частині, залишеній без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, а також постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 залишити без змін.

3. Стягнути з Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області судовий збір в сумі 45,48 (сорок п'ять грн. 48 коп.), отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір» (Вищий адміністративний суд України, 075).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.В.Борисенко Г.К.Голубєва