Вирок № 65666857, 31.03.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

31.03.2017

Ленінський районний суд м.Харкова

В И Р О К

Іменем України

31 березня 2017р. Справа №642/1942/16-к Провадження 1-кп/642/93/17

Суд у складі: Головуючого судді: Євтіфієва В.М.

Секретаря: Пшеничної Т.М.

За участі: Прокурора Чеблуков Д.М.

Захисник Варюшичева Л.Д.

Обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у выдкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

- 08.06.1976 Червонозаводським p/с м. Харкова за ст. ст.142 ч.2, 140 КК УССР до 5 років позбавлення волі; 02.07.1982 Червонозаводським p/с м. Харкова за ст. 140 ч.2 КК УССР до 5 років позбавлення волі; 12.09.1988 Червонозаводським р/с м. Харкова за ст. 142 ч.2 КК УССР до 6 років позбавлення волі; 17.05.1994 Харківським обласним судом за ст. 93 п «З» КК України до 15 років позбавлення волі; 26.06.2009 Нововодолажським p/с Харківської області за ст.ст. 263, 309 4.1, 69, 70 КК України до 6 міс. арешту;

- 16.09.2011р. Ленінським p/с м. Харкова за ст.ст. 395, 263, 187 ч.2, 185 ч.2 КК України до 7 років позб. волі; ухвала Апеляційного суду від 14.06.2014 позбавлення волі на 3 роки;

- 25.03.2014 Нововодолажським p/с Харківської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ст. 72 ч.5 КК України та ЗУ «про внесення змін в КК України» залік з 26.12.2013 по 14.08.2014;

- звільнений 19.02.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 26 днів за ухвалою Орджонікідзевського р/с м. Харкова від 11.02.2016 року;

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.03.2016 року близько 13 год. 15 хв. ОСОБА_2, маючи умисел заправлений на таємне заволодіння чужим майном, знаходячись на АДРЕСА_2, зайшов до приміщення чебуречної, яка розташована за І казаною адресою, взяв зі столу речі, які належали потерпілій ОСОБА_3, а саме пакет з продуктами харчування, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють та дорожню сумку чорного кольору «Sai Коип», вартістю 58 грн., в якій знаходилися її носильні речі, а саме: джинсові брюки синього кольору «Мопскі», вартістю 93 грн, кофта чорного кольору «Trendy», вартістю 125 грн.; майка блакитного кольору «Bonita», вартістю 37 грн.; туфлі шкіряні чорного кольору «Метелик», вартістю 343 грн., весняна куртка синього кольору «Blue notion», вартістю 400 грн.; кофта сірого кольору «МіхЕсо», вартістю 76 грн.; - спідниця чорного кольору «Terranova», вартістю 64 грн., плаття чорного кольору 'Smalm», вартістю 259 грн.; кофта бузкового кольору «LA medium», вартістю 45 грн.; плаття синього кольору з квітами коричневого кольору «Ісе», вартістю 129 грн., жіноча шапка «Columbia», вартістю 150 грн., а також футболка сірого кольору без етикетки, чоловіча - спортивна кофта на блискавки синього кольору з написом білого і жовтого кольору «International Race competition», чоловіча футболка синього кольору з вставками білого кольору, кофта сірого кольору «Yes or по», лосини чорного кольору, чоботи коричневого кольору «Uggi», кофта чорного кольору без етикетки, нижня білизна - один бюстгальтер і три пари трусів, туш «Supershok», лак для нігтів синього кольору «Мах color», лак для нігтів червоного кольору ««Malva cosmetics», гребінець, гумки для волосся, щоденник синього кольору, які потерпілої матеріальної цінності не представляють, та грошові кошти в сумі 200 гривень, та з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1979 грн..

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого звинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..ст.185 ч.2 КК України обвинувачений ОСОБА_2, вину визнав у повному обсязі, надавши показання, які відповідають фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Переконавшись у правильності розуміння учасниками кримінального провадження змісту вказаних обставин, у відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлень права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за статтею ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого манна (крадіжка), вчинено повторно.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

Обираючи міру покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного їм кримінального правопорушення, дані особистості, який є судимим відповідно до вимог закону.

Обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, повернення майна потерпілої.

Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

При викладених обставинах, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження скоєння злочинів обвинуваченим в майбутньому.

Тому суд вважає, що до обвинуваченого, має бути застосована в якості міри покарання, яке є допустимим покаранням в силу закону.

Враховуючи викладені обставини щодо особи обвинуваченого, суд вважає що до обвинуваченого не можна застосувати випробувальний термін, т.я. в діях обвинуваченого мається кваліфікуюча ознака - повторність.

Питання по речовим доказам суд вважає вирішено.

По даній справі документально підтверджені витрати на проведення експертизи, які підлягають стягненню з обвинуваченої.

Керуючись ст. ст.373, 374, 395 КПК України: -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину за ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 2 роки позбавлення волі.

На підставі вимог ст.71 ч.1 КК України частково приєднує невідбуту частину покарання у виді 1(одного) місяця позбавлення волі за попереднім вироком від. 25.03.2014 Нововодолажським p/с Харківської області, остаточно визначив покарання у виді 2(два) роки 1(один) місяць позбавлення волі, з відбуттям покарання у закладі кримінально виконавчої системи України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання, тобто з 28.03.2016р.

На підставі вимог ст.72 ч.5 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 перебування вартою з 28.03.2016р. із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі по день ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку чинності залишити утримання під вартою в закладі кримінально виконавчої системи, але не більш ніж 60 днів та закінчення строку відбуття покарання.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави код доходів 24060300, на р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова у сумі 1058 грн. 48 коп.

Копія вироку негайно надати ОСОБА_2, прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області, через Ленінський районний суд м.Харкова - протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Суддя: В.М.Євтіфієв