Рішення № 65666079, 28.03.2017, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1190/16-ц

Провадження № 2/626/22/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2017 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Константинова Д.С.,

при секретарі Краєвій А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, із зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2750,0 грн. внаслідок побиття ОСОБА_2 двох металопластикових вікон у її будинку. В ході проведеної Красноградським відділом поліції ГУ НП в Харківській області перевірки цей факт підтверджений і ОСОБА_2 визнаний, але в порушенні кримінальної справи відмовлено, тому вона звернулась до суду за захистом своїх прав.

В свою чергу ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому зазначила, що вона мешкає в садибі за адресою: м. Красноград, вул. Шевченко б.64, а ОСОБА_1 є її сусідкою та власницею суміжної садиби за адресою: АДРЕСА_1.

28.05.2016 року приблизно о 20:00 год. вона виявила на власній присадибній ділянці корову, яка належала ОСОБА_1, і яка знищувала однорічні насадження помідорів, капусти та полуниці. На її спроби привернути увагу сусідки, щоб вона вийшла і забрала тварину, ніхто не реагував, тому вона, перебуваючи в збудженому емоційному стані, здійснила спробу привернути увагу шляхом кидання камінців через паркан у вікно, але не розрахувала силу і вікно розбилося.

За цей час (приблизно 15-20 хвилин) коровою було повністю знищено (зїдено та розтовчено копитами), крім іншого, багаторічні насадження ранньої полуниці на площі 0,3 га., яку вона вирощує для реалізації на ринку м. Краснограда для покращення свого матеріального становища. В квітні 2016 року для оновлення насаджень полуниці нею було придбано на ринку м. Краснограда 100 саджанців полуниці сорту «Клері» загальною вартістю 800,0 грн. Вона вважає, що саме халатність і безвідповідальність сусідки призвела до знищення її майна, тому вона зобовязана відшкодувати збитки, завдані її худобою. Крім того вона не отримала дохід, на який розраховувала при вирощуванні полуниці, який за її розрахунком становить 136250,0 грн. з них:

-збитки за знищення багаторічних насаджень: 54000/1га х 0,3 га=16200 рослин (саджанців), вартість відновлення знищених насаджень (збиток): 16200х8 грн./садж.=129600 грн.=800,0 грн.=130400,0 грн.

-упущена вигода: кількість не отриманих ягід полуниці:78ц/га х0,3 га=23.4 ц або 234 кг, вартість неотриманих ягід полуниці:234 кгх25 грн/кг=5850 грн.

Також було пошкоджено паркан, на ремонт якого у 2015 році нею було придбано матеріалів на 2000,0 грн. і вартість робіт склала 800,0 грн., а так як паркан є спільним, то вартість утримання та ремонту повинна бути компенсована іншою стороною.

ОСОБА_2 вважає, що бездіяльністю ОСОБА_1 їй завдано моральну шкоду, яка полягає в емоційному стресі, переляку та душевному хвилюванні, так як були знищені результати її праці, вона втратила нормальний сон, мотивацію до відновлення зруйнованого майна, загострилися хронічні захворювання, посилився депресивний стан, викликаний розумінням безвиході і безгрошівя, яку вона оцінює в 10000,0 грн.

Таким чином вона просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь 9450,0 грн. майнової шкоди та 10000,0 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задовольнити з наведених в ньому підстав.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.п. 8, 9 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частина 3 ст.386 ЦК України передбачає, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 мешкає в садибі за адресою: м. Красноград, вул. Шевченко б.64, а ОСОБА_1 є її сусідкою та власницею суміжної садиби за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку ДОП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 за зверненням гр. ОСОБА_1 від 28.05.2016 року за фактом побиття сусідкою ОСОБА_2 двох металопластикових вікон в її квартирі було проведено перевірку. В ході перевірки було зясовано, що дійсно 28.05.2016 року близько 20:20 год. ОСОБА_2 розбила два металоплатикові вікна ОСОБА_1 через особисті неприязнені відносини (а.с.5).

Згідно товарного чека від 30.05.2016 року вартість вікон та їх установка становить 2750,0 грн. (а.с.6).

Таким чином факт заподіяння шкоди ОСОБА_1 на суму 2750,0 грн. підтверджений відповідними документами, тому заподіяна шкода підлягає відшкодування особою, яка її завдала, тобто ОСОБА_2

Стосовно зустрічного позову суд вважає наступне.

Згідно ч.2 ст.10 та ч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_2 в своїй позовній заяві зазначає, що 28.05.2016 року приблизно о 20:00 год. вона виявила на власній присадибній ділянці корову сусідки ОСОБА_1, яка знищувала (поїдала та товкла копитами) насадження помідорів, капусти та полуниці., а також пошкодила паркан.

Відповідно до висновків ДОП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 30.05.2016 року та 28.07.2016 року за зверненнями ОСОБА_2 від 28.05.2016 року та від 19.07.2016 року за фактом пошкодження насаджень помідорів, капусти та інше, а також пошкодження паркану худобою ОСОБА_1 28.05.2016 року була проведена перевірка. За результатами перевірки встановлено, що дійсно дана подія відбулась, про що в своїх поясненнях зазначила ОСОБА_1, вказавши, що її корова випадково відвязалась та пролізла через дірку в паркані, а не ламала його весь, та повідомила, що паркан сусідці вони вже відремонтували.

В силу ст.1166 ЦК України саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, позивач же доказує лише наявність шкоди та її розмір.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Враховуючи, що факт пошкодження саджанців на присадибній ділянці ОСОБА_2 худобою визнаний ОСОБА_1, суд погоджується, що їй завдано матеріальну шкоду, але не погоджується з розміром завданої шкоди.

ОСОБА_2 зазначає, що протягом 15-20 хвилин корова позивачки повністю знищила 0,3 га полуниці, але подібне твердження суд оцінює критично, так як нею не доведено жодним доказом, що на її ділянці розміром 0,3 га була посаджена тільки полуниця в кількості 16200 саджанців, і що вона була повністю знищена однією коровою за вказаний час.

Єдиним наданим доказом, який може бути прийнятий судом на підтвердження розміру завданої шкоди, суд вважає розписку ОСОБА_6, якою підтверджується факт придбання в квітні 2016 року ОСОБА_2 у нього 100 саджанців ранньої сортової полуниці «Клері» за ціною 8 грн./садж., загальною вартістю 800,0 грн.

Розрахунок упущеної вигоди також не можливо вважати вірним і підтвердженим.

В своїх розрахунках позивачка посилається на довідку Управління агропромислового розвитку Красноградської РДА стосується урожайності сортової полуниці 2016 року (по ТОВ «Красноградська овочева фабрика) склала 78 ц/г при густості 54000 рослин на 1 га (на капельному зрошенні).

Але ОСОБА_2 не доведено, що саме така густота рослин була на її присадібній ділянці і полуниця вирощувалася в подібних умовах.

Інших належних та допустимих доказів спричинення відповідачкою майнової шкоди, позивачка суду не надала в порушення вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України та ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України.

Розрахунок вартості відновлюваного ремонту паркана в розмірі 2800,0 грн. також не знайшов свого підтвердження, так як товарний чек за матеріали та розписка про отримання коштів за ремонт паркана датовані 2015 роком і не стосуються подій 28.05.2016 року, а тому не можуть слугувати доказами факту заподіяння шкоди худобою ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня провини особи, що завдала моральну шкоду, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, і не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкодаможе полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, упорушенніправавласності(втомучислі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальнихжиттєвихзв'язківчерезнеможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В підтвердження моральних страждань ОСОБА_2 надала виписки з історії хвороб від 13.10.2016 року, 27.09.2016 року, 05.02.2016 року, 20.02.2015 року, якими підтверджується той факт, що вона є хворою людиною, але не підтверджує наявність причинного зв'язку між фактом заподіяння шкоди та погіршенням її здоровя, так як лікування проводилось відповідно до довідок у лютому 2016 року та вересні-жовтні 2016 року, тобто до подій 28.05.2016 року і задовго після цих подій. Інші докази завдання їй моральної шкоди відсутні, наотмість, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склалися давні неприязнені відносини.

Таким чином, підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування за завдану моральну шкоду відсутні.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне, відповідно до ст.88 ЦПК України, стягнути зі сторін судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, то з ОСОБА_2 на її користь підлягають стягненню судові витрати в розмірі 551,20 грн., які підтверджені відповідною квитанцією.

Так як ОСОБА_2 при поданні позову до суду сплачений судовий збір в сумі 1102,42 грн. (551,20 грн. за подання позову майнового характеру і 551,20 грн. за немайнові вимоги), то на її користь підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог за завдання матеріальної шкоди в розмірі 46,85 грн. (800х100/9450=8,5; 551,20/100х8,5=46,85)

Керуючисьст.ст.11, 15, 16,23, 386, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2750 (дві тисячі сімсот пятдесят) гривень та 551 (пятсот пятдесят одну) грн.20 коп. судового збору, а разом 3301 (три тисячі триста одна) грн.20 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 800 (вісімсот) гривень та судовий збір в сумі 46 (сорок шість) гривень 85 коп, а разом 846 (вісімсот сорок шість) 85 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд протягом 10 днів з моменту його проголошення. У разі, якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя