Ухвала суду № 65665574, 22.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Львів № 876/9885/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.

за участю секретаря судового засідання: Богдан А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. у справі № 803/384/15а за позовом Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

03.03.2015 р. позивач Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» звернувся в суд з позовом до Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0014141700/780 від 11.11.2014 року та № 0000011700 від 13.01.2015 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення № 0014141700/780 від 11.11.2014 року та № 0000011700 від 13.01.2015 року.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, Нововолинською ОДПІ ГУ ДФС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 28 жовтня 2014 року №927/22/35671961 яким встановлено порушення, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме, підприємством при нарахуванні заробітної плати не перераховувався податок з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, за що передбачена відповідальність встановлена пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Підставою для застосування до позивача фінансових санкцій за порушення позивачем підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України є висновок податкового органу про те, що підприємством при нарахуванні заробітної плати не перераховувався податок з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, податковий орган встановив, що підприємство при нарахуванні заробітної плати не перерахував податок з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду. Відповідальність за дане порушення передбачена п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

На підставі перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014 року №0014141700/780, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 690 252 грн 54 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000011700 від 13.01.2015 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 309 020 грн 15 коп.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 11 листопада 2014 року №0014141700/780, позивач оскаржив його в адміністративному порядку проте, рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 24 грудня 2014 року №1569/10/03-20-10-03-06 податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ ГУ ДФС від 11 листопада 2014 року №0014141700/780 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 690 252 грн. 54 коп. залишено без змін, збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 309 020 грн. 15 коп.

На суму збільшення грошового зобов'язання податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №0000011700.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган протиправно застосував до спірних правовідносин положень статті 127 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з січня 2013 р. по грудень 2013 р. несвоєчасно перерахував до бюджету нарахований податок з доходів фізичних осіб на загальну суму - 1380505 грн.07 коп.

В п 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України

Положення статті 127 ПК встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Отже, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України передбачена відповідальність саме за не нарахування, неутримання та/або несплата ( неперерахування) податків.

Як видно з матеріалів справи позивач своєчасно нарахував податок з доходів фізичних осіб тобто, узгодив податкові зобов'язання по даному податку однак, не здійснив перерахування до бюджету у визначені законом строки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки, в діях позивача відсутній склад правопорушення за яке передбачена відповідальність передбачена п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, а тому, податковий орган діяв не в межах повноважень та не у спосіб передбачений законом та Конституцією України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. у справі за № 803/384/15а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя В.М. Каралюс

Ухвала складена в повному обсязі 27.03.2017 року.