Рішення № 65664024, 29.03.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6573/16-ц

Провадження № 2/639/1148/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 рокуЖовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 18.06.2015 р., на 1/8 частину за кожним трикімнатної квартири № 22 загальною площею 68,5 кв.м, житловою площею 47,8 кв.м по вулиці Кибальчича, 43 у м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вказана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4. Мати позивачів ОСОБА_3 померла 18.06.2015 року. Після смерті матері позивачі фактично прийняли спадщину, так як постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 для оформлення спадкових справ на спірну квартиру, однак позивачам було розяснено, щозазначене питання вирішується у судовому порядку в звязку з тим, що за життя спадкодавця правовстановлюючий документ на квартиру не внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Позивачі подали до суду заяву , у якій позов підтримали , просили розглядати справу за їх відсутності та не стягувати з відповідача сплачений позивачем за предявлення вказаного позову судовий збір .

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 13 Ковенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії ІІІ-УР № 304201, виданого 28.02.1962 року. А також батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батько - ОСОБА_6 та мати ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії VІІ-УР № 1249085, виданого 02.03.1967 року (а.с. 7).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_7 22.08.1987 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 497718, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що 18 червня 2015 року складено відповідний актовий запис № 9578, ОСОБА_3 померла 18 червня 2015 року (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ? частину трикімнатної квартири АДРЕСА_2.

В свідоцтві про право власності на житло від 16.02.2007 р., реєстраційний № 6-07-261850-Ш зазначено, що громадянка ОСОБА_3 та члени її сімї: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 дійсно мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 9).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2С, у звязку з чим ОСОБА_1 подала відповідні документи приватному нотаріусу ХМНО ОСОБА_5 щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, однак листом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 19.08.2016 року за вихідним № 170/01-16 запропоновано ОСОБА_1 звернутися до суду з питанням щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку вказаного вище нерухомого майна після смерті ОСОБА_3, яка померла 18.06.2015 року, у звязку з тим, що ? (одна четверта) частка квартири АДРЕСА_1 не зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 13).

З Витягу зі Спадкового реєстру після смерті 18.06.2015 р. ОСОБА_3 вбачається, що відсутні спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 14).

Відповідно до ст.ст.1216,1220-1221 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зіст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, які зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1226 ЦК Українипередбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України однією з підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно ст. 1216 ЦК являє собою перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Оскільки склад спадщини згідност. 1218 ЦК Українивизначається на момент відкриття спадщини, до спадкоємця перейде частка у спільній власності спадкодавця в тому обсязі, в якому вона існує на цей момент.

Згідно п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за № 20 від 22.12.1995 рокучастка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно дост. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

ЗгідноНаказу Міністерства юстиції України № 914/5 від 26.05.2009 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів", рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично прийняли спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживали в квартирі на момент смерті матері та продовжують проживати в ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою з місця проживання КП «Жилкомсервіс» дільниці № 43 від 02.08.2016 р. № 1265 (а.с. 12).

За таких обставин, відсутність державної реєстрації на спадкове майно, не позбавляє позивачів права на спадкування.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав щодо задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права приватної власності на 1/8 частину квартири № 22, що знаходиться в місті Харкові по вулиці Кибальчича у будинку № 43, після померлої 18 червня 2015 року її матері ОСОБА_3, яка належала їй на праві спільної сумісної власності власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.02.2007 р., реєстраційний № 6-07-261850-Ш; визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом права приватної власності на 1/8 частину квартири № 22, що знаходиться в місті Харкові по вулиці Кибальчича у будинку № 43, після померлої 18 червня 2015 року його матері ОСОБА_3, яка належала їй на праві спільної сумісної власності власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.02.2007 р., реєстраційний № 6-07-261850-Ш.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1268, 1270, 1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верхового Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_9 Вадимівни, ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом після померлої 18.06.2015 року ОСОБА_3 на 1/8 (одну восьму) частину квартири № 22, що знаходиться по вул. Кибальчича, 43 у м. Харкові.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування за законом після померлої 18.06.2015 року ОСОБА_3 на 1/8 (одну восьму) частину квартири № 22, що знаходиться по вул. Кибальчича, 43 у м. Харкові.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк