Постанова № 65663596, 31.03.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/6463/15-к

1-кп/465/477/17

У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід

31.03.2017 року, суддя Франківського районного суду м. Львова в складі ОСОБА_1

за участю секретаря Янковської С.Ю.

розглянувши матеріали обвинувального акта та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015140080002632 від 15 вересня 2015 року та поступили до Франківського районного суду м. Львова з апеляційного суду Львівської області після скасування виправдувального вироку, яким виправдано

ОСОБА_2, року 1991, місяця лютого, дня 12 народження, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

що обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

Сторона обвинувачення - прокурор прокуратури

Франківського району м. Львова

ОСОБА_3

Учасники судового провадження - представник потерпілої сторони

ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12015140080002632 від 15 вересня 2015 року ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 06 лютого 2015 року, перебуваючи у приміщенні Львівського міського центру зайнятості за адресою: м. Львів, вул.. Княгині Ольги, 122, маючи умисел на заволодіння чужим майном, подала до вказаного центру перелік документів, передбачений п. 3 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою № 198 від 20 березня 2013 року, на підставі яких головним спеціалістом відділу надання соціальних послуг ЛМЦЗ, останній була видана персональна картка та заява про надання статусу безробітного, які останньою було підписано власноруч.

При цьому, ОСОБА_2 було належним чином ознайомлено з правами та обовязками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що вона засвідчила своїм підписом.

Однак, будучи ознайомленою із правилами та обовязками, як безробітної, уклала договір підряду від 06 травня 2015 року із Центральною бібліотечною системою для дорослих м. Львова в особі директора ОСОБА_5, де предметом договору виступало виконання робіт бібліотекаря.

Відповідно до п.п.1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою № 198 від 20 березня 2013 року передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня укладення цивільно правового договору щодо виконання робіт ( надання послуг).

Проте, перебуваючи на обліку У ЛМЦЗ, як безробітна, ОСОБА_2 не повідомила про укладення договору, відповідно до якого підлягала зняттю з обліку, як безробітна з 06 травня 2015 року.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2, шляхом обману та зловживанням довірою, шахрайським шляхом, порушуючи вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в частині «застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови їм забезпечення та надання соціальних послуг», отримала допомогу з безробіття за період з 06 травня 2015 року по 08 липня 2015 року в розмірі 1140, 65 грн., що підтверджується відповіддю ЛМЦЗ.

Відповідно до п. 3 ст. 36 цього ж Закону, передбачено: «сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг».

Перебування у трудових відносинах ОСОБА_2 із ЦБС для дорослих м. Львова, підтверджується відповіддю із Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 вересня 2015 року.

Вказані вище дії обвинуваченої ОСОБА_2 органами досудового розслідування та прокурором кваліфіковані як заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України ( ас. 2 -7).

23 вересня 2015 року обвинувальний акт надійшов до Франківського районного суду м. Львова від прокурора Франківського району м. Львова та цього ж дня переданий для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст.. 35 КПК України.

Відповідно до ухвали судді від 23 вересня 2015 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акта ( ас.8 _ 10).

Згідно з ухвалою підготовчого судового засідання від 05 жовтня 2015 року, обвинувальний акт повернуто прокурору для приведення його у відповідність вимогам процесуального законодавства з одночасною відмовою у закритті провадження. Підстави такого рішення викладені в ухвалі. Дана ухвала оскаржена прокурором ( ас. 16 36).

За результатами розгляду апеляційної скарги прокурора, ухвала суду першої інстанції скасована, з підстав викладених в ухвалі апеляційного суду від 16 листопада 2015 року, з призначенням нового розгляду обвинувального акта в суді першої інстанції ( ас. 40 70).

Згідно протоколу передачі судов0ї справи раніше визначеному складу суду від 01 грудня 2015 року, справа передана судді Кузю В.Я. , який відповідно до ухвали від 01 грудня 2015 року заявив та задоволив самовідвід ( ас. 73 76).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01 грудня 2015 року, проведено повторний авто розподіл з підстав самовідводу суддею Кузем В.Я. та визначено нового суддю, а саме суддю Гулієву М.А., яка відповідно до ухвали від 02 грудня 2015 року призначила підготовче судове засідання, а за його результатами від 10 грудня 2015 року, судове. (ас. 77, 78, 99).

24 листопада 2016 судом ухвалено вирок відповідно до якого ОСОБА_2 у предявленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України визнано невинуватою та виправдано, у звязку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення ( ас. 188 - 190).

Даний вирок оскаржив прокурор та згідно ухвали апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2017 року скасований з підстав зазначених в ухвалі, а матеріали кримінального провадження скеровані до суду першої інстанції з призначенням нового розгляду зі стадії вирішення питання про самовідвід судді Кузя В.Я. ( ас. 193 280).

Матеріали судової справи поступили до Франківського районного суду м. Львова 30 березня 2017 року, та об 10 год. 46 хв. За вх.. № 8463 зареєстровані старшим секретарем Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6, якою об 15 год. 56 хв. заведено статистичну картку на кримінальне провадження, а об 16 год. 07 хв. здійснено ручний розподіл із складанням протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначивши у протоколі підставу: « на новий судовий розгляд, згідно ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 21. 03.2017 року.

Згідно даного протоколу, старший секретар Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 прийняла самостійне рішення про те, що таким складом суду має бути суддя Кузь В. Я. у звязку з чим, останньому 31 березня 2017 року передано матеріали судової справи № 465/6463/15-к.

Вирішуючи питання, передбачене ч. 1 ст. 314 та зясовуючи наявність чи відсутність обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні та підстав для недопустимості повторної участі в кримінальному провадженні, передбачених ст.. ст.. 75, 76 КПК України, вважаю, що розподіл судової справи відбувся некоректно та з порушенням вимог ст.. 35 КПК України.

Так, розподіл відбувся у ручному режимі без урахування того, що суддя Кузь В.Я. приймав участь у вказаному кримінальному провадженні участь як суддя, та заявив собі самовідвід відповідно до ухвали від 01 грудня 2015 року. Дана ухвала не скасована і відповідно до вимог ч. 5 ст. 532 КПК України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» набрала законної сили ( ас. 74 -76). Отже, наявність у матеріалах судової справи судового рішення яке набрало законної сили, є беззаперечною обставиною неможливості повторної участі судді Кузя В.Я. у новому провадженні з розгляду цих же матеріалів.

Другою обставиною, яка позбавляє мене, як суддю, прав та можливості прийняти матеріали судової справи до розгляду, призначити і провести підготовче судове засідання, є та, що суддя Кузь В.Я. у вказаному кримінальному провадженні уже проводив підготовче судове засідання, де прийняв рішення у вигляді ухвали у якій виклав свою позицію, щодо вирішення питань, передбачених ст. ст.. 314 316 КПК України, а повторне проведення підготовчого судового засідання тим же складом суду не передбачено, а крім того , це суперечить вимогам ч. 2 ст. 76 КПК України ( ас. 33 -36).

Третьою обставиною , яка позбавляє мене права та можливості прийняти до провадження вказану судову справу є те, що розподіл відбувся із порушенням вимог ч. 2 ст.. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Так, матеріали судової справи поступили до Франківського районного суду м. Львова 30 березня 2017 року, та об 10 год. 46 хв., за вх.. № 8463 зареєстровані старшим секретарем Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6, якою об 15 год. 56 хв., тобто через пять годин, заведено статистичну картку на кримінальне провадження, а об 16 год. 07 хв. здійснено ручний розподіл із складанням протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначивши у протоколі підставу: « на новий судовий розгляд, згідно ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 21. 03.2017 року, хоч це і суперечить змісту резолютивної частини ухвали, згідно з якою: « …. Призначити новий розгляд у Франківському районному суді м. Львова зі стадії вирішення заяви про самовідвід судді Кузя В.Я.», а не передачі тому ж складу суду, в особі судді Кузя В.Я.. ( ас.275 279).

Отже, старший секретар Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 без будь - якого розпорядження керівника апарату суду, який згідно ст.. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» несе персональну відповідальність за функціонування автоматизованої системи, та без врахування обмежень передбачених ст.. 35 КПК України, прийняла самостійне рішення про те, що таким складом суду має бути саме суддя Кузь В. Я. у звязку з чим, останньому 31 березня 2017 року й передано матеріали судової справи № 465/6463/15-к.

Четвертою підставою, яка позбавляє мене права та можливості прийняти до провадження вказану судову справу є те, що реєстрація вказаних матеріалів відбулася з порушенням черговості їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

Як уже зазначено вище, матеріали судової справи поступили до Франківського районного суду м. Львова 30 березня 2017 року, та об 10 год. 46 хв., за вх.. № 8463, зареєстровані старшим секретарем Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_6, якою матеріали в автоматизованій системі документообігу зареєстровані тільки об 15 год. 56 хв., тобто без врахування черговості їх поступлення до суду , і зареєстровані тільки через прийняття канцелярією суду ще 95 матеріалів. При цьому , сама ОСОБА_6, полишивши матеріали вказаного кримінального провадження, здійснила реєстрацію інших матеріалів за вх. № 8483/17 Вх. об 11 год. 49 хв. Отже, матеріали судової справи № 465/6463/15 к не зареєстровані у порядку їх надходження, що підтверджує несанкціоноване втручання у автоматизований документообіг суду.

Отже вказані обставини, є тими обставинами які виключають мою участь, як судді, у кримінальному провадженні, а відтак, заявляю собі самовідвід.

При цьому, враховуючи вимоги ст.. 80 та ст.. 81 КПК України, вважаю, що моя усна заява, є заявою в розумінні ст.. 80 КПК України, а її вирішення належить проводити саме тому судді, що заявляє собі самовідвід, оскільки це, випливає із самого поняття заява про самовідвід, а не про відвід.

Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.75 цього Кодексу,суддя зобовязаний заявити самовідвід. З огляду на викладене, заявляю самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.

Крім цього, підстави про самовідвід у розгляді даного кримінального провадження, викладені мною в ухвалі від 05 жовтня 2015 року, яка має юридичну силу, оскільки ніким не скасована.

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на встановлені обставини, положення закону та практику Європейського суду з прав людини, у черговий раз приходжу до висновку, що з метою уникнення будь яких сумнівів в учасників кримінального провадження щодо неупередженості судді при розгляді кримінального провадження № 12015140080002632 від 15 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України, суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я. підлягає відводу, у звязку із заявою про самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, п. 4 ч. 1 ст. ст. 75, 80,81, ч. 1 ст. 314, ч.2 ст. 369 - 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Задоволити усну заяву судді Кузя В.Я. про самовідвід у розгляді кримінального провадження № 12015140080002632 від 15 вересня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України (судова справа № 465 /6463/15 , судове провадження № 1 - кс/465/477/17).

Матеріали судової справи № 465 /6463/15 (судове провадження № 1 - кс/465/477/17) передати до канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В.Кузь