Ухвала суду № 65661947, 31.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 810/2654/16 Головуючий у першій інстанції: Брагіна О.Є.

Доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

31 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» про роз'яснення ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року про залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та постановити нове рішення про задоволення адміністративного позову повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 25 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав, передбачених статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому невідповідність приписам статті 187 КАС України полягала у тому, що при поданні апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір не в повному розмірі.

Апелянту, крім того, вказаною ухвалою надано строк п`ять днів з моменту отримання ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 для усунення недоліків.

01 березня 2017 року за допомогою засобів поштового зв'язку до Київського апеляційного адміністративного суду подано заяву ТОВ «Вітаполіс» про роз'яснення ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року про залишення без руху апеляційної скарги позивача, оскільки вказана ухвала є незрозумілою.

Перевіривши заяву ТОВ «Вітаполіс» про роз'яснення судового рішення, вважаю, що в задоволенні заяви позивача про роз'яснення ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої-другої ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У відповідності до п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.

Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду. Тому суди повинні враховувати, що є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого суддею одноособово, судом у колегіальному складі. Так само є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого судом у колегіальному складі, суддею одноособово.

За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення виникає тоді, коли воно є нечітким за змістом, неясним і незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть його виконувати.

Отже, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

З наведеного вбачається, що не підлягають роз'ясненню рішення суду прийняті з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 10 лютого 2017 року (справа №810/4033/15).

Так, у заяві про роз'яснення судового рішення ТОВ «Вітаполіс» ставить питання:

- чому суддя КААС Троян Н.М. замінила предмет спору з визнання оскаржуваних позивачем рішень незаконним на визнання не оскаржуваних позивачем рішень протиправними, адже позивач не заявляв позовних вимог про визнання рішень відповідачів протиправними?

- чому суддя КААС Троян Н.М. зазначила у вступній частині ухвали від 25 січня 2017 року неправильні найменування відповідачів?

- чому суддя КААС Троян Н.М. після одержання апеляційної скарги позивача з'ясовувала питання повноти сплати позивачем судового збору, адже до апеляційної скарги було додано документ про сплату судового збору, і в цій частині апеляційна скарга відповідає вимогам частини шостої статті 187 КАС України?

- чому суддя КААС Троян Н.М. перевірила не зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а повноту сплати такого збору, адже Закон України «Про судовий збір» вимагає від суду перевіряти не повноту зарахування судового збору, а лише факт такого зарахування?

- чому суддя КОАС Брагіна О.Є. поставила допуск позивача до суду у залежність від повноти (на думку судді) сплати судового збору, адже відповідно до частини першої статті 98 КАС України суд (не суддя!) вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою?

- чому Троян Н.М., обрана суддею безстроково до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», продовжує здійснювати свої повноваження як суддя, обрана безстроково з дня набрання чинності цим Законом, адже дія пп.3 п.16-1 р.XV «Перехідні положення» Конституції України поширюються лише на суддів, які обрані суддями безстроково з дня набрання чинності цим Законом?

- чому перший та третій абзаци частини третьої ст.6 Закону України «Про судовий збір» визначають правила та практичний приклад оплати судовим збором подання до суду позовних заяв майнового та немайнового характеру, а дію розташованого між ними другого абзацу частини третьої цієї статті «раптом» став поширюватись на справи за позовомами лише немайнового характеру з кількома позовними вимогами?

З наведеного вбачається, що порушені заявником питання жодним чином не належать до роз'яснення рішення суду та стосуються мотивів його ухвалення.

Тобто, фактично заявник не погоджується з мотивами прийняття рішення суддею апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, що не є підставою для його роз'яснення у розумінні положень ст.170 КАС України.

Разом з тим, у разі незгоди з мотивацією судового рішення чи його результатом особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити таке судове рішення.

Зокрема, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд 25 січня 2017 року вказано на порядок та розміри сплати судового збору, які регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378 гривень.

Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою 1 розмір мінімальної заробітної плат.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При подачі адміністративного позову позивач заявив 4 (чотири) вимоги немайнового характеру.

Отже, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1378 грн*4)*110% = 6063 грн 20 копійок.

Однак, ТОВ «Вітаполіс» додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору на суму 1461 грн 60 коп. замість необхідного 6063 грн 20 копійок.

Таким чином, суддею Київського апеляційного адміністративного суду зроблено висновок що апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції та зазначено спосіб усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки ухвала судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року про залишення без руху апеляційної скарги ТОВ «Вітаполіс» не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, до того ж вона є чіткою та зрозумілою, належним чином вмотивована з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, тому така ухвала не підлягає роз'ясненню в порядку ст.170 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «Вітаполіс» про роз'яснення ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року.

Керуючись ст.ст.170, 212, 254 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» про роз'яснення ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Суддя Н.М.Троян

Суддя Троян Н.М.