Постанова № 65661657, 28.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4343/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи суб'єкта господарювання ТОВ «Вишнівська взуттєва фабрика», який здійснює господарську діяльність за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 07.12.2016 по 09.12.2016 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі наказу від 09.11.2016 № 553 та посвідчення на проведення перевірку від 14.11.2016 № 2832 проведено планову перевірку виробничо-складських будівель ТОВ «Вишнівська взуттєва фабрика» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведення планової перевірки позивачем складено акт планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 09.12.2016 №251, в якому зафіксовані такі порушення, а саме:

- територію об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки;

- дерев'яні конструкції горищних приміщень не оброблено вогнезахисним покривом (просоченням);

- коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

- використовується тимчасова електромережа;

- електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- будівлі, споруди не захищені від попадань блискавки і вторинних її проявів;

- будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту;

- підприємство не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням;

- пожежні плоскоскладальні рукава пожежних кран-комплектів не приєднані до крана та ствола і не проводиться розгортання та згортання наново раз на шість місяців;

- пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- на території спеціальні пожежні щити (стенди) недоукомплектовані;

- двері між адміністративними приміщеннями та приміщеннями виробничого цеху, побутовими приміщеннями не протипожежні. Вікна між складськими приміщеннями та приміщеннями металевої майстерні не протипожежні;

- між виробничою будівлею та складською будівлею, між складською будівлею та електропідстанцією, між виробничою будівлею та електропідстанцією відсутній протипожежний розрив відповідно до вимог норм;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- шляхи евакуації виробничих, складських будівель захаращені різними матеріалами та готовою продукцією;

- електричні вимикачі складських приміщень не встановлено на зовнішніх стінах, поза межами вказаних приміщень;

- не забезпечене видалення диму з складських та виробничих будівель відповідно до протипожежних вимог будівельних норм;

- дозволяється стоянка транспорту у наскрізних проїздах між будівлями;

- не забезпечений постійно оновлювальний запас відповідних медичних препаратів, сучасних антидотів та інших фармацевтичних препаратів, у тому числі кисню;

- працівники підприємства не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту;

- наказом не визначений пункт видачі засобів радіаційного та хімічного захисту;

- не проводиться планування заходів щодо захисту персоналу підприємства від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- не розроблені, не погоджені та не затверджені встановленим порядком номенклатура та обсяги об'єктового резерву на випадок надзвичайної ситуації;

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту;

- не розроблено паспорт потенційно небезпечного об'єкта;

- відсутнє посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб щодо цивільного захисту та техногенної безпеки.

Враховуючи те, що під час проведення планової перевірки відповідача було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції щодо застосування заходів реагування.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, оскільки позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки), з огляду на що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи суб'єкта господарювання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Також, суд першої інстанції звернув увагу, що відповідачем усунуто виявлені позивачем порушення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки в ході як планової, так і позапланової перевірки посадовими особами органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки були виявленні факти недотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, то позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 5 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно до ч. 2 ст. 68, ч. 1 ст. 70 Кодекс цивільного захисту у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Аналогічна норма міститься в ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).

Отже, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності. Крім того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. І лише у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Більш того, позивач позбавлений можливості самостійно приймати рішення про вжиття заходів реагування та подавати до адміністративного суду позов про підтвердження правомірності вжитих заходів, оскільки до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 у справі №К/800/50412/14, від 19.02.2015 у справі №К/800/46147/14, від 24.03.2015 у справі №К/800/16066/14.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Системи протипожежного захисту - це комплекс технічних засобів, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі, провадження пожежно-рятувальних робіт (п. 3.15 ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту»),

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуація людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем, пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі «пожежа», тощо) (п. 7.1 ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту»).

Відповідно до п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватись системами протипожежного захисту. Спалахнувши, вогонь поширюється нерівномірно: неінтенсивне в перші хвилини загорання переростає у лавиноподібний процес. Тому, чим раніше пожежу виявити, тим менша буде загроза життю і здоров'ю людей, які перебуватимуть в цей момент в небезпечному середовищі, а також збитки від неї. У разі виникнення пожежі повідомлення пронеї передаються негайно на пульт централізованого пожежного спостереження (час передачі сигналу складає 25 мілісекунд), на якому зберігається повна інформація про об'єкт (включаючи місце розташування, під'їзні шляхи, план об'єкту, прізвища та адреси відповідальних співробітників та ін.). Це забезпечить найбільш високу швидкість реагування пожежно-рятувальної служби на сигнал про займання на об'єкті. Також, слід зазначити, що інформація про точне місце розташування об'єкта, характер матеріалів, які знаходяться на підприємстві та конструктивні особливості об'єкту допоможе пожежно-рятувальній службі найбільш точно відреагувати на сигнал з відповідною екіпіровкою та набором засобів гасіння пожежі.

Згідно з ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - це відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ст. 53 Кодексу цивільного захисту України на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає, що документи, які вказують на усунення ТОВ «Вишнівська взуттєва фабрика» порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, не можуть бути доказом такого усунення, оскільки доказом усунення порушень, встановлених під час перевірки можуть бути результати повторної перевірки відповідача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що після винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови від 03.02.2017 відповідачем з 07.02.2017 по 08.02.2017 було проведено повторну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої, позивачем складено акт позапланової перевірки від 08.02.2017 № 2, в якому встановлено, що порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в акті планової перевірки від 09.12.2016 № 251 усунуті були не повністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом надано до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика», яке здійснює господарську діяльність за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Вишнівська взуттєва фабрика» використовувати будівлі, споруди, приміщення за цільовим призначенням, окрім робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 31.03.2017.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.