Ухвала суду № 65661390, 02.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2086/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за ново виявленими обставинами (а.с. 213-219 Том IV).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у задоволенні вказаної заяви Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року - відмовлено (а.с. 6-17 Том V).

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року та прийняту нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 01 лютого 2012 року №000532302.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у лютому 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 01 лютого 2012 року №000532302.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2012 року адміністративний позов задоволено (а.с. 51-53 Том II).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2012 року - скасовано та прийнято нову постанову, про відмову у задоволенні позову (а.с. 75-79 Том II).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 114-116 Том II).

Після направлення справи на новий розгляд, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено (а.с. 32-40 Том Том IV).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги (а.с. 61-63 Том IV).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2014 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року - скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року (а.с. 102-107 Том IV).

Вважаючи наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2013, оскільки на час прийняття судового рішення ні суду, ні позивачеві не було відомо обставини щодо визнання протиправними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Ново-Ком», за результатами якої складено акт перевірки №118/231/36917481 від 14 листопада 2011 року, який став підставою для висновку суду про відмову у задоволенні вимог ПАТ «Укргазбуд» у справі, позивач звернувся з відповідною заявою до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення від 23.08.2013 надав оцінку реальності господарських операцій ПАТ «Укргазбуд» із контрагентами, зокрема з ПП «Ново-Ком», при цьому посилання на акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Ново-Ком» наведено судом лише як позиція відповідача та не врахована під час ухвалення рішення у справі, тому правові підстави для визнання заяви про перегляд обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню відсутні.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» №7 від 22.05.2015 під нововиявленими обставинами розуміти юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, третім особам, їхнім представникам, ні іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це вплинуло б на результат вирішення справи. До критеріїв визначення обставин нововиявленими варто віднести:

1) можливість спричинити виникнення, зміну або припинення правовідносин;

2) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке було ухвалено);

3) об'єктивне існування цих обставин на момент первинного провадження і прийняття судового акта, але неврахування їх при вирішенні справи з незалежних від суду підстав, а не в результаті помилки суду;

4) невідомість про ці обставини ні особі, яка заявила по це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа;

5) перебування в причинному зв'язку з іншими елементами предмета доказування у справі;

6) виявлення лише після набрання судовим рішенням законної сили.

Як свідчать матеріали справи, суд, приймаючи оскаржуване рішення від 23.08.2013 виходив з того, що в межах даного спору необхідно було встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЕК Верес», ПП «Ново-Ком».

Так, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 23.08.2013 вказав, що посилання ПАТ «Укргазбуд» на подання до податкового органу уточнюючих розрахунків по господарським взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком» за лютий, березень та травень 2011 року не беруться до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи зазначені уточнюючі розрахунки подано до податкового органу 13 січня 2013 року, тобто в день проведення перевірки та складання акту перевірки.

При цьому, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 23.08.2013 відзначив, що твердження «Укргазбуд» про те, що отримані товари за Договорами купівлі - продажу від 01 лютого 2011 року №4/02, від 01 березня 2011 року №03/01, від 10 березня 2011 року №17/03, що укладались із ПП «Ново-Ком», не оплачувались спростовується матеріалами справи, оскільки під час перевірки встановлено, що оплата товару підтверджується банківськими виписками від 10, 14, 22, 24 березня 2011 року; 07, 18, 19, 20 квітня 2011 року.

Крім того, надані позивачем копії податкових накладних з ТОВ «ЕК Верес», не дають суду можливості встановити з якою метою замовлялись товари саме в такому обсязі та як вони в подальшому використовувались в господарській діяльності позивача. В матеріалах справи відсутні також докази на підтвердження факту перевезення, зберігання придбаного товару за спірними господарськими операціями, відсутня будь-яка інформація про наявність транспорту та складських приміщень. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження подальшого руху товарів, зокрема, видаткових накладних на поставку продукції, актів виконаних робіт та виписок банку по взаємовідносинам з ТОВ «ЕК Верес».

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, про відсутність доказів на підтвердження правомірності формування ПАТ «Укргазбуд» податкового кредиту з податку на додану вартість у спірному періоді.

Отже, як вбачається з рішення суду першої інстанції від 23.08.2013, суд надав оцінку реальності господарських операцій ПАТ «Укргазбуд» із контрагентами, зокрема з ПП «Ново-Ком», при цьому посилання на Акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Ново-Ком» наведено судом лише як позиція відповідача та не врахована під час ухвалення рішення у справі.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, обставини, на які посилається позивач, відповідають деяким ознакам нововиявлених обставин, проте істотність цих обставин для розгляду справи судом не встановлена, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2013.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 в якому зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв вірно рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У відповідності до частини першої статті 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.