Ухвала суду № 65660655, 27.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року № 876/741/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представників

від позивача: Шейхет М.Г., Могінська Т.А., Шумелда Р.Р.,

від відповідача: Шевченко М.І.,

від третьої особи (КМУ): Курса О.С.,

від третьої особи (ЛОДА): Бригарда О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15.12.2016р. про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Обєднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Львівська обласна державна адміністрація про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, а саме виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України № 604-р від 20.07.1998р. замовлення проекту землеустрою для земельної ділянки давніх поховань,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016р. Обєднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу , Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулися в суд з позовом до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Львівська обласна державна адміністрація та просять визнати бездіяльність Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", а саме, щодо здійснення заходів з утримання та збереження місць давніх поховань - Старого єврейського кладовища; не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території "історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.; визнати незаконними дії Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови у замовленні проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.; зобов'язати Львівську міську раду та її виконавчий комітет замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р. та виконати вимоги розпорядження КМУ № 604-р від 20.07.1998р.

Також 14.12.2016р. представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації повідомлень на початок будівництва, надання та отримання дозволів на виконання будівельних робіт та проведення будь-яких будівельних, будівельно-монтажних, меліоративних та інших технічних робіт, розробки будь-яких проектів на спірних землях на території між вулицями Я. Рапопопрта, Базарної, Броварної та Клепарівської.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.12.2016р. клопотання про забезпечення позову задоволено, накладено заборону на вчинення будь-яких дій щодо реєстрації повідомлень на початок будівництва, надання та отримання дозволів на виконання будівельних робіт та проведення будь-яких будівельних, будівельно-монтажних, меліоративних та інших технічних робіт, розробки будь-яких проектів на спірних землях на території між вулицями Я. Рапопорта, Базарної, Броварної та Клепарівської м. Львова.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду Львівська міська рада оскаржила її подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що під час розгляду клопотання про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, проте суд не мотивував вказаний висновок будь-якими фактичними обставинами справи, не зазначив про які саме права позивача йде мова і яким чином може бути завдана шкода, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову. Також апелянт вважає, що судом необґрунтовано, що невжиття заходів забезпечення позову може нести небезпеку щодо заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім цього апелянт зазначає, що відсутній зв'язок між предметом позовної вимоги та заходами забезпечення позову, вжитими судом так як предметом спору є визнання бездіяльності Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження по організації утримання та збереження Старого єврейського кладовища, не замовлення проекту землеустрою, зобов'язання замовити розробку проекту землеустрою. Крім цього апелянт вказує, що судом накладена заборона на виконання будівельних робіт на території між вул. Раппопорта, Базарною, Броварною та Клепарівською, але не ідентифіковано земельну ділянку на яку накладається заборона, не вказано її площу та кадастровий номер, так як територія між зазначеними вулицями є досить велика - більше 5 га., на якій розміщена значна кількість житлових і нежитлових будівель, пологовий будинок, поліклініка, тротуари, дорожнє полотно. Всі ці об'єкти потребують утримання, поточного та капітального ремонту, а тому в період дії накладеної заборони буде паралізовано здійснення благоустрою на території, на яку накладено заборону, не буде можливим проводити ремонт дорожнього полотна, тротуарів, фасадів будинків тощо. Також апелянт вказує, що ремонтні роботи на вул. Раппопорта полягають у заміні огорожі біля пологового відділення, яка перебувала в аварійному стані і потребувала негайного демонтажу та заміни для уникнення нещасного випадку.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала, просила скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представники позивачів Обєднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову обґрунтованою та законною та просять залишити її без змін.

В судовому засіданні представник третьої особи Кабінету Міністрів України Курса О.С. заперечила проти апеляційної скарги, просила оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В судовому засіданні представник третьої особи Львівської обласної державної адміністрації Бригарда О.С підтримала вимоги апелянта, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду та відмовити в забезпеченні позову.

Представник третьої особи - Міністерства культури України в судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернувшись з вищевказаним позовом до суду просять визнати бездіяльність Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо: невиконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", а саме, щодо здійснення заходів з утримання та збереження місць давніх поховань - Старого єврейського кладовища; не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території "історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.; визнати незаконними дії Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо відмови у замовленні проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р.; зобов'язати Львівську міську раду та її виконавчий комітет замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25 серпня 2004 р. та виконати вимоги розпорядження КМУ № 604-р від 20.07.1998р.

Забезпечуючи позов суд першої інстанції виходив з того, що заява позивачів про забезпечення позову є підставною до задоволення, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача так як на спірній земельній ділянці проводяться будівельні роботи.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх невірними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.3 статті 117 КАС України суд в порядку забезпечення позову може відповідною ухвалою зупинити рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються,

Частиною 4 статті 117 КАС України передбачено, що адміністративний позов, крім способу встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р., застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Колегія суддів вивчивши матеріали справи вважає, що позивачами в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не подано суду доказів що захист прав, свобод та інтересів позивачів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також очевидних доказів протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає суперечливими висновки суду першої інстанції, оскільки забезпечуючи позов суд наклав заборону, зокрема, на розробку будь-яких проектів на спірних землях на території між вулицями Я.Рапопорта, Базарної, Броварної та Клепарівської в м. Львові, хоча як вбачається із змісту позовних вимог предметом даного спору є визнання бездіяльності Львівської міської ради та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог розпорядження по організації утримання та збереження Старого єврейського кладовища, не замовлення проекту землеустрою, зобов'язання замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища, тобто позивачі заявляють вимоги щодо бездіяльності суб'єкта владних повноважень за не вчинення певних дій, а суд накладає заборону суб'єкту владних повноважень на вчинення дій.

Також колегія суддів вважає необгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо заборони на проведення будь-яких будівельних, будівельно-монтажних, меліоративних та інших технічних робіт на землях на території між вулицями Я.Рапопорта, Базарною, Броварною та Клепарівською в м.Львові, оскільки судом не ідентифіковано земельну ділянку, з зазначенням конкретної площі на яку поширюється заборона на вчинення дій, так як територія між зазначеними вулицями, за даними апелянта, є більше 5 га., та на території між вказаними вулицями розміщена також значна кількість житлових і нежитлових приміщень, міські комунікації, тротуари, дорожнє полотно, тобто об'єкти які потребують утримання, проведення певних ремонтних робіт.

Оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги предмет розглядуваного спору та вимоги щодо забезпечення позову, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовані заходи забезпечення позову, які передбачені ст.117 КАС України та підстав для застосування таких немає.

Вказані вище обставини судом першої інстанції не враховано при прийнятті ухвали про забезпечення позову, дані обставини є безсумнівною підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову та відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15.12.2016р. у справі № 462/3403/16-а скасувати та в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І. Довга

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складений 30.03.2017 року.