Постанова № 65660140, 28.03.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1055/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Бароніна Д.Б., за участю секретаря Бондаренко І.С., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач вказує, що вона з 21.07.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». На момент оформлення та призначення їй пенсії за віком вона працювала та продовжує працювати на посаді судді Апеляційного суду Луганської області. 08.12.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV у зв'язку з тим, що після призначення їй пенсії вона пропрацювала додатково 24 місяці. Відповідач прийняв її заяву з відповідними документами 08.12.2016 та зареєстрував за № 5881. 05 січня 2017 року по пошті вона отримала Рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 28 від 27.12.2016 року начальника УПФУ в м. Сєвєродонецьку, Луганської області ОСОБА_3., в якому було зазначено, що на підставі ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або надання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернути пенсіонером добровільно. З її боку не було ніяких зловживань ні при оформленні пенсії, ні під час звернення для її перерахунку. Вищезазначена правова підстава для утримання надміру виплаченої пенсії не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач навмисно або з інших підстав не застосував щодо неї так звану «заборону», як до особи, яка працює на окремих посадах, у тому числі суддями відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У розпорядженні Управління знаходилася пенсійна справа та особовий рахунок ОСОБА_1, він мав доступ до персоніфікованого обліку та мав можливість у будь який час припинити їй виплати, починаючи з 01.04.2015, але воно цього не зробило, не зважаючи на те, що у неї як у працюючого пенсіонера нічого не змінилося з моменту оформлення пенсії до її перерахунку. Позивач неодноразово зверталася до Управління з різних питань, а також отримувала довідку про розмір пенсії для внесення її суми у декларацію за 2015 рік, однак ніхто не хотів з нею розмовляти, хоча вона повідомляла про те, що працює у суді. Впродовж всього періоду отримання пенсії за віком, ОСОБА_1 отримувала її у скороченому розмірі як працюючий пенсіонер, у зв'язку з чим у неї не було сумнівів про те, що пенсію вона отримує незаконно. Позивач вважає, що надавати органам Пенсійного фонду окремо документи необхідно лише тим пенсіонерам, хто своєчасно не виконав передбачене законом зобов'язання протягом 10 днів інформувати органи фонду про працевлаштування/звільнення з роботи. Документ про її працевлаштування на «спецпосаду» (копія трудової книжки) з самого початку оформлення та призначення пенсії знаходився у її пенсійній справі. Крім цього, на момент призначення їй пенсії у липні 2014 року, це право на пенсію за віком було надано їй не спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на загальних підставах. У звязку з цим у вказаному позові ОСОБА_1 просить про наступне:

- визнати протиправною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії у вигляді переплати у зв'язку з особливими умовами виплати пенсії працюючим пенсіонерам за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 у розмірі 111277,14 грн. на підставі рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про утримання надміру виплачених сум пенсій № 28 від 27.12.2016;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сєвєродонецьку Луганської області скасувати рішення відносно ОСОБА_1 про утримання надміру виплачених сум пенсії № 28 від 27.12.2016;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сєвєродонецьку Луганської області відновити ОСОБА_1 виплати призначеної у 21.07.2014 пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з січня 2017 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, створених зі страхових внесків.

Представник відповідача надала до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначила, що відповідач дізнався про неправомірне нарахування пенсій позивачу лише у грудні 2016 року. Позивач зобовязана була самостійно повідомити відповідача про зміну її стану, що спричиняє зміну виплати пенсії, проте не зробила цього.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, які викладені у письмових запереченнях проти позову.

Дослідивши надані учасниками розгляду справи докази, оглянувши оригінал пенсійної справи позивача, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона 01 жовтня 2014 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України Сватівського району з заявою про призначення їй пенсії за віком. Пенсія на іншій підставі їй не призначалась і станом на час звернення з заявою вона працювала.

Протоколом № 206 від 08.10.2014 ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на загальних умовах на підставі її заяви від 01.10.2014. В протоколі зазначається, що на момент призначення пенсії позивач працює. Страховий стаж з 01.07.2000 склав 11 років 10 місяців 20 днів, загальний стаж (після 2004 року) 10 років 05 місяців 00 днів, загальний стаж (повний) 27 років 00 місяців 17 днів. Їй було призначено пенсію в розмірі 4659,15 грн. починаючи з 21.07.2014 довічно.

11 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про взяття на облік її пенсійної справи за віком, пенсію задоволено по 31.12.2014. День виплати -21. Виплата відбулась через Ощадбанк у звязку з переїздом на постійне місце проживання до м. Сєвєродонецька. Раніше проживала в м. Луганську, Матросова, буд. 2.

Відповідно до копії заяви про перерахунок пенсії від 08.12.2016, наданої до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, ОСОБА_1 просила перерахувати їй пенсію, яка була призначена відповідно до ч. 4 статті 42. Пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати їй не призначались, на момент подання заяви вона працює.

Рішенням начальника УПФУ в м. Сєвєродонецьку ОСОБА_3 про утримання надміру виплачених сум пенсій від 27 грудня 2016 року № 28, ОСОБА_1 була установлена сума переплати пенсії за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 у розмірі 111277,14 грн., згідно з довідкою відділу з виплати пенсій.

На підставі вищеописаних доказів, а також на підставі ретельного огляду в судовому засіданні оригіналу пенсійної справи позивача судом встановлено, що позивач з 21 липня 2014 року одержувала пенсію за віком в УПФУ в Сватівському районі Луганської області. З лютого 2015 року позивач одержувала пенсію за віком в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, у звязку із чим пенсійна справа позивача 16 березня 2015 року у повному обсязі була передана до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області. З 01 січня 2017 року виплата пенсії за віком на користь позивача з боку УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області була припинена та одночасно відповідач прийняв рішення про стягнення з позивача надміру виплачених сум пенсії за період з 01 квітня 2015 року.

Згідно із ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно із п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 із змінами та доповненнями, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові, можуть бути стягнуті на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії, лише в разі зловживань з боку пенсіонера.

На думку суду, зловживаннями з боку пенсіонера можуть бути визнані не будь-які його дії або бездіяльність, а лише такі дії або бездіяльність, які внаслідок умислу або недбалості з боку пенсіонера призвели до відсутності у органів Пенсійного фонду достовірних відомостей про пенсіонера, що в свою чергу призвело до виплати надмірних сум пенсії.

Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIII абзац другий частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» замінено п'ятьма абзацами, зокрема такого змісту:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються».

Також, з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VIII від 24.12.2015, яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах та умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії /щомісячне грошове утримання не виплачуються.

Для належного виконання вищенаведених вимог Законів орган Пенсійного фонду мав бути обізнаним із фактом працевлаштування позивача на посадах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Під час огляду в судовому засіданні оригіналу пенсійної справи позивача судом встановлено, що належним чином засвідчена копія всіх сторінок трудової книжки позивача із відомостями про її працевлаштування на посаді судді Апеляційного суду Луганської області зберігалася в її пенсійній справі з часу заведення пенсійної справи, тобто з часу прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком УПФУ в Сватівському районі Луганської області в жовтні 2014 року.

Отже, Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області протягом всього періоду спірних правовідносин мало в своєму розпорядженні достовірну інформацію про працевлаштування позивача на посаді судді Апеляційного суду Луганської області, проте допустило бездіяльність та не припинило виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року на виконання Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII та в подальшому з 1 січня 2016 року на виконання Закону України № 911-VIII від 24.12.2015.

Посилання представника відповідача на обовязок позивача в порядку ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повідомити про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, на думку є необґрунтованими, адже по-перше в даному випадку обставиною, що спричиняє виплату пенсії, є не зміна відомостей про позивача, а зміна Законів України, по-друге зміна Законів України після їх публікації відповідних є загальновідомою обставиною та не потребує окремого повідомлення з боку пенсіонера, по-третє Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області протягом всього періоду спірних правовідносин мало в своєму розпорядженні достовірну інформацію про працевлаштування позивача на посаді судді Апеляційного суду Луганської області. Більш того, з пояснень представника відповідача судом зясовано, що припинення виплати пенсій за віком іншим пенсіонерам відповідних категорій з 1 квітня 2015 року відбулося автоматично, без будь-яких окремих повідомлень з боку пенсіонерів.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність зловживань з боку позивача у спірних правовідносинах, на підставі чого слід визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27.12.2016 № 28. Саме такий спосіб захисту прав позивача є ефективним та таким, що відповідає змісту ч. 4 ст. 105 КАС України.

Вимога позивача про визнання незаконною вимоги УПФУ в м. Сєвєродонецьку щодо виплати сум пенсії на підставі спірного рішення та про зобовязання відповідача скасувати спірне рішення задоволенню не підлягають, адже по-перше вимога щодо виплати сум пенсії на підставі спірного рішення сама по собі не є актом субєкта владних повноважень, який підлягає скасуванню, а по-друге суд має повноваження самостійно скасовувати рішення органів ПФУ, що і буде належним способом захисту прав позивача.

Стосовно позовних вимог про зобовязання відновити виплату позивачу пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Станом на час розгляду цієї справи позивач продовжує працювати на посаді судді Апеляційного суду Луганської області, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VIII від 24.12.2015, яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах та умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії /щомісячне грошове утримання не виплачуються.

Аналогічні зміни на період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року передбачено Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII.

Вказані закони є чинними, їх положення не було визнано неконституційними.

Таким чином, виходячи з положень Законів № 911-VIIІ та № 1774-VIII з 01 січня 2016 року тимчасово на період по 31 грудня 2017 року діють обмеження щодо виплати пенсії позивачеві з огляду на ту обставину, що вона працює на посаді, передбаченої Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що виключає відновлення виплати призначеної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відновлення виплати пенсії за віком.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно із статтею 94 КАС України, суд враховує, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 640,00 грн. і при цьому позовні вимоги було задоволено частково, а саме задоволено одну повязану позовну вимогу немайнового характеру із трьох, тобто задоволено 33% позовних вимог, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 213 грн. 33 коп. пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 118, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про утримання надміру виплачених сум пенсій № 28 від 27.12.2016.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, код 21792459, суму судових витрат в розмірі 213 (двісті тринадцять) грн. 33 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 28 березня 2017 року.

Суддя Д.Б. Баронін