Ухвала суду № 65659826, 31.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

31 березня 2017 р. справа № 812/899/16

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Ханова Р.Ф., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 12 грудня 2016 року

у справі № 812/899/16 (суддя Ковальова Т.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм - Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача управління державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області

про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду 31 березня 2017 надійшла адміністративна справа № 812/899/16 разом з апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року.

Відповідно до частини 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, відповідно до якої суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (в редакції, чинній на час подання адміністративного позову) (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1378 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків від ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з позовної заяви, позивач - юридична особа звернувся до суду з позивом до податкового органу немайнового характеру, а саме, просить зобов'язати відповідача надати висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Враховуючи зазначене, заявник апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір в розмірі 1515,80 грн. = 1378* 110%.

Крім того, відповідно до приписів частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За приписами ч. 4 статті 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до матеріалів справи, постанова суду першої інстанції прийнята 12 грудня 2016 року у відкритому судовому засіданні, копія якої отримана податковим органом 27 грудня 2016 року (а.с. 103).

Відповідачем 04 січня 2017 року подана апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції від 12 грудня 2016 року, яка залишена без руху ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2016 року у зв'язку з несплатою судового збору та в подальшому ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 лютого 2017 року повернута відповідачу на підставі ч.3 ст. 108 КАС України (а.с. 113,137).

Податковою інспекцією 27 березня 2017 року вдруге подано апеляційну скаргу на постанову суду від 12 грудня 2016 року з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що на час подання апеляційної скарги на постанову суду вперше у податковій інспекції були відсутні кошти на сплату судового збору. На даний час на рахунках відповідача достатньо коштів для сплати судового збору, про що зазначено у заяві, однак доказів сплати судового збору податковою інспекцією суду не надано (а.с.163-164).

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, суд вважає, що причини, викладені в ньому не можна вважати поважними з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 11.08.2016 року № 10-5761/16 про наявність у органів державної влади видатків, необхідних для сплати судового збору, Міністерство фінансів України листом від 22.07.2016 № 31-08020-10-18/21195 надало ДСА України дані про обсяг видатків на сплату судового збору на 2016 рік. Органам державної влади на сплату судового збору і бюджеті на 2016 рік передбачено планові показники в загальній сумі 950 млн. грн., з яких, Державній фіскальній службі України в сумі 711 млн. грн.

Оскільки постанова суду прийнята у 2016 році, враховуючи не надання відповідачем доказів звернення до головного розпорядника бюджетних коштів, зокрема, до Державної фіскальної служби України для виділення необхідних коштів для виконання покладених на відповідача зобов'язань по сплаті судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі тощо, суд дійшов висновку про необґрунтованість та неповажність причин пропуску строку, наведених у клопотанні.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.10.2015 року по справі «Устименко проти України» (Заява № 32053/13), зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року). Також зазначено, що «згідно з національним законодавством строк оскарження відраховується з моменту фактичного отримання копії постанови особою, яка подає скаргу. Іншими словами, опосередковано відхиливши єдину причину, наведену відповідачем у його клопотанні про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд, тим не менш, задовольнив клопотання, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження. У світлі цих обставин Суд доходить висновку, що апеляційний суд поновив пропущений строк оскарження остаточної постанови суду, ухваленої на користь заявника, не вказавши чітких причин такого рішення.»

Відповідно до частини 1 статті 108, частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з встановленням строку для усунення зазначених недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та доказів, що підтверджують ці доводи, а також оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1515,80 грн. за наступними реквізитами для сплати судового збору: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., призначення платежу - судовий збір, Код класифікації доходів 22030101.

Керуючись статтями 108, 186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року по адміністративній справі № 812/899/16 - залишити без руху.

Надати особі, що подала апеляційну скаргу, тридцятиденний строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено, що позбавляє заявника права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.Ф. Ханова