Ухвала суду № 65659732, 31.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 332/199/16-ц

Провадження № 22-ц/778/325/17 Головуючий у 1-й інстанції: Андрюшина Л.А.

У Х В А Л А

31 березня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Дашковська А.В., при вирішенні питання про повернення судового збору за заявою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2016 року у цій справі залишено без змін.

30 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Запорізької області із заявою про витребування доказів, до якої долучив квитанцію №0.0679311829.1 від 29 грудня 2016 року про сплату судового збору в розмірі 590 грн. (а.с. 152 т.2).

В судовому засіданні 22 березня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

27 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просив повернути судовий збір за подання заяви про витребування доказів шляхом направлення поштового переказу.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає повернення суми сплаченого судового збору ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п.п. 4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з розясненнями, що містяться в п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Отже, сплачені кошти у розмірі 590 грн. за квитанцією №0.0679311829.1 від 29 грудня 2016 року підлягають поверненню ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно до п.п. 3,5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (з наступними змінами), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення судового збору здійснюється, зокрема, за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Таким чином, заява ОСОБА_1 в частині повернення судового збору шляхом направлення поштового переказу не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством передбачено повернення судового збору органами Державної казначейської служби України шляхом оформлення розрахункових документів.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 590 грн. за квитанцією №0.0679311829.1 від 29 грудня 2016 року.

Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 кошти судового збору в розмірі 590 грн., внесені відповідно до квитанції №0.0679311829.1 від 29 грудня 2016 року на реквізити: «банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, отримувач: Апеляційний суд Запорізької області; р/р отримувача: 31218206780007; код отримувача: 38025409; МФО отримувача: 813015; призначення платежу: *;101;1625808090; судовий збір за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_4 суд Запорізької області».

Копію ухвали разом з оригіналом квитанції №0.0679311829.1 від 29 грудня 2016 року направити ОСОБА_1.

Замість оригінала квитанції про оплату судового збору №0.0679311829.1 від 29 грудня 2016 року до матеріалів справи долучити його копію.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Дашковська