Ухвала суду № 65657902, 30.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-сс/781/135/17 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Категорія 183 КПК України Доповідач у суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді Онуфрієва В.М.,

суддів Ремеза П.М., Ткаченко Л.Я.,

із секретарем Ковальовою Н.Д.,

за участю прокурора Деревянка А.Г.,

захисника адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2017 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 22.03.2016 Ленінським районним судом м. Кіровограда, за ч. 3 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття строку покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 12 год. 30 хв. 20.03.2017 року до 12 год. 30 хв. 18.05.2017 року з визначенням розміру застави в сумі 128000 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2017 року, задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 12 год. 30 хв. 20.03.2017 року до 12 год. 30 хв. 18.05.2017 року з визначенням розміру застави в сумі 128000 гривень.

Органами досудового слідства, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, і зокрема, у тому, що мешканець м. Кропивницького, ОСОБА_4, в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними", не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс, забороненого у вільному обігу здійснив його незаконне придбання, зберігання з метою збуту, загальною вагою у перерахунку на суху речовину 59672,843 грама, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоровя від 01.08.2000 № 188 є особливо великими розмірами.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що матеріали клопотання містять достатні дані про наявність підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Врахував, що підозрюваний раніше притягався до відповідальності, підозрюється у вчинені нового умисного, корисливого, особливо тяжкого кримінального правопорушення під час іспитового строку, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно показів свідка ОСОБА_7 у 2010 році вона розірвала шлюб з ОСОБА_4, з ним відносин не підтримує та він не надає її можливості відвідувати власне домоволодіння.

Слідчий суддя вважає, що підозра у злочині вчиненого під час іспитового строку дає підстави вважати, що ОСОБА_4 у разі застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а враховуючи межі відповідальності за інкримінованою йому статтею має можливість вчинити дії ухилення від слідства та суду, тим паче, що місці соціальні звязки у вигляд сталих сімейних відносин не підтвердились під час розгляду клопотання.

В апеляції захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно витягу з кримінального провадження № 12017120020001868 правова кваліфікація злочину визначена як ч.1.ст.309 КК України, а не ч.3 ст.307 КК України. У вступній частині повідомлення про підозру від 20.03.2017 року кваліфікація вказана за ч.1 ст.309 КК України ,в резолютивній вказується ст.309 та ч.3 ст.307 КК України. Крім того вказала, що кримінальне провадження № 12017120020001868 внесено до ЄРДР 15.02.2017 року за ч.3 ст.307 КК України (хоча фактично 15.02.2017 року внесено за ч.1 ст.309 КК України), крім того слідчий просив застосувати запобіжний захід до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, особа з такою датою народження не є підозрюваною по даному кримінальному провадженню, а тому суд за таких обставин вже повинен був відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Вказала, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою з розміром 128 000,00 гривень є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України та є непомірно великою сумою для підзахисного. Підозрюваний ОСОБА_4 не був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а добровільно прийшов як у відділок поліції для вручення підозри 20.03.2017 року так само добровільно, самостійно з'явився наступного дня до суду. Досудовим слідством не доведено його причетність до вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.307 КК України. Жодний свідок по справі, покази яких надані слідчим як доказ, не вказують на збут ОСОБА_4 наркотичних речовин. Підозрюваного ОСОБА_4 ніхто не допитував і навіть не намагався отримати від нього пояснення, слідчий наперед для себе вирішив питання винуватості ОСОБА_4 На час розгляду клопотання слідчого відомостей в ЄРДР за ч.3 ст.307 КК України від 15.02.2017 року відносно ОСОБА_4 не було, до суду такі дані також не подавалися. Судом не взято до уваги, підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, а саме двох повнолітніх синів з якими підтримує тісні сімейні стосунки, має на утриманні доньку 13 років, має постійне місце проживання, неофіційно працює автослюсарем, позитивно характеризується сусідами. Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Вказала, що жодних доказів які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину передбаченого статтею ч.3 ст.307 КК України окрім вилученого у домоволодінні його дружини канабісу, не має. Вказала, що визначений судом розмір застави у 128 000,00 гривень є непомірним і внести її нереально для фізичної особи, яка працює автослюсарем на дому з максимальним заробітком 5000,00 грн. на місяць. Зазначила, що в ухвалі суду присутнє істотне порушення КПК України та норм європейського права у зв'язку з необґрунтованим обранням стосовно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу з непомірною заставою.

Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу захисника, прокурора, який просив відмовити в апеляції захисника, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозра у злочині вчиненого під час іспитового строку дає підстави вважати, що ОСОБА_4 у разі застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а враховуючи межі відповідальності за інкримінованою йому статтею має можливість вчинити дії ухилення від слідства та суду, тим паче, що міцні соціальні звязки у вигляд сталих сімейних відносин не підтвердились під час розгляду клопотання.

Крім того, на думку колегії суддів слідчим суддею у повній мірі враховано, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчинені нового умисного, корисливого, особливо тяжкого кримінального правопорушення під час іспитового строку, у сфері обігу наркотичних засобів, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно показів свідка ОСОБА_7 у 2010 році вона розірвала шлюб з ОСОБА_4, з ним відносин не підтримує.

Крім того, колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді, що у клопотанні на його обґрунтування слідчий посилається на п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», згідно до якого - про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір;

спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. Таким чином, існуюча судова практика, враховуючи обсяг вилучених наркотичних засобів у підозрюваного не суперечить кваліфікуючій статті, оскільки є особливо великим. Також, слідчий вказала, що на час розгляду клопотання інформація з ЄРДР відповідає змісту повідомлення про підозру. За таких підстав, доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є безпідставними.

Доводи захисту щодо неврахування слідчим суддею того, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, а саме двох повнолітніх синів з якими підтримує тісні сімейні стосунки, має на утриманні доньку 13 років, має постійне місце проживання, неофіційно працює автослюсарем, позитивно характеризується сусідами є безпідставними, оскільки судом враховано вказані обставини. Разом із тим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що враховано слідчим суддею, а тому навіть із врахуванням вказаних підстав, враховуючи наявність ризиків, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що належна поведінка ОСОБА_4 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Доводи захисника з приводу того, що слідчим суддею слід було відмовити у клопотанні слідчого оскільки, у резолютивній частині клопотання слідчого вказане неправильно дата народження ОСОБА_4 1.11.1967 року є безпідставними, оскільки у вказаному клопотанні в анкетних даних вказано правильно дату народження 18.11.1967 року та слідчим суддею правильно встановлено та вказано в ухвалі дату народження ОСОБА_4- 18.11.1967 року.

Доводи захисту щодо непомірності визначеного слідчим суддею розміру застави є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого під час іспитового строку, а тому визначення меншого розміру застави, або більш мякого запобіжного заходу не слугуватиме меті застосування запобіжного заходу, тобто уникнення запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника викладені в апеляції стосовно того, що слідчим суддею не враховано те, що на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не зрозумілою була кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 чи ч.3 ст.307 КК України є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час перевірки доводів апеляційної скарги прокурором було надано суду витяг з ЄРДР №12017120020001868 за ч.3 ст.307 КК України. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що в клопотанні слідчого від 20.03.2017 року вказано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КПК України та те, що на момент розгляду слідчим суддею в матеріалах клопотання було в наявності повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч.3 ст.307 КК України від 20 березня 2017 року.

Отже, на підставі викладеного, навіть з урахуванням наявності у ОСОБА_4 постійного місця проживання, позитивної характеристики сусідів, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 182, 183, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 12 год. 30 хв. 20.03.2017 року до 12 год. 30 хв. 18.05.2017 року з визначенням розміру застави в сумі 128000 гривень залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.М. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Ткаченко