Ухвала суду № 65657768, 31.03.2017, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 384/607/16

Провадження № 1-кп/386/50/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю секретаря судового засідання Максютенко О.О.,

прокурора Попова І.О.,

потерпілих ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження №12014120240000231 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Голованівського районного суду Кіровоградської області 14 листопада 2016 року з апеляційного суду Кіровоградської області, після визначення підсудності у порядку ст. 34 КПК України, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014120240000231 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

23 грудня 2016 року ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області зазначений обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків у звязку з тим, що органами досудового розслідування узагальнено викладено формулювання обвинувачення, що дозволяє говорити про фактичну його відсутність, а також викладено суперечливі дані стосовно потерпілих. З таким твердженням не погодився апеляційний суд Кіровоградської області та розглядаючи апеляційні скарги в ухвалі від 26 січня 2017 року зазначив про те, що суд першої інстанції вдався до оцінки доказів, правильності формулювання предявленого обвинувачення, до аналізу та перевірки фактичних обставин справи, наявності складу кримінального правопорушення, що є неприпустимим під час проведення підготовчого засідання, а допускається лише під час розгляду справи по суті, якою скасував ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2016 року та направив на новий розгляд в цьому ж суді у іншому складі суду.

13 лютого 2017 року вказане кримінальне провадження надійшло до Голованівського районного суду Кіровоградської області та ухвалою від 14 лютого 2017 року призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання проповернення обвинувального акту відносно нього прокурору, оскільки прокурором не зазначено як саме він міг надавати вказівки своїм синам як діяти водіям ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9; яким чином здійснював тиск та в чому проявлявся такий тиск на водіїв; чи обвинувачують його в тому що саме він (обвинувачений) заблокував ОСОБА_3 в автомобілі, і яке мав до цього відношення; не зрозуміло чому по справі є три потерпілі особи та кому належить урожай.

В підготовчому судовому засіданні захисник також заявив клопотання проповернення обвинувального акту відносно обвинуваченого прокурору, оскільки цей обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291КПК України. В обґрунтування клопотання про повернення обвинувального акту прокурору вказав, що цей акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; при проведенні досудового розслідування не були встановлені обставини, які підлягають доказуванню згідно ч. 1 ст. 91 КПК України; органом досудового розслідування та прокурором викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на частину статті закону України про кримінальну відповідальність, у якому обвинувачується ОСОБА_5, а саме ч. 3 ст. 186 КК України, тоді як формулювання обвинувачення викладено узагальнено, що дозволяє говорити про фактичну його відсутність. Так, у обвинувальному акті не зазначено які саме протиправні вказівки надавав своїм синам ОСОБА_5 та у який саме спосіб він примусив водіїв автомашин та комбайну діяти за його вказівкою надаючи вказівки своїм синам і яким чином було заблоковано ОСОБА_2 в автомобілі. Також не сформульовано у чому саме полягав психологічний примус ОСОБА_5 у відношенні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Також захисник зазначив про те, що в обвинувальному акті не конкретизовано кому завдано матеріальну шкоду шляхом викрадення урожаю, кому належить цей урожай, оскільки значиться про завдання шкоди лише ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тоді як договір про спільну діяльність було укладено між ФГ «Зелений лан» та ФГ «Родючість».

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про призначення обвинувального акта відносно ОСОБА_5 до судового розгляду. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Голованівському районному суду Кіровоградської області, підстав для його закриття чи повернення обвинувального акта прокурору немає. Просить призначити обвинувальний акт до судового розгляду в установленому законом порядку, в судове засідання викликати обвинуваченого, захисника, потерпілих, представника потерпілих, свідків. Зазначив, що підстав для обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжних заходів не має.

Потерпілі в підготовчому судовому засіданні підтримали думку прокурора про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду. Вважали, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Представник потерпілих під час підготовчого судового засідання вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для його повернення прокурору, в обвинувальному акті достатньо викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5, вважав, що питання про наявність чи відсутність доказів має вирішуватись в судовому засіданні, в ході якого також можливо встановити кому належав викрадений урожай, і незалежно від належності цього урожаю юридичній чи фізичній особі, цей факт не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого. Посилаючись на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля недопущення порушення прав потерпілих на справедливий суд та недопущення порушення строків розгляду справи, просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, а також врахувати позицію суду апеляційної інстанції.

Вислухавши думку прокурора, потерпілих та їх представника, обвинуваченого, захисника, дослідивши обвинувальний акт, доданідо нього реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку обвинуваченого, суд дійшов до висновку, що клопотання обвинуваченого та захисника підлягають частковому задоволенню, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підлягаєповерненнюпрокурору, що затверджував обвинувальний актз наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України впідготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження (ч. 2 ст. 291 КПК України).

Згідно з зазначеною нормою закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обовязкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації; формулювання обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Аналогічна позиція зазначена в рішенні від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскін проти Австрії» .

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

За обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12014120240000231 ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме: у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому. Викладено фактичні обставини про те, що ФГ «Зелений лан», головою якого є ОСОБА_3, та ФГ «Родючість», яке належить ОСОБА_1, за спільною домовленістю використовували земельну ділянку площею 35,0902 га., яка знаходиться на території Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, на якій в 2015 році ФГ «Родючість» виростило соняшник та 22.09.2015 року за спільним рішенням названих господарств почався збір цього урожаю за допомогою комбайна «John Deere» під керуванням ОСОБА_10, автомашини КАМАЗ із причепом та двох автомашин ЗІЛ-130, під керуванням водіїв ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відповідно. Проте, ОСОБА_5 діючи протиправно, з корисливих мотивів та з метою власної наживи, достовірно знаючи, що зазначена земельна ділянка йому не належить та ним не оброблялась, посіви не здійснювались, шляхом надання незаконних вказівок своїм синам ОСОБА_11 та ОСОБА_12, щодо протиправних дій відносно водіїв автомашин і комбайну, розуміючи, що його протиправні дії вчиняються очевидно, відкрито як злочин для інших осіб (ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7В.), примусив водіїв діяти за його вказівкою та спрямував автомобілі з зерном соняшника до орендованих ним складів, що належать ТОВ АПК «Розкішне» та знаходяться по вул. Квітневій в с. Березова Балка Вільшанського району Кіровоградської області, у звязку з чим було зібрано урожай з 10 га. в кількості 210 центнерів. В подальшому, не зважаючи на заперечення власника врожаю ОСОБА_2, якого було заблоковано у власному автомобілі, ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний умисел, в період часу з 24 вересня 2015 року по 25 вересня 2015 року за участю невстановлених осіб та транспортних засобів, зібрав залишок врожаю з поля площею 35,09 га. в кількості 525 центнерів та вивіз до зазначеного вище складу.

Обвинувальний акт затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальномупровадженні прокуратури Кіровоградської області.

Отже, прокурор виклав ті фактичні обставини, які вважає встановлені; як сторона обвинувачення зазначив правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому і кваліфікує такі дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 186 КК України, а тому, твердження обвинуваченого та захисника про відсутність в обвинувальному акті відомостей, визначених п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, та про необхідність повернення обвинувального акту з цих підстав не знайшли свого підтвердження, що також встановлено ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.01.2017 року, постановленої при перевірці обґрунтованості таких підстав.

Однак, суд вважає, що обвинувальний акт не містить анкетні відомості кожного потерпілого, визначені п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки як вбачається з фактичних обставин, зазначених в обвинувальному акті, урожай соняшнику, у відкритому викраденні якого обвинувачується ОСОБА_5, вирощувався ФГ «Зелений лан» та ФГ «Родючість», тобто належав господарствам, а тому такі юридичні особи мають бути зазначені в обвинувальному акті як потерпілі.

Відсутність в обвинувальному акті відомостей про потерпілих ФГ «Зелений лан» та ФГ «Родючість», порушує їх права встановлені ст. 55 КПК України, не забезпечує гарантії визначені ст. 32 Закону України «Про фермерське господарство», за якою Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства.

Крім того, суд враховує думку представника потерпілих, щодо необхідності суворого дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий суд, та серед іншого - розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, тоді як не зазначення потерпілих осіб в обвинувальному акті може за собою потягнути порушення їх (потерпілих) прав визначених як самою Конвенцією, так і нормами КПК України.

Суд не розглядає питання наявності чи відсутності спричиненої шкоди потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки такі питання є предметом розгляду під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшовдо висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5,обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому,на підставіп. 3 ч. 3ст. 314 КПК України,підлягає поверненню прокурору.

Запобіжний західОСОБА_5 обраний у вигляді застави згідно реєстру матеріалів досудового розслідування припинив свою дію 04.12.2016 року.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинуваченого та захисникапро повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12014120240000231, зареєстрованому в ЄРДР30.09.2014 року відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносноОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, внесеного 30.09.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120240000231, повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_13, який затвердив обвинувальний акт, у звязку з невідповідністю вимогам КПК України.

Копію цієї ухвали негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, потерпілим та їх представнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом 7днів з дня її проголошення.

Суддя: Гарбуз О. С.