Ухвала суду № 65656431, 29.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 761/34278/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/3108/2017Головуючий у суді першої інстанції - Осаулов А.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д. Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» про розірвання договору страхування життя,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач або страхувальник) звернулася до суду з позовом до з позовом до ЗАТ «СК «Українська страхова група «Життя» (далі - відповідач або страховик), в якому просила достроково припинити дію Полісу (договору) добровільного страхування життя № 03-1310-2540, укладеного 12.04.2006 між нею та відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що 12.04.2006 між нею та відповідачем був укладений договір добровільного страхування життя на 30 років. Об'єктом страхування були майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи. Щорічний страховий платіж становив 300 доларів США. У зв'язку з погіршенням майнового стану і неможливістю сплачувати страхові платежі, позивачка звернулась до відповідача з заявою про дострокове припинення дії договору страхування, проте одержала відмову, яку вважає незаконною, і була вимушена звернутися до суду за захистом порушеного права (а.с. 1).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2016 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 30-32).

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору добровільного страхування життя.

Сторони повторно не з'явились в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивачка в заяві на адресу суду просила розглянути справу за її відсутності. Відповідачу неодноразово направлялись повідомлення про розгляд справи за відомою суду адресою, які повертались без вручення у зв'язку із вибуттям відповідача з адреси місцезнаходження. Відтак, в силу вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з його безпідставності та недоведеності.

Вказаний висновок суду є законним і обгрунтованим, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2006 між сторонами був укладений договір добровільного страхування життя № 03-1310-2540. Об'єктом страхування були майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи (позивача). Щорічний страховий платіж становив 300 доларів США. Строк дії договору до 24 год. 12.04.2036 (а.с. 2).

29.02.2016 позивачка звернулась до відповідача з заявою про дострокове припинення дії договору страхування (а.с. 5,6).

Листом від 24.03.2016 № 408 відповідачем відмовлено у достроковому припиненні дії договору страхування життя за відсутності на це його згоди та запропоновано змінити розмір платежу або перевести договір в оплачений, тобто вважати сплачені платежі такими, що сплачені за весь період дії Договору (а.с. 7).

20.04.2016 позивачка повторно звернулась до відповідача з заявою про дострокове припинення дії договору добровільного страхування життя, вказуючи на те, що вона, у зв'язку зі складним матеріальним становищем, не може здійснювати необхідні платежі за договором, проте відповіді на неї не отримала (а.с. 8, 9).

Звертаючись до суду з даним позовом позивачка просила достроково припинити дію договору страхування, обґрунтовуючи дані вимоги ст.ст. 651, 652 ЦК України, які передбачають підстави зміни або розірвання договору, в тому числі й у зв'язку з істотною зміною обставин.

Так, статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України визначає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем наявності визначених законом умов, які б давали підстави для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

При цьому, посилання позивача на значне підвищення курсу долара США, правомірно не прийняте судом до уваги, оскільки позивачем погоджено умови договору щодо сплати страхового платежу саме в доларах США і законодавством не передбачений стабільний курс долара США, а отже позивач міг передбачити можливість зміни курсу валюти.

Статтею 997 ЦК України визначено підстави, умови та наслідки припинення договору страхування.

Так, договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.

Страхувальник або страховик може відмовитися від договору страхування в інших випадках, встановлених договором.

Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.

Страховик не має права відмовитися від договору особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат.

Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат.

Наслідки відмови від договору страхування життя встановлюються законом.

Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору страхування, договір припиняється.

Пунктом 8.1.5 Договору добровільного страхування життя від 12.04.2006, укладеного між сторонами, передбачена можливість дострокового припинення дії договору згідно Розділу 9 цього Полісу (договору).

Пунктом 9.2. вказаного Договору визначено, що дія цього Полісу припиняється за взаємною згодою сторін, а також у разі: виконання страховиком зобов'язань за цим Полісом у повному обсязі (п. 9.2.1.); закінчення строку дії цього Полісу (п. 9.2.2.); інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 9.2.3.).

Отже, сторони визначили, що окрім виконання страховиком зобов'язань за цим Полісом у повному обсязі та закінчення строку дії цього Полісу, договір може бути припинений також і в інших випадках, передбачених Законом. При цьому, слід наголосити, що одностороннього припинення договору сторони не передбачили.

Згідно із с. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування життя.

Статтею 28 Закон України «Про страхування» визначено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону; 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не досягли згоди в припиненні дії договору страхування, а також й відсутні визначені законом підстави для визнання договору припиненим та таким, що втратив чинність.

Більш того, слід зауважити, що матеріали справи не містять даних про пред'явлення страховиком до страхувальника письмової вимоги про сплату страхових платежів та її не виконання страхувальником, що могло б бути підставою для висновку про припинення дії договору страхування.

Також з матеріалів справи не вбачається неналежного виконання договору страховиком, а також ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено, які саме права чи інтереси позивача порушені відповідачем та укладеним з ним договором добровільного страхування, а також які саме права позивача порушені у зв'язку з чинністю укладеного між сторонами договору добровільного страхування життя.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність рішення не впливають, оскільки при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група «Життя» про розірвання договору страхування життя - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І.Оніщук

Судді Л.Д.Українець

В.А.Шебуєва