Ухвала суду № 65656301, 30.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 01 лютого 2017 року по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова ВладиславаВолодимировича про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2017 року позивачка звернулась із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просила визнати протиправними дії ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо нарахування процентів за кредитним договором №11148811000 від 26 квітня 2007 року укладеним між ОСОБА_1 та АКБ «УкрСиббанк», за період з 02 жовтня 2015 року. (а.с.3-5)

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 01 лютого 2017 року відмовлено у відкритті провадження по справі. (а.с.7)

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. (а.с.10-12)

Позивачка до суду не прибула, сповіщалась встановленим порядком про що у справі є докази. (а.с. 51-52)

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя районного суду виходив з того, що позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень, тому із посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК Українисуди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 17 КАС Українивстановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцієюта законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Поряд з цим, пунктом 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року роз'яснено судам, що враховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., випливають з кредитного договору №11148811000 від 26 квітня 2007 року укладеного між ОСОБА_1 та АКБ «УкрСиббанк», права вимоги за яким перейшли до ПАТ «Дельта Банк». (а.с.3-5)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами виник спір про право цивільне і незважаючи на те, що у справі бере участь суб'єкт публічного права - спір не є публічно-правовим і має розглядатись у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою, підлягає скасуванню, матеріали позовної заяви мають бути повернуті до районного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі в порядку встановленому процесуальним законом.

Ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі і з огляду на вимоги ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 01 лютого 2017 року скасувати, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в порядку встановленому процесуальним законом.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.В.Борисова

В.М.Ратнікова

Справа № 22-ц/796/4828/2017

Унікальний номер 757/5195/17-ц

Головуючий у першій інстанції - Васильєва Н.П.

Доповідач Левенець Б.Б.