Рішення № 65656134, 29.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 759/2485/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/184/2017Головуючий у суді першої інстанції - Ключник А.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до Захаревич Н.В., Дьомкіної Н.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором № 97076-CARD від 29.10.2007 у розмірі 4 927,35 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.12.2014 становить 77 704,37 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29.10.2007 з відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 97076-CARD, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 4 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом терміном до 20.10.2009. За умовами договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 сплачує банку відсотки за кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Банк свої зобов'язання виконав та надав позичальнику кредит на умовах визначених кредитним договором.

В порушення умов договору, позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 17.12.2014 виникла заборгованість у розмірі 7 124,56 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 1 895,34 долари США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 229,22 долари США.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 2 446,94 долари США, яка була задоволена до стягнення з відповідача на користь позивача рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.11.2009, а різниця становить 4 677,62 долари США, а також штрафи відповідно до умов договору: 15,85 долари США - штраф (фіксована частина); 233,88 долари США - штраф (процентна складова).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_3 становить 4 927,35 долари США, що за курсом НБУ станом на 17.12.2014 становить 77 704,37 грн.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_4 29.10.2007 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно у повному обсязі за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Отже, наявна заборгованість підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2015 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 53-55).

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального закону. Суд безпідставно відмовив у стягненні відсотків, оскільки не дивлячись на наявність судового рішення, зобов'язання за кредитним договором не є припиненими, так як відповідачем рішення суду не виконано, а тому позивач має право нараховувати відсотки передбачені договором кредиту за користування грошовими коштами.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином, за відомими суду адресами, а тому їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості заявлених вимог.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду про відмову в задоволенні вимог до ОСОБА_3, при цьому погоджується з висновком суду про припинення поруки та, як наслідок, відсутності підстав для стягнення коштів з поручителя, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2007 між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та Захаревич Н.В. укладено кредитний договір № 97076-CRED згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 4 000,00 доларів США в строк до 20.10.2009 зі сплатою процентів у розмірі 24% річних (п. 3.1. договору), а у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту - сплатою процентів у розмірі 48% річних (п. 3.2. договору) (а.с. 10-12).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.11.2009, яке набрало законної сили, у справі № 2-3898/09 стягнуто з Захаревич Н.В. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29.10.2007 у розмірі 2 446,94 долари США, що за курсом НБУ становило 19 592,14 грн. (а.с. 4).

У зв'язку з невиконанням відповідачем вказаного судового рішення банк звернувся до суду з даним позовом в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по відсоткам за період з 23.09.2009 по 17.12.2014 у розмірі 4 677 доларів 62 центи США, що за курсом НБУ станом на 17.12.2014 становить 73 766 грн. 07 коп., а також штраф (фіксована частина) у сумі 15,85 доларів США та штраф (процентна складова) у сумі 233,88 доларів США.

Судом зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається не виконаним належним чином відповідно до вимог ст. 526, 599 ЦК України. Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача відсотки за кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом, що суперечить вимогам закону.

З таким висновком суду погодитись не можливо.

Так, згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено сплату процентів у розмірі 24% річних, а у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту - сплати процентів у розмірі 48% річних. Також, розділом 5 кредитного договору сторони передбачили сплату штрафів за неналежне виконання зобов'язань.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку штрафних санкцій, передбачених договором за неналежне виконання його умов, зокрема заборгованості за процентами та штрафів.

Означене узгоджується також з правовою позицією ВСУ висловленою в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-1206цс15, яка є обов'язковою для застосування.

Перевіряючи розмір заборгованості по відсоткам, колегія суддів вважає його обґрунтованим, оскільки він узгоджується з умовами договору та фактичними обставинами справи. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.11.2009, яке набрало законної сили, з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 1 895,34 доларів США заборгованості за кредитом, 405,34 доларів США заборгованості за відсотками, 31,22 долари США штраф (фіксована частина) та 115,03 штраф (відсоток від суми заборгованості), а всього 2 446,94 долари США, що за курсом НБУ становило 19 592,14 грн. за період з 29.10.2007 по 22.09.2009.

Так, за період з 23.09.2009 по 17.12.2014 заборгованість за відсотками становить 4 677 доларів 62 центи США, що за курсом НБУ станом на 17.12.2014 становить 73 766 грн. 07 коп. Щодо штрафів, то їх розмір також ґрунтується на умовах договору, проте вони підлягають стягненню у гривні, що передбачено умовами договору (п. 5.5. договору) та узгоджується з вимогами закону. Отже, штраф (фіксована частина) складає 249 грн. 95 коп. та штраф (процентна складова) становить 3 688 грн. 29 коп.

Щодо відмови суду у задоволенні вимог банку до відповідача ОСОБА_4, як поручителя, то такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути задоволені, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2007 між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за яким остання взяла на себе зобов'язання відповідати за виконання ОСОБА_3 обов'язків по кредитному договору № 97076-CRED від 29.10.2007 щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків, штрафів та інших платежів, передбачених договором (а.с. 16).

Як у кредитному договорі, так і у договорі поруки визначено строк повернення кредиту до 20.10.2009.

Пунктом 11 договору поруки сторони визначили, що строк, в межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом 5 років, тобто сторонами встановлено строк дії поруки.

Позичальник був зобов'язаний повернути кредит у строк до 20.10.2009. У зв'язку з невиконанням позичальником обов'язку щодо вчасного повернення кредитних коштів, банк у 2009 році пред'явив позов про стягнення заборгованості лише до позичальника, яка була стягнута з останнього за рішенням суду від 26.11.2009. Саме після 20.10.2009 банк знаючи про порушення зобов'язань боржником мав право на пред'явлення вимоги до поручителя в межах визначеного договором поруки п'ятирічного строку.

Проте, вимога до поручителя була пред'явлена позивачем лише 29.01.2015, а з даним позовом до поручителя позивач звернувся лише 16.02.2015до суду (а.с. 2, 7-9).

У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 599 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, оскільки суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення поруки, то, відповідно, й висновок суду про відмову в задоволенні вимог до поручителя є законним і обґрунтованим.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволенні позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам та штрафів у гривні, а також, у зв'язку із задоволенням даних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги).

В частині відмови в задоволенні вимог позивача до відповідача ОСОБА_4 рішення суду слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 307-309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»(місцезнаходження: м. Дніпропетровськ /Дніпро/, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по відсоткам за період з 23.09.2009 по 17.12.2014 у розмірі 4 677 доларів 62 центи США, що за курсом НБУ станом на 17.12.2014 становить 73 766 (сімдесят три тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 07 коп., а також штраф (фіксована частина) у сумі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 95 коп. та штраф (процентна складова) у сумі 3 688 (три тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 29 коп., а всього 77 704 (сімдесят сім тисяч сімсот чотири) грн. 31 коп.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ /Дніпро/, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 04 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 74 коп., а всього 1 631 (одну тисячу шістсот тридцять одну) грн. 78 коп. у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва