Постанова № 65655831, 09.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року 810/3084/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»

до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

о б с т а в и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» (далі – позивач або ТОВ «Господарник») до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі – відповідач або Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №0002781502 від 20.04.2016, щодо збільшення суми грошового зобовязання по орендній платі за землю юридичних осіб на загальну суму 272 881,44 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 218 305,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) у сумі 54 576,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Господарник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт №26/26-15-14-01-03/30971302 від 18.03.2016. На підставі акта Ірпінською ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2016 №0002781502 щодо збільшення суми грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 272 881,44 грн., в тому числі за основним платежем - 218 305,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом)-54 576,29 грн. Позивач вважає протиправними та необгрунтованими висновки вказані в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення винесене на підставі такого акту перевірки – незаконним. Зазначає, що орендна плата за Договором з урахуванням п. 288.5 ст. 288 ПК України за 2013 рік становить 6 893,85 грн. (2 757 538,88*3%:12*1=6 893,85 грн.).

Відповідач позов не визнав, зазначив, що згідно з витягом №221 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 22.04.2013, який видано Держземагенство у м. Ірпіні Київської області, встановлено, що НГОЗД становить 2 757 538,88 грн. Зазначає, що відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України річна сума платежу повинна становить 220 603,11 грн. (2 757 538,88*8%=220 603,11 грн.) Таким чином, перевіркою встановлено порушення ст. 286 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобовязання по платі за землю (оредна плата) в сумі 218 305,15 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/3084/16 та призначено справу до судового розгляду.

31 січня 2017 року від представника позивача через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Представник відповідача вирішення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження поклав на розсуд суду, про що свідчить підпис представника на клопотанні.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник» (код ЄДРПОУ 30971302) зареєстровано як юридичну особу з 06.06.2000 за адресою: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Кіровський район, вул. Чичеріна, буд. 21 (а.с. 121-125).

01.05.2004 між орендодавцем-власником землі Ірпінською міською радою Київської області та орендарем ТОВ «Господарник» укладений договір оренди земельної ділянки за умовами якого орендодавець надав орендарю строкове, платне користування земельну ділянку площею 0,3914 га стороком на 25 років, яка знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6-а (а.с. 86-92).

01.01.2007 між Ірпінською міською радою та ТОВ «Господарник» укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №222 від 01.05.2004. Згідно до п. 5 якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки стаовить 517 038,00 грн. Відповідно до п. 9 угоди розмір орендної плати: - річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6% (шість відсотків) від грошової оцінки землі; - грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Ірпінського міського відділу земельних ресурсів №327 від 03.04.2007 складає 517 038,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 31 022,28 грн. в рік, у тому числі місячна – 2 585,19 грн. при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведенні індексації. Пунктом 10 визначено, що сума орендної плати за землю уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін та доповнень до цього договору. Розрахунок суми орендної плати з урахуванням коефіцієнту проводиться фінансовим уравлінням Ірпінської міської ради на підставі представленої довідки грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 94-98).

01.04.2008 між Ірпінською міською радою та ТОВ «Господарник» укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №222 від 01.05.2004, якою внесено зміни до пунктів 5 розділу «Об’єкт оренду» та 9 розділу «Орендна плата» договору, викладено в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 733 315,88 грн. Розмір орендної плати: - річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі №8% (вісім відсотків) від грошової оцінки землі; - грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Ірпінського міського відділу земельних ресурсів №65 від 15.01.2008 складає 733 315,88 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 58 665,27 грн. в рік в тому числі місячна – 4 888,77 грн. при цьому вказана сума може змінюватися при умові проведення індексації (а.с. 99).

У період з 19.02.2016 по 11.03.2016 відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 05.02.2016 №371 та плану-графіка проведення перевірок суб’єктів господарювання, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Господарник» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, згідно плану перевірки, наведеному в додатку №1 до акту. За результатами перевірки складений акт №26/26-15-14-01-03/30971302 від 18.03.2016 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Господарник», код за ЄДРПОУ 30971302, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. (далі – акт №26/26-15-14-01-03/30971302 від 18.03.2016) Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Господарник»:

- п. 138.2, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 153.8 і 153.9 ст. 153 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено від’ємне значення оподаткування податком на прибуток всього на загальну суму 2014 рік на суму 12 148 229 грн., у т.ч. по періодах: 2013 рік – 299 125 грн.; 2014 рік – 11 849 104 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на суму 577 768 грн., у тому числі о періодах: березень 2014 року на суму 577 768 грн.;

- ст. 286 розділ XIII Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податкового зобов’язання по платі за землю (орендна плата) у сумі 3 267 008,15 грн.;

- п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в частині повноти відображення в звіті обсягів контрольованих операцій (а.с. 9 -78).

На підставі акта №26/26-15-14-01-03/30971302 від 18.03.2016 та згідно з листом №10126/7/26-15-14-01-02 від 08.04.2016 Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002781502 від 20.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 272 881 грн. 44 коп., з яким сума за податковими зобов’язаннями становить 218 305,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 54 576,29 грн. (а.с. 78-79).

Рішенням про результати розгляду скарги №1441/10/10-36-10-04 від 24.06.2016 у відповідь на скаргу ТОВ «Господарник» від 29.04.2016 №28 (вх. №3038/10/10-36 від 28.06.2016) ГУ ДФС у Київській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.04.2016 №0002781502, а скаргу ТОВ «Господарник» - без задоволення (а.с. 82-85).

Рішенням про результати розгляду скарги №18689/6/99-99-11-03-01-25 від 30.08.2016 у відповідь на скаргу ТОВ «Господарник» від 06.07.2016 №36 (вх. №16884/6 ВІД 06.07.2016) ДФС України залишено без змін ППР Ірпінською ОДПІ від 20.04.2016 №0002781502 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу – без задоволення (а.с. 80-81).

В матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №65 від 15.01.2008, де зазначена грошова оцінка земельної ділянки за договором №222 від 01.05.2004 місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6-а у сумі – 733 315,88 грн. (а.с. 100) та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №221 від 22.04.2013, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 3914,00 га місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6-а, що знаходиться у користуванні (власності) ТОВ «Господарник» складає 2 757 538,88 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - №161-XIV) оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла в періоді, за який проводилась перевірка) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Пунктами 288.2-288.4 статті 288 Податкового кодексу України (далі-у редакції, що діяла в періоді, за який проводилась перевірка) передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Водночас, за змістом підпункту 288.5.2. пункту 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

Отже, орендарі земельних ділянок державної і комунальної власності зобов'язані сплачувати орендну плату, розмір якої визначається за домовленістю сторін, але річна сума платежу, в будь-якому разі, має бути не менше встановленого підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розміру та не може перевищувати розмірів, встановлених підпунктом 288.5.2. пункту 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А відповідно до приписів п. 286.2 ст. 286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Судом встановлено, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №221 від 22.04.2013 нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 3914,00 га місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6-а, що знаходиться у користуванні (власності) ТОВ «Господарник» складає 2 757 538,88 грн.

Відповідно до висновків викладених в акті №26/26-15-14-01-03/30971302 від 18.03.2016 за звітній період 2013 рік позивачем відповідно до податкової декларації №9027942834 задекларовано плату за земельну ділянку за адресою: м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6-а в суму – 82 726,17 грн. (2 757 538,88*3%), за період 2014 рік відповідно до податкової декларації №9008197663 від 19.02.2014 - 82 726,17 грн. (2 757 538,88*3%).

Проте відповідно до твердженням відповідача - сума плати на вищезазначену земельну ділянку за звітній період 2013-2014 рік повинна становить 383 757,49 грн., з яких сума за січень-травень 2013 року – 34 469,25 грн., червень-грудень 2013 рік – 128 685,13 грн., січень-грудень 2014 рік – 220 603,11 грн. Тобто, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, річна сума платежу повинна становить 220 603, 11 грн. (2 757 538,88*8%).

Суд зазначає, що угодою від 01.04.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №222 від 01.05.2004 встановлена річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі №8% (вісім відсотків) від грошової оцінки землі. Разом з тим визначено, що грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Ірпінського міського відділу земельних ресурсів №65 від 15.01.2008 складає 733 315,88 грн. Зазначено, що орендна плата вносить орендарем у грошовій формі у сумі 58 665,27 грн. в рік в тому числі місячна – 4 888,77 грн. при цьому вказана сума може змінюватися при умові проведення індексації (а.с. 99).

Положеннями статті 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Статтями 15, 21 Закону №161-XIV визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 30 Закону України №161-XIV зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Чинні норми Податкового кодексу України застосовують поняття річна сума платежу. А це поняття вже не є безпосередньо прив'язаним до змісту договору і не є тотожнім поняттю «орендна плата». Відтак, орендна плата може бути однією, а річна сума платежу - іншою. І пріоритет у такому разі варто надавати нормам Податкового кодексу України, які регулюють справляння податків і зборів, адже до них належить і орендна плата.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений, підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, Податковий кодекс України вимагає, аби річний платіж був не менше 3 відсотків розміру земельного податку.

Даний висновок також узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014 у справі № 21-274а14.

Суд зазначає, що згідно даних задекларованих та встановлених в ході проведення перевірки сум орендної плати за землю орендна плата ТОВ «Господарник» у 2013-2014 роках не є меншою 3% нормативної грошової оцінки, встановленої витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №221 від 22.04.2013, тобто позивачем не порушеного вищезазначені вимоги законодавства.

Щодо твердження відповідача про необхідність застосування сум орендної плати за землю у розмірі 8% нормативної грошової оцінки, суд зазначає, що відповідно до приписів вищезазначених статей, ініціативою вносити зміни до договору оренди землі наділена одна зі сторін цього договору. Доказів того, що до вказаного договору вносились зміни після укладення угоди від 01.04.2008 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №222 від 01.05.2004, які стосуються визначення розміру орендної плати за землю, до суду не надано, як і не надано доказів існування судових рішень за зверненням однієї з сторін договору про зміну розміру орендної плати.

У рішенні у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 57, від 14 жовтня 2010 року) Європейський суд зазначив, що «п. 56 ... відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачаючи можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника»; якщо органи держаної влади віддають перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань, це є втручанням у майнові права особи та порушенням його права власності, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції».

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 07.07.2011 року у справі «Сєрков проти України» (SERKOV v. UKRAINE), Заява № 39766/05: «...34. Ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r. о.» проти Чеської Республіки» (Spacek s.r.o. v. the Czech Republic), заява № 26449/95, n. 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП], заява № 33202/96, п. 109, ECHR 2000-1).

У зв’язку з цим відповідачем неправомірно донараховано позивачеві грошові зобов'язання по орендній платі за землю юридичних осіб, а тому податкове повідомлення - рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №0002781502 від 20.04.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністартивний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»- задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №0002781502 від 20.04.2016

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» (код ЄДРПОУ 30971302) судовий збір у розмірі 4 093,22 грн. (чотири тисячі дев’яносто три гривні 22 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39473843).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова