Ухвала суду № 65655474, 28.03.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1943/14-ц

Провадження № 22-ц/779/598/2017

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Васильковського В.М.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 01 березня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 01.03.2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання ухвали Калуського міськрайонного суду від 23.01.2015 року про визнання мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на незаконність ухвали суду.

Судом не було враховано того, що відповідач, виконавши першу частину мирової угоди, відмовився повернути їй передбачені цією угодою будівельні матеріали, а предявлений нею для примусового виконання мирової угоди виконавчий лист був повернутий їй державним виконавцем без виконання у звязку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим листом майна.

При цьому судом не враховано розяснень ВССУ, зазначених в «Узагальненні про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» про те, що зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Згідно п.9 зазначеного Узагальнення суди мають звернути увагу на таке: якщо у боржника відсутнє присуджене стягувачу майно в натурі, що підтверджено, наприклад, актом державного виконавця, то суд може змінити спосіб виконання рішення на стягнення вартості цього майна, при цьому суд має виходити з його вартості, визначеної в рішенні суду, і, навпаки, в разі відсутності коштів у боржника суд може змінити рішення суду на звернення стягнення на його майно.

ОСОБА_4 зазначає, що вона подала суду докази відсутності у боржника майна, яке він зобовязаний повернути їй за умовами мирової угоди, а тому лише за умови зміни способу виконання рішення суду про повернення майна в натурі на стягнення вартості цього майна, визначеної в судовому рішенні, останнє може бути виконано.

Крім того, представник відповідача не заперечила факту відсутності у боржника майна в натурі.

Апелянт вважає безпідставним посилання у рішенні суду на правовий висновок у постанові Верховного Суду від 25.11.2015 року у справі №6-1829цс15, оскільки у зазначеній справі вирішувався спір про повернення майна відновлення становища, яке існувало до порушення п.4 ч.2. ст.16 ЦК, а в даному випадку фактично має місце поділ майна подружжя в натурі, шляхом передачі їй 1/2 частини будівельних матеріалів, використаних для будівництва та набутих за період перебування у шлюбі тобто має місце припинення правовідношення, а саме майно перестало бути спільним майном подружжя і кожен з подружжя отримував свою власну частку. За таких умов зміна способу виконання рішення суду не змінює способу захисту порушеного права, оскільки і надалі має місце припинення права спільної сумісної власності подружжя на майно.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про зміну способу виконання ухвали суду про визнання мирової угоди з повернення присудженого майна в натурі повернення половини будівельних матеріалів на стягнення 101151,51 грн. вартості цього майна.

Представники ОСОБА_4 та Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в судове засідання не зявились та подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Калуського міськрайонного суду від 23.01.2015 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони, згідно якої: відповідач ОСОБА_3 до моменту підписання даної мирової угоди сплачує позивачці ОСОБА_2 30000 (тридцять тисяч) грн. 00коп.; відповідач ОСОБА_3 до 31 грудня 2015 року зобовязується повернути позивачці ОСОБА_2 половину будівельних матеріалів, використаних на будівництво незавершеного домоволодіння, що знаходиться по вул. Квіткова 10, що в с. Сівка-Калуська, Калуського району, Івано-Франківської області, а саме:

- 12 шт. брусів деревяних (пиломатеріал обрізний розміром 120*120*5000мм);

- 3 платви деревяних (пиломатеріал обрізний хвойний розміром 240*240*12000мм);

- 14 контролат деревяних (пиломатеріал обрізний хвойний розміром 600*600*6000мм.);

- 3 балки (пиломатеріал обрізний хвойний розміром 120*120*6000мм.);

- 2м3 дошки( пиломатеріал обрізний хвойний товщиною 30мм.);

- 600 шлакоблоків (розміром 400*200*200мм.);

- шифер 31 лист 175 см. 120 см.;

- 800 шт. цегли 250*120*60мм (колір червоний);

- цемент марки м.400, 3 тонни;

- пісок білий 1/2 автомобільного кузова автомобіля «Камаз» грузопідйомністю 8. т.;

- пісок жовтий 1машина «Камаз» грузопідйомністю 8 т.;

- електропроводка (кабель мідний 2,5ампер довжиною 40м.);

- електролічильник трьохфазний новий;

- двері вхідні металічні вартістю від 1300 до 2000 тисячі гривень.

Підтвердження факту повернення будівельних матеріалів вказаних у даній мировій угоді, стверджується власноруч написаною розпискою позивачки ОСОБА_2 або її довіреної особи. Дата написання розписки буде вважатися датою повернення будівельних матеріалів. Будівельні матеріали зазначені в даній мировій угоді можуть повертатися частинами.

Позивачка ОСОБА_2 відмовилася від позовних вимог до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Кожна із сторін після виконання цієї мирової угоди жодних претензій по розподілу майна один до одного не має і володіє майном згідно вищевказаного розподілу.

Сторони підтвердили, що умови цієї мирової угоди не суперечать закону, не порушують їх прав та законних інтересів, прав, свобод та інтересів інших осіб, в тому числі держави.

У разі порушення умов даної мирової угоди вона підлягає примусовому виконанню.

До повного виконання даної мирової угоди відповідач ОСОБА_3 зобовязався не відчужувати земельну ділянку загальною площею 0.1498 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться в с. Сівка-Калуська по вул. Квіткова 10, Калуського району Івано-Франківської області та будівельних матеріалів на ній.

Провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя у звязку із визнанням мирової угоди закрито.

21.02.2017 року ОСОБА_4 подала заяву про зміну способу виконання рішення суду, посилаючись на те, що відповідач виконав умови мирової угоди щодо сплати 30000 грн., однак не повернув їй визначені мировою угодою будівельні матеріали, які на час примусового виконання мирової угоди відсутні в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 30.06.2016 року виконавчий лист у справі №345/1943/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя був повернутий стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (т. 2 а.с. 26).

Згідно акту державного виконавця від 16.06.2016 року за адресою с. Сівка-Калуська, вул. Квіткова, 10 будівельні матеріали, які необхідно повернути ОСОБА_2, відсутні, оскільки були використані на незавершене домоволодіння (т. 2 а.с. 27).

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦПК за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення з відповідача грошової компенсації вартості будівельних матеріалів замість зобовязання відповідача повернути будівельні матеріали в натурі фактично призведе до зміни ухвали суду про визнання мирової угоди та зміни способу захисту порушеного права, оскільки сторони, підписавши мирову угоду на таких умовах, визначили спосіб захисту своїх прав.

При цьому суд першої інстанції врахував висловлену у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі №6-1829цс15 правову позицію наступного змісту.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У частині першій ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України) суди фактично змінюють рішення суду по суті та самостійно змінюють спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Посилання ОСОБА_5 у апеляційній скарзі на те, що до спірних правовідносин не слід застосовувати правову позицію ВСУ у справі №6-1829цс15, оскільки у справі №6-1829цс15 вирішувався спір про повернення майна відновлення становища, яке існувало до порушення п.4 ч.2. ст.16 ЦК, а в даному випадку фактично має місце поділ майна подружжя в натурі, шляхом передачі 1/2 частини будівельних матеріалів, використаних для будівництва та набутих за період перебування у шлюбі тобто має місце припинення правовідношення, а саме майно перестало бути спільним майном подружжя і кожен з подружжя отримував свою власну частку, а тому зміна способу виконання рішення суду не змінює способу захисту порушеного права, оскільки і надалі має місце припинення права спільної сумісної власності подружжя на майно не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

При укладенні мирової угоди сторони погодили спосіб поділу майна подружжя, а саме - часткове повернення відповідачем коштів та повернення частини майна в натурі.

Крім того, відповідно до ст.3607 ЦПК висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Калуського міськрайонного суду від 01 березня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: М.Д. Горейко

ОСОБА_6