Постанова № 65655393, 08.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Качанівка Хмельницького району Вінницькоїобласті, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Як установив суд першої інстанції, доведена винуватість ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, серії АП2 № 391013, від 23.10.2016, а саме: ОСОБА_1 23.10.2016, о 10 год. 35 хв., в м. Львові по пр-ту Свободи, 47, в порушення п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, що, зі згоди водія, в присутності двох свідків встановлено під час огляду із застосуванням приладу "Драгер" ARHE-0212, тест № 53, результати тесту 0,61‰.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову місцевого суду змінити та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, посилаючись на приписи ст. 22 КУпАП.

Вказує і на те, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, не в повній мірі були враховані положення ст. 34 КУпАП щодо обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме: його щире каяття, притягнення вперше до адміністративної відповідальності за подібне правопорушення, виключно позитивні характеристики за колишнім місцем роботи тощо.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні апеляційних вимог в повному обсязі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, додаткові матеріали, що надійшли на адресу апеляційного суду, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, - є правильним, зміст постанови загалом відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується рішення суду про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, що фактично останнім не заперечується.

Водночас, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 щодо застосування до нього положень ст. 22 КУпАП, оскільки ним вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм характером не може бути визнано малозначним.

На дані висновки не можуть вплинути доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності обставин, що пом'якшують його відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, його щире каяття, перше притягнення до адміністративної відповідальності за подібне правопорушення, виключно позитивні характеристики за колишнім місцем роботи та неможливість сплатити штраф при позбавленні його права керування транспортними засобами чи неможливість працевлаштування, яке може бути пов'язане з керуванням транспортними засобами, що буде єдиним джерелом отримання доходів.

При призначенні розміру і виду стягнення, що підлягало накладенню на ОСОБА_1, суд, на виконання приписів ч. 1 ст. 33 КУпАП, і застосував стягнення, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька