Ухвала суду № 65655284, 17.03.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 березня 2017 р. Р і в н е №817/1959/16Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4 365,61 грн.

Представник позивача в судове засідання 17.03.2017 року не прибув, 17.03.2017 року подав клопотання про розгляд справи без участі представника Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач подав заперечення, в яких зокрема зазначив, що позивачем подано позовну заяву лише в листопаді 2016 року, тобто з пропуском допустимого граничного строку на звернення до суду, враховуючи вищенаведене просив позовну заяву залишити без розгляду.

Заслухавши думку відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу.

Щодо строків звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків, суд звертає увагу на наступне.

Згідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4. статті 102 Податкового кодексу України визначені строки стягнення податкового боргу. Зокрема, зазначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків. Наслідком збігу цього строку є звільнення платника податків від відповідного грошового зобов'язання. При цьому спір стосовно відповідної декларації та/або податкового повідомлення, які мали бути підставою для визначення грошового зобов'язання, не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання.

Розглядувані строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що нарахований позивачем податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4365,61 грн. виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік від 02.07.2014 року.

Згідно п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України податковий орган надіслав для боржника вимогу форми "Ф" №1179-25 від 29.09.2014 року, яка на момент розгляду справи останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржувалась.

Отже, строк примусового стягнення податкового боргу становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, а тому й позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, можуть пред'являтися протягом 1095 днів з дня його виникнення.

Зазначена позиція викладена також в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 203/11/13-11 від 10.02.2011.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строки звернення до суду позивачем пропущені не були, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Суддя Жуковська Л.А.