Ухвала суду № 65655185, 31.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1482/17

У Х В А Л А

31 березня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2016 року №3-17 і №26927-1303.

Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї по кількості відповідачів, а також документ про сплату судового збору.

Якщо позов подається представником, то у ній зазначається ім'я представника, його адреса, засіб зв'язку та надається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Позивач надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.

До позову надана квитанція про сплату судового збору у сумі 640грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» фізичні особи сплачують судовий збір за позови майнового характеру у розмірі 1 % від ціни позову, але не менш 0,4% мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 ст.6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги - визнання протиправними та скасування двох податкових повідомлень-рішень від 18.05.2016 року №3-17 і №26927-130, проте судовий збір сплачений за одну вимогу. З урахуванням вимог заявлених позивачем ним не сплачений у повному обсязі судовий збір.

Позивач у якості додатків по позову зазначає копії податкових повідомлень-рішень від 18.05.2016 року №3-17 і №26927-130, та в позові посилається на те, що вказані податкові повідомлення-рішення від 18.05.2016 року №3-17 і №26927-1303 про встановлення його грошових зобов'язань з земельного податку з фізичних осіб, не містять підстави нарахування податку, норми закону, відповідно до якого був зроблений розрахунок, граничні строки для оскарження.

Проте позивачем до позову надані не копії податкових повідомлень - рішень (як це ним зазначено у додатках до позову), а копії корінців податкових повідомлень - рішень. Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджений наказом Мінфіна від 28.12.2015 року №1204), у додатку до якого встановлена форма вказаного повідомлення - рішення та його корінця, вони не є тотожними, оскільки корінець не повинен відповідати вимогам встановленим для податкового повідомлення - рішення.

Позивач зазначає, що він позбавлений можливості встановити за яку земельну ділянку йому нарахований земельний податок, але при цьому сам не висвітлює та не зазначає наявності доказів щодо знаходження у нього на праві власності або користування земельних ділянок, їх кількості, що позбавляло можливості його визначити, за що саме нарахований земельний податок.

Крім того, для вияснення вказаних питань п.286.5 ст.286 ПКУ передбачено право платника податку звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Проте позивач не зазначає про використання ним вказаних положень ПКУ.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржуваними ним податковими-повідомленнями рішеннями йому нараховані грошові зобов'язання з земельного податку, проте згідно наданих корінців позивачу нараховані грошові зобов'язання з земельного податку у сумі 32695,11грн. та з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки у сумі 2490,81грн.

Але і для визначення правильності грошових зобов'язань з податку та з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, ст.266 ПКУ передбачено проведення за заявою платника податку звірки даних.

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.03.2017 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків до 30.03.2017 року. Копія ухвали суду отримана представником позивача 23.03.2017 року.

27.03.2017 року до суду надійшов лист від представника позивача, в якому він зазначив, що надає заяву про зміну позовних вимог, залишивши одну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2016 року №26927-1303, у зв'язку з чим судовий збір сплачений.

Представник позивача вважає, що зазначення земельні ділянки знаходяться у його власності або користування не стосується предмету спору, а також обов'язок доказування щодо правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень. Також представник позивача зазначив, що передбачена законом звірка щодо податкових зобов'язань є правом позивача, а не його обов'язком. Крім того, представник позивача вказав, що суд повинен запропонувати особам, які перуть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази.

Представником позивача надана заява про зміну та підстави позову в порядку ч.1 ст.51 КАС України, в якій він просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 року №26927-1303.

Розглянувши надані заяву та лист представником позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає необхідним продовжити позивачу строк на усунення недоліків, виходячи з наступного.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у ст.106 КАС, згідно якою, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто повинні бути зазначені в позові треті особи та надані для них копії позову з додатками. Згідно з ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, поданим у порядку ст.137 КАС України, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Право позивача на зміну позовних вимог (зменшення, збільшення, уточнення) протягом судового розгляду, на зміну предмета та підстав до судового розгляду встановлено ст.137 КАС України

Між тим, інститут ст.137 КАС України застосовується у разі судового розгляду справи, тобто у справі по якій провадження відкрито. У зв'язку з чим подання до суду позивачем заяви про зміну предмету та підстав позову відповідає вимогам ст.106-107 КАС України.

Також суд звертає увагу позивача, що ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд сприяє вказаному обов'язку сторони лише якщо сторона не може самостійно надати докази з зазначенням причин неможливості їх надання, що співвідноситься зі ст.106 КАС України щодо вимог до позовної заяви. Проте позивач не навів жодного обґрунтування з наданням відповідних доказів щодо неможливості виконати свій обов'язок (копії запитів, звернень до відповідних установ, їх відповіді на вказані запити, звернення).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права згідно з ч.4 ст.105 КАС України, який має формуватись максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Частиною 2 ст.106 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Вказані обставини є вимогою ст.106 КАС України до позовної заяви та повинна виконуватись позивачем, що підтверджується позицією Вищого адміністративного суду (справи №800/57/17 (ухвала від 13.02.2017 року), №800/63/17 (ухвала від 15.02.2017 року), №800/108/17 (ухвала від 23.03.2017 року).

При таких обставинах суд вважає необхідним продовжити позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, наданням необхідних документів.

Керуючись ст. 105, 106, 108 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху, продовшивши строк для усунення недоліків позову до 12.04.2017 року.

Повідомити позивача про необхідність в строк до 12 квітня 2017 року усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Катаєва Е.В.