Постанова № 65654332, 24.02.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2017 р.Р і в н е817/926/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправним та скасування розрахунку, В С Т АН О В И В:

ОСОБА_3 підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 (СПД ФО ОСОБА_4С.) звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправним та скасування розрахунку від 17.05.2016 №9 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 133,20 євро.

В ході судового розгляду даної адміністративної справи, на підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №817/1176/16 за позовом СПД ФО ОСОБА_4 до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання нечинною та скасувати постанову від 05.07.2016 №029406 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00грн., та на виконання вимог ст.116 КАС України, вказані адміністративні справи обєднано в одне провадження шляхом приєднання до справи №817/926/16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані розрахунок плати за проїзд та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесені в супереч чинному законодавству та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що 17.05.2016 працівниками Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області без форменого одягу та без предявлення службових посвідчень проведено рейдову перевірку, зокрема, автомобіля марки "Камаз", моделі 5410, типу "Сідловий тягач-Е" з державним реєстраційним номером 04477РО, власником якого є ОСОБА_5 та який перебуває у користуванні СПД ФО ОСОБА_4 В ході рейдової перевірки працівниками Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було складено акт перевірки, у якому зафіксовано порушення ОСОБА_5 та СПД ФО ОСОБА_4 транспортного законодавства, а саме: при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень не пред'явлено особі, яка уповноважена здійснювати контроль, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення: дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. 05.07.2016 відповідач, без повідомлення про дату час та місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі даного акта перевірки виніс постанову №029406, якою застосував до позивача адміністративного-господарський штраф у сумі 1700,00грн. Разом з тим, в ході перевірки було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого прийнято розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким ОСОБА_5 належить сплатити 133,20 євро. Проте, в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 05.07.2016 до оспорюваного розрахунку в якості платника дописано ОСОБА_4 з відміткою «дописаному вірити», скріплено підписом старшого державного інспектора та печаткою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області. Вважає, що оспорювані розрахунок та постанова відповідача винесені з порушенням чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, позов не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема зазначила, що 17.05.2016 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було проведено рейдову перевірку дотримання перевізниками транспортного законодавства України, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні, за додержанням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) на транспортних сполученнях а/д Київ Чоп 272км, а/д Київ Чоп 434км, зокрема, автомобіля марки "Камаз", моделі 5410, типу "Сідловий тягач-Е" з державним реєстраційним номером 04477РО, власником якого є ОСОБА_5 В ході перевірки встановлено відсутність дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, яке виявлено за результатами габаритно-вагового контролю, про що було складено довідку від 17.05.2016, акт від 17.05.2016 №0002518, а також розрахунок плати за проїзд від 17.05.2016 №9 на суму 133,20 євро. Оскільки вказаний автомобіль перебував у користуванні позивача, то 06.09.2016 на його адресу було надіслано повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту 14.06.2016 о 10:00год., яке він отримав 10.06.2016, однак на розгляд справи не прибув. В ході розгляду даної справи Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області встановлено, що перевізником вантажу є саме ОСОБА_4, у звязку з чим розгляд справи перенесено на 05.07.2015, а до оспорюваного розрахунку внесеного запис щодо платника. Зазначила, що запис внесено у такий спосіб, оскільки розрахунок формується автоматизовано з неможливістю зазначення більше одного платника. Крім того, оскільки позивач не прибув на розгляд справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту 14.06.2016, то його виклик на розгляд такої справи 05.07.2016 не здійснювався. Таким чином, 05.07.2016 на підставі акта перевірки від 17.05.2016 прийнято постанову №029406, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів. Вважає, що оспорювані розрахунок та постанова є правомірними. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17.05.2016 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, на підставі направлення на перевірку від 16.05.2016 №002313, проведено рейдову перевірку дотримання перевізниками транспортного законодавства України, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні за додержанням вимог Закону №2344-III, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, на транспортних сполученнях а/д Київ Чоп 272км, а/д Київ Чоп 434км, зокрема, автомобіля марки "Камаз", моделі 5410, типу "Сідловий тягач-Е" з державним реєстраційним номером 04477РО, власником якого є ОСОБА_5 та яким керував ОСОБА_6 (а.а.с.14, 97).

За наслідками перевірки складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.05.2016, у якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_6 законодавства про автомобільний транспорт, а саме: при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень не пред'явлено особі, яка уповноважена здійснювати контроль, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення: дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень (а.с.107). У даному акті зафіксовано, що водій з актом ознайомлений без зауважень.

Крім того, в ході перевірки, на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.99), державними інспекторами складено акт за №0002518 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.100), а також розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за №9 (а.с.98), згідно з яким ОСОБА_5 належить сплатити 133,20 євро.

В ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 05.07.2016 до розрахунку плати за проїзд від 17.05.2016 за №9 кульковою ручкою дописано в якості платника ОСОБА_4 з відміткою «дописаному вірити», скріплено підписом старшого державного інспектора відділу лінійного контролю Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_7 та печаткою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (а.а.с.158-159).

За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі акта перевірки від 17.05.2016, начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області прийнято постанову від 05.07.2016 №029406 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до СПД ФО ОСОБА_4 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів), застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00грн. (а.с.108).

Вважаючи такі розрахунок та постанову протиправними, СПД ФО ОСОБА_4 звернувся до суду з відповідними позовами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом №2344-III, Порядком здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

В силу вимог п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Частиною 4 статті 6 Закону №2344-III та п.4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства (п.4 Положення №103).

Згідно з п.8 Положення №103 та п.3 Порядку №1567, Укртрансбезпеки реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Постановою Кабінету Міністрів України 26.06.2015 №592 затверджено, що територіальним органом Укртрансбезпеки в Рівненській області є Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Відповідно до ч.14 ст.6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

В ході судового розгляду, твердження позивача про проведення державного контролю посадовими особами без форменого одягу, без представлення службового посвідчення, направлення на перевірку та індивідуальної печатки, не знайшли свого підтвердження, а відтак суд не бере його до уваги.

Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Згідно з п.14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших обєктах, що використовуються субєктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як зазначено судом вище, оспорюваною постановою від 05.07.2016 №029406 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення дозволу на їх перевезення з перевищенням вагових обмежень.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судом встановлено, що автомобіль марки "Камаз", моделі 5410, типу "Сідловий тягач-Е" з державним реєстраційним номером 04477РО, належить на праві власності ОСОБА_5 (а.с.14), та перебуває у користуванні СПД ФО ОСОБА_4

З товарно-транспортної накладної від 17.05.2016 №1381 вбачається, що перевізником автомобіля з державним реєстраційним номером 04477РО та причіпа марки Trailer, моделі S363 EL, з державним реєстраційним номером ВК2417ХХ, є СПД ФО ОСОБА_4 (а.с.16).

Разом з тим, 11.05.2016 між СПД ФО ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено цивільно-правовий договір (а.с.18), згідно з яким ОСОБА_6 зобовязаний виконати послуги водія вантажного автомобіля на свій ризик та самостійно організовує виконання роботи, а відтак, був зобовязаний прослідкувати за навантаженням вантажу в кількості, яка відповідає зазначеній у товарно-транспортній накладній від 17.05.2016 №1381.

Частиною 2 статті 48 Закону №2344-III визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, в ході проведення рейдової перевірки автомобіля з державним реєстраційним номером 04477РО та причіпа з державним реєстраційним номером ВК2417ХХ, відповідачем було визначено статус ОСОБА_5 як автомобільного перевізника ґрунтуючись лише на реєстраційних документах такого транспортного засобу, та не беручи до уваги інших документів, визначених Законом №2344-III для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, відповідно до яких таким перевізником є саме СПД ФО ОСОБА_4, уповноваженим представником якого, згідно з договором від 11.05.2016, є водій ОСОБА_6

Частина 4 статті 48 Закону №2344-III передбачає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування встановлений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879), дія якого поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Відповідно до ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Пунктом 3 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з п.18 Порядку №879, за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

При цьому, у разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування (ч.4 п.21 Порядку №879).

Згідно з пп.5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Так, в ході перевірки, державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на пересувному пункті проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля з державним реєстраційним номером 04477РО та причіпа з державним реєстраційним номером ВК2417ХХ, за результатами якого оператором надано квитанцію №17820 про результати перевищення вагових обмежень (а.с.21), згідно з якою загальна маса 41т 40кг при допустимих 40т, осьове навантаження на строєну вісь 25т 45кг при допустимих 22т, про що було складено довідку від 17.05.2016, акт від 17.05.2016 №0002518 та розрахунок плати за проїзд від 17.05.2016 №9 на суму 133,20 євро (а.а.с.19-20, 22).

Як вбачається з товарно-транспортної накладної від 17.05.2016 №1381 (а.с.16), вантаж, відходи деревини, навантажено на автомобіль з державним реєстраційним номером 04477РО з причіпом (д.р.н. ВК2417ХХ) у м.Новоград-Волинський Житомирської області для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезення відповідних вантажів, до пункту розвантаження у м.Костопіль Рівненської області, що становить понад 120км.

Тобто, розрахунок плати за проїзд від 17.05.2016 №9 складений з урахуванням показника пройденої автомобілем (д.р.н. 04477РО) відстані 120км, в той час, як відстань до місця зупинки на проміжку автодороги Київ Чоп 272км (Корецький р-н Рівненської обл.), фактично пройденої відстані, становить не більше 40км.

Відтак, оспорюваний розрахунок сформований всупереч вимогам п.31-1 Порядку №879, оскільки плата за проїзд визначена з урахуванням показника загальної відстані маршруту перевезення вантажу автомобілем з державним реєстраційним номером 04477РО з пункту завантаження до пункту розвантаження, а не за фактично пройдену частину такого маршруту.

Одночасно суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що перевізник скористався своїм правом привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу з державним реєстраційним номером 04477РО у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового перевантаження вантажу на інший транспортний засіб.

Пунктом 22 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з п.24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

За матеріалами справи встановлено, що у звязку з виникненням перегрузу під час виконання рейсу автомобілем з державним реєстраційним номером 04477РО, вантажоодержувачем товару ФОП ОСОБА_8 було перевантажено на власний автомобіль марки «Урал» з державним реєстраційним номером ВК3867АВ 5м3 вантажу (а.а.с.15, 17). Поряд з цим, судом не встановлено, що таке перевантаження здійснювалось під контролем (за участі) посадових осіб відповідача. Судом також й не встановлено обставин повідомлення позивачем про таке перевантаження відповідача в день проведення габаритно-вагового контролю чи про проведення повторного габаритно-вагового контролю.

Судом при постановленні судового рішення враховано також таке. Встановлено, що розрахунок плати за проїзд складено на особу, яка не є субєктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що свідчить про його протиправність.

При цьому, внесення у подальшому, 05.07.2016, до такого розрахунку кульковою ручкою відомостей щодо іншого платника, ОСОБА_4, без викреслення первинного платника, ОСОБА_5, призводить до ситуації наявності двох платників за даним розрахунком, в той же час акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.05.2016 №0002518, на підставі якого сформовано розрахунок, складений відносно ОСОБА_5 (а.с.100).

Щодо прийняття оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає наступне.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, а в разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Як встановлено з матеріалів справи, 06.09.2016 відповідачем на адресу СПД ФО ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надіслано повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту 14.06.2016 о 10:00год., яке вони отримали 10.06.2016 та 09.06.2016 відповідно (а.а.с.85, 103-106), проте, повідомлення щодо перенесення розгляду такої справи на адресу позивача не надсилалися, що не заперечується представником відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем вимог п.26 Порядку №1567 щодо належного повідомлення СПД ФО ОСОБА_4 про час і місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту, а тому оспорювана постанова прийнята Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області з порушенням норм чинного законодавства.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача, що повторний розгляд справи про порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту без участі субєкта господарювання здійснено з підстав неприбуття СПД ФО ОСОБА_4 на первинний її розгляд, оскільки такі дії прямо порушують вимоги Порядку №1567 щодо розгляду даної категорії справ у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання та порядок притягнення такого субєкта до відповідальності.

Не відповідають такі дії відповідача й критеріям правомірності, встановленим ч.3 ст. 2 КАС України, зокрема забезпеченню права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних розрахунку та постанови, оскільки вони прийняті відповідачем в наслідок невірного встановлення субєкта відповідальності при складанні акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.05.2016 №0002518, застосуванням невідповідних показників, та без дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Тобто, в супереч чинному законодавству та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №9 від 17.05.2016.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №029406 від 05.07.2016.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області судовий збір у розмірі 1102,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.