Постанова № 65653921, 30.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року м. Київ 810/5935/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 - фізичної особи-підприємця

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області в якому просив суд: визнати протиправними дії щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт від 11.09.2013 №788/17-2/НОМЕР_1/130; визнати протиправними дії щодо формування висновків, викладених у вказаному Акті перевірки; визнати протиправними дії щодо внесення до податкових інформаційних баз, дані вказаного Акту перевірки; зобов'язати вилучити з податкових інформаційних баз інформацію про вказаний Акт перевірки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 позов задоволено частково, визнано протиправними дії ОДПІ щодо формування висновків, викладених в Акті перевірки від 11.09.2013 № 788/17-2/НОМЕР_1/130 та дії щодо внесення до інформаційних баз, які використовуються податковою службою, висновків такого акту перевірки. Зобов'язано ОДПІ вилучити з інформаційних баз, які використовуються податковою службою, інформацію про висновки акту перевірки від 11.09.2013 №788/17-2/НОМЕР_1/130. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 в частині задоволення вимог про визнання протиправними дій щодо формування висновків, викладених в Акті від 11.09.2013 № 788/17-2/НОМЕР_1/130 та в цій частині ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі від 20.07.2016 Вищий адміністративний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки та не перевірено чи порушують оскаржувані дії відповідача щодо внесення змін до автоматизованих систем, права та законні інтереси позивача у сфері публічно - правових відносин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 справу прийнято до провадження і призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірку, за наслідками якої складено Акт від 11.09.2013 № 788/17-2/НОМЕР_1/130, проведено протиправно, а висновки Акта перевірки є необґрунтованими та неправомірними.

У судовому засіданні 30.08.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Водночас, в матеріалах справи, містяться письмові заперечення проти позову, в яких відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та наполягає, що перевірка позивача проведена на законних підставах за наслідком якої складено Акт перевірки з висновками про що внесено інформацію до інформаційних систем Державної податкової служби України.

Крім того, відповідач зазначив, що внесення податкої інформації до інформаційно-аналітичних систем Державної податкової служби України, незалежно від іі позитивного чи негативного змісту, є обов'язком податкового органу.

Також відповідач зазначив, що внесена інформація до інформаційних систем Державної податкової служби України, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, а є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 30.08.2015 вирішив здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом, станом на день проведення спірної перевірки, ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на податковому обліку в Рокитнянській МДПІ з 18.05.2007 за №3748 та був платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 04.10.2007 №100068980, номер платника ПДВ - НОМЕР_1.

У період з 29.08.2013 по 04.09.2013 службовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 22.07.2013.

Результати перевірки оформлені Актом від 11.09.2013 №788/17-2/НОМЕР_1/130 (далі по тексту - Акт перевірки) (а.с. 15 - 112 Том I).

Висновком зазначеного Акта перевірки було встановлено порушення позивачем положень: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1 ст. 198, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, відповідно до п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 №436-IV п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п.8 розділу III, п.3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 22.07.2013 на загальну суму 40 076 409 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 22.07.2013 р. на загальну суму 34 053 740,00грн. в тому числі:

- за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 421 675,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 116 251,20 грн.,

- за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 593076,33 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 343821,33 грн.,

- за період з 01.01.2010 по 01.12.2011 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 33 213 296,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 31 093 606,00 грн. (Акт від 05.12.2011 р. № 15/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 18.05.2007 р. по 01.12.2011 р. Станом на 29.08.2013 р. даний акт оскаржується у Вищому адміністративному суді України),

- за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 058 192,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1 058 192,00 грн. (Акт від 06.07.2012р. № 11/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р.,

- за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 384166,67 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 384166,67 грн. (Акт від 09.08.2012р. № 17/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012,

- за період з 01.05.2012 по 01.10.2012 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2 566 621,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 783 447,00 грн. (Акт від 30.11.2012р. № 29/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2012 по 01.10.2012,

- за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 080 687,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 82 758,00 грн. (Акт від 08.02.2013р. № 7/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2012,

- за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 236 232,40 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 55 855,53 грн. (Акт від 27.03.2013 р. №16/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.01.2013,

- за період з 01.02.2013 по 28.02.2013 встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 522 461,61 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 135 642,05 грн. (Акт від 08.04.2013 р. № 20/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2013 по 28.02.2013,

- за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4491196,07 грн. (Акт від 01.11.2011 р. № 10/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.06.2011 по 31.07.2011. Станом на 29.08.2013р. даний акт оскаржується у Київському апеляційному адміністративному суді),

- за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 р.р. встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 261346,80 грн. (Акт від 04.05.2012 р. № 5/1701/НОМЕР_1 Рокитнянської МДПІ про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.12.2011 по 31.12.2011.

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 11.09.2013 №788/17-2/НОМЕР_1/130, позивач звернувся до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області із запереченнями на нього.

Листом від 02.10.2013 № 14/17-2 позивача повідомлено про те, що за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області залишено його без змін (а.с. 114 - 159 Том I).

Вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки, формування її висновків та внесення інформації про проведення перевірки до інформаційно-аналітичних систем Державної податкової служби України протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено Акт від 11.09.2013 № 788/17-2/НОМЕР_1/130, у зв'язку з відсутністю підстав для проведення такої перевірки, суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 Податкового Кодексу України.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється податковим органом у випадку отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 40 Кримінально процесуального Кодексу України (далі по тексту - КПК України) слідчий орган досудового розслідування уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Як встановлено судом, Наказ на проведення перевірки позивача (від 28.08.2013 № 295) прийнято у зв'язку з отриманням податковим органом, постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області капітана податкової міліції Середи В.В. від 22.07.2013 № 341/2 по кримінальному провадженню № 32012100000000001 від 21.11.2012 про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 22.07.2013 (а.с. 72 - 75 Том II).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо відсутністі підстав для проведення перевірки, не знайшли свого підтвердження під час з'ясуванння обставин даної справи.

Крім того суд зазначає, що перевірки суб'єктів господарювання, проведені податковим органом на виконання постанов слідчих органів у ході досудового розслідування, за своєю правовою природою не можуть ототожнюватись з проведенням таких перевірок з метою виконання функцій податкового органу щодо контролю за правильністю визначення та сплати податкових зобов'язань, оскільки слідчий не має повноважень щодо контролю за сплатою податків, відповідно, Акт податкової перевірки повинен бути доказом по кримінальній справі, тобто призначенням перевірки слідчий виконує свою функцію по збиранню доказів. Тому доводи позивача щодо строків зберігання документів податкового обліку, визначених статтею 44 ПК України, та наявністю висновків перевірок більшої частини періоду, визначеного в Наказі, є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що дії відповідача з проведення перевірки є правомірними, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо формування висновків, викладених в Акті перевірки від 11.09.2013 № 788/17-2/НОМЕР_1/130, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395 (далі - Порядок № 395) органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки діяльності платників податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальні планова та позапланова перевірки можуть бути як виїзними, так і невиїзними.

Пунктом 1.4 Розділу I Порядку № 395, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 1.6 вказаного розділу за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (пунктом 1.7 Розділу I Порядку № 395).

Пунктом 2.4 Розділу II Порядку № 395 у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначаються: узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (підпункт 2.4.1 вказаного пункту); виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється (підпункт 2.4.2 вказаного пункту); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення (підпункт 2.4.3 вказаного пункту); у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання (підпункт 2.4.4 вказаного пункту); відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та ставиться відмітка про вручення (направлення) одного примірника платнику податків або його законному представнику (підпункт 2.4.5 вказаного пункту).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення. Крім того, дії контролюючого органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам по собі акт перевірки та його висновки не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Під час судового розгляду справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення про сплату позивачем грошових зобов'язань за результатами перевірки прийняті не були.

Водночас, позивач в позовній заяві та в своїх додаткових поясненнях, як раз і зазначає, що його права порушені тим, що відповідачем за наслідком перевірки та на підставі висновків Акта перевірки не прийнято податкові повідомлення-рішення, що позбавляє позивача права оскаржити висновки Акта перевірки про встановлені порушення.

З даного приводу, суд зазначає, що відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Враховуючи викладене та той факт, що станом на час розгляду даної справи, відсутнє судове рішення що набради законної сили в справі за наслідком розгляду кримінального провадження в рамках якого було призначено вказану перевірку, суд дійшов висновку, що відповідач не приймаючи податкові повідомлення - рішення на підставі висновків Акта перевірки від 11.09.2013 №788/17-2/НОМЕР_1/130 діяв у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку з чим, твердження позивача про порушене не його право не знайшло свого підтвердження.

Крім того, суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є ті дії, які безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тоді як, висновки викладені в оспорюваному Акті перевірки, не спричиняють настання юридичних наслідків для позивача.

Таким чином, суд робить висновок про те, що висновки Акта перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні частини 2 статті 17 КАС України, оскільки не породжують жодних правових наслідків для позивача, а отже, не підлягають окремому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року №21-237а13, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України.

Згідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України до Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Стосовно позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо щодо внесення до інформаційних баз, що використовуються податкою службою, інформації про Акт перевірки від 11.09.2013 № 788/17-2/НОМЕР_1/130 та зобов'язання відповідача вилучити таку інформацію з інформаційних баз, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Положенням підпункту 4.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що у цьому Кодексі поняття податкова інформація - вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно статті 16 Закону України № 2657-ХІІ від 02.10.1992 року "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ), податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування ст.ст. 71, 72, 74 ПК України. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014, Верховний Суд України дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 3 листопада 2015 року по справі № 21-99а15 та від 4 листопада 2015 року по справі 21-2261а15.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права такого платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.