Постанова № 65653834, 27.03.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 березня 2017 року Справа № 814/349/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54058

доКомандування повітряних Сил Збройних Сил України, вул. Стрілецька, 105,Вінниця,Вінницька область,21000

проскасування наказу від 25.01.2017р.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Командування Повітряних Збройних Сил України (далі-відповідач) про скасування Наказу Командувача Повітряних Збройних Сил України від 25.01.2017 р. майора ОСОБА_1 Начальника групи обслуговування (ЕОМ типу ЄС-1045) військової частини А-2488 про пониження у посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки обставини зазначені в даному наказі не відповідають дійсності, адже у відповідача відсутні докази про самовільне залишення позивачем госпіталю, відповідачем також не доведено факту знаходження позивача в стані алкогольного сп'яніння, своєї вини позивач не визнавав.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні 27.03.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд заслухав пояснення сторін, Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А2488 на посаді начальника групи обслуговування (ЕОМ типу ЕС-1045) у військовому званні «майор».

Наказом Командувача Повітряних Збройних сил України від 25 січня 2017 року майора ОСОБА_1 Начальника групи обслуговування (ЕОМ типу ЄС - 1045) військової частини А-2488 за самовільне залишення військової частини, неналежне виконання службових обов'язків та неодноразове перебування під час виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння понижено у посаді.

Обгрунтовуючи правомірність вищезазначеного наказу відповідач зазначив, що за час проходження військової служби майор ОСОБА_1 не зміг зарекомендувати себе з позитивного боку. Так, в період з 2013 по 2016 роки майор ОСОБА_1 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі за невиконання розпоряджень старших начальників, відсутність на робочому місці без поважних причин, вживання алкогольних напоїв та перебування на військовій службі в стані алкогольного сп'яніння.

Позивач з вищезазначеними доводами відповідача не погодився, вважає оскаржуваний наказ протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі-Закон), Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Пунктами 73, 74 Закону визначено, що командувач військ оперативного командування має право щодо офіцерів: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих. Заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, крім прав, якими наділено командувача військ оперативного командування, мають право понижувати у посаді офіцерів від заступників командирів полків, старших помічників командирів кораблів 1 рангу, відповідних їм і нижчих.

Відповідно до п. 86 Закону, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Так, відповідно до проведеного службового розслідування призначеного наказом командира військової частини А2488 від 08.07.2016 року №233, встановлено факт самовільного залишення позивачем місця служби.

Відповідно до наказу командира військової частини А2488 від 20.07.2016 року №248 «Про результати службового розслідування» - за самовільне залишення місця служби без поважних причин більше трьох годин, порушення абзаців 2, З, 4, 5, 11, п.п. 11, 14, 28, абзаців 1, 2 п. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 4,5 ст. 4 Закону, - начальника групи обслуговування (ЕОМ типу ЕС-1045) військової частини А2488 майора ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

Так, відповідно до п. 102 Закону, попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

Позивач в порушення вищезазначеної норми, своє поведінки не виправив та під час знаходження на стаціонарному лікуванні порушив госпітальний режим шляхом вживання алкогольних напоїв та самовільного залишення військової частини.

На підтвердження вищезазначеного відповідачем надано до суду результати токсикологічного дослідження №3707 від 02.12.2016 р., відповідно до яких позивач в період знаходження в лікувальному закладі, перебував в стані алкогольного сп'яніння, вмисність алкоголю в крові становила 2,40 г/л (%).

Також, за даним фактом наказом командира військової частини А2488 від 09.12.2016 року №381 призначено службове розслідування, за результатами якого підтверджено вищезазначений факт.

Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного Наказу стало повторне порушення позивачем дисципліни.

Згідно п. 100 Закону, пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.

Отже, в ході розгляду справи відповідачем надано до суду докази неодноразового порушення дисципліни під час проходження військової служби позивачем, а саме відповідачем надано до суду копію службової картки ОСОБА_1 в якій містяться записи про дисциплінарні стягнення щодо позивача, акт службового розслідування, рапорт, результат токсикологічного дослідження №7307 від 02.12.2016 р. та аркуш співбесіди від 29.12.2016 року, в якому позивачем визнано вену щодо порушення госпітального режиму під час лікування у Миколаївському військовому госпіталі (вживання алкогольних напоїв, самовільне залишення військової частини).

З огляду на вищезазначене та враховуючи норми Закону, що надають право на винесення наказів про пониження військовослужбовців у випадку не виправлення військовослужбовцем поведінки зразковим виконанням військового обов'язку, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу.

Крім того, судом враховано, що позивачем не було оскаржено раніше накладених на нього дисциплінарних стягнень, що свідчить про згоду з ними, які також були враховані під час винесення оскаржуваного Наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати у справі відсутні (Ухвалою від 17.03.2017 року судом повернуто сплачений судовий збір, як помилково сплачений).

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич