Постанова № 65653676, 28.03.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року справа № 813/663/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Телиця О.В.

за участю:

представника позивача - Шиміна О.П.

представника відповідача - Рибака Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною відмову, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС, у якому просить визнати протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 12.01.2017 р. №803/10/13-70-19/39 та скасувати рішення Львівської митниці ДФС від 22.11.2016 р. №209000012/2016/200234/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларантом під час митного оформлення товару митному органу надано усі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК та повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ці документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткового переліку документів. Однак, всупереч вимогам Закону, митний орган витребував додаткові документи, не зазначивши при цьому, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або які сумніви мають усунути. Разом з тим, незважаючи на необґрунтування відповідачем причин необхідності подання додаткових документів, позивач з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу весь перелік додаткових документів згідно заяви від 27.12.2016 № 410. Проте, митний орган відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості пославшись, зокрема, на те, що декларантом не було надано проформу-інвойс. Однак, такі посилання позивач вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у розглядуваному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), який і був наданий митниці, а саме від 21.11.2016 № 08/11/2016/ЕХР. Відповідно до контракту від 07.03.2016 № 198-03-2016 укладеного між ТОВ «Тропік» (Покупець) та фірмою «RodosSp.zo.o.»(Продавець) постачання товару здійснюється відповідно до інвойсу у якому визначається кількість, ціна товару, умови поставки, строк оплати тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що ТОВ "Тропік" 22.11.2016 року подано до митного оформлення документи на товар «Мандарини свіжі, виду Citrusreticualata, врожай 2016 року, 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування». Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Декларант або уповноважена особа зобов'язані надати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підтверджуються обчисленню. Позивачем для митного оформлення товару не було подано проформу-інвойс, не вірно розраховано транспортні витрати, а саме складові включені в вартість перевезення не є достатніми, не піддаються обчисленню і не відповідають законодавству. Стосовно заяви позивача №410 від 27.12.2016 року про перегляд рішення про коригування митної вартості товарів зазначив, що до такої не було додано проформу-інвойс, що передбачено контрактом. Звернув увагу, що у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що й стало причиною прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та про відмову у задоволенні заяви про скасування такого рішення. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_3, головний державний інспектор Львівської митниці ДФС , який приймав рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

22.11.2016 ТОВ «Тропік» в електронному вигляді подано до митного оформлення на МП «Малехів» Львівської митниці ДФС ВМД № 209140000/2016/050803 на товар «Мандарини свіжі, виду Citrusreticualata, врожай 2016 року, 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування».

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК) за основним методом (ціна договору) по ціні 0,45 Євро/кг.

На підтвердження митної вартості товарів декларантом надано весь передбачений ч. 2 ст. 53 МК пакет документів, а саме: декларація митної вартості; контракт від 07.03.2016 № 198-03-2016; рахунок-фактура (інвойс) від 21.11.2016 № 08/11/2016/ЕХР; CMR від 21.11.2016 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; калькуляція транспортних витрат від 22.11.2016 № 586; фітосанітарне свідоцтво № EC/PL/04128461 від 21.11.2016; сертифікат походження товару EUR.1 № PL/MF/AL/0155733 від 21.11.2016; сертифікат якості від 21.11.2016 № 030955; договір доручення від 01.06.2011 № 49.

22.11.2016 о 15:47 год. через засоби електронного зв'язку декларантом отримано повідомлення від головного державного інспектора Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 про надання додаткових документів, а саме: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія митної декларації країни відправлення; прейскуранти, прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертним організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

22.11.2016 митним інспектором прийнято рішення № 209000012/2016/200234/1 про коригування митної вартості за резервним методом по ціні 0,75 Євро/кг.

Декларант звернувся до митниці у порядку ч. 7 ст. 55 МК про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК.

У зв'язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та гарантій, вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно ВМД від 23.11.2016 № 209140000/2016/050911.

ТОВ «Тропік» звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою від 27.12.2016 № 410 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 22.11.2016 № 209000012/2016/200234/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії. До вказаної заяви на вимогу митного органу позивачем надано додатковий перелік документів, а саме: прайс-лист фірми «RodosSp.zo.o.» щодо цін на товари, які декларуються, заявка на поставку товару 21.11.2016; детальні розшифровки (розрахунки) статей витрат калькуляції транспортних витрат від 22.11.2016 № 586; митна декларація країни відправника від 21.11.2016 № 16PL401050E0123723; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.12.2016 № 1414 про оплату вартості імпортованого товару; висновок Львівської торгово-промислової палати від 09.12.2016 № 19-09/1587. При цьому повідомлено, що ТОВ «Тропік» не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Щодо зазначення в рішенні про неподання проформи-інвойсу, то повідомлено, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у розглядуваному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), який і був наданий митному органу.

12.01.2017 Львівська митниця ДФС листом № 810/10/13-70-19/39 повідомила про залишення рішення про коригування митної вартості без змін.

Не погодившись з такими рішеннями митного органу позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Правові акти суб'єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах, а такими доказами передусім є документи, додані до вантажної митної декларації.

Частиною третьою статті 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

На основі викладеного можна дійти такого висновку: факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Одним із принципів здійснення державної митної справи є такий принцип, як додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини першої статті 8 МКУ). У контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення згаданий принцип, означає обов'язок органу доходів і зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів доказам у справі (тобто документам, доданим до вантажної митної декларації). Це означає, що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

У зв'язку з цим пункт 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості у частині, яка не передбачає обов'язку органу доходів і зборів викладати причини витребування додаткових документів, не узгоджується із принципом додержання інтересів особи, а тому при складенні відповідного запиту орган доходів і зборів, крім пункту 2.3, повинен виконувати відповідне положення статті 8 МКУ.

Згідно положення пункту 1 частини третьої статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Орган доходів і зборів повинен створити умови щодо реалізації цього права, тобто доводити до відома декларанта або уповноваженої ним особи те, яка саме інформація потребує уточнення.

З огляду на викладене суд зазначає, що Митним органом зазначено, що позивачем для митного оформлення товару не було подано проформу-інвойс, не вірно розраховано транспортні витрати, а саме складові включені в вартість перевезення не є достатніми, не піддаються обчисленню і не відповідають законодавству.

Суд зазначає, що у запиті щодо додаткових документів митний орган не зазначив причин, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією, а в письмових доказах не зазначено, чому позивачем не вірно розраховані транспортні витрати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка головний державний інспектор Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 пояснив, що він виніс рішення про коригування митної вартості товарів, так як у нього виникли сумніви з приводу зазначення у калькуляції транспортних витрат міста Залєссє, якого він не знайшов на карті через інтернет та позивачем не подано проформу-інвойс, яка передбачена у договорі.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про необхідність подання для підтвердження митної вартості товарів проформи-інвойсу, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у даному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), який і був наданий митниці, зокрема, від 21.11.2016 року № 08/11/2016/ЕХР. Крім того, суд зазначає, що сумніви інспектора з приводу міста Залєссє, не можуть бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товару, враховуючи, що інспектором не було доведено до відома декларанта, що саме така інформація потребує уточнення. Позивачем в судовому засіданні надано інформацію з карти Польщі, яка спростовує доводи відповідача.

Стосовно твердження позивача про протиправність відмови Львівської митниці ДФС щодо перегляду рішення про коригування митної вартості товарів № 803/10/13-70-19/39 від 12.01.2017 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм та на виконання вимог відповідача позивачем 27.12.2016 року подано заяву № 410 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 22.11.2016 р. №209000012/2016/200234/2 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії. До вказаної заяви на вимогу митного органу позивачем надано додатковий перелік документів, а саме: прайс-лист фірми «RodosSp.zo.o.» щодо цін на товари, які декларуються, заявка на поставку товару 21.11.2016; детальні розшифровки (розрахунки) статей витрат калькуляції транспортних витрат від 22.11.2016 № 586; митна декларація країни відправника від 21.11.2016 № 16PL401050E0123723; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.12.2016 № 1414 про оплату вартості імпортованого товару; висновок Львівської торгово-промислової палати від 09.12.2016 № 19-09/1587. При цьому повідомлено, що ТОВ «Тропік» не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Щодо зазначення в рішенні про неподання проформи-інвойсу, то повідомлено, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у розглядуваному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), який і був наданий митному органу.

Стосовно надання відповідачем у спірній відмові у скасуванні рішення оцінки висновку Львівської торгово-промислової палати від 09.12.2016 року № 19-09/1587 та твердження про методологічні помилки експерта, недостатнє опрацювання інформації та непридатність інформації для використання згідно із заявленою метою дослідження суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ціни на товар, які викладені у висновку, не відповідають ринковим цінам станом на день поставки, а також доказів неможливості визначення митної вартості товару на підставі усіх інших документів.

Суд констатує, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості товару лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Враховуючи те, що подані до митної декларації № № 209140000/2016/050803 від 22.11.2016 року та до заяви № 410 від 27.12.2016 року документи вцілому не містять розбіжностей чи суперечностей та містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови Львівської митниці ДФС щодо перегляду рішення про коригування митної вартості товарів, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, відповідно до задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1600 грн. за подання адміністративного позову, а тому позивачу слід присудити, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 12.01.2017 р. №803/10/13-70-19/39 та скасувати рішення Львівської митниці ДФС від 22.11.2016 р. №209000012/2016/200234/2 про коригування митної вартості товарів.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (вул. Пекарська, 5/3, м. Львів. 79008, код ЄДРПОУ 20831737) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 30 березня 2017 року.

Суддя Кухар Н.А.