Постанова № 65653539, 02.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 березня 2017 року (19 год. 10 хв.) Справа № 808/2667/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прудивуса О.В., суддів Прасова О.О., Татаринова Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.09.2016 № б/н,

представника відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність від 13.02.2017 № 22/ЦА,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_3

до: Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 апарату Національної поліції України

про: визнання протиправними та скасування рішень субєктів владних повноважень, поновлення на публічній службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

09.09.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі позивач) до Національної поліції України (далі відповідач 1), Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі відповідач 2), Центральної атестаційної комісії № 1 апарату Національної поліції України (далі відповідач 3), в якому позивач із урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) відповідача 3 щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача; поновити позивача на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; стягнути з відповідача 2 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.08.2016 до вирішення судом справи по суті; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.

20.11.2015 відповідачем 1 було прийнято наказ № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної комісії в Київській області та м. Києві (далі Наказ від 20.11.2015 № 210 о/с), яким передбачено провести атестування поліцейських апарату відповідача 1, міжрегіональних територіальних органів, Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві центральною атестаційною комісією, починаючи з 20.11.2015; створено відповідача 3.

За результатами проведеного атестування відповідачем 3 відносно позивача було прийнято рішення (висновок), оформлене протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000 про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. 17.08.2016 відповідачем 1 було прийнято Наказ № 601 о/с «По особовому складу» (далі Наказ від 17.08.2016 № 601 о/с), яким позивача через службову невідповідність з 23.08.2016 звільнено зі служби в поліції за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII). Позивач вважає Наказ відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с та Висновок відповідача 3 від 20.07.2016, оформлений протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, протиправними, оскільки у відповідача 1 були відсутні будь-які законні підстави у розумінні Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII для включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестації.

Також, в оскаржуваному Висновку відповідача 3 від 20.07.2016, оформленому протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, відповідачем 3 не наведено критеріїв оцінки професійних якостей позивача, посилань на обставини, які б свідчили про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, невідповідності позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського тощо. У свою чергу, наявні у позивача чисельні звитяги перед державою за сумлінне виконання ним службових обовязків, а також участь позивача у бойових діях взагалі не були прийняті відповідачем 1 та відповідачем 3 до уваги. Крім того, позивач зауважив, що у період з 17.08.2016 по 31.08.2016 він перебував на стаціонарному лікуванні у КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9», у свою чергу відповідач 1 видав оскаржуваний Наказ безпосередньо 17.08.2016, тобто у період тимчасової непрацездатності позивача.

Із урахуванням викладених обставин у їх сукупності, позивач вважає, що Наказ відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с та Висновок відповідача 3 від 20.07.2016, оформлений протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000 слід скасувати як протиправні, а позивача поновити на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Крім того, на переконання позивача, з відповідача 2 за час вимушеного прогулу за період з 24.08.2016 по дату вирішення судом справи по суті слід стягнути суму грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2016 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків до 03.10.2016.

Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

05.12.2016 у попередньому судовому засіданні представником відповідача 2 подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки Негативний висновок відповідача 3, оформлений протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, ґрунтується на внутрішніх переконаннях членів комісії, результатах атестування позивача, а також всебічному розгляді всіх наявних у комісії матеріалів. У свою чергу, Наказ від 17.08.2016 № 601 о/с був прийнятий відповідачем 1 виключно на підставі висновку відповідача 3, оформленого протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, а тому, на переконання представника відповідача 2, він є правомірним. Щодо перебування позивача на лікарняному в момент видання Наказу від 17.08.2016 № 601 о/с представник відповідача 2 зауважив, що відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3 не були обізнані про тимчасову непрацездатність позивача.

З огляду на викладені обставини, представник відповідача 2 вважає, що Наказ відповідача 1 від 05.09.2016 № 307 о/с та висновок відповідача 3, оформлений протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, є законними і обґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача 1 не надав письмових заперечень проти позову, однак заявив клопотання про долучення до матеріалів справи всіх доказів, що були взяті відповідачем 1 до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема з приводу якого подано позов.

У ході попереднього судового засідання позивачем, представниками відповідача 1, відповідача 2 надані додаткові докази, а також додаткові пояснення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

02.03.2017 судом було отримано клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи за його відсутності. У судове засідання представник відповідача 2 не прибув.

Відповідач 3, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання двічі не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, а також не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 02.03.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.03.2017 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 17.07.2000 № 417 «По особовому складу» позивача прийнято на службу в органах внутрішніх справ України (т. 1, а.с. 21). Зокрема, у період з серпня 2000 року по липень 2004 року позивач був курсантом Національної академії внутрішніх справ України.

У період з липня 2004 року по листопад 2015 року позивач обіймав такі посади: оперуповноваженого відділу по боротьбі з організованими злочинними угрупуваннями в пріоритетних напрямках економіки управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Запорізькій області; оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Запорізькій області; оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області; оперуповноваженого спеціального відділу боротьби зі злочинами на стратегічних обєктах та підприємствах металургійного комплексу управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області; начальника сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Енергодарського міського відділу ГУМВС України в Запорізькій області; старшого оперуповноваженого по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Запорізького районного відділу ГУМВС в Запорізькій області; начальника Кушугумського селищного відділення міліції Запорізького районного відділу ГУМВС України в Запорізькій області (т. 1, а.с. 95-205).

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2015 № 421 о/с позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ (т. 1, а.с. 95).

07.11.2015 Головне управління національної поліції видало Наказ № 7 о/с «По особовому складу», яким відповідно до п.п. 9, 12 розділу ХІ Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII позивача (М-255100), який мав спеціальне звання майор міліції, з 07.11.2015 призначено старшим інспектором Запорізького відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. (т. 1, а.с. 96).

19.02.2016 у звязку зі змінами в штаті позивача було переведено на посаду старшого інспектора Запорізького районного відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області (т. 1, а.с. 96).

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 12.05.2016 № 178 о/с «По особовому складу» позивача з 12.05.2016 було увільнено з посади старшого інспектора Запорізького районного відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області та переведено у розпорядження відповідача 2 (т. 1, а.с. 108).

Наказом відповідача 2 від 30.05.2016 № 70 о/с «По особовому складу» позивача призначено на посаду оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (т. 1, а.с. 96).

20.11.2015 відповідачем 1 було видано наказ від 20.11.2015 № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві», яким затверджено, зокрема проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів, Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві центральною атестаційною комісією, починаючи з 20.11.2015; створено відповідача 3; зобовязано керівників структурних підрозділів скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; підготувати атестаційні листи стосовно поліцейських; підготувати для надання на засідання атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності (т. 2, а.с. 4).

Наказом відповідача 1 від 23.11.2015 № 102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» керівників структурних підрозділів було, зокрема зобовязано забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умов проведення атестування поліцейських; забезпечити реєстрацію всіх без винятку осіб, які виявили бажання пройти атестування, у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі; поінформувати особовий склад про те, що особи, які не зареєстровані у ЄЦВТМ, не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції (т. 1, а.с. 5).

Наказом відповідача 1 від 02.12.2015 № 134 «Про затвердження персонального складу центральної атестаційної комісії Національної поліції України» було затверджено персональний склад відповідача 3 (т. 1, а.с. 6).

20.07.2016 відповідачем 3 було проведено загальне та професійне атестування позивача на предмет службової відповідності. За результатами загального тестування позивач набрав 35 балів з 60 можливих, за результатами професійного тестування 16 балів з 60 можливих (а.с. 77).

Також, під час проведення атестування відповідачем 3 було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, зібрані на особу, яка проходить атестування, а саме: Декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік (т. 1, а.с. 79-85); послужний список (форма 1) (т. 1, а.с. 78); інформаційну довідку (т. 1, а.с. 72); Довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (т. 1, а.с. 73-74); інформацію з відкритих джерел.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення відповідач 3 дійшов висновку, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що прийняв висновок, оформлений протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000 (т. 1, а.с. 86).

17.08.2016 відповідачем 1 на підставі висновку, оформленого протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, було видано наказ № 601 о/с «По особовому складу», яким позивача через службову невідповідність звільнено зі служби в поліції за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII (а.с. т. 2, а.с. 3).

У період з 17.08.2016 по 31.08.2016 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у комунальній установі «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9», що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу, органів внутрішніх справ військовослужбовця внутрішніх військ МВС № 2400 (т. 1, а.с. 22).

Оцінюючи правомірність висновку відповідача 3, оформленого протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, суд виходить із такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII.

У ст. 3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII законодавець зазначив, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Отже, вбачається, що законодавцем визначено перелік підстав для проведення атестування поліцейських, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 5 ст. 57 даного Закону встановлено, що порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

За приписами ст. 58 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Із системного аналізу наведених вище положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII вбачається, що проведення атестування може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. При цьому, такі підстави для проведення атестування, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

У свою чергу мета атестування не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозвязку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 статті 57 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII. Отже, законодавець не передбачає можливість проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII.

Крім того, оскільки у Законі України від 02.07.2015 № 580-VIII законодавцем не врегульовано питання визначення кола осіб, які не підлягають атестуванню, до спірних правовідносин, на думку суду, можливо застосувати окремі положення Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» (далі Закон України від 12.01.2012 № 4312-VI). Так, ч. 1 ст. 12 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI визначено, що не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Судом встановлено, що 07.11.2015 позивач був прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII, що підтверджується Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 07.11.2015 № 7 о/с «По особовому складу» (т. 1, а.с. 21). Наказом відповідача 2 від 30.05.2016 № 70 о/с «По особовому складу» позивача призначено на посаду оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (т. 1, а.с. 96).

20.07.2016 з метою оцінки ділових та професійних якостей позивача відповідачем 3 було проведено тестування, за результатами якого позивач набрав 35 балів з 60 можливих із загальних питань та 16 балів з 60 можливих по професійному атестуванню (а.с. 129).

Також, під час проведення атестування відповідачем 3 було досліджено атестаційний лист (т. 1, а.с. 75); Декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік (т. 1, а.с. 79-85); послужний список (форма 1) (т. 1, а.с. 78); інформаційну довідку (т. 1, а.с. 72); Довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (т. 1, а.с. 73-74); інформацію з відкритих джерел.

Зокрема, в атестаційному листі від 16.06.2016 прямим керівником позивача ОСОБА_4 надано висновок, згідно з яким позивач є професійно грамотним, старанним фахівцем, має добру теоретичну підготовку, достатній досвід практичної діяльності. Нормативні документи, що регламентують діяльність органів поліції, знає і завжди керується ними у повсякденній роботі (т. 1, а.с. 76). Також, результати дослідження достовірності відомостей, відображених позивачем у Декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2015 рік свідчать, що відносно позивача не застосовуються заборони, визначені ч.ч. 3, 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» (т. 1, а.с. 73-74). Крім того, як вбачається із інформаційної довідки, позивач має 10 заохочень, 5 дисциплінарних стягнень. (т. 1, а.с. 72).

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів, які б могли свідчити про невідповідність позивача займаній посаді (зокрема в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо) що спростовує висновок відповідача 3 щодо службової невідповідності позивача.

Суд приймає до уваги також ту обставину, що позивач був призначений на посаду оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України лише 30.05.2016 (тобто на момент прийняття рішення про його атестування позивач відпрацював на посаді менше одного року), а тому у відповідача 1 взагалі були відсутні законні підстави для його включення до переліку осіб, які повинні пройти атестацію згідно з наказом від 20.11.2015 № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві».

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача 3 були відсутні жодні підстави, визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII, для проведення атестування позивача на предмет його службової відповідності займаній посаді.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що строк служби позивача на займаній посаді на момент прийняття рішення про його атестування складав менше одного року, відсутність будь-яких належних доказів про невідповідність позивача займаній посаді, суд вважає, що проведене відповідачем 3 атестування на предмет відповідності позивача займаній посаді було протиправним, а висновок відповідача 3 щодо службової невідповідності необґрунтованим та протиправним.

Відтак, суд дійшов висновку, що Висновок відповідача 3 від 20.07.2016 щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільненню його зі служби в поліції через службову невідповідність є необґрунтованим, невмотивованим та протиправним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Отже, висновок відповідача 3, оформлений протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, підлягає скасуванню у відповідній частині.

Оцінюючи правомірність наказу відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції, суд виходить із такого.

Відповідно до п. 28 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських (далі Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465 «Про затвердження інструкції про порядок проведення атестування поліцейських» та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобовязані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Наведена норма є імперативною.

З огляду на зміст висновку відповідача 3, оформленого протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, відповідач 1 був зобовязаний його виконати шляхом видання наказу від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» (т. 2, а.с. 3).

Отже, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки висновку відповідача 3 щодо невідповідності позивача займаній посаді, оформленого протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, суд дійшов висновку, що наказ відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача також є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, ч. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) встановлено, що звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Судом встановлено, що у період з 17.08.2016 по 31.08.2016 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9», у свою чергу відповідач 1 видав оскаржуваний Наказ безпосередньо 17.08.2016, тобто у період тимчасової непрацездатності позивача.

Посилання відповідача 2 на ту обставину, що він не був обізнаний про тимчасову непрацездатність позивача, суд не приймає до уваги, оскільки встановлена законом заборона звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не кореспондується з обовязковою обізнаністю таким власником або уповноваженим ним органом із непрацездатністю працівника.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції є обґрунтованими, а, відтак, суд дійшов висновку, що в цій частині позов також підлягає задоволенню. Отже, наказ відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» підлягає скасуванню у відповідній частині.

Оцінюючи наявність правових підстав для поновлення позивача на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду

Отже, суд, із урахуванням встановлених вище обставин, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне поновити позивача на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 24.08.2016.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 24.08.2016 є обґрунтованими, а, відтак, суд дійшов висновку, що в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для стягнення з відповідача 2 на користь позивача грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу за період з 24.08.2016 по 02.03.2017, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За приписами п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Як вбачається із довідки відповідача 2 від 26.01.2017 № 18, загальна сума отриманого позивачем грошового забезпечення за червень-липень 2016 року склала 18 884,00 грн. (9 442,00 грн. (сума грошового забезпечення за червень 2016 року) + 9 442,00 грн. (сума грошового забезпечення за липень 2016 року) = 18 884,00 грн.) (т. 2, а.с. 50)

Оскільки загальна кількість робочих днів у червні-липні 2016 становить 41 день (20 робочих днів у червні 2016 року + 21 робочий день у липні 2016 року) = 41 день), розмір отриманої позивачем середньої заробітної плати із розрахунку на 1 день складає 460,58 грн. (18 884,00 грн. / 41 день = 460,58 грн.). Враховуючи, що кількість наявних у позивача днів вимушеного прогулу становить 191 день (з 24.08.2016 по 02.03.2017), загальна сума грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу складає 87 970,78 грн. (460,58 грн. * 191 день = 87 970,78 грн.).

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 на користь позивача грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу за період з 24.08.2016 по 02.03.2017 у розмірі 87 970,78 грн. є обґрунтованими, а, відтак, суд дійшов висновку, що в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, в тому числі, чи є підстави допустити негайне виконання постанови. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9 442,00 грн. (9 442,00 грн. (грошове забезпечення за червень 2016 року) + 9 442,00 грн. (грошове забезпечення за липень 2016 року) / 2 місяці = 9 442,00 грн.) підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем 1, відповідачем 2, відповідачем 3 не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності передбачених законом підстав для включення позивача до переліку осіб, які повинні пройти атестування, та його службової невідповідності.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, довів протиправність висновку відповідача 3, оформленого протоколом серії ОП від 20.07.2016 № 15.00008186.0041000, та наказу відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» в частині, що його стосується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Висновок відповідача 3 від 20.07.2016 щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільненню його зі служби в поліції через службову невідповідність, наказ відповідача 1 від 17.08.2016 № 601 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність є протиправними, а відтак адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 апарату Національної поліції України про визнання протиправними та скасування рішень субєктів владних повноважень, поновлення на публічній службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Центральної атестаційної комісії № 1 апарату Національної поліції України від 20.07.2016 щодо невідповідності майора поліції, оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_3 (М-255100) займаній посаді та звільненню його зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 17.08.2016 № 601 о/с По особовому складу в частині звільнення майора поліції, оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_3 (М-255100) зі служби в поліції за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (через службову невідповідність).

Поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 24.08.2016.

Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу за період з 24.08.2016 по 02.03.2017 у розмірі 87 970,78 грн. (вісімдесят сім тисяч девятсот сімдесят гривень сімдесят вісім копійок).

Постанова суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_3 (М-255100) на посаді оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та в частині стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь майора поліції ОСОБА_3 (М-255100) грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9 442,00 грн. (девять тисяч чотириста сорок дві гривні 00 коп.) підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Прудивус

Судді О.О. Прасов

ОСОБА_5