Рішення № 65653459, 29.03.2017, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2413/16-ц

Провадження № 2/306/81/17

Рядок статзвіту № 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2017 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Василиха Ж.В.,

з участю секретаря Дичка О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тибавської сільської ради Свалявського району, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення і визнання державного акта незаконним та його скасування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням п»ятої сесії ХХІІ скликання Тибавської сільської ради народних депутатів Свалявського району від 16 червня 1995 року ОСОБА_7 надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки згідно поданої земельно-кадастрової книги за № 31 на ім»я ОСОБА_7, мешканку с. М.Мартинка, 33 (38), земельна ділянка в розмірі 0,1650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. 08 вересня 1996 року ОСОБА_7 померла, але на момент смерті документа, що посвідчував би право власності на земельну ділянку остання не одержувала, відсутнє рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_7; висновок про передачу земельної ділянки у приватну власність; рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Після смерті спадкодавця ОСОБА_7, а саме 21 листопада 1996 року Тибавська сільська рада видала державний акт на право приватної власності на землю на прізвище ОСОБА_7 сторонній особі, чим саме порушено Інструкцію про виготовлення та видачу державний актів, якими посвідчується право власності на землю. Також відсутній акт відведення земельної ділянки, погодження меж із суміжними землекористувачами (власниками) земельних ділянок, акт встановлення меж тощо. Вказаний державний акт порушує його права як власника суміжної земельної ділянки. Оскільки ОСОБА_7 не провела приватизації у встановленому законом порядку та обсягах, не отримала державного акту на землю, то державний акт виданий після її смерті є незаконним і підлягає скасуванню в судовому порядку. А тому просить визнати частково недійсним рішення Тибавської сільської ради п»ятої сесії двадцять другого скликання від 16 червня 1995 року «Про надання дозволу громадянам сіл Тибава та ОСОБА_8 на приватизацію земельних ділянок» на підставі якого ОСОБА_7, мешканці с. М.Мартинка, 33 було оформлено державний акт ІІІ-ЗК № 028636 на право приватної власності на землю 21 листопада 1996 року площею 0,30 га, яким ОСОБА_7 надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки в розмірі 0,1650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та визнати незаконним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 028636, виданий Тибавською сільською радою народних депутатів на ім»я ОСОБА_7 21 листопада 1996 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 23.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачі та представники ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнали, просили у позові відмовити, як безпідставному.

Сільський голова села Тибава подав суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі сільської ради, проти задоволення позову не заперечує.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що на час виготовлення спірного державного акта працював в сільській раді землевпорядником, проводив обмір земельних ділянок у с. М.Мартинка. Коли померла ОСОБА_7, він державний акт на її ім»я зареєстрував і видав ОСОБА_3, бо такий вже був виготовлений.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Встановлено, що рішенням Тибавської сільської ради народних депутатів Свалявського району п»ятої сесії сільської ради ХХІІ скликання від 16 червня 1995 року «Про надання дозволу громадянам сіл Тибава та ОСОБА_8 на приватизацію земельних ділянок» надано дозвіл на приватизацію ОСОБА_7, мешк. с. М.Мартинка, 33 (38) земельна ділянка в розмірі 0,1650 га для будівнцтва та обслуговування житлового будинку.

07 вересня 1996 року померла ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про смерть, з місцем реєстрації с. Тибава Свалявського району.

21 листопада 1996 року Тибавською сільською радою на підставі рішення 5 сесії Тибавської сільської ради народних депутатів від 16 червня 1995 року видано державний акт на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_7 серії ІІІ-ЗК № 028636 площею 0,30 га для обслуговування житлового будинку з ведення особистого підсобного господарства на території Тибавської сільської ради.

Спадкоємцями за померлою ОСОБА_7 відносно будинку, який розташований на спірній земельній ділянці є син ОСОБА_4 та онук ОСОБА_10 (а.с. 10).

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 328763 від 17.07.2012 року) (а.с. 11).

Обґрунтовуючи визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого ОСОБА_7 передано у власність земельну ділянку та державного акту, позивач зазначав те, що порушення його прав полягає у непогодження з ним меж земельної ділянки.

Однак як вбачається з протокола погодження меж землеволодіння (серпень 1996 рік) межі земельної ділянки ОСОБА_7 погоджено з суміжними власниками та землекористувачами, в тому числі з ОСОБА_11 (а.с. 68).

В судовому засіданні позивач заперечив вказаний факт, доказів протилежного не надав.

Між тим, згідно зістаттею 55 Закону України «Про землеустрій»встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні»виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно 198ЗК Україникадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Таким чином, погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності. Виконання усіх підготовчих робіт з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає як перевірку того, чи є земельна ділянка вільною, чи не належить вона іншому власнику чи користувачеві та чи не накладаються межі вказаної земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Отже, непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови у оформлені права власності на землю.

Крім того, чинне законодавство України не передбачає обов'язку землекористувача надавати згоду на погодження меж суміжних земельних ділянок.

Так, за змістом ч. 1ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовом про визнання частково недійсним рішення і визнання державного акта на право приватної власності на землю незаконним та його скасування, ОСОБА_1 не довів ту обставину, що державний акт, виданий на ім»я ОСОБА_7 21 листопада 1996 року після її смерті, порушує його права.

Так, власником земельної ділянки площею 0,1120 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в с. Мала Мартинка, 39 Свалявського району є ОСОБА_1 Вказана земельна ділянка належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 328763. Державний акт, виданий на ім»я ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,30 га на території Тибавської сільської ради для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, жодним чином не порушує права та інтереси позивача, який не є власником (користувачем) ні земельної ділянки, ні будинку розміщеного на ній.

За таких обставин, суд у позові відмовляє.

Керуючись ст. ст. 11, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Тибавської сільської ради Свалявського району, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення і визнання державного акта незаконним та його скасування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Ж.В.Василиха